Ухвала суду № 12753550, 22.11.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2010 р.Справа № 2а-44861/09/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григоров А.М.

за участю секретаря судового засіданняСпівак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2010р. по справі№2а-44861/09/1670

за позовом Товариства з обмеженною відповідальністю "Глобинський елеватор" <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкового повідомлення рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області №0000062301/1164 від 13 квітня 2009 року, про нарахування податку на додану вартість в сумі 72599грн. та штрафних (фінансових) санкцій 36300 грн. та скасування податкового повідомлення рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області №0000052301/1166 від 13 квітня 2009 року, про нарахування податку на прибуток в сумі 61042 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 24417 грн.. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначав, що спірні податкові повідомлення-рішення порушують права та господарські інтереси позивача та є такими, які прийняті всупереч вимог чинного законодавства України, оскільки 07.05.2008р. між ЗАТ “Глобинський елеватор” та ТОВ “Фортуна Фьючер2007” був укладений договір № 03\05\РР на ремонт цементних, бетонних та асфальтобетонних підлог в будівлях (складах), тобто було замовлено відповідні роботи з поточного ремонту. По закінченню робіт був складений акт здачі приймання виконаних підрядних робіт по ремонту цементних, бетонних та асфальтобетонних підлог в будівлях (складах) від 30.06.2008р., який складено замовником ЗАТ “Глобинський елеватор” та генпідрядником ТОВ “Фортуна Фьючер 2007” на суму 293000 грн. з урахуванням ПДВ та отримано податкову накладну №30060824 від 30.06.2008р., яка згідно з підпункту 7.2.1 пункт 7.2 Закону України “Про податок на додану вартість”, має всі необхідні реквізити, що не заперечує і сам відповідач. Вказував, що на момент надання послуг та надання податкової накладної №30060824 від 30.06.2008р. на суму 48833,33 грн. з ПДВ, ТОВ “Фортуна Фьючер 2007” мала свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100077909, а тому податкова накладна видана на законних підставах. Таким чином, зазначав, що наведена господарська операція підтверджена всіма необхідними первинними документами для віднесення відповідних витрат позивача до валових у відповідності до статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а отже, твердження відповідача про відсутність первинних документів та порушення пункту 5.3.9 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не відповідає дійсності. А відносно господарських операцій з ПП “Агрояр” видано податкові накладні №139 від 05.03.2008р. та №158 від 19.03.2008р. та відповідно включені до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2008 року. До того ж наголошував, що суми податку на додану вартість, сплачені у звязку з придбанням у ТОВ “Фортуна Фьючер 2007” та ПП “Агрояр” товарів (послуг), були включені позивачем до податкового кредиту, що підтверджується деклараціями з податку на додану вартість, а податкові накладні відповідають вимогам підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від19 травня 2010року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор" задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області №000062301/1164 від 13.04.2009р. за платежем "податок на додану вартість, код платежу 14010100" всього на загальну суму 108 899 /сто вісім тисяч вісімсот девяносто девять/ гривень 00 копійок ( в тому числі за основним платежем - 72599 /сімдесят дві тисячі пятсот девяносто девять/ гривень 00 копійок та за штрафними (фінансовими) санкціями - 36300 /тридцять шість тисяч триста/ гривень 00 копійок; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області №000052301/1166 від 13.04.2009р. за платежем "податок на прибуток, код платежу 11021000" всього на загальну суму 85 459 /вісімдесят п'ять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять/ гривень 00 копійок (в тому числі за основним платежем - 61 042 /шістдесят одна тисяча сорок дві/ гривні 00 копійок та за штрафними (фінансовими) санкціями - 24417 /двадцять чотири тисячі чотириста сімнадцять/ гривень 00 копійок).

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція у Полтавській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що воно є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010року, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача судом відхилені як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позову виходячи з таких підстав.

З матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор", зареєстровано, як юридична особа 14.09.2009р. Глобинською районною державною адміністрацією Полтавської області, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 586671, ідентифікаційний код 34235752 .

Разом із тим, відповідно до Статуту товариства, затвердженого загальними зборами учасників протокол б\н від 21.07.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор" утворено на виконання рішення учасників від 21.07.2009р. в результаті перетворення із Закритого акціонерного товариства "Глобинський елеватор", що було зареєстровано як юридична особа 20.02.2006р. Глобинською районною державною адміністрацією Полтавської області, про що було видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 586324, ідентифікаційний код 34235752.

При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобинський елеватор" є правонаступником всіх прав та зобовязань Закритого акціонерного товариства, згідно із передавальним актом, затвердженим Загальними зборами акціонерів від 21.07.2009р. (пункт 1.1. Статуту товариства, затвердженого загальними зборами учасників протокол б\н від 21.07.2009р.).

Встановлено, що на підставі направлення від 02.03.2009р. № 498/000498 працівниками Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, проведено планову виїзну перевірку Закритого акціонерного товариства “Глобинський елеватор”(код ЄДРПОУ 34235752) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р.

За результатами перевірки складено акт № 1299/23-209/34235752 від 03.04.2009р., в якому відображено наступні порушення: підпункту 7.4.1, підпункту.7.4.5, пункту 7.4, статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” в результаті чого неправомірно віднесені суми ПДВ за березень 2008року - 23766 грн., за липень 2008 року 48833 грн.; підпункту 5.3.9, пункту 5.3, статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2008 року на суму 61042 грн.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято 13.04.2009р. податкові повідомлення-рішення: № 000062301/1164, яким визначено ЗАТ “Глобинський елеватор” суму податкового зобовязання за платежем “податок на додану вартість” в розмірі 108899 грн. 00 коп. (в тому числі за основним платежем 72599 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 36300 грн. 00коп.); №0000522301/1166, яким визначено ЗАТ “Глобинський елеватор” суму податкового зобовязання за платежем “податок на прибуток” в розмірі 85459 грн. 00 коп. (в тому числі за основним платежем 61042 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 24417 грн. 00 коп.).

Позивача не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Колегія суддів зазначає, що перевіряючи правомірність прийняття Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області оспорюваних податкових повідомлень рішень, приходить до наступних висновків.

Податковим органом за період 01.01.2008р. по 31.12.2008р. (період, що перевірявся) ЗАТ “Глобинський елеватор” було донараховано 72599 грн. 00 коп. (з них за березень 2008 року -23766 грн., за липень 2008 року 48833 грн.) податку на додану вартість та штрафні (фінансові) санкції в сумі 36300грн. 00 коп.

Донарахована сума податку на додану вартість складається:

- у березні 2008 року ЗАТ “Глобинський елеватор” придбав у Приватного підприємства “Агрояр”сільськогосподарську продукцію (соя та насіння соняшнику) і останнім виписано податкові накладні: від 05.03.2008р. № 139 на суму 123745,00 грн. в т.ч. ПДВ 20624,27 грн. та від 19.03.2008р. № 158 на суму 18848,00 грн. в т.ч. ПДВ 3141,33 грн., які були включені ЗАТ “Глобинський елеватор” до реєстру отриманих податкових накладних та до податкового кредиту за березень 2008 року.

В свою чергу, контролюючий орган дійшов висновку про неправомірність включення до складу податкового кредиту у березні 2008 року вказаних сум ПДВ (всього 23766 грн.), посилаючись на те, що контрагент позивача (ПП “Агрояр”) за юридичною адресою не знаходиться, а останню звітність подав за лютий 2008 року, отже підтвердити факт сплати ПДВ до бюджету по даній операції постачання не має можливості.

- у червні 2008 року ЗАТ “Глобинський елеватор” отримував послуги від ТОВ “Фортуна Фьючер 2007”, а саме послуги з виконання ремонту цементних, бетонних та асфальтованих підлог і покриттів території розташування будівель (складів), і останнім виписано податкову накладну від 30.06.2008р. № 30060824 на суму 293000,00 грн. в т.ч. ПДВ 48833,33 грн., яка була включені ЗАТ “Глобинський елеватор” до реєстру отриманих податкових накладних та до податкового кредиту за липень 2008 року.

Разом із тим, податковим органом, зроблено висновок про неправомірність включення до складу податкового кредиту позивача у липні 2008 року суми ПДВ 48833,33 грн., оскільки на момент здійснення операції ТОВ “Фортуна Фьючер 2007” відповідно до бази даних ДПА України знаходилось на обліку в ДПІ Приморському районі м. Одеси, основний вид діяльності якого, є оптова торгівля іншими продуктами, однак місцезнаходження його не встановлено, а на момент перевірки було перейменовано у ТОВ “Грандис”, і яке до органу ДПІ не звітує.

Проте, такі висновки відповідача є необґрунтованими з таких підстав.

Щодо податкового кредиту за березень 2008 року, встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 05.03.2008р. між Закритим акціонерним товариством “Глобинский елеватор”(Покупець) та Приватним підприємством “Агрояр”(Постачальник) укладено договір поставки № 274/10, відповідно до умов якого Постачальник зобовязується поставити, а Покупець прийняти та оплатити Товар українського походження, врожаю 2007 року на умовах зазначених у договорі (пункт 1.1.Договору).Відповідно до пункту 1.2.: товаром є “соя”, ціна за 1 тонну без ПДВ складає 2933,33 грн., ПДВ 20 % за 1 тонну - 586,67 грн., ціна товару за 1 тонну з ПДВ 3520,00 грн., кількість товару складає 35,155 тонн, вартість товару без ПДВ -103121,33 грн., сума ПДВ 20% -20624,38 грн., отже загальна вартість товару із ПДВ становить 123745,71 грн. Вказаний договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Також, на виконання умов вказаного договору, 05.03.2008р. Постачальником ПП “Агрояр” виписано позивачу рахунок за № 130 на загальну суму 123745,60 грн. в т.ч. ПДВ - 20624,27 грн. та видаткову накладну № 109 на загальну суму 123745,60 грн. в т.ч. ПДВ - 20624,27 грн., крім того, податкову накладну № 139 від 05.03.2008р. на загальну суму 123745,60 грн. в т.ч. ПДВ - 20624,27 грн.

Відповідно до платіжного доручення №293 від 05.03.2008р., ЗАТ “Глобинский елеватор” здійснено оплату за сою згідно рахунку № 130 від 05.03.2008р. в розмірі 123745,60 грн. в т.ч. ПДВ 20624,27 грн., про що мається відповідна відмітка банку.

Крім того, 19.03.2008р. між Закритим акціонерним товариством “Глобинский елеватор” (Покупець) та Приватним підприємством “Агрояр” (Постачальник) укладено договір поставки № 284, відповідно до умов якого Постачальник зобовязується поставити, а Покупець прийняти та оплатити Товар українського походження, врожаю 2007 року на умовах зазначених у договорі (пункт 1.1.Договору).Відповідно до пункту 1.2.: товаром є “соняшник”, ціна за 1 тонну без ПДВ складає 3333,33грн., ПДВ 20 % за 1 тонну - 666,67 грн., ціна товару за 1 тонну з ПДВ 4000,00 грн., кількість товару складає 4,712 тонн, вартість товару без ПДВ - 15706,67 грн., сума ПДВ 20% - 3141,33 грн., отже загальна вартість товару із ПДВ складає 18848,00 грн. Вказаний договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Також, на виконання умов вказаного договору, 19.03.2008р. Постачальником ПП “Агрояр” виписано позивачу рахунок за № 157 на загальну суму 18848,00 грн. в т.ч. ПДВ - 3141,33 грн. та видаткову накладну № 124 на загальну суму 18848,00 грн. в т.ч. ПДВ -3141,33 грн., крім того, податкову накладну № 158 від 19.03.2008р. на загальну суму 18848,00 грн. в т.ч. ПДВ -3141,33 грн.

Відповідно до платіжного доручення №432 від 28.03.2008р., ЗАТ “Глобинский елеватор” здійснено оплату за соняшник згідно рахунку № 157 від 19.03.2008р. в розмірі 18848,00 грн. в т.ч. ПДВ 3141,33 грн., про що мається відповідна відмітка банку.

А також що стосується податкового кредиту за липень 2008 року, то в свою чергу встановлено, що 07.05.2008р. між ЗАТ “Глобинський елеватор” (Замовник) та ТОВ “Фортуна Фьючер 2007” (Генпідрядник) укладено договір підряду №03/05/РР. Відповідно умов договору (пункту 1) Замовник доручає, а Генпідрядник забезпечує виконання робіт з ремонту цементних, бетонних та асфальтованих підлог і покриттів території розташування будівель (складів) Замовника. Адреса розташування обєктів на території Замовника : м. Глобине, вул. Леніна,47 (пункт 2 Договору), загальна площа підлог та покриттів, які підлягають ремонту складає 3785 кв.м. (пункт 3 Договору). Договірна вартість робіт визначається у розмірі 293000,00 грн. в т.ч. ПДВ виходячи із вартості ремонту за 1 кв. м. підлоги чи покриття (покут 10 Договору). Вказаний договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

По вищевказаному договору ТОВ “Фортуна Фьючер 2007” виписано рахунок № 57 від 04.06.2008 р. за виконання ремонтних робіт на загальну суму 293000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 48338,33 грн., а також сторонами договору складено акт здачі приймання виконаних підрядних робіт по ремонту цементних, бетонних та асфальтобетонних підлог в будівлях, згідно із яким, відповідно, вартість виконаних робіт складає 293000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 48338,33 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 811 від 04.06.2008р., ЗАТ “Глобинский елеватор” здійснено оплату за ремонтні роботи по договору № 03/05/РР від 07.05.2008р. в розмірі 293 000 грн. в т.ч. ПДВ 48833,33 грн., про що мається відповідна відмітка банку.

Законом України “Про податок на додану вартість” 03.04.1997р., № 168/97-ВР визначено коло платників податку на додану вартість, обєкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пункту 1.3. Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Пунктом 1.7. Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена цим Законом.

Згідно із підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6).

Податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього ж Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Пунктом 7.2.4. пункту 7.2. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Аналогічні вимоги містяться і в пункті 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037), який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із пунктом 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Реєстрація платників податку на додану вартість відповідно до пункту 9.3. статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, здійснюється у податковому органі за місцезнаходженням (місцем проживання) особи.

Згідно із пунктом 9.2. статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Тобто, Законом України “Про податок на додану вартість” передбачено лише два випадки не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку: відсутність податкової накладної або складання податкової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

Встановлено та не спростовано відповідачем, що контрагенти позивача - Приватне підприємство “Агрояр” зареєстровано як юридична особа, ідентифікаційний код 32081536, до того ж відповідно до копії довідки із Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, наявної в матеріалах справи, станом на 11.06.2009р. в тому числі і на момент вчинення правочинів (березень 2008 року) ПП “Агрояр” мало статус юридичної особи та реєстраційні дії щодо виключення його із реєстру не вчинялися. А насамперед, відповідно до копії свідоцтва № 23502400, ПП “Агрояр” було зареєстровано як платник податку на додану вартість з 25.07.2002р. та на момент вчинення правочинів реєстрація скасована чи анульована не була; Товариство з обмеженою відповідальністю “Фортуна Фьючер 2007” відповідно до копії довідки із Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, наявної в матеріалах справи, зареєстровано як юридична особа, 15.10.2007р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради, і на момент вчинення правочину (червень 2008 року) ТОВ “Фортуна Фьючер 2007” мало статус юридичної особи та було зареєстровано за адресою м. Одеса, вул. Преображенська,18. При цьому, зміна найменування на ТОВ “Грандис” та відповідні реєстраційні дії проведено 18.12.2008р.. Відповідно до копії свідоцтва № 100077909 серії НВ № 391382 ТОВ “Фортуна Фьючер 2007”, мало статус платника податку на додану вартість з 16.11.2007р. на момент вчинення правочинів реєстрація скасована чи анульована не була.

При цьому, контролюючим органом не ставиться під сумнів право контрагентів позивача складати податкові накладні, а також не заперечується наявність відповідних податкових накладних на момент проведення перевірки, що підтверджується актом перевірки (сторінка 23,24 акту), при цьому, позивач здійснював ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних у документальному вигляді, у відповідності до затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 № 244 “Порядку ведення реєстру отриманих та податкових накладних”.

Податковий кредит позивача у березні 2008 року та червні 2008 року по господарським операціям з ПП “Агрояр” та ТОВ “Фортуна Фьючер 2007” підтверджений податковими накладними , копії яких наявні в матеріалах справи, які містить усі необхідні реквізити, передбачені Законом України “Про податок на додану вартість”.

Крім того, Законом України “Про податок на додану вартість” або іншими нормативно-правовими актами України не передбачені повноваження органів податкової служби визнавати або вважати податкові накладні, до яких не внесені (не заповнені) всі обовязкові реквізити, відсутніми або недійсними (нечинними), документами, що не мають сили податкових накладних, тощо.

Враховуючі наведене, перевіряючими не було зафіксовано порушення позивачем підпункту 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, згідно якого не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, факт порушення ґрунтується на суб'єктивних припущеннях ревізорів та не підтверджений будь-якими доказами у справі.

При цьому, що стосується обліковування таких витрат у контрагентів позивача, то в даному випадку замовник за законом не має права втручатися в господарську діяльність виконавця та контролювати дотримання ним правил ведення бухгалтерського та податкового обліку власних витрат, а також якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Закон України “Про податок на додану вартість” не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів, а з прийняттям спірних податкових повідомлень-рішень податковим органом фактично покладено на позивача вину за невиконання його контрагентами зобовязань, визначених податковим законодавством. Однак законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобовязаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями, оскільки відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, висновок відповідача про неправомірне віднесення суми ПДВ за березень 2008 року в розмірі 23766 грн. та за липень 2008 року в розмірі 48833 грн. є помилковим, оскільки підприємство позивача має належним чином оформлені податкові накладні, підтверджений факт оплати послуг (товарів) наданих контрагентами - в матеріалах справи наявні належним чином оформленні платіжні доручення.

Враховуючи зазначене, нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 72599 грн. та, відповідно, нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 36300 грн. є необґрунтованим.

Також, не знайшло підтвердження, щодо виявлених перевіркою порушень Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994, № 334/94-ВР з огляду на таке.

Так, перевіркою встановлено, що в порушення підпункту 5.3.9, пункту 5.3, статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме: ЗАТ “Глобинський елеватор” було завищено скориговані валові витрати підприємства за ІІ квартал 2008 року на суму 244167 грн. за рахунок віднесення до складу валових витрат підприємства (рядок 04.10 Декларації з податку на прибуток) вартість послуг з ремонту цементних, бетонних та асфальтобетонних підлог і покриттів території розташування будівель (складів), що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2008 року на суму 61042 грн.

Однак, із таким висновком податкової інспекції колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Порядок обчислення і сплати податку на прибуток врегульований Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994, № 334/94-ВР.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Отже, зазначений пункт 5.1 повинен тлумачитись у системному зв'язку з пунктом 1.32 цього Закону, який визначає господарську діяльність як будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації господарської діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пункт 5.2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” містить конкретизацію ознак окремих груп витрат, що відносяться до валових витрат, а пункт 5.3 - перелік витрат, які до складу валових не належать незалежно від того, чи пов'язані вони із господарською діяльністю платника податків.

Таким чином, зі змісту викладених положень законодавства випливає, що до складу валових витрат відносяться ті витрати, які здійснені платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, та не зазначені в переліку пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Як встановлено вище, 07.05.2008р. між ЗАТ “Глобинський елеватор” (Замовник) та ТОВ “Фортуна Фьючер 2007” (Генпідрядник) укладено договір підряду №03/05/РР. Відповідно умов договору (пункту 1) Замовник доручає, а Генпідрядник забезпечує виконання робіт з ремонту цементних, бетонних та асфальтованих підлог і покриттів території розташування будівель (складів) Замовника. Адреса розташування обєктів на території Замовника : м. Глобине, вул. Леніна,47 (пункт 2 Договору), загальна площа підлог та покриттів, які підлягають ремонту складає 3785 кв.м. (пункт 3 Договору). Договірна вартість робіт визначається у розмірі 293000,00 грн. в т.ч. ПДВ виходячи із вартості ремонту за 1 кв. м. підлоги чи покриття (покут 10 Договору). Вказаний договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Сторонами вищезгаданого договору 30.06.2009р. складено акт здачі приймання виконаних підрядних робіт по ремонту цементних, бетонних та асфальтобетонних підлог в будівлях, копія якого приєднана до матеріалів справи, і згідно якого ТОВ “Фортуна Фьючер 2007” здійснювало слідуючи роботи: 1) улаштування покриття з гарячих асфальтобетонних сумішей вручну з ущільненням самохідними катками товщиною 4 см (Р18-41-5),( одинця вирі 100 кв.м., кількість 37,8500, поточна ціна одиниці 472,34 грн., виконано робіт на 17878,07 грн.), 2) суміші асфальтобетонні гарячі і теплі (асфальтобетон щільний) (дорожні) (аеродромні), що застосовуються у верхніх шарах покриттів, дрібнозернисті, тип А, марка 1 (С1421-983-5) (кількістю 359,6 тонн, поточна ціна одиниці 628,73 грн., виконано робіт на 226075,59 грн.), 3) на кожні 0,5 см зміни товщини шару (додано до норми 18-41-5)( 100 кв.м. кількістю 12,8397, поточна ціна одиниці 16,59 грн., виконано робіт на 213,01 грн.).

Загальна вартість виконаних робіт без ПДВ складає 244166,67 грн., ПДВ 20% 48833,33, грн.

Відповідно до платіжного доручення № 811 від 04.06.2008 р., ЗАТ “Глобинский елеватор” здійснено оплату за ремонтні роботи по договору № 03/05/РР від 07.05.2008 в розмірі 293 000 грн. в т.ч. ПДВ 48833,33 грн., про що мається відповідна відмітка банку.

Сам факт здійснення господарських операцій податковим органом не оспорюється.

Разом із тим, контролюючий орган дійшов висновку про відсутність відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, які підтверджують правомірність віднесення до складу валових витрат 244166,67 грн., зазначаючи при цьому, що типові форми первинних облікових документів у будівництві затверджено наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури “Про затвердження типових форм первинним документів з обліку в будівництві від 21.06.2002 №237/5 (відсутність акту приймання виконаних робіт типової форми №КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-3).

Проте, такий висновок відповідача не суперечить вимогам Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно із підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств ” не належить до складу валових витрат будь - які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими документами та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до положень статті 1 Закону України “Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999, № 996-XIV, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частиною 1 статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно із частиною 2 статті 9 Закону України “Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні” первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинний документ, в розумінні статті 1 вказаного Закону, це - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Стаття ж 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не встановлює жодних вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б необхідні для включення до складу валових витрат.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем були подані суду всі необхідні господарські, цивільно-правові та первинні бухгалтерські документи щодо фактичного виконання підрядних будівельних робіт (договір, рахунок, акт приймання виконаних робіт, податкова накладна, платіжне доручення), а також вищевказані документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. № 996-ХІV щодо первинних облікових документів (стаття 9), при цьому податковим органом зауважень до їх складання не заявлено.

Крім того, відповідно до статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" закріплено диспозитивний метод організації бухгалтерського обліку на підприємстві: питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів, для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації; підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

А пунктом 5.11 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що встановлення додаткових обмежень по віднесенню до складу валових витрат платника податку, крім зазначених у дійсному Законі, не дозволяється.

З огляду на викладене, досліджені вище договір, рахунок, акт приймання виконаних робіт, податкова накладна, платіжне доручення, у своїй сукупності спростовують твердження відповідача про відсутність взаємозв'язку понесених витрат з господарською діяльністю позивача та засвідчують їх відповідність підпункту 5.2.1. пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Також, є необґрунтованим посилання податкової інспекції про невідповідність акту здачі приймання виконаних підрядних робіт від 30.06.2008р. типовій формі № КБ-2в та відсутність довідки про вартість виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-3, типові форми яких, затверджено наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 N 237/5 "Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві", враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 21.5 статті 21 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" обов'язковими для виконання платником податку є тільки акти центрального податкового органу, видані у випадках, прямо передбачених цим Законом, та зареєстровані Міністерством юстиції України. Ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону (стаття 15 цього ж Закону).

Згідно із статтею 1 Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 03.10.92 N 493/92 (з наступними змінами та поповненнями) нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснюється Міністерством юстиції України.

Однак наказ Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 N 237/5 не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, а тому не може бути обов'язковим для застосування господарюючими суб'єктами.

Вказаний наказ від 21.06.2002 N 237/5 був виданий у зв'язку з затвердженням доповнень до Правил визначення вартості будівництва Д.1.1-1-2000 та зміною бази обчислення окремих складових кошторисної вартості будівництва. В свою чергу, Державні норми будівництва (ДБН) Д.1.1-1-2000 "Правила визначення вартості будівництва" були затверджені наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 27.08.2000 N 174 і введені в дію з 01.10.2000. Як зазначено в преамбулі державних норм будівництва, вони встановлюють основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування і носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності. По будовах (об'єктах), будівництво яких здійснюється за рахунок інших джерел фінансування, ці норми носять рекомендаційний характер, і їх застосування обумовлюється контрактом.

Встановлено, що позивач не здійснював залучення субпідрядників до виконання будівельних робіт на об'єктах, будівництво яких здійснювалося б із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.

В зв'язку з цим, позивач не зобов'язаний був керуватись зазначеними вище ДБН Д.1.1-1-2000, і відповідно в нього також не було обов'язку керуватись наказом від 21.06.2002р. N 237/5.

На підставі викладеного, позивач правомірно включив до складу скоригованих валових витрат вартість робіт по ремонту цементних, бетонних та асфальтобетонних підлог в будівлях, придбаних від ТОВ “Фортуна Фьючер 2007”.

А посилання, відповідач на те, що основний вид діяльності ТОВ “Фортуна Фьючер 2007” є оптова торгівля іншими продуктами, а за місцезнаходженням його не встановлено, є необгрунтованими, оскільки порушення порядку здійснення ліцензійної діяльності ТОВ “Фортуна Фьючер 2007” не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення позивача до відповідальності, оскільки у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Враховуючи зазначене, нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток за ІІ квартал 2008 року на суму 61042 грн. та, відповідно, нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 24417 грн., є безпідставним.

Отже, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2010р. по справі№2а-44861/09/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Мельнікова Л.В.

Судді<підпис >

<підпис >Подобайло З.Г. Григоров А.М. <Текст > Повний текст ухвали виготовлений 29.11.2010 р.