Рішення № 12754730, 24.11.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" листопада 2010 р. Справа № 07/153-38 за позовом Приватного підприємства «Інтертрейд-Волинь», м.Луцьк

до Публічного акціонерного товариства «Електротермометрія», м.Луцьк

про стягнення 105544,66грн.

Суддя Сур’як О.Г.

Представники :

від позивача: н/з

від відповідача: Лялюза Л.В., довіреність від 06.08.2010р. №133/1-10

Суть спору: Позивач – Приватне підприємство «Інтертрейд-Волинь» звернувся до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Електротермометрія» 105544,66грн., з них 100050грн. боргу за переданий товар згідно договорів від 28.08.2008р. та від 22.09.2009р., 4639,44грн. пені згідно п.5.3. договорів та 855,22грн. – 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України.

В судове засідання позивач не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи у суді, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 15.11.2010р.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві від 23.11.2010р. №590/1-10 визнав суму основного боргу, пояснивши, що наявна заборгованість виникла через важке фінансове становище товариства. Просив зменшити пеню та відстрочити виконання рішення суду терміном на шість місяців.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив наступне:

28.08.2008року між Приватним підприємством «Інтертрейд-Волинь» та Публічним акціонерним товариством «Електротермометрія» укладено договір купівлі-продажу.

Відповідно до п.1.1. договору Приватне підприємство «Інтертрейд-Волинь» (Продавець) зобов’язувалося передати у власність Публічного акціонерного товариства «Електротермометрія» (Покупець) комплект деталей на термоперетворювачі опору ТСМ-1088, а Покупець зобов’язувався прийняти та оплатити поставлений товар в порядку і на умовах, передбачених договором.

Згідно п.1.2. договору конкретний перелік товару наводиться у додатках, які є невід’ємною частиною договору.

Загальна сума договору складала 3000000грн.

Згідно з п.2.1. договору Покупець зобов’язаний провести оплату шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом трьох календарних місяців з моменту підписання договору.

Позивач виконав умови договору, передавши товар відповідачу на загальну суму 4111200грн., що підтверджується накладними №2808/1 від 28.08.2008р. та №2710-1 від 17.10.2008р.

22.09.2009року між Приватним підприємством «Інтертрейд-Волинь» та Публічним акціонерним товариством «Електротермометрія» укладено аналогічний договір купівлі-продажу.

Відповідно до п.1.1. договору Приватне підприємство «Інтертрейд-Волинь» (Продавець) зобов’язувалося передати у власність Публічного акціонерного товариства «Електротермометрія» (Покупець) термоперетворювачі опору ТСМ-1088 та ТСМ-1288, а Покупець зобов’язувався прийняти та оплатити поставлений товар в порядку і на умовах, передбачених договором.

Згідно п.1.2. договору конкретний перелік товару наводиться у додатках, які є невід’ємною частиною договору.

Загальна сума договору складала 7000000грн.

Згідно з п.2.1. договору Покупець зобов’язаний провести оплату шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця протягом трьох календарних місяців з моменту підписання договору.

Позивач виконав умови договору, передавши товар відповідачу на загальну суму 6 200 400грн., що підтверджується накладними №2909/1 від 29.09.2009р., №3010-1 від 30.10.2009р., №2611-1 від 26.11.2009р., №1512-1 від 15.12.2009р. №2701-1 від 27.01.2010р., №2602-1 від 26.02.2010р., №0403-1 від 04.03.2010р.

Отже загальна сума товару, переданої позивачем на виконання договорів, склала 10311600грн. (4111200грн+6200400грн.).

Проте, відповідач свої зобов’язання по договорах виконав частково, сплативши за переданий товар в період з 28.08.2009р. р. 09.06.2010р. - 10211550грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків №107 від 01.07.2010р. підписаним та скріпленим печатками обох сторін.

В силу ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язань – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

На день розгляду спору основний борг відповідача становить 100050грн, не погашений, визнаний відповідачем, підтверджується матеріалами справи та підлягає до стягнення.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п.5.3. договорів купівлі-продажу від 28.08.2008р. та від 22.09.2009р. Покупець за прострочення виконання зобов’язань по договорах, сплачує Продавцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченої заборгованості за відповідний період.

З нарахованої позивачем пені згідно розрахунку в сумі 4639,44грн. підставна та підлягає до стягнення пеня в сумі 4513,22грн.

В пені на суму 126,22грн. слід відмовити у зв’язку із помилкою в розрахунку.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежу слід стягнути 4513,22грн. пені та 855,22грн. – 3% річних.

Водночас, враховуючи клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення, суд, з метою реального виконання рішення, зважаючи на важке фінансове становище відповідача, та часткову сплату заборгованості, керуючись п.6 ст.83 ГПК України, вважає за можливе розстрочити виконання рішення в частині стягнення 105 418грн. 44коп. на три місяці з щомісячною сплатою рівними частинами.

Відповідно до ст.49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене та керуючись, ст.193 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Електротермометрія» (м.Луцьк, вул.Ковельська, 40, код ЄДРПОУ 00225644, р/р26000231344001 в ПАТ «Приватбанк» м.Луцьк, МФО 303440) на користь Приватного підприємства «Інтертрейд-Волинь» (м.Луцьк, вул. Кравчука, 46Г/13, код ЄДРПОУ 32748232, р/р26005220582700 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005) 105 418грн. 44коп.( в тому числі 100 050грн. заборгованості, 4513,22грн. пені, 855,22грн. – 3% річних), а також 1054грн.18коп. витрат по сплаті державного мита та 235грн. 71коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розстрочити виконання рішення строком на три місяці з щомісячною сплатою рівними частинами.

3. В частині стягнення 126грн. 22коп. пені відмовити.

Суддя