Рішення № 12756125, 09.12.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.10                                                                                 Справа № 8/275пн

          За позовом Відкритого акціонерного товариства "Трест Свердловськшахтобуд", м. Свердловськ Луганської області,

до 1.Виконавчого комітету Свердловської міської ради, м. Свердловськ Луганської області,

          2.Комунального підприємства "Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", м. Свердловськ Луганської області, -

про визнання права власності.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Наумцов В.М. –заступник голови правління, - довіреність №б/н від 22.11.10 року;

від 1-го відповідача –представник не з’явився;

від 2-го відповідача –представник не з’явився, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

          суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання за ним права власності на об’єкт нерухомого майна, який складається з будівлі лабораторії, позначеної на плані літ. А-2 загальною площею 1279 кв., що знаходиться за адресою: місто Свердловськ, вул. Косіора, 1-а, Луганської області.           На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 02.12.10 року до 09.12.10 року –з метою надання сторонам можливості подати додаткові докази.           03.12.10 року, через канцелярію суду, від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вих. №236 від 01.12.10 року), згідно якій він просить визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке складається з будівлі лабораторії за планом літ. А-2 загальною площею 1074,9 кв.м, у тому числі: ІІ поверх площею 548,7 кв.м, підвальне приміщення площею 526,2 кв.м.

          До початку судового засідання 09.12.10 року від позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

          У судовому засіданні він позов (з урахуванням внесених до нього змін) підтримав у повному обсязі.

          1-й відповідач (виконавчий комітет Свердловської міської ради) до судового засідання не з’явився, але надав відзив на позов, яким проти позову не заперечив (вих. №б/н від 01.12.10 року).

2-й відповідач (Комунальне підприємство "Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації") до судового засідання не з’явився, але надав відзив на позов (вих. №2676 від 30.11.10 року), згідно якому проти задоволення позову не заперечує; просить здійснити розгляд справи по суті за його відсутності (вих. №2677 від 30.11.10 року).

Розглянувши заяву позивача про уточнення позовних вимог, суд вважає, що вона підлягає задоволенню, оскільки згідно частині 4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Позивач не заперечив проти розгляду спору по суті за відсутності обох відповідачів.

З урахуванням викладеного, обставин справи та наявних у ній доказів, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34.36,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе здійснити розгляд спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності обох відповідачів, –на підставі наявних у справі доказів.

І.Заслухавши позивача, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

Відкрите акціонерне товариство "Трест Свердловськшахтобуд" (далі –ВАТ "Трест Свердловськшахтобуд") засноване відповідно до наказу Міністра вугільної промисловості України від 16.08.1996 року №398 (а.с.16-18) шляхом перетворення державного спеціалізованого тресту "Свердловськшахтобуд" у Державне відкрите акціонерне товариство "Трест Свердловськшахтобуд" відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 року №210 "Про корпоратизацію державних підприємств" та від 07.09.1996року №116 "Про структурну перебудову вугільної промисловості". Товариство є правонаступником ДВАТ "Трест Свердловськшахтобуд" (п.1.1 статуту ВАТ "Трест Свердловськшахтобуд", затвердженого загальними зборами акціонерів, протокол №б/н від 17.05.07 року). Засновником товариства є держава в особі Міністерства вугільної промисловості України (п.1.2); воно є юридичною особою (п.2.1), власником майна, переданого йому засновником у власність як вклад до статутного капіталу, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законодавством України (п.3.3) (а.с.13-15).

          Відповідно до Переліку нерухомого майна, що увійшло до статутного фонду ДВААТ "Трест Свердловськшахтобуд" під час корпоратизації, затвердженого Міністром палива та енергетики України, засновником ДВАТ "Трест "Свердловськшахтобуд" передано нерухоме майно, у тому числі - будівлю лабораторії вартістю 18061,90 грн. (станом на 01.04.96 року), яка знаходиться за адресою: місто Свердловськ, вул. Косіора,1 (а.с.21-24).

          Вказаний об’єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці загальною площею 9,21 га, наданої попереднику позивача –Тресту "Свердловськшахтобуд" для розміщення існуючої виробничої бази, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ЛГ №13000000085, виданим виконавчим комітетом Свердловської міської ради 04.07.1994 року, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №130.

          Позивач документально підтвердив, що спірне нерухоме майно перебувало на балансі його попередника, починаючи з 01.01.1974 року, та перебуває у нього (позивача) на балансі з моменту заснування до цього часу (а.с.45); він несе витрати по його утриманню, сплачує земельний податок за користування земельною ділянкою, на якій це майно розташоване.

Рішенням виконавчого комітету Свердловської міської ради від 18.12.07 року №514 "Про присвоєння юридичної адреси" даному об’єкту нерухомості присвоєно адресу: місто Свердловськ, вул. Косіора-1-а Луганської області (а.с.25-26).

З метою державної реєстрації права власності на спірний об’єкт нерухомого майна 19.10.10 року позивач звернувся з листом до: виконкому Свердловської міської ради в особі його голови (вих. №168) (а.с.27) та КП "Свердловське МБТІ" (вих. №169), - які відмовили йому у такій реєстрації, пославшись на те, що надані позивачем документи не відповідають вимогам, встановленим Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затв. наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за №157/6445 (а.с.28-29).

Ця обставина стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

В ході судового розгляду спору він пояснив, що частина спірної будівлі уже була предметом спору за позовом Прокуратури Луганської області та Відкритого акціонерного товариства "Свердловськшахтобуд" до Виконавчого комітету Свердловської міської ради Луганської області, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні 1-го позивача, - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області та Міністерства вугільної промисловості України, - про визнання права власності на нерухоме майно (справа №18/147пн).

Рішенням господарського суду Луганської області від 25.08.10 року по цій справі позов задоволено у повному обсязі, а саме: за державою Україна в особі Генеральної прокуратури України (балансоутримувач –прокуратура Луганської області) визнано право власності на 33/100 частини об’єкту нерухомості, який складається з 1-го поверху площею 539,5 м2 у будівлі, розташованої за адресою: місто Свердловськ Луганської області, вул. Косіора, 1-а.

У зв’язку з викладеним позивач просить визнати за ним право власності на 67/100 частини будівлі лабораторії, яка за планом позначена літ. А-2 загальною площею 1074,9 кв.м, до складу якої входять: ІІ поверх площею 548,7 кв.м та підвальне приміщення площею 526,2 кв.м.

          Суд приймає уточнення позивачем позову в частині розміру частки об’єкту нерухомого майна, право власності на яку він просить за ним визнати.

          Відповідачі не заперечили проти заявлених позовних вимог.

ІІ.Заслухавши позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Спірні правовідносини виникли на підставі вищезгаданого наказу Мінвуглепрому від 16.08.1996 року №398, - тобто під час діє Цивільного кодексу Української РСР у редакції 1963 року та продовжують мати місце після 01.01.2004 року –дати набрання чинності Цивільним кодексом України (далі –ЦКУ) у редакції від 16.01.03 року, - з огляду на що суд при вирішенні цього спору керується нормами чині чинного Цивільного кодексу.

Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно статті 317 цього Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Суб’єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб’єкти права власності є рівними перед законом (ст. 318 ЦКУ).

          Відповідно до частин 1-3 ст. 319 Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків власник зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

          Як сказано у частині 1 ст. 321 ЦКУ, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частинами 1-2 статті 325 Кодексу встановлено, що суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Право власності придбавається з підстав, не заборонених законом, у тому числі на підставі угод. Право власності вважається таким, що виникло правомірно, якщо інше прямо не витікає з закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦКУ).

          Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ч. 2 ст. 331 ЦКУ).

          Суд вважає, що позивач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, документально довів, що він правомірно набув право власності на спірний об’єкт.

          Згідно частині 1 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності.

          Оскільки 1-й та 2-й відповідачі своїми діями щодо відмови у державній реєстрації права власності позивача на спірний об’єкт нерухомості оспорюють право власності останнього на нього, то позивач правомірно скористався правилом ст. 392 ЦКУ, згідно якій власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

          Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання права власності є законними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України, суд покладає судові витрати на позивача, оскільки не вбачає підстав для покладення їх на відповідачів.

          Судом встановлено, що позивач, звертаючись з позовом до суду, припустився надмірної сплати державного мита.

          Так, згідно п. "а" ч.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7/93 "Про державне мито" при зверненні до господарського суду з позовом майнового характеру на користь Державного бюджету України підлягає сплаті державне мито у розмірі 1% вартості позову, але не менше 6 (102,00 грн.) та не більше 1500 (255000,00 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тобто у даному випадку при вартості предмету спору в 95307,72 грн. на користь Держбюджету підлягало сплаті державне мито у розмірі 953,07 грн.

Однак Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛугаЛесТорг", ідентифікаційний код 36073665, на користь позивача фактично сплатило 1038,08 грн. (953,08 грн. + 85,00 грн.), що підтверджується платіжними дорученнями №78 від 09.11.10 року на суму 953,08 грн. (а.с.7) та №67 від 03.11.10 року на суму 85,00 грн. (а.с.10).

          Сума надмірної сплати державного мита становить 85,00 грн. (1038,08 грн. –953,08 грн.), яка підлягає поверненню з Державного бюджету України на користь платника.

          З метою практичного вирішення питання про повернення надмірно сплаченої суми коштів платнику суд повертає позивачу оригінал платіжного №67 від 03.11.10 року на суму 85,00 грн.

          На підставі викладеного, ст.ст. 316-321,328,331,386 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.4-3,12,22,32-34,36,43,33,47-1,49, 82,83, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

          1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Визнати за Відкритим акціонерним товариством "Трест Свердовськшахтобуд", ідентифікаційний код 00181496, яке знаходиться за адресою: місто Свердловськ, вул. Косіора, 1 Луганської області, право власності на наступний об’єкт нерухомого майна:

67/100 (шістдесят сім сотих) частини будівлі лабораторії літер. А-2 загальною площею 1074,9 кв.м, до його складу якої входять: ІІ (другий) поверх площею 548,7 кв.м та підвальне приміщення площею 526,2 кв.м, - що знаходиться за адресою: місто Свердловськ Луганської області, вул. Косіора, 1-"а" (один-"а").

Відповідно до ст.182 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

3.Судові витрати покласти на позивача.

4.Повернути Відкритому акціонерному товариства "Трест Свердовськшахтобуд", ідентифікаційний код 00181496, яке знаходиться за адресою: місто Свердловськ, вул. Косіора, 1 Луганської області, - оригінал платіжного доручення №67 від 03.11.10 року, згідно якому Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛугаЛесТорг", ідентифікаційний код 36073665, сплатило до Державного бюджету України на користь позивача державне мито у сумі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 09.12.10 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано 09 грудня 2010 року.

          Суддя                                                                                 А.П.Середа