Рішення № 12757183, 07.12.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" грудня 2010 р. Справа № 16/1872-10

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кам’янець-Подільський    

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кам’янець-Подільський м’ясокомбінат”, м. Кам’янець-Подільський    

про стягнення 18 362,06 грн., з яких 17 685,80 грн. основного боргу, 595,34 грн. пені та 80,92 грн. 3% річних

Суддя     В. В. Магера

Представники сторін:

від позивача –ОСОБА_1 –фізична особа-підприємець

відповідача -  не з'явився;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ч.2 ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся із позовом, згідно якого просить суд стягнути з відповідача 18 362,06 грн., з яких: 17 685,80 грн. основного боргу, 595,34 грн. пені та 80,92 грн. 3% річних за невиконання умов договору доручення №32/2 від 08.10.2010 р. на закупівлю худоби від сільськогосподарського товаровиробника.

Представник позивача в засіданні суду прибув, наполягав на задоволенні позовних вимог із підстав, викладених в позові.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, повноважного представник в засідання суду не направив, поважні причини неявки не повідомив, витребуваного судом письмового відзиву на позов не подав, хоча про слухання справи повідомлявся із направленням ухвал від 22.10.2010р., від 02.11.2010р., 11.11.2010р. згідно відповідних реєстрів поштових відправлень та поштового повідомлення про вручення від 29.10.2010р.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату. Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами з боку відповідача, враховуючи, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного його повідомлення про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

08.04.2010р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (повірений) та ТОВ „Кам`янець-Подільський м’ясокомбінат” (довіритель) було укладено договір-доручення №32/2 на закупівлю худоби від сільськогосподарського товаровиробника, згідно п.п.1.1 якого довіритель доручає, а повірений бере на себе зобов’язання здійснити від імені та за рахунок довірителя закупку м`яса ВРХ та свиней у живій вазі на території України у товаровиробника (сільськогосподарські підприємства і особисті підсобні господарства) для власних потреб довірителя по цінах, що діють на момент закупівлі худоби.

Згідно п.1.2 договору, при виконанні доручення за цим договором а частині закупівлі худоби в особистих підсобних господарствах довіритель доручає повіреному виплачувати власникам вказаної худоби дотацію, передбачену ст. 11.21 Закону України „Про Податок на додану вартість”, та постановою КМ України №805 від 12.05.1999 року про „Порядок нарахування виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі”.

Згідно п.п 5.4, 5.5 договору сторони передбачили, що у випадку неналежного виконання зобов'язань по своєчасній заготівлі худоби або поверненню коштів, повірений сплачує довірителю пеню в розмірі 0.3% від суми за кожен день прос рочки, але не більше 25% від суми незабезпеченої здачею худоби, або несвоєчасного повернення коштів.  Довіритель зобов'язаний платити пеню в розмірі 0.1% від вартості м'яса в живій вазі за кожний день прострочки  платежу після 15-ти банківських днів, але не більше 20% від суми боргу.

Позивач на виконання договору від 08.04.2010р. №32/2 провів поставку м`яса ВРХ в живій вазі відповідно до прибуткових накладних №968 від 01.07.2010р. на суму 3 944,98 грн., №995 від 08.07.2010р. на суму 15 983,08 грн.  із відмітками про отримання товару відповідачем.

Актом взаємозвірки від 31.08.2010р. сторони підтвердили заборгованість в сумі 17 685,80 грн. на користь позивача, вказаний акт звірки підписано представниками обох сторін, скріплено печатками.

Оскільки заборгованість в розмірі 17 685,80 грн. відповідачем не сплачена, позивач направив на адресу відповідача претензію за вих.№62 від 07.09.2010р. із вимогою сплатити заборгованість. Відповідь на претензію позивач не отримав, кошти в сумі 17 685,80 грн. не сплачені.

Внаслідок невиконання відповідачем зобов’язань по сплаті коштів, позивач звернувся до суду із позовом, згідно якого просить стягнути з відповідача 18 362,06 грн., з яких: 17 685,80 грн. основного боргу, 595,34 грн. пені та 80,92 грн. 3% річних згідно поданих розрахунків.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов’язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов’язання боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, тобто сплати боргу.

З матеріалів справи слідує, що між сторонами було укладено договір-доручення №32/2 на закупівлю худоби від сільськогосподарського товаровиробника, який за своєю правовою природою є договором доручення із елементами договору поставки.

Згідно ст.1000 ЦК України передбачено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Відповідно до  ч.1 ст.1004 ЦК України передбачено, що повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Згідно ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник),  який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення, крім основного боргу в сумі 17 685,80 грн., також 595,34 грн. пені за період прострочення з 23.07.2010р. по 01.09.2010р. –борг  в сумі            1 702,72 грн., з 30.07.2010р. по 01.09.2010р. –борг в сумі 15 983,08 грн., а також 80,92 грн. 3% річних згідно поданих в матеріалах справи розрахунків.

Щодо вимог про стягнення пені судом враховується наступне: ч.2 ст.551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України та відповідно не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною, однак при стягненні її в судовому порядку застосовуються обмеження встановлені в законі.

Відповідно  до  ч.1 ст.231  ГК  України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

При цьому судом враховується, що діючим законодавством не встановлено розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а передбачено право його встановлення за згодою сторін в договорі .

Однак, ч.2 ст.343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Проте,  ст.3 вказаного Закону передбачено що розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, нормами Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено порядок обчислення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та обмеження її розміру, що підлягає стягненню.

Дана позиція викладена також в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від                  07.04.2008р. №01-8/211 „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України”, положення, зокрема п.49 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню”.

Враховуючи викладені норми, судом проведено самостійно перерахунок суми пені із врахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла за період прострочення, п. 5.5 договору доручення №32/2 від 08.04.2010р. за наступним розрахунком: 1702,72 грн.*40дн. (з 23.07.2010р. по 01.09.2010р.)*подв.обл.ставка НБУ:365 дн.=30,11 грн.; 15 983,08 грн.*33дн. (з 30.07.2010р. по 01.09.2010р.)*подв.обл.ставка НБУ:365 дн.= 527,34 грн.

Таким чином, сума пені, яку необхідно стягнути з відповідача, становить 260,66 грн. (30,11 грн.+230,55 грн.), натомість вимога щодо стягнення решти пені в сумі 334,68 грн., заявлена всупереч вимогам чинного законодавства, тому в її задоволенні належить відмовити.

Щодо стягнення з відповідача 80,92 грн. 3% річних, судом приймається до уваги, що такі нарахування відповідають вимогам ч.2 ст.625 ЦК, підтверджено відповідним розрахунком, тому суд вважає їх правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню, а саме в сумі 17 685,80 грн. основного боргу, 260,66 грн. пені, 80,92 грн. 3% річних, всього в сумі 18 027,38 грн., в решті позову щодо стягнення 334,68 грн. пені суд вважає за доцільне відмовити із вищевикладених підстав.

Витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1, 12, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кам’янець-Подільський до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кам’янець-Подільський м’ясокомбінат”, м. Кам’янець-Подільський про стягнення 18 362,06 грн., з яких 17 685,80 грн. основного боргу, 595,34 грн. пені та 80,92 грн. 3% річних,  задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кам`янець-Подільський м’ясокомбінат”, м. Кам`янець-Подільський, вул. Маршала Харченка,2 (код ЗКПО 33827652) на корить фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 17 685,80 грн. (сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят п’ять гривень 80 коп.) основного боргу, 260,66 грн. (двісті шістдесят гривень 66 коп.) пені, 80,92 грн. (вісімдесят гривень 92 коп.) 3% річних, 180,27 грн. (сто вісімдесят гривень 27 коп.) витрат по оплаті державного мита та 231,70 грн. (двісті тридцять одна гривня 70 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В позові щодо стягнення 334,68 грн. пені відмовити.

Суддя                                                                                          

Повний текст рішення складено та підписано 09.12.2010р.

Віддруковано 3 прим.

1-до матеріалів справи

2,3-сторонам