Рішення № 12754556, 25.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

25.11.2010Справа №2-15/4669-2010

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (01030, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 18; ЄДРПОУ 21560766) в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Рози Люксембург, 2)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Кримтел» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Рози Люксембург, 11; ЄДРПОУ 20701466)

Про стягнення 416 831, 87 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Іванів Н.В., представник, довіреність від 29.12.2009

Від відповідача – Гончаренко В.С., представник, довіреність №07-2008 від 01.07.2008

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Кримтел» про стягнення 416 831, 87 грн. заборгованості за оренду, електроенергію та комунальні послуги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач належним чином не виконав умови щодо оплати орендної плати, електроенергії та комунальних послуг по договору оренди нерухомого майна товариства №183вих-34 від 11.07.2008, у зв’язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 416831,87 грн., що стало причиною для звернення позивача з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.

Відповідач у судовому засіданні представив суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги визнав у повному обсязі

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

11.07.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Кримтел» (Орендар) укладено|ув'язнений| договір оренди нерухомого майна товариства №183вих-34 (Далі – Договір) (а.с.10-13).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване у м. Сімферополі по вул. Рози Люксембург, 11, загальною площею 868 м. – виробничих та адміністративних приміщень для обладнання зв’язку орендаря.

Відповідно до пункту 3.1 Договору, орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

У пункті 3.5 Договору встановлено, що орендар відшкодовує витрати на електроенергію, теплопостачання, вивіз сміття за окремими договорами які укладені з відповідними установами.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача по договору оренди №183вих-34 від 11.07.2008 становить 416831,87 грн. (а.с.9).

10.06.2010 позивач звертався до відповідача з претензією про погашення заборгованості за договором оренди №183вих-34 від 11.07.2008 (а.с.28).

Неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором призвело до утворення заборгованості перед позивачем по орендній платі у розмірі 416831,87 грн., що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем грошових зобов’язань за договором оренди №183вих-34 від 11.07.2008 щодо погашення заборгованості по договору, отже сума заборгованості у розмірі 416831,87 грн. повинна бути стягнута з відповідача.

Відповідач визнав позовні вимоги, доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, не надав.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія «Кримтел» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Рози Люксембург, 11; ЄДРПОУ 20701466) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (01030, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 18; ЄДРПОУ 21560766) в особі Кримської філії Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Рози Люксембург, 2) 416831,87 грн. боргу, 4168,32 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 29.11.2010 р.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.