Рішення № 12755261, 07.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.12.10 р.                     Справа № 40/275                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом прокурора міста Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь

до відповідача Колективного виробничого підприємства „ Блок”, м. Маріуполь

про стягнення 35 125 грн. 84 коп.

за участю:

прокурора: Кравцов В.І.

представників сторін:

від позивача: Слепов Д.Ю. - юрисконсульт

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: прокурор міста Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до Колективного виробничого підприємства „Блок” про стягнення з останнього основного боргу з орендної плати в сумі 32911 грн. 14 коп., боргу за послуги орендодавця в сумі 494 грн. 41 коп. та пені в сумі 1720 грн. 29 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань згідно договору на довгострокову оренду нежитлового приміщення №971-Ж від 23.01.08р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, приймаючи до уваги висновок прокурора, доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 23.01.08р. між Управлінням міського майна Маріупольської міської ради, далі - Орендодавець, та Колективним виробничим підприємством „ Блок”, далі - Орендар, було укладено договір на довгострокову оренду №971-Ж, нежитлового приміщення загальною площею 294,3 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Миколаївська, буд. 63, для використання під офіс.

На виконання вимог пункту 2.1 договору Орендодавець передав у користування Орендарю за актом прийому-передачі від 06.03.08р. майно.

Згідно пункту 5.2 договору орендна плата перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця враховуючи індекс інфляції. Відповідно до підпункту 5.3 договору, орендна плата перераховується Орендарем щомісячно за рахунками, виданими Орендодавцем з 11 по 19 число кожного місяця, і визначається на підставі рішення Маріупольської міської ради. За умовами договору Орендар зобов’язаний отримати у Орендодавця рахунок на сплату заборгованості.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що у разі порушення терміну сплати орендної плати з Орендаря за вимогою Орендодавця стягується пеня у розмірі двох облікових ставок Національного банку України за кожний день прострочення.

Свої зобов’язання за договором Орендар належним чином не виконав, внаслідок чого за ним за період з січня 2010 р. по липень 2010 р., утворився борг з орендної плати в сумі 32 911 грн. 14 коп., та борг за послуги орендодавця в сумі 494 грн. 41 коп. за період з січня 2010р. по липень 2010р., які прокурор та позивач намагається стягнути.

Оскільки основне зобов’язання не виконано, позивач намагається стягнути з відповідача додатково пеню, яка дорівнює 1 720 грн. 29 коп. за період прострочення внесення орендних платежів з 21.01.10р. по 28.07.10р.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку про те, доводи прокурора обґрунтовані виходячи із наступного:

Пункт 1 ст. 759 ЦК України зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 762 ЦК України за користуванням майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Предмет договору перебуває у державній власності, тому до правовідносин сторін застосовуються вимоги статей 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зі змінами та доповненнями.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов, передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст. 638 ЦК України та ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Основне зобов’язання щодо внесення орендних платежів відповідачем не виконано. Тому, прокурора щодо стягнення з нього боргу з орендної плати в сумі 32 911 грн. 14 коп. та боргу за послуги орендодавця в сумі 494 грн. 41 коп., обґрунтований та підлягає задоволенню.

Зобов’язання не припинилося виконанням правовідносин належним чином відповідно до вимог ст. ст. 193, 286 ГК України.

Додаткове зобов’язання існує тільки тоді, коли існує основне зобов’язання. Існування основної заборгованості у відповідача щодо несплати орендної плати, підтверджено матеріалами справи.

Судом прийнято до уваги, що учасниками судового процесу в розумінні ст. 55 ГК України є суб’єкти господарювання. Відтак, до спірних правовідносин відносно стягнення додаткових позовних вимог потрібно застосовувати вимоги ст. 230 та частина 6 ст. 232 ГПК України де зазначено, що пеня відноситься до штрафних санкцій, а її нарахування припиняється через шість місяців, коли зобов’язання мало бути виконано.

Оскільки мало місце несвоєчасне внесення орендних платежів за договором, позов прокурора щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1 720 грн. 29 коп. за період прострочення внесення орендних платежів з 21.01.10р. по 28.07.10р., обґрунтований та підлягає задоволенню.

Державне мито, від сплати якого позивач звільнений у встановленому законом порядку, стягується з відповідача в доход державного бюджету України згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Питання розподілу витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу не вирішується судом по даній справі, оскільки відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. за №411 „Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”, позивач, у встановленому порядку звільнений від сплати державного мита, а тому розмір витрат встановлений для нього на час подання позову – за нульовою ставкою.

Щодо вимог прокурора про розподіл між бюджетами різних рівнів стягнутих за вказаним рішенням сум, то це питання не входе до компетенції суду, оскільки згідно статті 1 ЦК України до майнових відносин сторін не застосовуються умови формування державного та місцевого бюджетів України (бюджетні відносини). З урахуванням викладеного, заборгованість відповідача – Колективного виробничого підприємства „Блок” підлягає стягненню на користь позивача у справі – Управління міського майна Маріупольської міської ради.

У судовому засіданні, яке відбулося 07.12.10р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 759, 762 ЦК України, ст.ст. 42, 55, 193, 230, п. 6 ст. 232, ст. 286 ГК України, ст. ст. 22, 29, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. ч. 2, 3 ст. 85, ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов прокурора міста Маріуполя в інтересах держави в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради до Колективного виробничого підприємства задовольнити.

2. Стягнути з Колективного виробничого підприємства, 87525, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Будівельників, б. 71 кв. 81, р/р 26005002813001 у ДФ АБ „ Бігенергія” м. Маріуполя, МФО 335300, ід. код. 25096461, на користь:

- Управління міського майна Маріупольської міської ради, 87500, м. Маріуполь, пр. Металургів, 25, р/р 33213871700052 ГУДКУ у Донецькій обл. м. Донецьк, МФО 834016, ід. код 23599040, борг з орендної плати в сумі 32 911 грн. 14 коп., борг за послуги орендодавця в сумі 494 грн. 41 коп., пеню в сумі 1 720 грн. 29 коп., видавши наказ.

- державного бюджету України державне мито в сумі 351 грн. 26 коп., видавши наказ та надіславши його для виконання до Державної податкової інспекції у місті Маріуполь.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                               

Повний текст рішення складено - 09.12.10р.