Рішення № 12756516, 16.09.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2010 р.Справа № 5/137

За позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2-а

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 36000, АДРЕСА_1

про стягнення 7353,52 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Данілова Н.Н.

від відповідача: не з'явився

Рішення оголошено в судовому засіданні 16.09.2010 року після виходу з нарадчої кімнати.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 7353,52 грн. боргу за договором № 2978 від 04.01.2010 року, в т.ч. 3757,29 грн. - основного боргу, 3477,30 грн. - пені, 90,41 грн. - інфляційних витрат та 28,52 грн. - 3 % річних.

У судовому засіданні 16.09.2010 року представник позивача подав клопотання про зменшення позовних вимог в частині нарахування штрафних санкцій та про відмову від позовних вимог в частині стягнення 90,41 грн. інфляційних нарахувань.

Суд приймає до уваги, що відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі змінити або підставу, або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення 5306,44 грн. заборгованості за договором № 2978 від 04.01.2010 року, в т.ч. 3757,29 грн. - основного боргу, 1536,54 грн. - пені та 12,61 грн. - 3 % річних.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав. Ухвала від 27.07.2010 року, направлена на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, повернулися до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Докази отримання відповідачем ухвали від 31.08.2010 року станом на 16.09.2010 року до суду не повернулися. Враховуючи, що зазначена в позовній заяві адреса відповідача (36000, АДРЕСА_1) співпадає з адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, останній вважається повідомленим належним чином про час, дату і місце проведення судового засідання.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання (згідно п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив:

04.01.2010 року між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством "Полтаватеплоенерго" (позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) був укладений договір № 2978 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - договір).

Відповідно до п. 1 договору теплопостачальна організація (позивач) бере на себе постачання теплової енергії у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення та гарячого водопостачання приміщень споживача (відповідача) до межі розподілу будівель по вул. Алмазній, 5 (кв. 37 та кв. 38) офісні приміщення.

На виконання умов договору за період з 01.01.2010 року по 31.05.2010 року позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 3757,29 грн.

На оплату наданих послуг позивачем виписані відповідачу відповідні рахунки за №№ 2214 від 19.04.2010 року та від 13.05.2010 року, що підтверджується реєстрами рахунків за квітень та травень 2010 року (в матеріалах справи).

Згідно п. 15 договору всі розрахунки по цьому договору проводяться на підставі рахунка, виписаного позивачем відповідачу, з обов'язковим застосуванням діючих тарифів.

Приписами п. 16 договору відповідач зобов'язується сплачувати теплову енергію у строк до 25 числа звітного місяця.

Відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та не здійснив оплату за надані йому послуги за період з 01.01.2010 року по 31.05.2010 року, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 3757,29 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобовязань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 509, 510 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, правомірними і такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги про стягнення з відповідача 3757,29 грн. основного боргу.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, сума 3 % річних за період з 01.05.2010 року по 10.06.2010 року складає 12,61 грн.

Судом за допомогою ІАЦ "Ліга" було здійснено власний перерахунок суми 3 % річних, який склав 12,61 грн. за період з 01.05.2010 року по 10.06.2010 року.

Щодо стягнення суми інфляційних нарахувань за період січень - березень 2010 року в розмірі 90,41 грн. слід зазначити наступне.

Представник позивача в судовому засіданні 16.09.2010 року подав клопотання про відмову від позову в частині стягнення 90,41 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач до прийняття рішення по справі має право відмовитись від позову повністю або частково. Відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, підписаній позивачем, що долучається до справи (ст. 78 ГПК України).

Суд відповідно до ч. 2 ст. 78 ГПК України до прийняття часткової відмови від позову роз'яснив наслідки цієї процесуальної дії та перевірив повноваження на її вчинення в особи, яка підписала зазначене клопотання.

Суд приймає часткову відмову позивача від позову, оскільки така відмова не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України провадження у справі в частині стягнення 90,41 грн. інфляційних нарахувань підлягає припиненню у разі відмови позивача від позову та прийняття такої відмови судом.

Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача 1536,54 грн. пені за прострочення зобовязання за період 01.05.2010 року по 10.06.2010 року.

За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобовязання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно п. 18 договору, у випадку несплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі 1,0 % за кожний день прострочки платежу, але не більше 100 % боргу згідно Закону України „Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги”, а також 3 % річних з простроченої суми, згідно ст. 625 ЦК України.

Ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Вимога позивача про стягнення пені в сумі 1536,54 грн. обґрунтована та підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ст.129 Конституції України, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони вільні у наданні господарського суду своїх доказів і доведенні їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 78, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (36000, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 ПРУ КБ "Приватбанк", МФО НОМЕР_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2-а, р/р 26007710000218 в Харківській обласній філії АКБ Укрсоцбанку у м. Харкові, МФО 351016, код ЄДРПОУ 03338030) - 3757,29 грн. основного боргу, 1536,54 грн. пені, 12,61 грн. 3 % річних, 100,29 грн. державного мита та 232,05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 90,41 грн. інфляційних витрат провадження у справі припинити.

Суддя Гетя Н.Г.