Рішення № 12754554, 22.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

22.11.2010 Справа №2-15/4053-2010

За позовом Малого підприємства «Каштак» (96555, АР Крим, Сакський район, с. Уютне, вул. Євпаторійська, 51в; ЄДРПОУ 20732544)

До відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (97400, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1)

За участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Сакське відділення №4753 Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Курортна, 75)

Про визнання недійсним договору

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача Черевач М.М., представник, дов. від 08.07.2010 р.

Від відповідача ОСОБА_6, представник, дов. від 12.09.2010 р.

Від третьої особи не з'явився

Обставини справи: Мале підприємство «Каштак» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання попереднього договору від 21.01.2010 недійсним з моменту його укладення та на майбутнє.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 09.11.2010 залучено до розгляду справи Сакське відділення № 4753 Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Позивач позовні вимоги підтримав, мотивуючи їх тим, що попередній договір від 21.01.2010 укладено з порушенням вимог законодавства у важкий для Малого підприємства «Каштак» фінансовий період. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на пункт 1 статті 203 та пункт 1 статті 215 Цивільного кодексу України.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував за мотивами його необґрунтованості, однак відзиву на позов суду не надав.

Третя особа явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

21.01.2010 між Малим підприємством «Каштак» (позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (відповідач) був укладений попередній договір (а.с.9-12).

Відповідно до пункту 1.1 попереднього договору, позивач на протязі 14 календарних днів після повного погашення в ВАТ «Державний ощадний банк України» кредиту по кредитному договору № 34 від 21.12.2007, взятого на придбання майна, а саме: екскаватора пневмоколісного гідравлічного ЕК-1820 виробництва ВАТ «ТКЕКС», і купленого ним у ТОВ «Виробничо-проектне підприємство «Променергокомплект» на основі договору купівлі-продажу № 99 від 08.10.2007, зобовязується прийняти міри по виключенню даного транспортного засобу з-під застави та укласти з відповідачем договір купівлі продажу даного транспортного засобу, згідно з яким власником транспортного засобу стане відповідач.

В позовній заяві позивач стверджував, що при підписанні спірної угоди перебував в дуже тяжкому фінансовому стані, підприємство було обтяжене заборгованістю по кредиту перед ПАТ «Банк Петрокоммерц Україна», яка на 01.01.2010 складала 2000000 грн..

Згідно умов попереднього договору від 21.01.2010 відповідач мав отримати право власності на предмет договору (екскаватор) лише за 62 % його вартості не враховуючи суми сплачених позивачем процентів, як витрат за можливість користуватися кредитом, що є дуже невигідною умовою на думку позивача. Позивні вимоги обґрунтовує пунктом 1 статті 203 Цивільного кодексу України, пунктом 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені статтею 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна доказати ті обставини на які вона посилається, як на підстави своїх вимог та заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши в сукупності представлені докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають з дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, які не передбачені цими актами, але аналогічно породжують цивільні права та обов'язки.

При цьому, у відповідності з частиною 2 вказаної норми підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є:

1) договори і інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів і інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) спричинення майнової (матеріального) і моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Відповідно до статті 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором.

Стаття 14 Цивільного кодексу України містить положення про те, що цивільні обовязки виконуються в межах, встановлених договором, а частина 2 вказаної статті визначає, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обовязковими для неї.

Статтею 635 Цивільного кодексу України, та статтею 182 Господарського кодексу України передбачено укладання попереднього договору. Попереднім є договір, сторони якого зобовязується протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Для чинності правочинів, які направлені на зміну та/або виникнення прав та обовязків необхідно дотримання загальних вимог, передбачених статтею 203 Цивільного кодексу України, саме:

1.Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2.Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3.Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4.Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5.Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6.Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

При цьому недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього Цивільного кодексу України, є підставою недійсності правочину (стаття 215 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що попередній договір від 21.01.2010, укладений між Малим підприємством «Каштак» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до норм статті 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом.

Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або Законом, але обраний Малим підприємством «Каштак» спосіб захисту свого права, а саме: визнання попереднього договору від 21.01.2010 недійсним на майбутнє, не передбачений ані законом, ані договором.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

У задоволені позову відмовити.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 29.11.2010 р.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІщенко І.А.