Рішення № 12755275, 16.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.11.10 р. Справа № 36/220

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Петрушенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Пінта-Кремінський пивоварений завод”, м.Кремінна, Луганської області

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ, Донецька область

про: стягнення 45000,00грн.

за участю:

представника Позивача не зявився;

представника Відповідача не зявився;

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 16.09.2010р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Пінта-Кремінський пивоварений завод”, м.Кремінна, Луганської області (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ, Донецька область (далі Відповідач) про стягнення 45000,00грн., з яких 11250,00 грн. заборгованість, 33750,00 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором №55 від 20.02.2009р., щодо повернення тари в якій поставлявся товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору №55 від 20.02.2009р., договору №55А оренди обладнання, акту приймання - передачі від 20.02.2009р., накладної, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, претензію про повернення обладнання, повторну претензію про повернення обладнання.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 16, 530, 599 Цивільного кодексу України, ст.ст. 190, 222, 224, 225, 229, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 49, 54, 82 Господарського процесуального кодексу України

29.09.2010р. Позивачем через канцелярію суду надано платіжне доручення з доказами зарахування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на новий розрахунковий рахунок.

19.10.2010р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Пінта Кремінський пивоварений завод”.

04.11.2010р. Позивачем через канцелярію суду надані належним чином засвідчені копії наступних документів: списку поштових відправлень рекомендованих листів, акту приймання передачі, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача.

Представник Позивача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: АДРЕСА_1

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обовязку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Пінта - Кремінський пивоварений завод” (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір №55.

Згідно п.1.2 договору кількість, ціна, вартість та розгорнутий асортимент Продукції, вид та ціна тари вказується у накладній, яка виписується відповідно переданого замовлення.

У розділі п.2.1 договору встановлені зобовязання „Покупця”:

б) Покупець зобовязаний своєчасно здійснювати оплату за отриману продукцію;

в) Покупець зобовязаний здійснювати повернення тари, у строки, передбачені п.4.1 даного Договору;

Згідно п.2.2 договору завантаження продукції та розвантаження зворотної інвентарної тари на підприємстві Постачальника, здійснюється силами Постачальника та за його рахунки. Розвантаження продукції та завантаження інвентарною тарою на підприємстві Покупця здійснюється силами Покупця та за його рахунок.

У розділі 4 сторони визначили строки, отримання та повернення тари:

- пляшечна та кегова продукція відпускається у тарі, яка підлягає поверненню. Строк повернення тари 10 днів з моменту отримання продукції (п.4.1 Договору);

- за прострочення тари до 15 днів Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 150% вартості неповерненої тари, більш ніж 15 днів - 300% (п.4.2 Договору).

Вказаний договір вступає в дію з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2009р. (п.8.1 Договору).

На виконання умов договору Позивачем була здійснена поставка Відповідачу, що підтверджується, актом приймання передачі №б/н від 20.02.2009р., та накладною №б/н від 20.02.2009р. Вказані акт то накладна підписані та завірені печатками з боку обох сторін, без зауважень.

Як вбачається з акту приймання передачі Відповідачу поставлено 60 (шістдесят) шт. кег, у накладній визначена вартість однієї кеги - 450грн.

Відповідачем в порушення умов договору не було повернуто 25 кег, відтак вартість товару становить 11250,00 грн.

За для досудового врегулювання спору 15.04.2010р. Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію № 121 з вимогою повернути обладнання.

23.04.2010р. Позивачем повторно було направлено претензію №144 з вимогою повернути обладнання.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконання грошових зобовязань відповідачем позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з акту приймання-передачі від 20.02.2009р. Позивачем поставлено Відповідачу 60 (шістдесят) кег, вартість однієї кеги складає 450,00грн. Відповідно п.4.1 Договору тара, в якій товар поставляється Покупцю, підлягає обовязковому поверненню в 10-ти денний строк з моменту її отримання Покупцем. Відповідачем незважаючи на настання строку повернення тари, не було здійснено повернення 25 кег, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 11250,00грн.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 11250,00 грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за неповернуті кеги підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобовязання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (за умовами передбаченими договором). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

Відповідно п.4.2 договору за прострочення тари до 15 днів Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 150% вартості неповерненої тари, більш ніж 15 днів - 300%.

Факт несвоєчасного виконання відповідачем зобовязань по поверненню тари є доведеним, сторонами в договорі не обумовлено можливість продовження строків для повернення, тому суд перевіривши арифметичний розрахунок нарахування суми штрафу, дійшов висновку про його обґрунтованість та вважає за можливе задоволення вимог і в частині стягнення штрафу у розмірі 300% вартості неповернутої тари у сумі 33750,00грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Пінта-Кремінський пивоварений завод”, м.Кремінна, Луганської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Краматорськ, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 11250,00грн., штрафу у сумі 33750,00грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Пінта-Кремінський пивоварений завод” (92900, Луганська область, м.Кремінна, вул.Дзержинського, 33, ЄДРПОУ 32570662, р/р 26002053726532 у ЛФ „ПриватБанк”, МФО 304795) заборгованість у розмірі 11250,00грн., штраф у сумі 33750,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Пінта-Кремінський пивоварений завод” (92900, Луганська область, м.Кремінна, вул.Дзержинського, 33, ЄДРПОУ 32570662, р/р 26002053726532 у ЛФ „ПриватБанк”, МФО 304795) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 450,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання 16.11.10р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя

Повний текст рішення складено та підписано 22.11.10