Рішення № 12757181, 09.12.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" грудня 2010 р. Справа № 20/2039-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок „Мегаполіс” м. Запоріжжя

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Старокостянтинів Хмельницької області

про стягнення 25224,91 грн., з яких 22399,44 грн. основного боргу, 1948,48 грн. пені, 317,01 грн. 3% річних та 559,98 грн. нарахувань інфляції.

Суддя С.В. Гладій

Представники сторін:

позивача: Гаврилов П.О. за довіреністю №9 від 08.04.2010р.

відповідача: не з`явився

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість згідно договору поставки № 4309/21 від 09.05.2009р. в розмірі 25224,91 грн., з яких 22399,44 грн. основного боргу, 1948,48 грн. пені, 317,01 грн. 3% річних та 559,98 грн. нарахувань інфляції.

Ухвалою господарського суду від 22.11.2010 року суддею Гладієм С.В. порушено провадження у справі №20/2039-10. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження у справі сторонам направленні рекомендованими листами, підтвердженням чого є витяг з реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем ФОП ОСОБА_1 умов договору поставки на отримання товару.

В ході розгляду справи сума боргу не змінилась.

В судове засідання 09 грудня 2010 року відповідач за викликом не зявився, доказів поважності причин неявки та відзиву на позов не надав.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між ТзОВ ТБ „Мегаполіс” (позивач) та ФОП ОСОБА_1 (відповідач) укладено договір поставки №4309/21 від 09.05.2009р. на поставку товару, за умовами якого (п.1.1 Договору) ТзОВ ТБ „Мегаполіс” (Постачальник) зобовязався передати у власність ФОП ОСОБА_1 (Покупця) товар, а Покупець зобовязався прийняти товар і оплатити його на умовах даного договору.

Позивач згідно накладних № 224411196 від 26.03.2010р. на суму 4985,88 грн., №224412819 від 09.04.2010р. на суму 182,40 грн., № 224412820 від 09.04.2010р. на суму 21.24 грн., № 224413795 від 15.04.2010р. на суму 17209,92 грн. поставив відповідачу товар всього на суму 22399,44 грн.

Відповідно до п.5.2 Договору, остаточний термін оплати отриманої Покупцем партії товару складає 7 календарних днів з моменту одержання товару Покупцем за накладною.

Станом на 02.11.2010р. відповідач за отриману продукцію в сумі 22399,44 грн. з позивачем не розрахувався.

На момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем склала 22399,44 грн..

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості в розмірі 22399,44 грн.

Відповідно п.8.1 даного договору за порушення строків розрахунків, передбачених даним договором, Покупець виплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожний день прострочення розрахунків.

Позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 02.04.2010р. по 19.10.2010р. в сумі 1948,48 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 02.04.2010р. по 02.11.2010р. в розмірі 317,01 грн. та нарахувань інфляції за період з квітня 2010р. по листопад 2010р. в розмірі 559,98 грн.

В звязку із невиконанням відповідачем зобовязань, позивач подав позов про стягнення з відповідача 25224,91 грн. в т.ч.: 22399,44 грн. основного боргу, 1948,48 грн. пені, 317,01 грн. 3% річних, 559,98 грн. індексу інфляції.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобовязання за Договором та передав відповідачу товар на загальну суму 22399,44 грн. В свою чергу, відповідач прийняв товар, однак обовязку по його оплаті в строк встановлений Договором не виконав.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 22399,44 грн.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та збитків. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.(ст. 614 ЦК України).

Стаття 546 ЦК України, передбачено забезпечення зобов'язання неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 549 цього ж кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 8.1 договору, за порушення строків розрахунків, передбачених даним договором, Покупець виплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожний день прострочення розрахунків.

Позивачем нараховано до стягнення з відповідача 1948,48 грн. пені за період з 02.04.2010р. по 19.10.2010р.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

На підставі цього позивачем від простроченої суми заявлено до стягнення з відповідача 559,98 грн. нарахувань інфляції та 317,01 грн. - 3% річних.

Позов в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 317,01 грн. та нарахувань інфляції в сумі 559,98 грн. підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок „Мегаполіс” (м. Запоріжжя, пр. Леніна,96, код 25484884) 22399,44 грн. (двадцять дві тисячі триста девяносто девять грн. 44 коп.) основного боргу, 1948,48 грн. (одна тисяча девятсот сорок вісім гривень 48 коп.) пені, 317,01 грн. (триста сімнадцять гривень 01 коп.) 3% річних, 559,98 грн. (пятсот пятдесят девять гривень 98 коп.) нарахувань інфляції, 252,25 грн. (двісті пятдесят дві гривни 25 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя