Рішення № 12755683, 30.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/480-3/31930.11.10 За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» До           Закритого акціонерного товариства «Компанія Росток»

Про           стягнення 1112293,96 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Міцкевич С.І. –по дов. № 450-10 від 27.09.2010

Дробишевський А.М. –по дов. № 307-10 від 15.12.2009

Від відповідача Бородкін Д.І. –по дов. № 1043-06 від 01.11.2010

Суть спору :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Компанія Росток»556146,98 грн. забезпечувального платежу та 556146,98 грн. штрафу за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов‘язань згідно договору оренди приміщень № 18 від 15.08.2008.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2010 у справі № 54/480 позов Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» задоволено повністю та стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Компанія Росток»556146,98 грн. забезпечувального платежу та 556146,98 грн. штрафу, 11122,94 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду міста Києва № 54/480 від 25.04.2010 відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 54/480 від 05.07.2010 рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2010 у справі № 54/480 залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2010 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2010 відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України № 54/480 від 14.10.2010 рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2010 у справі № 54/480 скасовано, справу у передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 26.10.2010 справу передано на новий розгляд судді Сіваковій В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2010 справі було присвоєно номер 54/480-3/319 та призначено до розгляду на 18.11.2010.

Позивачем 17.11.2010 до відділу діловодства суду подано письмові пояснення в яких відповідач просить всебічно і повно з‘ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи та надати об‘єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, з урахуванням викладених в поясненнях обставин.

Відповідачем до відділу діловодства суду 18.11.2010 подано клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи нежитлових приміщень у корпусі 1 будівлі за адресою: м. Київ, бульвар І. Лепсе, 4 - площею 2046,5 м. кв. на другому поверсі будівлі та 639,41 м. кв. на першому поверсі будівлі, що передавались в оренду за договором про оренду приміщень №118 від 15.08.2008, укладеним між Закритим акціонерним товариством «Компанія Росток»(орендодавець) та Товариством з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(орендар), проведення експертизи просить доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Також клопотання відповідача містить перелік питань на вирішення експерта.

Представник позивача в судовому засіданні 18.11.2010 проти задоволення клопотання щодо призначення експертизи заперечував, посилаючись на те, що відповідачем не надано належних доказів, що в приміщенні з 2008 році не було проведено будь-яких робіт, того, що приміщення на протязі трьох років не передавались в оренду іншим особам.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.11.2010 було оголошено перерву до 30.11.2010 та ухвалою суду від 18.11.2010 у відповідача було витребувано належні та допустимі докази в розумінні ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України того, що починаючи з січня 2009 по даний час в приміщеннях корпусу № 1 будівлі за адресою: м. Київ, бульвар І.Лепсе, 4 –площею 2046,5 м кв. на другому поверсі будівлі та 639, 41 м кв. на першому поверсі будівлі, що передавались в оренду за договором оренди приміщень № 118 від 15.08.2008 укладеним між Закритим акціонерним товариством «Компанія Росток»та Товариством з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»не проводились будь –які будівельні роботи; відомості чи передавались вказані приміщення в користування іншим особам.

Відповідач витребувані судом вищезазначені документи не подав.

Розглянувши клопотання відповідача, суд відзначає

Для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Якщо особа подала клопотання про призначення експертизи, а інші особи проти клопотання заперечують суд вирішує клопотання виходячи з мотивів заявленого клопотання та необхідності використання спеціальних знань для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Як зазначається у п. 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 № 01-8/2651 «Про деякі питання призначення судових експертиз»судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Головними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення вартості будівель та споруд промислового і цивільного призначення; встановлення факту відповідності (невідповідності) збудованої або реконструйованої будівлі проекту і вимогам будівельних норм та правил (БНІП); визначення вартості різного роду будівельних робіт (спорудження будівель, їх переобладнання, ремонт, благоустрій території та ін.); розробка варіантів поділу будинків і надвірних будівель відповідно до ідеальних часток кожного із співвласників з підготуванням у необхідних випадках пропозицій щодо переобладнання об'єктів, залишення їх частин у спільній власності, а також визначенням грошової компенсації власнику, частка якого в натурі після поділу стала меншою за ідеальну; розробка варіантів порядку користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі, що належать громадянам на праві спільної власності; визначення технічного стану будівель, споруд, інженерного обладнання (відсоток зносу, придатність до експлуатації, необхідність ремонту, наявність дефектів, причини, які їх викликали та ін.).

Суд відхиляє клопотання відповідача про призначення будівельно-технічної експертизи нежитлових приміщень по справі № 54/480-3/356, в зв‘язку з тим, що її проведення є неможливим, оскільки =====

В судовому засіданні 30.11.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

15.08.2008 між Закритим акціонерним товариством «Компанія Росток»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альянс Україна»(орендар) було укладено договір про оренду приміщень № 118 (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець зобов‘язується передати, а орендар одержує в орендне (платне) користування нежитлові приміщення, які знаходяться у корпусі № 1 будівлі за адресою м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 4.

Згідно п. 1.3. договору орендовані за цим договором приміщення становлять 2046,5 кв. м. на 1 поверсі будівлі та 639,41 кв. м. на 2 поверсі будівлі, вказаної в п. 1.1. цього договору.

Пунктом 2.1. договору до моменту передачі орендованих приміщень в оренду за актом прийому-передачі відповідач зобов’язується за власний рахунок здійснити базові ремонтні роботи в орендованих приміщеннях (основні ремонтні роботи), а також здійснити ремонтні роботи з облаштування та оздоблення орендованих приміщень відповідно до вимог позивача та за його рахунок (додаткові ремонтні роботи) в строки, встановлені в цьому договорі.

Згідно п. 2.2. договору вимоги орендаря (позивача) до основних та додаткових ремонтних робіт містяться у додатку № 2 до договору, плануваннях, проектах, відомостях будівельних матеріалів, бренд-буку позивача.

Додатковою угодою № 1 від 27.10.2008 сторонами внесено зміни до договору, зокрема сторони дійшли згоди, що позивач має право самостійно укладати договори підряду на виконання ремонтних робіт у приміщенні, а відповідач підписанням цієї додаткової угоди надає дозвіл позивачу на проведення ремонту, поліпшень, перепланувань приміщення, при умові, що позивач буде погоджувати з ним умови відповідних укладених позивачем з третіми особами договорів. Погодження відбувається шляхом поставлення підпису на оригіналі договору уповноваженою особою відповідача та посвідчується його печаткою. Позивач надає відповідачу копії погоджених договорів на проведення ремонту, поліпшень, перепланування приміщення.

Пунктом 1.3. додаткової угоди № 1 від 27.10.2008 передбачено, що відповідач не звільняється від обов’язку виконати за власний рахунок основні ремонтні роботи у строк до 10 робочих днів з моменту закінчення проведення робіт з перепланування приміщень позивачем, яке буде підтверджено актом виконаних робіт.

Сторонами було погоджено перелік основних ремонтних робіт, які повинні бути здійснені відповідачем та містяться у Технічному завданні підписаному та скріпленому печатками обох сторін, а саме

1. Площа для вільного планування (офісні перегородки не передбачені)

2. Двері не передбачені проектом.

3. Централізоване опалення (заміна існуючого опалення)

4. Електропостачання підведено до розподільчих щитів в комп. з автоматами.

5. Вентиляція приточно-витяжна (розрахована під торгові площі).

6. Система пожежної сигналізації та радіомоніторингу.

7. Оснащення приміщень пожежними гідрантами.

8. Улаштування водопостачання та водовідведення ( 2 санвузли)

9. Санвузли (облицювання підлоги та стін керам. плиткою, встановлення сантехніки).

10. Підвісна стеля типу «Армстронг».

11. Світильники растрові у кількості 110шт.

12. Розеточні групи не передбачені проектом.

13. Облицювання підлоги керамічною плиткою.

14. Високоякісне штукатурення стін цементно-вапняним розчином.

15. Шпатлювання стін.

16. Фарбування стін.

Як вбачається з матеріалів справи 09.10.2008 позивач уклав договір підряду № 09/10-08 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські інвестиції», відповідно до умов якого ТОВ «Українські інвестиції»зобов’язалось виконати ремонтні та оздоблювальні роботи в орендованих позивачем приміщеннях згідно із затвердженим кошторисом. Вказаний договір був погоджений з відповідачем, про що свідчать підписи уповноваженої особи відповідача та відбиток його печатки.

Додатками №№ 1 –2 до вказаного договору сторонами були погоджені Графік виконання робіт та Графік фінансування підрядних робіт, з яких вбачається, що роботи з улаштування перегородок г/к двосторонніх та оформлення дверних прорізів відносяться до першої черги робіт.

Відповідно до п. 2.1. рішення Київської міської ради № 11/2587 від 27.01.2005 переплануванням квартир, нежитлових приміщень є ремонтно-будівельні роботи, що провадяться за відповідними проектами із зміною фізичних параметрів цих приміщень, знесенням або перенесенням внутрішніх легких некапітальних перегородок, улаштуванням нових елементів і деталей, прорізів без втручання у зовнішні стіни, міжповерхові перекриття та інші несучі конструкції житлового будинку з метою поліпшення благоустрою квартири, її експлуатаційних теплотехнічних та інших показників без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку.

Актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт від 07.11.2008, підписаним позивачем та ТОВ «Українські інвестиції»підтверджується факт здійснення за замовленням позивача робіт з улаштування двохсторонніх гіпсокартонних перегородок та оформлення (оброблення) дверних прорізів у перегородках.

Отже, позивачем були проведені роботи з перепланування приміщень.

На виконання вимог п. 1.3. додаткової угоди позивач повідомив відповідача про закінчення робіт з перепланування приміщень шляхом направлення йому листа № БХ-1873/11 від 28.11.2008 та копії акту виконаних підрядних робіт від 07.11.2008.

Зазначене повідомлення було отримано відповідачем, що підтверджується відміткою відповідача на його копії із зазначенням вхідного номеру і дати отримання та не заперечується відповідачем.

Таким чином, перебіг строку виконання відповідачем зобов’язання щодо проведення основних ремонтних робіт, виходячи з умов п. 1.3. додаткової угоди, почався наступного дня за днем надання відповідачу акту приймання виконаних підрядних робіт з перепланування приміщень, а саме з 29.11.2008 та закінчився через 10 робочих днів, тобто 12.12.2008.

15.12.2008 позивач здійснив перевірку виконання відповідачем основних ремонтних робіт, за результатами якої склав акт, згідно якого встановлено, що відповідач не виконав всі роботи, передбачені Технічним завданням, а саме

- підведення електропостачання до розподільчих щитків в комп. з автоматами.

- улаштування системи вентиляції приточно-витяжної (розрахованої під торгові площі)

- улаштування системи пожежної сигналізації та радіомоніторингу

- улаштування водопостачання та водовідведення (2 санвузли)

- оздоблення та облаштування санвузлів (облицювання підлоги та стін крерам. плиткою, встановлення сантехніки)

- улаштування підвісної стелі типу «Армстронг»

- встановлення світильників растрових у кількості 110 шт.

- облицювання підлоги керамічною плиткою

- шпалювання стін

- фарбування стін.

Пунктом 2.9. договору передбачено, що про закінчення ремонтних робіт (основних і додаткових) орендодавець письмово повідомляє орендаря та погоджує час проведення орендарем перевірки виконаних робіт. За результатами перевірки сторони підписують акт відповідності виконаних робіт кошторисній документації, відомості матеріалів, вимогам орендаря, або акт невідповідності.

Листом № 1507-06 від 29.12.2008 відповідач повідомив позивача про завершення ремонтних та оздоблювальних робіт та направив позивачу для підписання акт прийому-передачі приміщень згідно з договором оренди. Вказаний лист не містить пропозицій щодо часу проведення перевірки виконаних робіт.

16.01.2009 позивач здійснив повторну перевірку виконання відповідачем основних ремонтних робіт, якою було встановлено, що відповідач не виконав роботи, передбачені Технічним завданням, та які не були виконані на момент складення акту від 15.12.2008. Зазначена обставина підтверджуються відповідним актом перевірки виконання основних ремонтних робіт від 16.01.2009.

29.01.2009 позивач направив відповідачеві листа № БХ-68/01, в якому заперечив факт виконання відповідачем основних ремонтних робіт та відмовився від підписання акту прийому-передачі приміщення у зв’язку із порушенням відповідачем умов договору та невідповідністю приміщення умовам та меті договору. Вказаний лист був отриманий відповідачем 29.01.2009, що підтверджується відміткою відповідача із зазначенням вхідного номеру і дати отримання.

На підтвердження здійснених позивачем перевірок виконання відповідачем основних ремонтних робіт, позивач замовив послуги незалежного експерта-оцінювача для встановлення факту наявності/відсутності виконаних відповідачем основних ремонтних робіт.

Стаття 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»визначає, що суб'єктами оціночної діяльності є суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону (ст. 6 Закону).

Згідно ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов’язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 17, 18 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»державний реєстр оцінювачів, які отримали кваліфікаційне свідоцтво веде Фонд державного майна України. Сертифікат видається в порядку, встановленому цим Законом, Фондом державного майна України.

В матеріалах справи наявний сертифікат № 6773/08 від 07.04.2008 суб’єкта оцінюючої діяльності, виданий Фондом державного майна України виданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт».

Також наявне видане Фондом державного майна України свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 6090/07 від 14.09.2007 Манжос Олені Анатоліївні що вона має право здійснювати оцінку нерухомого майна.

Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Як вбачається з висновку звіту Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт»від 02.02.2009 на замовлення позивача, Манжос О.А. (оцінювач) виконано оцінку та визначено вартість завданих збитків у зв‘язку з порушенням умов договору № 118 від 15.08.2008 та додаткової угоди № 1 від 27.10.2008, в якому зазначено, що більша частина основних робіт відповідачем не виконана, а саме

- підведення електропостачання до розподільчих щитків в комп. з автоматами.

- улаштування системи вентиляції приточно-витяжної (розрахованої під торгові площі)

- улаштування системи пожежної сигналізації та радіомоніторингу

- улаштування водопостачання та водовідведення (2 санвузли)

- оздоблення та облаштування санвузлів (облицювання підлоги та стін крерам. плиткою, встановлення сантехніки)

- улаштування підвісної стелі типу «Армстронг»

- встановлення світильників растрових у кількості 110 шт.

- облицювання підлоги керамічною плиткою

- шпалювання стін

- фарбування стін.

Також згаданим звітом вартість збитку завданого позивачу через невиконання відповідачем обов‘язків за договором № 118 від 15.08.2008 визначено в розмірі 3 227 839,35 грн.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов’язання щодо здійснення у визначені умовами договору строки основні ремонтні роботи.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 7.5. договору передбачено, що після укладення договору, орендар перераховує платіж в якості забезпечення виконання зобов‘язань в розмірі орендної плати за 1 місяць, який є орендним платежем за останній місяць дії договору оренди у разі належного виконання умов договору.

Відповідно до п. 7.2. договору за оренду зазначених у п. 1.3. договору приміщень орендна плата сплачується в розмірі 218,49 грн. за 1 кв. м. площі на 1 поверсі та 203,49 грн. за 1 кв. м. площі на 2 поверсі, що разом становить 556146,98 грн.

Забезпечувальний платіж відповідно до п. 7.5. договору у сумі 556 146,98 грн. був сплачений позивачем 21.08.2008, що підтверджується платіжним дорученням № 12396.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що в разі порушення відповідачем строку закінчення ремонтних робіт, передбаченого в п. 2.8. договору, більше ніж на 15 днів, позивач має право відмовитися від договору, а відповідач зобов’язаний за вимогою позивача у десятиденний термін з дня отримання відповідної вимоги повернути позивачу платіж, сплачений останнім відповідно до п. 7.5. договору та сплатити позивачу штраф у розмірі місячної орендної плати за цим договором.

02.09.2009 позивач направив відповідачу претензію, в якій повідомив про свою відмову від договору оренди та вимагав у десятиденний строк з моменту отримання претензії повернути забезпечувальний платіж у розмірі 556 146,98 грн., сплатити позивачу штраф у розмірі місячної орендної плати у розмірі 556 146,98 грн. та відшкодувати збитки завдані порушенням зобов’язання у розмірі 3227839,35 грн.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

При укладанні договору сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов’язання щодо здійснення ремонтних робіт.

Враховуючи те, що прострочення із здійснення ремонтних робіт мало місце більше нім 15 днів, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 556146,98 грн. штрафу та 556146,98 грн. забезпечувального платежу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Компанія Росток»(м. Київ, бул. Івана Лепсе, 4, код ЄДРПОУ 00227560) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(м. Київ, вул. Багговутівська, 8/10, код ЄДРПОУ 32253696) 556 146 (п’ятсот п’ятдесят шість тисяч сто сорок шість) гривень 98 коп. штрафу, 556 146 (п’ятсот п’ятдесят шість тисяч сто сорок шість) грн. 98 коп. забезпечувального платежу, 11 122 (одинадцять тисяч сто двадцять дві) грн. 94 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяСівакова В.В. Рішення підписано 03.12.2010