Рішення № 12755604, 26.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/15926.11.10 За позовом          Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"

                    в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до                    Управління житловими будинками управління справами Верховної Ради України

про                    стягнення 359 055,42 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:                    Півень Д.О. (Дов.)

Від відповідача:          Шапошнікова Н.В. (Дов.)

У судовому засіданні 26.11.2010р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Управління житловими будинками управління справами Верховної Ради України заборгованості у розмірі 359055,42 грн. (337146,47 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 15402,27 грн. збитків від інфляції, 6506,68 грн. 3% річних).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх грошових зобов’язань щодо оплати теплової енергії відповідно до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 7560162 від 01.08.2005р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2010р. порушено провадження у справі № 57/159 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 26.11.2010р.

26.11.2010р. в судовому засіданні представник Відповідача - Управління житловими будинками управління справами Верховної Ради України надав суду відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги в розмірі 337146,47 грн. та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 15402,27 грн. збитків від інфляції та 6506,68 грн. 3% річних.

Крім того, у відзиві Відповідач - Управління житловими будинками управління справами Верховної Ради України просив розстрочити заборгованість в розмірі 337146,47 грн. терміном на 6 місяців.

Представник Позивача у судовому засіданні 26.11.2010р. підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення просив відмовити.

Розглянувши вищевказану заяву Відповідача про розстрочку виконання рішення по справі № 57/159, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Тобто, підставами задоволення заяви про розстрочення виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що Відповідачем - Управлінням житловими будинками управління справами Верховної Ради України не підтверджено фактичну наявність обставин, які унеможливлюють виконання судового рішення у справі № 57/159, заява про його розстрочення задоволенню не підлягає.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2005 року між Позивачем - Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" та Відповідачем - Управлінням житловими будинками управління справами Верховної Ради України був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 7560162 (далі - Договір), відповідно до умов якого Позивач (Постачальник) зобов’язується виробляти та постачати теплову енергію Відповідачу (Споживачу) для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Відповідач (Споживач) зобов’язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у цьому Договорі.

Відповідно до звертання-доручення від 01.08.2005р. облік споживання Відповідачем (Споживачем) теплової енергії проводиться по приладах обліку згідно договірних навантажень.

Відповідно до п. 5 додатку № 2 до Договору, Споживач (Відповідач), що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає Постачальнику (Позивачу) звіт по фактичному споживанню теплової енергії в МВРТ № 2 за адресою: м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 40-В - не пізніше 28 числа поточного місяця.

Додатком № 2 до Договору визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 9 додатку № 2 до Договору, Абонент (Споживач) щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ № 2 за адресою: м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 40-В оформлену Позивачем (Постачальником) платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформляє і повертає один примірник Позивачу (Постачальнику) протягом двох днів з моменту їх одержання.

Відповідно до умов п. 10 додатку № 2 до Договору Споживач (Відповідач) зобов’язувався щомісячно: забезпечувати не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця сплачувати вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок Позивача (Постачальника) згідно з його розрахунком.

Позивач пояснив, що ним належним чином виконувалися зобов’язання за Договором, тоді як Відповідач свої зобов’язання за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.06.2009р. по 01.08.2010р. у нього виникла заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 337146,47 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу, відомостями обліку споживання теплової енергії та табуляграмами споживання теплової енергії, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ст. 275 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобов’язання щодо оплати заборгованості у розмірі 337146,47 грн. Відповідач - Управління житловими будинками управління справами Верховної Ради України у встановлений Договором строк не виконав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості по договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 7560162 від 01.08.2005р. в розмірі 337146,47 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір збитків від інфляції становить - 15402,27 грн., 3% річних - 6506,68 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача збитків від інфляції в розмірі 15402,27 грн. та 3% річних в розмірі 6506,68 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

В зв’язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в розмірі 3590,55 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Управління житловими будинками управління справами Верховної Ради України (01021, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 8; ідентифікаційний код 22869342; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 00131305; р/р 260070130718 у АТ "Сбербанк Росії", МФО 320627) 337146 (триста тридцять сім тисяч сто сорок шість) грн. 47 коп. основного боргу, 15402 (п'ятнадцять тисяч чотириста дві) грн. 27 коп. збитків від інфляції, 6506 (шість тисяч п’ятсот шість) грн. 68 коп. 3% річних, 3590 (три тисячі п’ятсот дев’яносто) грн. 55 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя                               О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 02.12.2010р.