Рішення № 12755265, 30.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.11.10 р.                     Справа № 35/137                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Державного підприємства „Донецька залізниця”, м. Донецьк

до відповідача: Комунального підприємства „Спартаківське ЖКГ” с. Спартак

третя особа: Спартаківська сільська рада Ясинуватського району, с. Спарта

про: стягнення 41724,66грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Єлетенко Т.О. – за довір.

від відповідача: Чистяков С.В. – за довір.

від третьої особи: не з’явився

У судовому засіданні 25.11.2010р. було оголошено перерву до 13 год. 30 хв. 30.11.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство „Донецька залізниця”, м. Донецьк звернулось до господарського суду з позовною заявою до Комунального підприємства „Спартаківське ЖКГ”, с. Спартак, Ясинуватський район, Донецька область про стягнення 41724,66 грн.

          Рішенням господарського суду Донецької області від 19.02.2009р. позовні вимоги Державного підприємства „Донецька залізниця”, м. Донецьк до Комунального підприємства „Спартаківське ЖКГ”, с. Спарта задоволено частково стягнуто на користь позивача 18446,66грн. – основного боргу, 583,84грн. – пені, 27,12грн. 3% річних, 190,60грн. – витрати по сплаті державного мита та 53,90грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Постановою Донецького апеляційного господарського суду Донецької області від 27.04.2009р. рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2009р. у справі № 35/137 змінено. Пункти 1-3 резолютивної частині рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2009р. по справі № 35/137 викладено у наступній редакції:

          „Позовні вимоги Державного підприємства „Донецька залізниця”, м. Донецьк до Комунального підприємства „Спартаківське ЖКГ”, с. Спарта задовольнити частково.

          Стягнути з Комунального підприємства „Спартаківське ЖКГ” на користь Державного підприємства „Донецька залізниця” основний борг в розмірі 4622,67грн., пеню в розмірі 235,44грн., 3% річних в розмірі 27,12грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 48,85грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 13,80грн.

          У решті позовних вимог відмовити.”

          Постановою Вищого господарського суду України від 06.08.2009р. по справі № 35/137 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2009р. у справі № 35/137 та рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2009р. в частині стягнення з комунального підприємства „Спартаківське ЖКГ” на користь Донецької залізниці 4622,67грн. основного боргу, 235,44грн. пені, 27,12грн. 3% річних за листопад – грудень 2007р. залишити в силі.

          Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2009р. у справі № 35/137 та рішення господарського суду Донецької області від 19.02.2009р. в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог про стягнення основного боргу за січень-червень 2008р., пені, інфляції та 3% річних скасувати в цій частині направити на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Таким чином, під час нового розгляду з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 06.08.2009р. спірним предметом позовних вимог є стягнення заборгованості за січень –червень 2008р. та пені за період з 10.02.2008р. по 01.07.2008р.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем був укладений договір № Д/Л-07000036/ЛТ від 01.08.2007 р. про надання послуг з поставки холодної питної води, відповідно до якого ДП “Донецька залізниця” взяла на себе зобов’язання з подачі своїми мережами холодної води для потреб водокористувача –КП “Спартаківське ЖКГ”, а водокористувач взяв на себе зобов’язання прийняти та оплатити її в порядку та розмірах, передбачених умовами договору. У зв’язку з невиконанням зобов’язань по договору КП “Спартаківське ЖКГ” виникла заборгованість за період з 01.08.2007 р. по 01.07.2008 р. перед ДП “Донецька залізниця” у сумі 36321,23 грн. Відповідно до п. 7.3, 7.5 Договору, за прострочку платежів відповідачу нарахована пеня у сумі 5376,31 грн. та 3% річних у розмірі 27,12 грн. Стосовно дії договору № Д/Л-07000036/ЛТ від 01.08.2007 р. позивач пояснив, що договір діяв до 31.12.2007 р., однак у спірний період відбувалось погодження до укладання наступного договору.

Відповідач проти заявленого позову заперечує, посилаючись на те, що КП “Спартаківське ЖКГ” був споживачем послуг централізованого водопостачання за період з 01.08.2007 р. до 31.12.2007 р. на підставі договору з надання послуг централізованого водопостачання № Д/Л-07000036/ЛТ від 01.08.2007 р., позивачем у вказаний період було надано послуг на загальну суму 11593,45 грн., яка була сплачена частково в сумі 6970,78 грн., оплата здійснювалась на підставі розрахунків ДП “Донецька залізниця”, які надавались підприємству відповідача на підставі актів приймання-передачі. Подальше споживання послуг централізованого водопостачання було припинено у зв’язку із закінченням дії договору на постачання послуг між сторонами.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.10.2009р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору було залучено Спартаківську сільську раду.

Третя особа проти позову заперечує, вказуючи на те, що договірні відносини між позивачем та відповідачем припинились. Крім того, пояснила що позивачу було запропоновано обслуговувати водопостачальні мережі ст. Донецьк-Северний своїм підрозділом БМЄУ-9 та укласти договір на пряму з населенням, що в подальшому і було зроблено. Також пояснив, що за період з січня по червень 2008 р. не можливо визначити кількість та якість води, яку надавав позивач населенню на свій розсуд. Третя особа додатково зазначила, що у 2008 р. Спартаківської сільською радою не приймались ні які рішення стосовно затвердження нових тарифів на послуги з централізованого водопостачання для ДП “Донецька залізниця”.

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.02.2010р. у справі було призначено судову економічну експертизу.

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.02.2010р. провадження у справі зупинялось.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.11.2010р. провадження у справі було поновлено.

Під час нового розгляду, після проведеної судової експертизи, позивачем надано заяву про зміну предмету позову № 4352 від 29.11.2010р., де останній просить стягнути з відповідача основний борг у сумі 31698,56грн. за фактично надані послуги за період з 01.01.2008р. по 01.07.2008р., пеню у розмірі 5376,31грн., 3% річних в розмірі 27,12грн. Як на підставу заявлених вимог позивач посилається на фактичне надання послуг з постачання питної води у спірному періоді.

Із змісту заяви судом встановлено, що предмет позову залишений позивачем без змін, а підставу позову позивач просить змінити, посилаючись як на підставу постачання води не на договір, а на фактичні відносини сторін з постачання питної води.

За приписами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (зі змінами, внесеними Законом України від 07.07.2010р. №2453-VІ „Про судоустрій і статус суддів”, який набрав законної сили 30.07.2010р.) позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

За таких обставин заява позивача про зміну предмету позову № 4352 від 29.11.2010р. судом не приймається, оскільки подана під час розгляду господарським судом справи по суті та вже після проведення судової експертизи.

З огляду на викладене, судом розглядаються предмет та підстави первинно заявлених позовних вимог.

Процесуальний строк розгляду справи продовжувався за клопотанням представників сторін.

Під час слухання справи сторонами неодноразово надавалися письмові та усні пояснення по суті заявлених позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно ст. 19 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання та прийом стічних вод надаються на підставі укладеного договору.

01.08.2007р. між Державним підприємством „Донецька залізниця” (Постачальник) та Комунальним підприємством „Спартаківське ЖКГ” (Водокористувач) був укладений договір про надання послуг централізованого водопостачання №Д/Л-07000036/ЛТ.

Предметом даного договору є зобов’язання Постачальника подавати питну воду по своїм магістральним водоводам Водокористувачеві в обсягах, згідно щомісячного графіку (Доповнення №1), з урахуванням затвердженого ліміту та технічних можливостей Постачальника та зобов’язання Водокористувача прийняти узгоджений обсяг наданої води від Постачальника, раціонально використовувати її та робить оплату за діючими тарифами на подачу води у строки, передбачені дійсним договором (п.п.1.1., 1.2. договору).

Згідно до п. 4.3. договору в точці підключення водокористувач зобов’язаний за свій рахунок встановити вимірювальні пристрої обліку води, в відповідності з технічними умовами, які видаються Постачальником, в присутності представника від Постачаль6ника з оформленням відповідного акту.

Пунктом 4.4. договору визначено, що при відсутності або несправності водовимірювальних пристроїв у Водокористувача облік води здійснюється за технологічними пристроями обліку Постачальника або за потужністю обладнання та записам у журналі насосної станції Постачальника. В разі відсутності технологічних приборів обліку Постачальника та неможливості визначити кількість подаваємої води, облік води здійснюється за пропускною здатністю трубопроводу Водокористувача (при швидкості руху води не більше 2м/сек. цілодобово) з врахуванням балансу води по водопроводу „Постачальника”.

Відповідно до п. 4.7. договору кількість поданої води оформлюється двостороннім актом з вказанням місяця, в якому здійснено постачання води, номера договору, показань приладів обліку або розрахунків, п. 4.4. Для складання акта Водокористувач направляє не пізніше 30,31 числа поточного місяця свого представника з довіреністю, підписаною уповноваженою особою, на право підписання акту за адресою Постачальника.

При неявці представника Водокористувача до вказаного числа або необґрунтованій відмові їм від підписання акту, Постачальник складає односторонній акт, один екземпляр якого в 3-х денний строк направляє Водокористувачу, який є підставою для оплати.

Пунктом 5.1. договору визначено, що Водокористувач оплачує Постачальнику послуги за поставку води по тарифам, встановленим відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до п. 5.4. договору при зміні тарифу на поставки води Постачальник застосовує його з дня прийняття уповноваженим на то органом без погодження з Водокористувачем, з повідомленням останнього окремим листом.

Згідно до п. 5.5. договору Водокористувач, відповідно заявленого об’єму воду на поточний місяць, самостійно здійснює оплату за послуги з поставки води по діючим тарифам, на підставі підписаного акту про кількість отриманої води, платіжним дорученням до 10 числа місяця наступного за звітним.

Розділом 10 „Інші умови” встановлено, що договір вступає в силу при досягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами договору та діє з дати його укладання по 31.12.2007р.

Договір вважається продовженим та діє на тих же умовах на період оформлення та погодження розбіжностей наступного договору в відповідності з вимогами ГПК України.

Дія договору продовжується на наступний рік на тих же умовах, шляхом підписання додаткової угоди, з врахуванням зміни заявки на споживання води, які є невід’ємними частинами договору.

З матеріалів справи вбачається, що згідно до проведеного Авізо від 13.12.2002 р. Спартаківській селищній раді були передані безоплатно наступні основні засоби: житловий фонд та зовнішні інженерні мережі Донецької дистанції громадянських споруд та водозабезпечення, що знаходяться на ст. Донецьк-Северний, у зв’язку з чим Спартаківська сільська рада прийняла мережі у комунальну власність та на баланс, що підтверджується Рішенням Спартаківської сільської ради від 26.12.2002 р. № 62/ІV-ІV.

Судом встановлено, що у спірний період з січня по червень 2008р., згідно актів приймання-передачі об’єктів соціальної сфери від 27.08.2007р. із комунальної власності Спартаківської селищної ради, житловий фонд ст. Донецьк-Северний та зовнішні мережі ст. Донецьк-Северний були передані та знаходились на балансі та обслуговування саме у відповідача - КП „Спартаківське ЖКГ”.

Із наданих ДП „Донецька залізниця” та Спартаківською сільською радою схем водопровідних мереж по ст. Донецьк-Северний видно, що передача води для населення сел. Спартак здійснювалась із точек підключення ВК-1, ВК-2.

З договору на послуги водопостачання від 20.12.2007 р. укладеного між КП „Компанія „Вода Донбасу” та ДП „Донецька залізниця”, який міститься в матеріалах справи видно, що КП „Компанія „Вода Донбасу” надавала послуги з забезпечення ДП „Донецька залізниця” Вагонне депо „Донецьк” питною та технічною водою у об’ємах відповідно до графіку, який вказаний у п. 2.3 договору, у тому числі з урахуванням об’ємів питної води необхідних для постачання населення. Даним договором був встановлений тариф, який на момент укладання договору складав: за 1 куб.м води питної для промисловості –2,7 грн. (без ПДВ), за 1 куб.м води питної для населення – 0,41 грн. (без ПДВ), за 1 куб.м технічної напірної води – 0,96 грн. (без ПДВ).

Також, позивачем були надані до матеріалів справи акти подачі питної води Комунальним підприємством „Компанія „Вода Донбасу” Державному підприємству „Донецька залізниця” Вагонне депо „Донецьке” за січень, лютий, березень 2008 р. у об’ємах та тарифу, які були встановлені договором. Відповідно до Рішення Донецької обласної ради № 5/14-431 від 25.01.2008 р. було змінено тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення, що надаються КП „Компанія „Вода Донбасу” (додаток до рішення № 3), яке набрало чинності 01.04.2008 р., а саме тариф складав: за 1 куб.м води питної – 3,75 грн. (без ПДВ), у зв’язку з чим, по актам подачі питної води КП „Компанія „Вода Донбасу” ДП „Донецька залізниця” Вагонне депо „Донецьке” у період квітень, травень, червня 2008 р. вода поставлялась за тарифом 3,75 грн. (без ПДВ).

З цих актів надання питної води видно, що для населення було поставлено води в об’ємах: за січень 2008 р. питної води 39000 м3, в тому числі по ціні 4,10 грн. за 10 м3 без ПДВ 2000 м3; за лютий 2008 р. питної води 30000 м3, в тому числі по ціні 4,10 грн. за 10 м3 без ПДВ 1000 м3; за березень 2008 р. питної води 30000 м3, в тому числі по ціні 4,10 грн. за 10 м3 без ПДВ 2000 м3; за квітень 2008 р. питної води 32000 м3; за травень 2008 р. питної води 25000 м3; за червень 2008 р. питної води 25000 м3, в тому числі по ціні 6,20 грн. за 10 м3 без ПДВ 2000 м3. Зазначені об’ємі питної води, які отримані позивачем від Комунальним підприємством „Компанія „Вода Донбасу” були передані відповідно КП „Спартаківське ЖКГ” для споживання населенням сел.. Спартак.

Ці об’єми отриманої відповідачем води підтверджуються відзивом на позов КП „Спартаківського ЖКГ” № 02-41/35673 від 07.10.2008 р. Проте, будь які двосторонні первинні документи, які б підтверджували об’єми поставленої води між сторонами, в матеріалах справи відсутні. Разом с цим, доказів припинення постачання води для населення ст. Донецьк-Северний не надано та не спростовано сторонами факту забезпечення населення водою у спірний період.

При попередньому розгляді справи Комунальним підприємством „Спартаківське ЖКГ” факт пролонгації спірного договору та заборгованості по ньому перед позивачем за поставку холодної питної води не оспорював, але відповідач заперечував проти застосовуваного тарифу, що видно із відзиву на позов № 02-41/25712 від 05.08.2008р. (арк. справи 38-40, том 1), відзиву на позов № 02-41/35673 від 07.10.2008 р. (арк. справи 108-110, том 1), клопотання КП „Спартаківське ЖКГ” про розстрочення суми заборгованості за отриману питну воду рівними частинами строком на 36 місяців № 02-41/40619 від 21.10.2008 р. (арк. справи 112, том 1), доповненнь до заперечень № 02-41/42298 від 03.11.2008р. з додатком (розрахунок пені за період з 10.08.2007 р. по 31.12.2007 р.) (акр. справи 115-116, том 1), акту звірки розрахунків за період з серпня 2007 р. по червень 2008р., станом на 10.09.2008 р. (арк. справи 149, том 1) та копія листа КП „Спартаківське ЖКГ” № 34 від 23.06.2008 р., яким відповідач визнає свою заборгованість перед ДП „Донецька залізниця” Вагонне депо „Донецьке” у сумі 31659,34 грн. станом на 01.06.2008р.

Відповідно до п. 10.7 Договору, останній є чинним до 31.12.2007р., на цьому наполягає відповідач.

Разом з цим, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що сторони здійснили фактичні дії, направлені на продовження строку дії договору у спірному періоді, оскільки:

-          позивач фактично здійснював поставку води у період з 01.01.2008р. по 01.07.2008р. включно.

-          відповідач фактично приймав питну воду у період з 01.01.2008р. по 01.07.2008р. включно без заперечень.

Судом неодноразово витребувалися від відповідача акти відсутності питної води у спірному періоді, проте такі докази відповідачем до матеріалів справи не надано, належними та допустимими доказами в розумінні ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України такі обставини не підтверджені.

Таким чином, враховуючі дійсні взаємовідносини сторін та їх фактичні дії спрямовані на продовження виконання договору № Д/Л-07000036/ЛТ від 01.08.2007р., припинення дії договору судом не приймається до уваги через продовження виконання сторонами умов договору, фактичного схвалення сторонами подальших (наступних) поставок води на умовах договору.

Відповідач, як управнена сторона під час отримання питної води до своїх водопровідних мереж мав право не приймати виконання зобов’язання стосовно поставки води на підставі договору, мав право відмовитися, якщо припинення строку дії договору випливало із змісту договору та було обумовлено відсутністю договірних зобов’язань між сторонами на час постачання води.

Проте, як видно із матеріалів справи, однозначних доказів по сумам заборгованості, її обґрунтованості, правильності обчислення позивачем до матеріалів справи не надано, однак факт здійснення господарської операції з постачання питної води сторонами не оспорюється, у зв’язку з чим ухвалою господарського судом Донецької області від 16.02.2010р. у справі було призначено судову економічну експертизу.

На вирішення експертизи перед експертом поставленні наступні запитання:

1. Чи підтверджується документально: первинними бухгалтерськими, податковими документами, обліковими регістрами, фінансовою бухгалтерською та податковою звітністю ДП “Донецька залізниця” сума заборгованості перед КП “Спартаківське ЖКГ” в розмірі 36839,43грн. за надані послуги з поставки холодної питної води за спірний період з 01.01.2008р. по 01.07.2008р. включно?

2. Чи підтверджується документально: первинними бухгалтерськими, податковими документами, обліковими регістрами, фінансовою бухгалтерською та податковою звітністю КП “Спартаківське ЖКГ” сума заборгованості перед КП „Компанія „Вода Донбасу” в розмірі 36839,43грн. за надані послуги з поставки холодної питної води за спірний період з 01.01.2008р. по 01.07.2008р. включно?

3. Визначити суму заборгованості КП “Спартаківське ЖКГ”, що обліковується перед КП „Компанія „Вода Донбасу” за послуги з поставки холодної питної води за спірний період з 01.01.2008р. по 01.07.2008р. включно?

Висновком судово-економічної експертизи № 1771/24 від 20.10.2010р. встановлено наступне:

1.          За результатами проведеного дослідження наявних у матеріалах справи та додатково наданих, у відповідності до клопотання експерта документів бухгалтерського та податкового обліку ДП „Донецька залізниця” експертом не підтверджена сума заборгованості КП „Спартаківське ЖКГ” в розмірі 36839,43грн. за надані послуги х поставки холодної питної води за спірний період з 01.01.2008р. по 01.07.2008р.;

2.          За результатами проведеного дослідження наявних у матеріалах справи та додатково наданих, у відповідності до клопотання експерта документів бухгалтерського та податкового обліку КП „Спартаківське ЖКГ” сума заборгованості перед ДП „Донецька залізниця” в розмірі 36839,43грн., за надані послуги з поставки холодної питної води за спірний період з 01.01.2008р. по 01.07.2008р. включно – не підтверджується;

3.          За результатами проведеного дослідження наявних у матеріалах справи та додатково наданих, у відповідності до клопотання експерта документів бухгалтерського та податкового обліку ДП „Донецька залізниця”, а також КП „Спартаківське ЖКП” експертом встановлено, що сума заборгованості КП „Спартаківське ЖКГ” перед ДП „Донецька залізниця” за послуги з поставки холодної води за спірний період з 01.01.2008р. по 01.07.2008р., згідно з дослідженими первинними та зведеними документами бухгалтерського та податкового обліку підприємств, складає 39747,37грн.

Пояснень сторін стосовно висновку, клопотання про виклик експерта у судове засідання, питань до експерту сторонами не надано.

Статтею 41 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Згідно із ст.42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання.

Як встановлено судом, висновок судово-економічної експертизи за своїм змістом відповідає вимогам, передбаченим ст.42 Господарського процесуального кодексу України та приймається судом в якості належного та допустимого доказу.

Тобто, висновком судового експерта встановлено, що заборгованість КП „Спартаківське ЖКГ” перед ДП „Донецька залізниця” за період з 01.01.2008р. по 01.07.2008р. за послуги з поставки холодної питної води складає 39747,37грн.

Проте, за спірний період з 01.01.2008р. по 01.07.2008р. позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 31698,56грн., тобто суму меншу ніж встановлену експертним дослідженням, що є правом позивача.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості за послуги з постачання питної води в розмірі 39747,37грн. за період з 01.01.2008р. по 01.07.2008р., вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 31698,56грн. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 4515,63грн. за період з 10.02.2008р. по 01.07.2008р. на підставі п. 7.3. договору, то суд виходить з наступного.

Пунктом 7.3. договору встановлено, що в разі невиконання Водокористувачем своїх зобов’язань з оплати за минувший розрахунковий в строки, передбачені п. 5.5 договору, він зобов’язаний уплатити Постачальнику за кожний день прострочення штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% від суми заборгованості, але не більше облікової ставки НБУ, діючої на дату виникнення боргу.

Дослідивши розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем при обрахуванні пені застосовано розмір пені 0,2% від суми заборгованості та не враховано вимоги п. 7.3., щодо обмеження до нарахування до однієї облікової ставки НБУ, діючої на дату виникнення боргу.

З огляду на викладене, вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 494,30грн. за період з 10.02.2008р. по 01.07.2008р.

Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу, виконані позивачем зобов’язання не оплачені, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України ст. ст. 22, 33, 43, 49, 59, 75, 82-85 Господарським процесуальним кодексом України суд,

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства „Донецька залізниця”, м. Донецьк до Комунального підприємства „Спартаківське ЖКГ”, с. Спартак про стягнення заборгованості в розмірі 36839,43грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства „Спартаківське ЖКГ” (86080, Донецька область, с. Спартак, вул.. Центральна, 130, р/р 26006301522865 у філії „Промінвестбанку” м. Яснувата, МФО 334420, ЄДРПОУ 35215014) на користь Державного підприємства „Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул.. Артема, 68, р/р 2600901517249 в Укрексімбанку м. Донецьк, МФО 334817, ЄДРПОУ 01074957) заборгованість в розмірі 31698,56грн., пеню в розмірі 494,30грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 321,93грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 91,05грн., витрати на проведення експертизи в розмірі 5039,21грн.

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                               

Повний текст рішення складено та підписано 06.12.2010р.