Рішення № 12756796, 05.10.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2010 Справа № 15/39

м. Полтава

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія", 46027, м. Тернопіль, вул. Громницького,7-А

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 36021, АДРЕСА_1

про стягнення 14260, 26 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники :

Від позивача : не зявився;

Від відповідача : не зявився.

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача коштів в сумі 14260, 26 грн. боргу за договором дистрибюції № ПЛТ 01/10 від 19.04.2010 року, з яких: 12988,76 грн. основний борг, 1085,25 грн. пеня, 186,25 грн. 36% річних.

Позивач про місце та час проведення судового засідання повідомлений належним чином (картка вручення поштового відправлення в матеріалах справи), в судове засідання не зявився, надіслав клопотання про розгляд справи без участі позивача в звязку з неможливістю забезпечити явку представника.

Клопотання задовольняється судом.

Позивач заявою про уточнення позовних вимог від 01.10.2010 року (вих. № 04), зменшив позовні вимоги до 13239,68 грн., з яких: 11988,76 грн. основна заборгованість; 1073,37 грн. пеня, 177,55 грн. 3 % річних в частині стягнення основної заборгованості, пені та 3% річних. Заява приймається господарським судом.

Відповідач в судове засідання не зявився. Ухвала від 20.09.2010 року, яка направлялась відповідачу рекомендованим листом за юридичною адресою (АДРЕСА_1) була повернута органом звязку з відміткою "за закінченням терміну зберігання". Згідно довідки з єдиного державного реєстру підприємців та організацій України станом на 01.10.2010 року, відповідач місцезнаходження не змінив.

Суд бере до уваги, що гідно ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Суд вважає, що необхідних для вирішення спору доказів достатньо, відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, згідно з п.3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України (від 10.12.2002 р. №75 із змінами і доповненнями), а неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті. Справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

19.04.2010 року між сторонами по справі був укладений дистрибюторський договір № ПЛТ 01/10 (далі Договір), за умовами якого позивач (товариство) зобовязався постачати товар відповідачу (дистрибютору) згідно замовлення, а відповідач бере на себе зобовязання його прийняти та оплатити на умовах, зазначених в Договорі.

П. 2.5. Договору обумовлено, що поставка товару здійснюється на умовах СРТ склад покупця. Умови поставки викладені у відповідності з міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2000 року. Дата прийняття товару дистрибютором на своєму складі буде вважатися датою поставки при умові документального підтвердження.

Наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних (№ НТ-0000325 від 28.04.2010 року, № НТ-0000323 від 29.04.2010 року, № НТ-0000360 від 13.05.2010 року) свідчать про передачу позивачем відповідачу у власність товару на загальну суму 27226,36 грн., а 10.06.2010 року відповідач згідно накладної № НТ-0000029 повернув товар на суму 237,60 грн.

Згідно п. 5.1. Договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються дистрибютором шляхом перерахування коштів на поточний рахунок товариства або шляхом внесення готівки в касу товариства. Оплата товару проводиться на умовах відтермінування платежу 21 календарних днів від дати отримання товару.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У визначені Договором строки поставлений товар не був повністю оплачений відповідачем. Згідно банківських виписок (а.с. 15-19) та розрахунку позивача заборгованість погашена частково, на суму 14237,60 грн. В позовній заяві позивачем заявлено до стягнення 12988,76 грн. основної заборгованості за Договором. Заявою про уточнення позовних вимог від 01.10.2010 року позивач повідомив про сплату відповідачем 09.09.2010 року вартості поставленої продукції в розмірі 1000,00 грн. Тобто заборгованість частково погашена до предявлення позову (позов поданий 14.09.2010 року) тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Позивачем направлявся акт звірки станом на 27.09.2010 року відповідачу (квитанція від 28.09.2010 року, видана відділенням поштового звязку, свідчить про відправку). Відомості про підписання акту зі сторони відповідача у суду відсутні.

Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання не допускається. Обовязок відповідача сплатити кошти за отриманий товар визначений також ст.ст. 655, 706 ЦК України.

Виходячи з викладеного, позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення основного боргу частково на суму 11988,76 грн.

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобовязання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, за несвоєчасне виконання грошових зобовязань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

Пунктом 7.1 Договору сторони передбачили, що у випадку прострочення дистрибютором строків оплати вартості отриманого товару, він повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки. Позивачем заявлено до стягнення 1085 грн. 25 коп. пені за період з 21.05.2010 року по 09.09.2010 року (розгорнутий розрахунок по кожній накладній окремо в мат. справи, а.с. 20). В заяві про уточнення позовних вимог позивач зменшив її розмір та просить стягнути 1073,37 грн. пені, яка підлягає задоволенню, оскільки відповідає вимогам п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Стаття 625 ЦК України визначає обовязок боржника, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора сплатити, зокрема, 3 % річних від простроченої суми.

Позивачем заявлено до стягнення у позові 186,25 грн. - 3% річних за період з 21.05.2010 року по 09.09.2010 року, а в уточненні вимог зменшено до 177,55 грн., яка підлягає задоволенню повністю.

За ст. 44 ГПК України до складу судових витрат включаються, зокрема, витрати, повязані з оплатою послуг адвоката.

Згідно п. 10 Розяснення ВАСУ від 04.03.1998р. № 02-5/78 витрати позивача, повязані з оплатою послуг адвоката для надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат.

Позивачем у позові заявлено до стягнення з відповідача 900,00 грн. витрат на правову допомогу, в заяві про уточнення позовних вимог від 01.10.2010 року значиться сума1500,00 грн. без документального підтвердження понесення витрат на послуги адвоката на цю суму.

Суд задовольняє на користь позивача 835 грн. 59 коп. грн. вартості послуг адвоката як судових витрат (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), оскільки суду надані докази фактичного понесення таких витрат: платіжне доручення № 361 від 09.09.2010 року на суму 900,00 грн., договір про надання адвокатських послуг від 01.01.2010 року № 01/01/10, акт виконаних робіт від 07.09.2010 року, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 511 від 20.06.2008 року № 12, які свідчать про надання адвокатом ОСОБА_2 послуг, повязаних з веденням даної справи.

Державне мито, адвокатські послуги і витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу відповідно до частини пятої ст. 49 ГПК України підлягають стягненню зі сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 36021, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО НОМЕР_3, ідент. код № НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна торгова компанія", 46027, м. Тернопіль, вул. Громницького,7-А, р/р 260001717 у ВАТ "ЕРСТЕ Банк", МФО 380009, код ЄДРПОУ 34950836 11988 грн. 76 коп. - заборгованості; 1073 грн. 37 коп. пені; 177 грн. 55 коп. 3% річних; 835 грн. 59 коп. витрат на правову допомогу; 132 грн. 40 коп. - відшкодування витрат по оплаті держмита; 219 грн. 11 коп. відшкодування витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині вимог у позові відмовити.

4. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

СуддяІ.І. Пушко