Рішення № 12754555, 25.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

25.11.2010Справа №2-15/4052-2010

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Літлтон ЛТД» (99008, м. Севастополь, вул. Тургенєва, 27; ЄДРПОУ 31042627)

До відповідача Дочірнього підприємства «Санаторій «Ясна Поляна» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпофоздоровниця» (98660, АР Крим, м. Ялта, смт. Гаспра, Севастопольське шосе, 52; ЄДРПОУ 02650802)

Про стягнення 49 880,39 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Сарваниди М.В., представник, дов. №155 від 27.09.2010

Від відповідача – Петухов М.О. – керівник

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Літлтон ЛТД» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Дочірнього підприємства «Санаторій «Ясна Поляна» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпофоздоровниця» про стягнення основного боргу за договором купівлі-продажу від 20.03.2009 р. в сумі 39261,93 грн., пені в сумі 6504,49 грн., інфляційних витрат у розмірі 3146,23 грн., 3% річних в сумі 968, 28 грн.

У судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 6504,49 грн., інфляційних витрат у розмірі 3146,23 грн. та 3% річних в сумі 968, 28 грн. Просить суд припинити провадження по справі в частині стягнення пені в сумі 6504,49 грн., інфляційних витрат у розмірі 3146,23грн. та 3% річних в сумі 968, 28 грн. на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України та в частині стягнення 30000,00 грн. основного на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. До заяви додав докази викладених обставин.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти відмову від позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 6504,49 грн., інфляційних витрат у розмірі 3146,23грн. та 3% річних в сумі 968, 28 грн., оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядком досудового врегулювання спору у випадках передбачених статтею 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Розгляд справи відкладався, у судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

20.03.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Літлтон ЛТД» та Дочірнім підприємством «Санаторій «Ясна Поляна» був укладений договір купівлі-продажу продуктів харчування (а.с.18).

Згідно пункту 2.3 Договору, оплата за поставлену продукцію здійснюється по передоплаті або по факту поставки на протязі десяти банківських днів з моменту отримання товару.

За період з 28.08.2009 р. по 02.10.2009 р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 43479,45 грн., що підтверджується накладними:

·          № 338 від 11.09.2010 р. на суму 5531,52 грн;

·          № 334 від 08.09.2010 р. на суму 2944,08 грн;

·          № 323 від 04.09.2010 р. на суму 3205,54 грн;

·          № 312 від 28.08.2010 р. на суму 4592,26 грн;

·          № 372 від 02.05.2010 р. на суму 8055,05 грн;

·          № 344 від 15.09.2010 р. на суму 6309,60 грн;

·          № 350 від 17.09.2010 р. на суму 6831,50 грн;

·          № 362 від 25.09.2010 р. на суму 6009,90 грн. (а.с.19-26).

Відповідно до актів звірки розрахунків підписаних представниками обох сторін, станом на 01.02.2010 р. та 01.06.2010 заборгованість відповідача перед позивачем становить 39261,93 грн. (а.с.30-31).

Позивач неодноразово звертався до відповідача листами від 07.06.2010 та 29.07.2010 з вимогою про погашення заборгованості за отриманий товар у розмірі 39261,93 грн., однак, відповідач дану вимогу не виконав (а.с.27-28).

Неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором призвело до утворення заборгованості перед позивачем за поставлений товар в сумі 39261,93 грн., що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду для стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість у розмірі 30000,00 грн. погашена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується виписками банку від 11.10.2010 та 22.11.2010.

У пункті 3 Роз’яснень «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України» від 23.08.94 р. N 02-5/612 (з наступними змінами та доповненнями) Вищий арбітражний суд України зазначив, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України) зокрема у таких випадках:

- припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

- спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

За таких обставин, провадження у даній справі в частині стягнення 30000,00 грн. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем сума заборгованості в цій частині погашена.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем грошових зобов’язань за договором купівлі-продажу від 20.03.2009 р. щодо оплати 9261,93 грн. за поставлений товар, отже сума заборгованості у розмірі 9261,93 грн. повинна бути стягнута з відповідача.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, відповідачем не надано.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 6504,49 грн., інфляційних витрат у розмірі 3146,23 грн. та 3% річних в сумі 968, 28 грн. підлягає припиненню в зв’язку з відмовою позивача від заявлених вимог.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 49, пунктами 1-1, 4 частини 1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства «Санаторій «Ясна Поляна» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпофоздоровниця» (98660, АР Крим, м. Ялта, смт. Гаспра, Севастопольське шосе, 52; ЄДРПОУ 02650802) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Літлтон ЛТД» (99008, м. Севастополь, вул. Тургенєва, 27; ЄДРПОУ 31042627) 9261,93 грн. заборгованості, 392,61 грн. державного мита та 185,76 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 30000,00 грн. заборгованості провадження у справі припинити на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

4.          В частині стягнення пені в сумі 6504,49 грн., інфляційних витрат у розмірі 3146,23 грн. та 3% річних в сумі 968, 28 грн. провадження у справі припинити на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

5.          Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 29.11.2010 р.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.