Постанова № 12752517, 27.05.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

16:27

27.05.2010 р. Справа № 2а - 1949/09/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого

судді Мельника О.М.,

при секретарі: Меленчук М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за

за позовомПриватного підприємства фірми "ТЕПС&Со", вул. Московська,45, м.Миколаїв,54017 до1. Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1, м.Миколаїв,54028

2. Державної податкової адміністрації у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м.Миколаїв,54009 провизнання дій по призначенню та проведенню планової перевірки на підприємстві позивача протиправними та скасування рішень №0003732303, №0003762303 від 03.12.2008р., За участю представників: від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності;

від відповідача 1: Кравець В.О., дов. № 7/9/10-007, від 11.01.10;

від відповідача 2: кравець В.О., дов. № 7259/7/10-115, від 15.07.09;

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство Фірма «ТЕПС&Со»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, Державної податкової адміністрації в Миколаївській області про визнання неправомірними дій відповідачів щодо проведення перевірки 17.11.2008р., скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.12.2008р. № 0003732303 та рішення від 03.12.2008р. № 0003762303.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, суду також пояснили, що вважають перевірки були проведені попередження про їх проведення, направлення були предявлені особі, яка не має права на його отримання, а відтак, рішення про застосування фінансових санкцій прийняті за результатами перевірок, позивач вважає такими, що підлягають скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечував, виклавши свої заперечення в письмовому вигляді та підтримавши їх у судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, діюче законодавство, пояснення сторін суд встановив.

17.11.08р. працівники податкового органу провели перевірку торгівельних точок позивача, розташованих за адресами: вул.. Московська, 45 та пр. Жовтневий,31/1 м. Миколаїв.

Актами №0389/14/00/23/13852348 від 17.11.08 та №0373/14/00/23/13852348 від 18.11.08 зафіксовано правопорушення Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”: не проведення через РРО, операцій з продажу товарів при розрахунках через POS-термінал «Приватбанк».

Зазначені факти відповідачем кваліфіковано як порушення вимог п. 1 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” .

Рішенням №0003762303 від 03.12.08 уповноваженою особою відповідача до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 57907,40 гривень, рішенням №0003732303 від 03.12.08 штрафні (фінансові) санкції на суму 10873,70гривень .

Аргументи позивача про протиправність призначення та проведення перевірки та застосування штрафних санкцій, у звязку з недотриманням вимог ст.111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (далі Закон № 509-ХІІ), Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (далі Закон № 265/95-ВР) суд не приймає до уваги з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону України № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків);

Органи державної податкової служби, в межах наданих їм повноважень також здійснюють контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів (пункт 2 статті 11 Закону № 509-ХІІ). Такі перевірки за своєю суттю є позаплановими.

Крім того, здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків врегульовано розділом IV Закону № 265/95-ВР зокрема, статтями 15, 16 даного Закону, згідно яких контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюються органами податкової служби України шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Оскільки перевірки за додержанням порядку ведення готівкових розрахунків за товари (послуги) не стосуються питань оподаткування чи валютного контролю, то до них не можуть застосовуватись відповідні положення щодо підстав проведення планових та позапланових перевірок, передбачених статтею 11-1 Закону № 509-ХІІ, так як зі змісту передбачених підстав вбачаються недоліки саме при веденні фінансово-господарської діяльності, пов'язаної зі сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету та державних цільових фондів, податкового обліку та фінансової звітності, які жодним чином не можуть застосовуватись відносно сфери готівкового обігу, правил торгівлі та патентування.

Таким чином, дана перевірка є позаплановою, попередження про її проведення Закон не вимагає, що спростовує доводи позивача про необхідність попередження про перевірку, отже, перед прибуттям на перевірку представники відповідача діяли в межах закону.

Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок визначені статтею 11-2 Закону № 509.

Так, відповідно до частини 1 статті 11-2 Закону №509 посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки (ч.2 ст.11-2 Закону №509-ХІІ).

Аналогічне положення визначено ст..7 ЗУ “Про основні засади державного нагляду (контролю у сфері господарської діяльності” перед початком здійснення планового заходу посадові особи органу державного нагляду зобовязані предявити керівнику субєкта господарювання посвідчення (направлення) та службове посвідчення.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.2005р. № 265/95-ВР ( далі Закон № 265/95-ВР) контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.11.2008р. на підставі ст. 11 Закону № 509-ХІІ та відповідно оформлених направлень на проведення перевірки, була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу у торгівельних точках ПП Фірма «ТЕПС&Со».

В ході перевірки встановлено порушення позивачем п.1 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, а саме: не проведення через РРО розрахункової операції з продажу товарів при розрахунках через POS-термінал «Приватбанк», невидача відповідних розрахункових документів на повну суму покупок.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, і видавати такий розрахунковий документ на повну суму проведеної операції особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї.

Відповідно до статті 2 Закону № 265/95-ВР розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно з абзацом 14 статт2 Закону № 265/95-Вр, розрахунковим документом є документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

Пунктом 3.1 Положення про форму та зміст розрахункового документа, затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року № 614 зазначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Обов'язковими реквізитами фіскального касового чека є, зокрема, його порядковий номер, найменування, кількість і вартість товару (послуг), дата й час проведення розрахункової операції та напис "фіскальний чек".

Відповідно до пп. 3.6 п. 3 вказаного Положення у разі застосування при проведенні розрахунків з використанням платіжної картки платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, касовий чек повинен додатково містити такі обов'язкові реквізити: реквізити платіжної картки (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери "ПК"; напис "Код авт." та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням платіжних карток без виконання процедур авторизації; підпис касира та підпис держателя платіжної картки (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи "Касир" та "Держатель ПК".

Таким чином, про проведення розрахункової операції за реалізовані товари у безготівковій формі із застосування платіжних карток, підприємство зобовязано проводити розрахункові операції через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "ТЕПС&Со" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, Державної податкової адміністрації у Миколаївській області, про визнання дій по призначенню та проведенню планової перевірки Приватного підприємства "ТЕПС&Со" від 17.11.2008 р., протиправними та скасування рішень №0003732303, №0003762303 від 03.12.2008р.- відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя О.М. Мельник