Ухвала суду № 12753404, 29.11.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2010 р.справа № 2а-3120/10/0870 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Семененка Я.В.

суддів: Мірошниченка М.В. Добродняк І.Ю.

при секретарі судового засідання:Цьокі І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфакомс»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року у справі №2а-3120/10/0870 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфакомс»до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя про скасування податкового повідомлення рішення №0000042201/3 від 18.09.2009р., -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфакомс»звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення прийняте ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя №0000042201/3 від 18.09.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 661410,64грн. за порушення вимог ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на те, що висновки податкового органу викладені в акті перевірки щодо порушення строків поставки товарів по імпортним операціям є необґрунтованими.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року у задоволені адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Альфакомс»подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що до спірних правовідносин не може бути застосовано Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у звязку з чим податковий орган безпідставно прийняв податкове повідомлення-рішення про стягнення з позивача пені за порушення у сфері ЗЕД. Крім цього, позивач вказував на те, що штрафні (фінансові) санкції, які застосовано податковим органом, за своєю суттю є адміністративно-господарськими санкціями, строк застосування, яких визначено ст..250 ГК України. Податковим органом порушено строк застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлений ст.250 ГК України, а саме протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

У судове засідання, сторони не зявились. Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Поштове відправлення з судовою повісткою на адресу позивача повернулося до суду з відміткою про неможливість вручення у звязку «з закінченням терміну зберігання». Отже, з огляду на приписи ч.11 ст.35 КАС України, позивач вважається належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить зворотне поштове повідомлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

За огляду на неявку сторін у судове засідання, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що повноваженими особами Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м. Запоріжжя проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Альфакомс»з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 18.04.2008 року по 04.02.2009 року.

За наслідками перевірки складено акт №743/2201/35499576 від 10.02.2009 року, в якому зроблено висновки про порушення ТОВ «Альфакомс»вимог ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та п.1.10 Постанови Правління Національного банку України від 24.03.1999 року №136 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями»за контрактами №46-27 від 12.04.2008р. та №15-65 від 14.04.2008р.

Таких висновків податковий орган дійшов з огляду на такі обставини.

12.04.2008р. ТОВ "Альфакомс" уклало з нерезидентом MELS SERVICE LIMITED (Suite 22, 95 Wilton Road, London SW1V 1BZ, United Kingdom) контракт №46-27 на поставку товару (станку фрезерного).

18.04.2008р. платіжним дорученням в іноземній валюті позивач на рахунок нерезидента здійснив оплату на суму 2930891 руб. 41 коп. (виписка з особового рахунку за 18.04.2008р. у сумі 2930891 руб. 41 коп. валютою Російської Федерації).

15.07.2008р. ТОВ "Альфакомс" уклало з нерезидентом MELS SERVICE LIMITED додаткову угоду до контракту №46-27 від 12.04.2008р., згідно п.4.6. якого у разі прострочення постачання товару за контрактом, постачальник здійснює повернення вже сплаченої за нього грошової суми у повному обсязі впродовж 10 днів з моменту підписання цієї додаткової угоди.

Передбачений ст.ст.1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строк надходження імпортної продукції за контрактом №46-27 від 12.04.2008р. 15 жовтня 2008р.

Станом на 04.02.2009р. (на час здійснення перевірки органами державної податкової служби) імпортна продукція (станок фрезерний) від нерезидента не надійшла. Нерезидентом здійснено часткове повернення платежу ТОВ "Альфакомс": 24.10.2008р. на суму 2500000 руб. 00 коп. (валютою Російської Федерації), тобто з порушенням законодавчо встановленого терміну розрахунків на 10 календарних днів; та 19.11.2008р. на суму 200000 руб. 00 коп. (валютою Російської Федерації), тобто з порушенням законодавчо встановленого терміну розрахунків на 36 календарних днів. Станом на 04.02.2009р. не здійснено повернення платежу на суму 230891 руб. 41 коп. (валютою Російської Федерації).

Висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики про перевищення термінів розрахунків за вказаною імпортною операцією позивачем не надано, на час перевірки органами державної податкової служби у позивача відсутній.

Крім цього, 14.04.2008р. ТОВ "Альфакомс" уклало з нерезидентом MELS SERVICE LIMITED (Suite 22, 95 Wilton Road, London SWIV 1BZ, United Kingdom) контракт №15-65 на поставку товару (станку фрезерного).

24.04.2008р. позивачем на рахунок нерезидента здійснена оплата платіжним дорученням в іноземній валюті № 2 на суму 300000 Євро (виписка з особистого рахунку).

Передбачений ст.ст.1,2 Закону України "Про здійснення розрахунків в іноземній валюті" строк надходження імпортної продукції за контрактом №15-65 від 14.04.2008р. 21 жовтня 2008р.

Станом на 04.02.2009р. (на час здійснення перевірки органами державної податкової служби) імпортна продукція (станок фрезерний) від нерезидента не надійшла.

За результатами перевірки та складеного акту відповідачем прийнято рішення від 16 лютого 2009 року №0000042201/0, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 697472,0 грн., в тому числі 14762,1 грн. на заборгованість 200000,0 російських рублів за період з 15.10.08р. по 19.11.08 р.(36 календарних днів); 14762,1 грн. на заборгованість 230891,41 російських рублів за період з 15.10.08р. по 04.02.09 р. (113 календарних днів); 664491,1 грн. на заборгованість 300000 Євро за період з 21.10.08р. по 04.02.09р. (107 календарних днів).

За наслідками розгляду скарги позивача Державною податковою інспекцією у Комунарському районі м.Запоріжжя Рішенням від 28.04.2009р. №3405/10/22-013 залишено без змін рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.02.2009р. №0000042201/0, а скаргу позивача без задоволення.

За результатами розгляду скарги позивача Державною податковою адміністрацією у Запорізькій області Рішенням від 17.07.2009р. №3405/10/25-020 скасовано рішення ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя від 16.02.2009р. №0000042201/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині надмірно нарахованої пені у сумі 36061 грн. 36 коп. за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та в зазначеній частині рішення ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя від 28.04.2009р. №3405/10/22-013.

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 10.09.2009р. №19530/7/25-0415 скаргу позивача залишено без розгляду.

Таким чином, позивач просив скасувати Рішення ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя від 18.09.2009р. №0000042201/3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 661410 грн. 64 коп.

Отже, правомірність та обґрунтованість застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій у вказаному розмірі, є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржене рішення відповідачем прийнято в межах наданих повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», з урахуванням встановлених обставин, які свідчать про порушення строків поставки товарів по імпортним операціям.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованими з наступних підстав.

Як зазначено вище, позивачем, яким подано апеляційну скаргу, не оскаржується рішення суду в частині встановлення фактів порушення ТОВ "Альфакомс" вимог Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті»щодо строків поставки товарів по імпортним операціям, як не оскаржується і розмір застосованих штрафних (фінансових) санкцій, які застосовано до позивача.

Доводи апеляційної скарги стосуються невідповідності оскарженого рішення податкового органу вимогам Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з тих підстав, що Закон №2181 не може застосовуватися до стягнення будь-яких інших коштів, окрім встановлених Законом про систему оподаткування, податків і зборів (обовязкових платежів) і санкцій за порушення, повязаних зі сплатою виключно цих платежів. Крім цього, позивач вказував на те, що штрафні (фінансові) санкції, які застосовано податковим органом, за своєю суттю є адміністративно-господарськими санкціями, строк застосування, яких визначено ст..250 ГК України. На думку позивача, податковим органом порушено строк застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлений ст.250 ГК України.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не регулює виниклі між сторонами спірні правовідносини. Спеціальними законом, яким врегульовані спірні правовідносини, є Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Як вбачається з оскарженого рішення відповідача, його прийнято за результатами встановлених ДПІ порушень ст..2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та на підставі п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»і ст..4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Отже, доводи апеляційної скарги про необґрунтоване застосування до спірних правовідносин Закону №2181 є безпідставними. За наслідками перевірки податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а не податкове повідомлення-рішення про визначення податкових зобовязань, як про те стверджував позивач.

Погоджується колегія суддів і з доводами позивача про те, що пеня за порушення строків, передбачених ст..1,2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», за своєю правою природою є адміністративно-господарськими санкціями.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Пеня за порушення встановлених ст.ст. 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахування якої передбачено статтею 4 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Відповідно до ст..250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що результати проведеної податковим органом перевірки оформлено актом №743/2201/35499576 від 10.02.2009 року, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог ст.. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Отже, датою виявлення порушення слід вважати дату складення акту, а саме 10.02.2009р.

Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000042201/0, яке в подальшому було змінено за результатами адміністративного оскарження в частині визначення суми штрафу, прийнято податковою інспекцією 16.02.2009 року.

Крім цього, днем порушення слід вважати граничний термін поставки імпортної продукції, а саме, 15.10.2008 року та 21.10.2008 року.

З огляду на зазначене, рішення, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції, прийнято податковим органом у строк передбачений ст. 250 Господарського кодексу України.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованість рішення суду першої інстанції, а зводяться до особистого тлумачення позивачем окремих норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, у звязку з чим підстав для його скасування не існує.

У звязку з чим, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфакомс»залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2010 року у справі №2а-3120/10/0870 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

(Ухвалу виготовлено у повному обсязі 03.12.2010р.)

Головуючий:Я.В. Семененко

Суддя:М.В. Мірошниченко