Рішення № 12756795, 05.10.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2010 Справа № 15/33

м. Полтава

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2-а, м. Полтава, 36008

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вибір-Н", вул. Ціолковського, 4, кв. 70, м. Полтава, 36021

про стягнення 248 грн. 59 коп.

Суддя Пушко І.І.

від позивача:                    Данілова Н.Н., довіреність від 18.05.2010 року, № 19/1111;

від відповідача:          не з’явився.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 248,59 грн. заборгованості згідно договору № 1800 від 01.02.2007 року на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, з яких: 110 грн. 50 коп. основна заборгованість, 110 грн. 50 коп. –пеня, 22 грн. 52 коп. - інфляційні витрати, 5 грн. 07 коп. - 3% річних.

Відповідач в судове засідання не з’явився, витребуваних документів та відзив на позов не надав, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином –як свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу суду від 21.09.2010 року отримав 23.09.2010 року.

Суд зваживши, що для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи достатньо, визнав за можливе розглянути справу по суті за відсутності представника відповідача згідно положень ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

01.02.2007р. між позивачем (теплопостачальною організацією) та відповідачем (споживачем) був укладений договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 1800 (далі - Договір), згідно з яким позивач взяв на себе зобов’язання постачати відповідачеві теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень споживача до межі розподілу будівлі по вул.. Міщенка, 2а –офісне приміщення, а споживач зобов’язався своєчасно оплачувати одержану теплову енергію.

За п.п. 13,14,15 Договору оплата за опалення становить 5,94 грн. за 1 кв. м. загальної площі протягом опалювального сезону для споживачів ІІ групи (площа приміщення 27,9 кв.м., оплата за місяць складає 165,73 грн. з урахуванням ПДВ. Всі розрахунки по Договору проводяться на підставі рахунка, виписаного позивачем відповідачу. Споживач зобов’язується сплачувати за теплову енергію у строк до 30 числа звітного місяця.

У зв’язку зі зміною тарифів на послуги теплопостачання відповідно до Рішення Полтавської обласної ради від 20.06.2008 року сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору про зміну тарифу, яка набрала чинності 01.08.2008 року. На підставі Додаткової угоди оплата за опалення склала 8,77 грн. з ПДВ за 1 кв. м. опалювальної загальної площі протягом опалювального сезону для споживачів 3 групи. Плата за місяць становить 244,74 грн. з ПДВ.

Як свідчить розрахунок позивача, договірні зобов’язання в частині оплати отриманої теплової енергії відповідачем належним чином не виконувались внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.12.2008 року по 14.12.2008 року на суму 110,50 грн.

Заперечень щодо розміру заявленого позивачем боргу за поставлену теплову енергію відповідач не надав.

Відповідно до п. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов’язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов’язань з оплати вартості отриманої теплової енергії.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин, позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості за спожиту теплову енергію на суму 110,50 грн. за період з 01.12.2008 року по 14.12.2008 року, тому вони підлягають задоволенню.

Виходячи зі ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов’язання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 625 ЦК України визначає обов’язок боржника сплатити грошову суму на вимогу кредитора урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Позивачем заявлено до стягнення 22,52 грн. інфляційних витрат за період з грудня 2008 року по березень 2010 року та 5,07 грн. - 3% річних від простроченої суми за період з січня 2009 року по липень 2010 року, які підлягають задоволенню.

Сторонами узгоджено в п. 16 Договору, що відповідач, в разі несвоєчасної оплати використаної теплової енергії, сплачує пеню у розмірі 1% за кожен день простроченого платежу, але не більше 100% боргу згідно ЗУ "Про відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення оплати за спожиті комунальні послуги".

Позивачем заявлено до стягнення 110,50 грн. пені в період з 01.02.2010 року по 14.07.2010 року.

Відповідно до вимог п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Суд виходить з того, що відповідачем нарахована пеня за період, який не відповідає положенню вказаної статті, і в зв’язку з цим в частині вимог про стягнення пені відмовляється.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу відповідно до частини п’ятої ст. 49 ГПК України підлягають стягненню зі сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44-49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 110,50 грн. пені відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вибір-Н", вул. Ціолковського, 4, кв. 70, м. Полтава, 36021, код ЄДРПОУ 23561149, р/р 260084417 в АПБ "Полтава-банк", МФО 331489 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2-а, м. Полтава, 36008, р/р 26007710000218 в Харківській обласній філії АКБ Укрсоцбанку в м. Харкові, МФО 351016, код ЄДРПОУ 03338030 –110 грн. 50 коп. боргу; 5 грн. 07 коп. - три проценти річних; 22 грн. 52 коп. –інфляційні витрати; 56 грн. 67 коп. державного мита; 131 грн. 87 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ при набранні рішенням законної сили.

Суддя                                                                                Пушко І.І.