Рішення № 12755963, 07.12.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2010 р. Справа № 3/127-10

          Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом          Управління житлово-комунального господарства "Біличі", смт. Коцюбинське, Київська область

до           Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні-груп", смт. Коцюбинське, Київська область

про           стягнення 31798,18 грн.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Управлінням житлово-комунального господарства "Біличі" (далі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні-груп" (далі відповідач) про стягнення 31798,18 грн., з яких 7251,03 грн. основний борг, 23410,00 грн. пеня, 944,02 грн. інфляційні втрати, 192,42 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором про надання послуг з водопостачання, водовідведення, вивезення ТПВ від 14.05.08р. №125 щодо оплати наданих послуг.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.06.10р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 27.07.10р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.07.10р., у зв’язку з неявкою представника відповідача було відкладено розгляд даної справи на 21.09.10р., окрім цього продовжено строк розгляду спору.

21.09.10р. на адресу господарського суду Київської області від позивача надійшло уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд стягнути додатково з відповідача штраф за безоблікове водокористування в сумі 16137,00 грн. Вказане уточнення по своїй суті є збільшенням розміру позовних вимог.

З огляду на те, що при збільшенні позовних вимог позивачем не сплачено в установленому законом порядку державне мито, вказане уточнення (збільшенням розміру позовних вимог) не може бути розглянуто господарським судом, а відтак залишається без розгляду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.09.10р., у зв’язку з неявкою представника відповідача було відкладено розгляд даної справи на 05.10.10р., повторно зобов’язано відповідача виконати вимоги ухвали суду від 14.06.10р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.10.10р., у зв’язку з неявкою представника відповідача було відкладено розгляд даної справи на 19.10.10р., зобов'язано відповідача надати обґрунтований відзив на позовну заяву.

19.10.10р. на адресу господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява, відповідно до якої останній просив суд відмовити в задоволенні позову з причин невизнання дійсним договору від 14.05.08р. №125.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.10.10р. було відкладено розгляд даної справи на 02.11.10р.

02.11.10р. на адресу господарського суду Київської області від позивача надійшло уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача 7251,03 грн. основного боргу, 1334,64 грн. пені, 864,95 грн. інфляційні втрати, 181,78 грн. 3% річних та 196,80 грн. послуг наданих поза дією Договору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.11.10р. продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд даної справи на 23.11.10р.

В судовому засіданні, яке відбулося 23.11.10р. було оголошено перерву до 07.12.10р.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників, суд,

встановив:

Рішенням Коцюбинської селищної ради від 04 вересня 2006 року №45/5-5 Управління житлово-комунального господарства "Біличі" було визнане виконавцем житлово-комунальних послуг з централізованого водовідведення.

14.05.08р. між Управлінням житлово-комунального господарства "Біличі" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юні-груп" (споживач) був укладений договір №125 про надання послуг з водопостачання, водовідведення, вивезення ТПВ (далі Договір), відповідно до умов якого виконавець зобов’язується надавати споживачу послуги з водопостачання, водовідведення, вивезення ТПВ, а споживач зобов’язується своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами на умовах цього договору.

Відповідно до п.п 3.1 Договору, розмір щомісячної плати за надані послуги на момент укладання даного Договору за встановленими тарифами та нормами становить: холодне водопостачання –4,00 грн. за 1 м3 з ПДВ; водовідведення –4,20 грн. за 1 м3 з ПДВ; вивезення ТПВ –3 м3 тариф, 82,65 грн. за 1 м3 з ПДВ.

Підпунктом 4.1 Договору встановлено, що розрахунковий період оплати послуг –один календарний місяць. Остаточний термін розрахунків становить не пізніше 10-го числа наступного за розрахунковим місяцем.

Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення затверджені рішенням виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради від 27.03.2008 року № 37.

Тарифи на послуги з вивозу ТПВ затверджені виконавчим комітетом Коцюбинської селищної ради від 27.09.2006 року № 103.

З 15 травня 2008 року по 01 січня 2010 рік Позивачем було надано відповідачу послуги по водопостачання по офісу №1 вул. Лісова, 20А, смт. Коцюбинське на загальну кількість 670 мЗ, що становить 2680 грн. 00 коп. з ПДВ. Відповідно до показників лічильників води, водовідведення спожито на загальну суму 2814 грн. з ПДВ, про що свідчать акт прийняття лічильників обліку спожитої води від 15 травня 2008 року та акти зняття показників лічильника по грудень місяць 2009 року (копії в матеріалах справи).

За період з 15 травня 2008 року по 01 січня 2010 рік згідно Договору вивезено твердих побутових відходів на суму 4835 грн. 03 коп. Загальна сума наданих послуг становить 10329,03 грн.

Позивач зазначає, що відповідач частково оплатив отримані послуги, сплатив 3078,00 грн.

При цьому, позивач зазначає, що заборгованість відповідача по договору складає 5191,22 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за отримані послуги з за Договором в розмірі 7251,03 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, і відповідно підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, інфляційні втрати складають 864,95 грн., а 3% річних 181,78 грн. (за період з 11.01.09р. по 28.02.10р.) Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат та 3% річних і встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних здійснений позивачем арифметично вірно, і відповідно вимога про стягнення 864,95 грн. інфляційних втрат та 181,78 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, пеня є неустойкою, яка стягується за кожний день прострочення виконання до повного виконання зобов'язання. Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 3 ст. 549 ЦК України, визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.п 7.1. Договору, у разі несвоєчасної або неповної оплати послуг та/або відшкодування витрат, споживач сплачує пеню у розмірі 1% за кожен день прострочки від суми боргу.

Відповідно до розрахунку позивача, що знаходиться в матеріалах справи розмір пені складає 1334,64 грн. за період з 11.01.09р. по 28.02.10р. з урахуванням сум боргу.

Судом здійснено перерахунок пені, і встановлено, що розрахунок здійснений позивачем арифметично вірно та з урахуванням вимог закону Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", і відповідно вимога про стягнення 1334,64 грн. пені підлягає задоволенню.

Вимога про стягнення 196,80 грн. послуг наданих поза дією Договору задоволенню не підлягає, як документально необґрунтована та безпідставна.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5191,22 грн. боргу, 1334,64 грн. пені, 864,95 грн. інфляційні втрати, 181,78 грн. 3% річних, загалом 7572,59 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи відповідача щодо невизнання дійсним договору від 14.05.08р. №125 судом до уваги не приймаються, як необґрунтовані документально не підтверджені та такі, що спростовуються матеріалами справи, і відповідно недостатні для відмови в задоволенні позову. При цьому, відповідно до статті 188 ГК України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається.

Відповідно до п. 38 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993р. № 50, при зменшенні суми позовних вимог мито не повертається.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юні-груп" (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Жовтнева, буд. 160, квартира 12, код ЄДРПОУ 34357516) на користь Управління житлово-комунального господарства "Біличі" (08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Меблева, будинок 11-А код ЄДРПОУ 23579209) –5191 (п'ять тисяч сто дев’яносто одну гривню) 22 коп. боргу, 1334 (одну тисячу триста сорок чотири гривні) 64 коп. пені, 864 (вісімсот шістдесят чотири гривні) 95 коп. інфляційних втрат, 181 (сто вісімдесят одну гривню) 78 коп. 3% річних, 75 (сімдесят п'ять гривень) 72 коп. державного мита та 56 (п'ятдесят шість гривень) 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                    А.В. Лопатін