Вирок № 127378673, 15.05.2025, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4889/23

пр.№ 1-кп/464/118/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.05.2025 м. Львів

Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

секретаря судових засідань ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5

обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальне провадження №12023141410000634 про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, з середньою освітою, не одруженого, раніше неодноразово судимого, востаннє 17.07.2023 Галицьким районним судом м. Львова за ст. 395 КК України, та призначено покарання на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повного складання покарань, призначених цим вироком і вироком Франківського районного суду м. Львова від 27.06.2023 року, у виді 1 місяця арешту та штрафу в розмірі 17000 грн, покарання не відбув, судимість не погашена,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, з середньою освітою, одруженого, раніше неодноразово судимого, востаннє 23.04.2024 Личаківським районним судом м. Львова за ч.4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі терміном 5 років, відповідно до ч.4 ст. 70 КК України до покарання за даним вироком та з врахуванням вироку Франківського районного суду м. Львова від 19.10.2023 року зараховано частково відбуте покарання та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць, покарання не відбув, судимість не погашена,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України

в с т а н о в и в :

ОСОБА_6 ,достовірно знаючипро те,що вУкраїні введенота дієправовий режимвоєнного стану,25.07.2023близько 18:30год,за попередньоюзмовою групоюосіб із ОСОБА_7 ,перебуваючи поблизубудинку №42по пр.Червоної Калиниу м.Львові,маючи умиселна відкритевикрадення чужогомайна,з корисливихмотивів,діючи повторно,наздогнавши потерпілого ОСОБА_8 ,наніс вказаномупотерпілому ударикулаками рукв областьголови,від яких ОСОБА_8 впав наземлю обличчямвгору таотримав тілесніушкодження увигляді ранина слизовійоболонці нижньої губи,садна вділянці правихліктьового таколінного суглобів,що відносятьсядо легкогоступеня тяжкості, післячого, ОСОБА_7 підбіг допотерпілого тавідкрито заволодівйого мобільнимтелефон марки«КсіоміРедмі 6»ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ,ІМЕІ 2: НОМЕР_2 чорного кольоруз вставленоюсім-картоюмобільного оператораз номером НОМЕР_3 вартістю 1500грн.,який знаходивсяу правійкишені штанівпотерпілого,після чогоз викрадениммайном покинулимісце вчиненнякримінального правопорушення. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_6 спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_8 на загальну суму 1500 грн.

ОСОБА_7 , достовірно знаючи про те, що в Україні введено та діє правовий режим воєнного стану, 25.07.2023 близько 18:30 год, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу будинку №42 по пр. Червоної Калини у м. Львові, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, діючи повторно, після того, як ОСОБА_6 наздогнавши потерпілого ОСОБА_8 та нанісши вказаному потерпілому удари кулаками рук в область голови, від яких ОСОБА_8 впав на землю обличчям вгору та отримав тілесні ушкодження у вигляді рани на слизовій оболонці нижньої губи, садна в ділянці правих ліктьового та колінного суглобів, що відносяться до легкого ступеня тяжкості, підбіг до потерпілого та відкрито заволодів його мобільним телефон марки «КсіоміРедмі 6» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 чорного кольору з вставленою сім-картою мобільного оператора з номером НОМЕР_3 вартістю 1500 грн., який знаходився у правій кишені штанів потерпілого, після чого з викраденим майном покинули місце вчинення кримінального правопорушення. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_7 , спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_8 на загальну суму 1500 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні в ході розгляду кримінального провадження не визнав, дав пояснення, у яких вказав, що не вчиняв грабежу, вказав на невірну кваліфікацію кримінального правопорушення. Зазначив, що 25.07.2023 року він вчинив дії щодо завдання потерпілому ОСОБА_8 умисного легкого тілесного ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні в ході розгляду кримінального провадження не визнав, вказав, що його дії не вірно кваліфіковано, зазначив, що він вчинив крадіжку мобільного телефону з встановленою сім-картою вартістю 1500 грн. Зазначив, що після того як ОСОБА_6 завдав потерпілому ОСОБА_8 легкі тілесні ушкодження, останній впав на землю та з його кишені випав телефон, він його підняв та забрав із собою. Зазначив, що у його діях відсутній склад кримінального правопорушення передбачений ч.4 ст.186 КК України.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченими, винуватість обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочинів стверджується зібраними в ході досудового слідства та дослідженими під час судового розгляду наступними доказами:

-показаннями у судовомузасіданні потерпілого ОСОБА_8 ,який повідомив,що 25.07.2023близько 18:30год.повертався зроботи іразом ізсвоїм колегоюпроходив вдворі будинку АДРЕСА_3 ,та бачив,як налавці сиділиобвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 і щеодна невідомаособа чоловічоїстаті.Пройшовши повзних підходячиближче допід`їзду,він ійого товаришзупинилися,запалили поцигарці,після чогопопрощавшись,потерпілий попрямувавдо себедодому,а йоготовариш пішовдо себе.При потерпіломубув чорнийнаплічник,а вруках ніспорожню картоннукоробку.Коли пройшоввхід під?їздув напрямкупр.Червоної Калини,то почув,що хтосьдо ньогопідбігає,а потімвідчув якхтось нанісудар вголову,після чоговін повернувсяі побачив,що білянього був ОСОБА_6 ,одягнений всиню футболкуна довгийрукав,штани сірі-джинси,сивувате волосся іборода,також мавлисину,був взутийв чорневзуття збілою підошвою.Після чого, ОСОБА_6 повторно вдаривйого,але вжев обличчя,а саме:в ділянкурота,після чогопотерпілий впавна спинута відчув,що внього вилетілипередні зубиз верхньоїщелепи.Не пригадуєконкретно якоюрукою вінйого бив,оскільки цевідбулося раптовоі вінне встигзорієнтуватися.Коли потерпілийлежав наспині,обличчям доверху таодразу жпісля цьогопідбіг щеодин чоловік, ОСОБА_7 одягнений всвітлу сорочку,темні штани,на головімав кепку,взутий втемне взуття. Ці двоє чоловіків почали перевіряти кишені його штанів поки він лежав на асфальті, паралельно наносили удари по тулубу руками та ногами. Горінь притиснув його, а ОСОБА_10 витягнув у потерпілого з правої передньої кишені штанів мобільний телефон Ксіомі РедМі 6 чорного кольору, з встановленою сім-картою з номером НОМЕР_4 . Після цього, ці двоє чоловіків почали втікати. Горінь, побіг в сторону вул. Гната Хоткевича, а ОСОБА_10 , побіг в сторону пр. Червоної Калини. Потерпілий, ще намагався наздогнати ОСОБА_9 , однак не зміг, звернувся до якогось чоловіка, що проходив поруч, але побачив, що то дідусь і він не зможе допомогти йогоназдогнати. Потерпілий ствердив, що саме ОСОБА_9 його утримував на землі, а в цей момент ОСОБА_10 шукав мобільний телефон, тобто вони діяли злагоджено;

- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_11 , яка зазначила, що після того як потерпілий від удару, який наніс йому (як було встановлено в ході судового розгляду по зовнішніх рисах ОСОБА_6 ), який був одягнений у синю футболку на довгий рукав, штани сірі - джинси, сивувате волосся, коли потерпілий лежав на на спині, обличчям до верху та одразу ж після цього підбіг ще один чоловік, одягнутий в світлу сорочку, темні штани та вони обоє почали запихати руки в кишені потерпілого, ніби щось шукали, при цьому наносячи потерпілому удари по тілу. Тобто свідок повідомила, про те, що активні дії в заволодінні майном потерпілого вчиняли обоє обвинувачених. Та лише після того, як спільно заволоділи мобільним телефоном потерпілого покинули місце події утримуючи мобільний телефон, яким заволоділи спільно;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.07.2023 з якого вбачається, що ОСОБА_8 просить прийняти міри до двох невідомих осіб, які 25.07.2023 року близько 18.30 год. нанесли йому тілесні ушкодження та заволоділи телефоном із сім картою (а.с.94 Т.1);

-висновком експерта №589 від 26.07.2023, згідно якого у ОСОБА_8 на час проведення судово - медичної експертизи виявлено рану на слизовій оболонці нижньої губи, садна в ділянках правих ліктьового та колінного суглобів, які утворились внаслідок контактів вказаних ділянок тіла із тупими предметами, могли виникнути 25 липня 2023 р. і відносяться до легкого ступеня тяжкості. При огляді потерпілого лікарем стоматологом - хірургом ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» КНП «1 територіальне медичне об?єднання м. Львова » 26 липня 2023 р. було відмічено наявність «зламаного мостовидного протезу в ділянці 11, 21, 22 зубів», лікарем стоматологом - хірургом консультантом бюро вказано про «травматичне вилучення кореневих культ з коренів 1,2 верхнізубівзліва» (а.с.98-99 Т.1);

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 26.07.2023, відповідно до якого ОСОБА_6 25.07.2023 о 21:15 було затримано по вул. Залізничній, 14 А у м. Львові, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, де в останнього було вилучено одяг, у якому він був на місці вчинення кримінального правопорушення (синю футболку на довгий рукав, сірі джинсові штани, чорні кросівки з білою підошвою) (а.с.100-102 Т.1);

-протоколом огляду предметів від 26.07.2023 оглянуто вказані вище речі (а.с.103 Т.1);

-рапортом О/у СКП ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_12 від 25.07.2023 року, з якого вбачається, що від оператора 102 було отримано повідомлення, що по АДРЕСА_3 близько 18 год. 30 хв. невідомі особи пограбували та спричинили тілесні ушкодження невідомому чоловіку (а.с.107 Т.1);

-протоколом обшуку від 26.07.2023 та відеозаписом такого, відповідно до якого проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 , а саме у кімнаті АДРЕСА_4 , де виявлено мобільний телефон марки «КсіоміРедмі 6» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 чорного кольору та одяг, у якому він був на місці вчинення кримінального правопорушення (сорочку білого кольору, штани синього кольору та кепку) (а.с.110-116 Т.1);

-протоколом огляду предметів від 26.07.2023, оглянуто вказані вище речі (а.с.119 Т.1);

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 26.07.2023, відповідно до якого ОСОБА_7 25.07.2023 в 21:15 було затримано по вул. Залізничній, 14 А у м. Львові за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України (а.с.128-130 Т.1);

-протоколом пред`явлення особи до впізнання від 26.07.2023, відповідно до якого, потерпілий ОСОБА_8 , серед представлених йому осіб, впізнав особу, яка розміщена першим від нього, зліва на право під №2, як таку, що 25.07.2023 близько 18:30 год. у м. Львові, на пр. Червоної Калини, 42 у м. Львові перебувала серед 2 невідомих осіб чоловічої статі, які нанесли тілесні ушкодження, після чого відкрито заволоділи його мобільним телефоном Ксіомі РедМі 6 чорного кольору з встановленою сім- картою з номером НОМЕР_4 , чим заподіяли йому матеріальну шкоду. Дану особу впізнає по тілобудові, зрості та статурі, рисах обличчя кольорі волосся, зачісці та бородою і вусах. Крім того, зазначив, що в допиті описував вказаного чоловіка, як того, який наносивпершимйому удари ОСОБА_6 (а.с.131-136 Т.1);

-протоколом пред`явлення особи до впізнання від 26.07.2023 та відеозаписом до нього, відповідно до якого, потерпілий ОСОБА_8 , серед представлених йому осіб, впізнав особу, яка розміщена першим від нього, зліва на право під №3, як таку, що 25.07.2023 близько 18:30 год. у м. Львові, на пр. Червоної Калини, 42 у м. Львові перебувала серед 2 невідомих осіб чоловічої статі, які нанесли тілесні ушкодження, після чого відкрито заволоділи його мобільним телефоном Ксіомі РедМі 6 чорного кольору з встановленою сім- картою з номером НОМЕР_4 , чим заподіяли йому матеріальну шкоду. Дану особу впізнає по тілобудові, зрості та статурі, рисах обличчя кольорі волосся, зачісці та бородою і вусах. Крім того, зазначив, що в допиті описував вказаного чоловіка, як того, який другий підбіг до нього та витягнув його мобільний телефон ОСОБА_7 (а.с.137-141 Т.1)

-протоколом огляду предметів від 26.07.2023 та фототаблицею до нього, на якому зображена особа чоловічої статі, зовні схожа на ОСОБА_7 , одягнена у сорочку світлого кольору, темне взуття та темні штани (а.с. 144-148 Т.1);

-протоколом огляду предметів від 26.07.2023, відеозаписом відео файлу з назвою ChK_CAM 1_main_20230725181517_184455за 25.07.2023. Даний відеофайл розпочинається о 18:15:17 год, на котрому зображено вулицю, паркову територію будинку №?40 що по пр. Червоної Калини, у м. Львові, де о 18:25:55 год., дорогою прямує особа чоловічої статі, одягнена у кросівки темного кольору з білою підошвою, футболку сірого кольору, у котрого на плечах наявний наплічник чорного кольору, та у лівій руці картонна коробка, візуально схожий на потерпілого ОСОБА_8 , за котрим о 18:26:00 год., біжить невідома особа, чоловічої статі, одягнена у кросівки темного кольору з білою підошвою, штани сірого кольору, кофту голубого кольору, візуально схожий на ОСОБА_6 , та наздоганяє потерпілого, після чого відразу о 18:26:04 год., за ОСОБА_6 біжить невідома особа , чоловічої статі, одягнена у взуття темного кольору, штани темного кольору, сорочку світлого кольору, візуально схожий на ОСОБА_7 , після чого о 18:26:34 год, вищеописана невідома особа, чоловічої статі, візуально схожа на ОСОБА_6 прямує назад, та о 18:26:40 год, потерпілий ОСОБА_8 намагається наздогнати вищеописану невідому особу, чоловічої статі, візуально схожу на ОСОБА_6 , після чого о 18:44:55 год., даний відеозапис завершується (а.с.152-157 Т.1);

-протоколом пред`явлення речей для впізнання від 27.07.2023 та фототаблицею до нього, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_8 серед пред`явлених мобільних телефонів, впізнав телефон під №2. Свій мобільний телефон, впізнав по візерунку розбитого екрану (а.с.171-175 Т.1);

- протоколом додаткового огляду предметів від 27.07.2023 року та фототаблицею до нього з яких вбачається, що проведено огляд предметів, які були вилучені в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.176-184 Т.1);

-висновком експерта №СЕ-19/114-23/14209-ТВ від 31.07.2023, відповідно до якого, вартість представленого на дослідження мобільного телефону «КсіоміРедмі 6» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 станом 25.07.2023 становила 1500,00 грн (а.с.186-190 Т.1).

Статтею 129 Конституції України закріплено такі основні засади судочинства: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист.

У ст.7 КПК України наведено загальні засади кримінального провадження, серед яких: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; забезпечення права на захист; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; диспозитивність.

Особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Наведене передбачене ст.62 Конституції України та ст.17 КПК України.

У силу приписів ст.ст.22, 26 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Виходячи із положень ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, покладається на прокурора (ст.92 КПК України).

Як регламентовано ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З постанови Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 521/844/21 випливає, що відповідно до положень ст.92 КПК України у кримінальному провадженні обов`язок доказування покладено на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст.92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, що є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинено і обвинувачений є винуватим у вчиненні цього кримінального правопорушення.

При оформленні цих доказів не було допущено істотного порушення прав та свобод обвинувачених та інших осіб, а інформація, яка в них міститься не дає суду правових підстав для висновку сумніватися у її правдивості.

Оцінюючи наведені докази в сукупності, суд визнає їх допустимими, належними, достатніми та достовірними і такими, які об`єктивно і повно доводять винуватість обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях.

В основу обвинувального вироку суд покладає описані вище логічній послідовні показання потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_11 , правдивість яких не оспорюється, письмові та електронні докази, недостовірність яких не встановлено, що не містять протиріч та доповнюють один одного, у зв`язку з чим у повній мірі відображають картину і хронологію подій. Досліджені та проаналізовані у ході судового розгляду докази в сукупності та взаємозв`язку, що зібрані стороною обвинувачення відповідно до вимог кримінального процесуального закону, є належними та допустимими, безсумнівно вказують на обвинувачених як осіб, які спільно вчинили вказане кримінальне правопорушення, поза розумним сумнівом підтверджують винуватість: обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.186 КК України.

Щодо покликань обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх захисника щодо невірної кваліфікації кримінального правопорушення, суд приходить до наступного.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, зокрема з показань потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_11 , після нанесення другого удару Горінем потерпілому, коли останній лежав на спині, обличчям до верху то одразу ж після цього підбіг ще один чоловік (як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_13 ). Вони обоє почали перевіряти кишені штанів потерпілого поки він лежав на асфальті, і ОСОБА_10 витягнув в потерпілого з правої передньої кишені штанів мобільний телефон, а Горінь в той час утримував потерпілого та не давав змоги йому піднятись. Намір на вчинення злочину спільно, підтверджується також дослідженим в ході судового розгляду протоколом огляду предметів від 26.07.2023, відеозаписом відео файлу з назвою ChK_CAM 1_main_20230725181517_184455за 25.07.2023. З вказаного відеозапису вбачається, що о 18:25:55 год., дорогою прямує особа чоловічої статі, одягнена у кросівки темного кольору з білою підошвою, футболку сірого кольору, у котрого на плечах наявний наплічник чорного кольору, та у лівій руці картонна коробка, візуально схожий на потерпілого ОСОБА_8 , за котрим о 18:26:00 год., біжить невідома особа, чоловічої статі , одягнена у кросівки темного кольору з білою підошвою , штани сірого кольору, кофту голубого кольору, візуально схожий на ОСОБА_6 , та наздоганяє потерпілого, після чого відразу о 18:26:04 год., за ОСОБА_6 біжить невідома особа, чоловічої статі, одягнена у взуття темного кольору, штани темного кольору, сорочку світлого кольору, візуально схожий на ОСОБА_7 .

Крім цього, вбачається, що після вчинення злочину обвинувачені окремо покинули місце події, але в подальшому були затримані працівниками поліції за місцем проживання ОСОБА_7 , а саме у АДРЕСА_5 , де і знаходився викрадений ними спільно у потерпілого мобільний телефон. Наведене свідчить про те, що обвинувачені діяли спільно як співвиконавці при вчиненні злочину.

Щодо тверджень обвинувачених та їх захисників про відсутність у діях обвинувачених попередньої змови на вчинення злочину, то суд приходить до наступного.

Співучастю в злочині є умисна спільна участь декількох осіб (суб`єктів злочину) у вчиненні умисного злочину. Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

Домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину є узгодження об`єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися в будь-якій формі усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір.

Із матеріалів провадження видно, що поведінкаосіб під час скоєння злочинубула узгодженою, оперативною та послідовною. Так, один з обвинувачених ОСОБА_6 бив та утримував потерпілого, а інший заволодів телефоном, тобто жодним чином не припиняв його незаконних дій. Вказані покликання обвинувачених розцінюються як спосіб уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину із застосуванням насильства. Так, покази обвинувачених суперечать показам потерпілого ОСОБА_14 та свідка ОСОБА_11 . Обоє учасників ОСОБА_14 та ОСОБА_11 ствердно повідомили, що як ОСОБА_6 так і ОСОБА_7 вчиняли злагоджено активні дії, спрямовані на заволодіння майном потерпілого. Останні чітко розмежували дії кожного із обвинувачених.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за ч.4 ст.186 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб та в умовах воєнного стану.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого відсутні.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який на момент вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебував, має на утриманні неповнолітнього сина та матір, яка є особою із 3 групою інвалідності.

Враховуючи вищевказані обставини в сукупності, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої йому статті КК України. Вищевказане покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, викладеним у ст. 65 КК України, та є необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання за вказаним вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання призначеного за вироком Галицького районного суду м. Львова від 17.07.2023, з урахуванням ухвали Галицького районного суду м. Львова від 08.02.2024, за правилами ст. 72 КК України, де 1 місяць арешту = 1 місяцю позбавлення волі, а 240 годин громадських робіт = 30 дням позбавлення волі, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 8 років, 1 місяця та 30 днів позбавлення волі.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 вірно кваліфіковані за ч.4 ст.186 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб та в умовах воєнного стану.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого відсутні.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, те що обвинувачений неодноразово судимий, враховує особу обвинуваченого, стан його здоров`я, має на утриманні матір, яка є особою із 3 групою інвалідності.

Враховуючи вищевказані обставини в сукупності, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої йому статті КК України. Вищевказане покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, викладеним у ст. 65 КК України, та є необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

На підставі ч.1, 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та за вироком Личаківського районного суду м. Львова від 23.04.2024, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі.

За змістом ч.2ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

В даному випадку призначення такого покарання обвинуваченим, на думку суду, є співмірним зі ступенем тяжкості вчиненого злочину, особами винних та обставинами, що впливають на визначення його виду і розміру та матиме на меті не тільки покарання, а й сприятиме виправленню засуджених.

Арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 27.07.2023, 02.08.2023 - скасувати.

Процесуальні витрати у справі за проведення експертизи у розмірі 956 грн. 00 коп. підлягають солідарному стягненню з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь держави.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту затримання останнього, а саме з 25.07.2023 року.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту затримання останнього з 25.07.2023 та зарахувати частково відбуте покарання з 11.04.2024 в строк відбування покарання відбуте за вироком Личаківського районного суду м. Львова від 23.04.2024.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.349,368,370,371,374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання за вказаним вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання призначеного за вироком Галицького районного суду м. Львова від 17.07.2023, з урахуванням ухвали Галицького районного суду м. Львова від 08.02.2024, за правилами ст. 72 КК України, де 1 місяць арешту = 1 місяцю позбавлення волі, а 240 годин громадських робіт = 30 дням позбавлення волі, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді 8 років, 1 місяця та 30 днів позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту його затримання, а саме з 25.07.2023 року.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_6 залишити до вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання - у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців.

На підставі ч.1, 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та за вироком Личаківського районного суду м. Львова від 23.04.2024, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 8 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту його затримання, а саме з 25.07.2023 та зарахувати частково відбуте покарання з 11.04.2024 в строк відбування покарання відбуте за вироком Личаківського районного суду м. Львова від 23.04.2024.

Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь держави по 478 грн. процесуальних витрат за проведення експертиз з кожного.

Речові докази:

-футболку синього кольору на довгий рукав, сірі джинсові штани, кросівки чорного кольору з білою підошвою, мобільний телефон «Fly FF183» ІМЕІ1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 з встановленими сім картами мобільних операторів «Лайфселл» та «Київстар», які передані на зберігання у камеру схову ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області - повернути ОСОБА_6 ;

- мобільний телефон марки «Ксіомі» чорного кольору ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_7 , без встановленої сім карти, мобільний телефон «Samsung» чорного кольору, ІМЕІ НОМЕР_8 з встановленою сім картою мобільного оператора НОМЕР_9 , сорочку білого кольору з блакитним візерунком та темно синім коміром, штани темно синього кольору, кепку чорного кольору, які передані на зберігання у камеру схову ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області - повернути ОСОБА_7 ;

-компакт - диск DVD-R на якому знаходяться відеозаписи з зовнішніх камер відеоспостереження ТЦ «Шувар», які знаходяться при матеріалах кримінального провадження залишити при матеріалах кримінального провадження;

-компакт - диск DVD-R на якому знаходяться відеозаписи з зовнішніх камер відеоспостереження, що знаходяться на фасадній частині будинку №40 по пр. Ч. Калини у м. Львові за 25.07.2023, які знаходяться при матеріалах кримінального провадження залишити при матеріалах кримінального провадження.

Арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 27.07.2023, 02.08.2023 - скасувати.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей передбаченихст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.6ст.376 КПК Україникопію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1