Рішення № 12757072, 06.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2010 р. Справа № 63/273-10

вх. № 9210/6-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Домарацкий Д.Р., довіреність від 04.11.2010 року; відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Фірми "ТЕС", м. Сімферополь

до Приватного підприємства "Національна компанія "Профснабкомплект", м. Харків

про стягнення 260690,86 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь вартість товару неналежної якості у розмірі 260690,86 грн., поставленого відповідного до договору № 4/04/2009 від 02.04.2009 року. Позов обґрунтований статтями 673, 675, 678 Цивільного кодексу України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав.

Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце її розгляду справи судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. З п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"). Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштове відправлення з ухвалою господарського суду Харківської області 09.11.2010 року було направлене ПП "НК "Профснабкомплект" за адресою, вказаною у позовній заяві (61017, м. Харків, вул. Котлова, 168). Підтвердженням надсилання відповідачу названої ухвали суду є відповідна відмітка на зворотному боці цієї ухвали. Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, вислухавши представника позивача, суд встановив наступне.

02.04.2009 року між сторонами був укладений договір № 4/04/2009 (надалі - договір), відповідно до умов якого продавець (відповідач по справі) зобов'язується передати у власність покупця (позивач по справі) товар на суму, на умовах, в асортименті та у кількості відповідно до умов договору та специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Відповідно до специфікації до договору предметом поставки є наступні товари: машина пральна МСО25Е у кількості 5 штук за ціною 32605,00 грн. за штуку на суму 163025,00 грн.; машина сушильна МС10Е у кількості 1 штуки за ціною 19584,00 грн. за штуку на суму 19584,00 грн.; машина сушильно-прасувальна МСГ18Е у кількості 1 штука за ціною 25834,00 грн. за штуку на суму 25834,00 грн.; машина віджимна МО25А у кількості 1 штука за ціною 19754,00 грн. за штуку на суму 19754,00 грн.; прасувальний прес "Термо" у кількості 2 штуки за ціною 2500,00 грн. за штуку на суму 5000,00 грн. Загальна вартість товару складає 233197,00 грн. Відповідачем позивачу була надана скидка у розмірі 11104,62 грн. Загальна вартість товару, що був поставлений відповідачем складає 266510,86 грн., в тому числі ПДВ - 44418,48 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору, покупець здійснює 100% передоплату від вартості товару згідно специфікації до цього договору шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 3 робочих днів з моменту отримання рахунку.

08.04.2009 року позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 266317,00 грн., 13.04.2009 року -193,86 грн., а відповідно до видаткової накладної № РН-0000021 від 14.04.2009 року товар був поставлений позивачу.

Згідно п. 6.1 договору, товар поставлений за цим договором, повинен відповідати стандартам, підтвердженими сертифікатами виданими виробником. При виявленні відхилень за якістю чи кількістю товару покупець зобов'язаний терміново скласти відповідний акт, який узгоджується та підписується повноважними представниками. Продавець зобов'язується при доведеності покупцем факту відхилень за кількістю чи якістю у п'ятиденний термін замінити неякісний товар (п. 6.2 договору).

02.10.2009 року позивач направив відповідачу претензію (вих. номер 312/09) з вимогою направити свого представника для складання акту виявлених недоліків. Претензія була отримана відповідачем 23.10.2009 року, проте залишена без відповіді.

26.01.2010 року позивач звернувся до Регіонального підприємства Торгово-Промислової палати Криму з заявкою на проведення незалежної експертизи для встановлення якості обладнання, поставленого відповідачем.

29.03.2010 року Регіональним підприємством ТПП Криму була проведена експертиза прального обладнання та встановлено, що обладнання має дефекти виробничого характеру, що утворилися в період гарантійного строку експлуатації, що призвело до неякісного виконання прання, сушки та прасування білизни.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

          Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно частини 1 статті 268 ГК України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (частина 1 статті 673 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 675 ЦК України, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару (частини 1 та 2 статті 678 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, враховуючи те, що спір виник з вини відповідача - покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 673, 675, 678 Цивільного кодексу України, 173, 174, 268 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Національна компанія "Профснабкомплект" (61017, м. Харків, вул. Котлова, 168, код ЄДРПОУ 36035284, р/р 2600010114217 у ХФ № 1 АКРБ "Регіон-Банк", МФО 351254) на користь Фірми "ТЕС" (95011, Крим, м. Сімферополь, вул. Героїв Аджимушкая, 5, кв. 11, код ЄДРПОУ 16512506, р/р 26000001311013 у АТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528) - 260690,86 грн. вартості поставленого товару неналежної якості, 2606,91 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення складений та підписаний 06 грудня 2010 року