Ухвала суду № 12754546, 26.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

УХВАЛА

26.11.2010Справа №2-32/1652-2010 Заскаргою - Закладу обєднання громадян «Санаторій імені Й.О. Наговіцина Українського товариства сліпих» (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул.. Московська, 33 ідентифікаційний код 05381538).

до Відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції АР Крим, (м. Євпаторія, пр. Леніна, 54) .

Зацікавлена особа Фізична особа підприємць ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Скарга на дії ВДВС.

Суддя А.М. Барсукова.

Представники:

Від скаржника - не зявився.

Від органу ВДВС Мороз В.М. головний державний виконавець, дов. № 04-19 від 01.02.2010р.

Від зацікавленої особи ОСОБА_1. СПД, паспорт.

Сутність спору: Викладена в рішенні господарського суду АР Крим від 17.05.2010 р. у справі №2-32/1652-2010.

Рішенням господарського суду АР Крим від 17.05.2010 р. у справі №2-32/1652-2010 позов було задоволено та стягнено з відповідача 95 030, 46 грн. заборгованості, 950,31 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.06.2010р. по справі № 2-32/1652-2010 апеляційну скаргу Закладу обєднання громадян «Санаторій імені Й.О. Наговіцина Українського товариства сліпих» залишено без задоволення, рішення господарського суду АР Крим від 17.05.2010р. по справі № 2-32/1652-2010 залишено без змін.

30.06.2010р. Закладом обєднання громадян «Санаторій імені Й.О. Наговіцина Українського товариства сліпих» було подано касаційну скаргу на рішення господарського суду АР Крим від 17.05.2010р. по справі № 2-32/1652-2010. У звязку з чим справу № 2-32/1652-2010 разом з касаційною скаргою було направлено до Вищого господарського суду України.

Заклад обєднання громадян «Санаторій імені Й.О. Наговіцина Українського товариства сліпих» звернулось до суду зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції АР Крим у вигляді незаконного стягнення бюджетних коштів цільового призначення для оздоровчої програми інвалідів по зору та просить визнати їх незаконними.

Відповідно до статті 121 -2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором

протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

В п. 8 розяснень президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. №04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невідємною частиною судового процесу, тому господарські суди не повинні порушувати нове провадження за скаргою на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служи. До того ж розгляд зазначених скарг, як правило, потребує дослідження судом матеріалів тих справ, в звязку з виконанням судових рішень в яких і подано відповідну скаргу. Отже, відсутність в господарському суді матеріалів справи унеможливлює розгляд скарги на дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби.

При таких обставинах, суд ухвалою від 09.08.2010р. відклав вирішення питання про прийняття до розгляду скарги Закладу обєднання громадян «Санаторій імені Й.О. Наговіцина Українського товариства сліпих» на дії органу ВДВС до повернення матеріалів справи № 2-32/1652-2010 з Вищого господарського суду України.

Матеріали справи № 2-32/1652-2010 повернулись до Господарського суду АР Крим, у звязку з чим суд ухвалою Господарського суду АР Крим від 10.11.2010р. призначив скаргу до розгляду.

Скаржник вдруге явку представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином. Вимоги суду не виконав.

Представник органу ВДВС надав усні пояснення по скарзі.

Зацікавлена особа надала усні пояснення.

Розглянувши матеріали справи, скаргу Закладу обєднання громадян «Санаторій імені Й.О. Наговіцина Українського товариства сліпих», судом встановлено наступне.

Дослідивши скаргу Закладу обєднання громадян «Санаторій імені Й.О. Наговіцина Українського товариства сліпих», судом встановлено, що у скарзі не зазначено скаржником самі які дії є незаконними, та в чому полягає їх протиправність, обставини, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги, також не надано жодного документального обґрунтування та доказу викладеного у скарзі.

Приписами коментованої статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та повинна включати:

1) назву органу державної виконавчої служби, до якого подається скарга;

2) точну назву стягувача та боржника, їх місце проживання (для фізичних осіб) або знаходження (для юридичних осіб), а також назву представника сторони виконавчого провадження, коли скарга подається представником;

3) реквізити виконавчого документа (назва виконавчого документа, орган, який його видав, дата видачі виконавчого документа та його номер, резолютивна частина виконавчого документа);

4) зміст оскаржуваних дій (бездіяльності) та норму Закону, яка порушена;

5) виклад обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати подання скарги.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року N 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» встановлено, що у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК і ГПК, якими врегульовано аналогічні питання.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Скаржником всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України та 59 Закону України «Про виконавче провадження» не доведено порушення встановленого законом порядку проведення виконавчих дій, не надано обґрунтованих нормативно підстав для задоволення скарги.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 10.11.2010р. розгляд скарги призначено слуханням на 18.11.2010р. На скаржника був покладений обовязок, зокрема, надати документальне та нормативне обґрунтування вимог, які викладені у скарзі, відповідно до вимог діючого законодавства.

У судове засідання 18.11.2010р. скаржник явку представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином рекомендованою кореспонденцією. Вимоги суду не виконав.

У звязку із чим, розгляд справи було відкладено на 26.11.2010р.

На скаржника повторно був покладений обовязок надання документів, необхідних для розгляду скарги.

У судове засідання 26.11.2010р. скаржник явку представника знов не забезпечив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином рекомендованою кореспонденцією. Вимоги суду не виконав.

Пункт 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, передбачає залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не зявився на виклик у засідання господарського суду і його незявлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до пункту 7 Розяснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/612 “Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України” при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов: - додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі; - витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору; позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Скаржником вказані вимоги закону та суду були проігноровані.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, неявка скаржника та ненадання пояснення в чому саме полягала неправомірність дій державного виконавця, ненадання нормативного обґрунтування скарги , є підставою для залишення скарги на дії ДВС без розгляду.

Разом з тим, суд звертає увагу скаржника на те, що після усунення обставин, що зумовили залишення скарги без розгляду, скаржник має право знову звернутися з неюдо господарського суду в загальному порядку. (частина 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 33, 34, пунктом 5 частиною 1 статті 81, статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Залишити скаргу без розгляду.

Ухвалу направити скаржнику, органу ВДВС та зацікавленій особі рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБарсукова А.М.