Ухвала суду № 127360163, 14.05.2025, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/5976/20

пр № 6/464/68/25

УХВАЛА

09 травня 2025 року м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Сабари Л.В.,

секретаря судового засідання Варениці Р.Б.,

за участю: представника заявника (відповідача) Лазаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Львові заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню,

встановив:

АТ «Українська залізниця» (далі АТ «Укрзалізниця») звернулось до суду з заявою, поданою представником Лазаренко В.В., про визнання виконавчого листа №464/5976/20, виданого 06.09.2022 Сихівським районним судом м. Львова про стягнення з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 121942,10 грн. та 840,80 грн. судового збору, та виконавчого листа №464/5976/20, виданого 06.09.2022 Сихівським районним судом м. Львова про стягнення з АТ «Укрзалізниця» на користь держави судового збору у розмірі 840,80 грн., такими, що не підлягають виконанню.

Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 26.07.2021 у справі №464/5976/20, що залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 21.06.2022, позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ №2012/ос від 30.09.2020 про звільнення ОСОБА_1 , поновлено ОСОБА_1 на посаді головного фахівця відділу економічної безпеки та запобігання корупції Львівського регіонального відділення Департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ «Українська залізниця», стягнути з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 121 942,10 грн., з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті, стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн, стягнути з АТ «Українська залізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 840 ,80 грн., в решті вимог позивача відмовлено. Рішення в частині

поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді головного фахівця відділу економічної безпеки та запобігання корупції Львівського регіонального відділення Департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ «Українська залізниця», а також в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць у розмірі 12614, 70 грн. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті допущено до негайного виконання. Так, вказане судове рішення виконано в повному обсязі АТ «Укрзалізниця» в добровільному порядку. Разом з тим, Сихівським районним судом м. Львова 06.09.2022 видано виконавчі листи №464/5976/20 про стягнення з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 121 942,10 грн. та 840,80 грн. судового збору та стягнення з АТ «Укрзалізниця» на користь держави судового збору у розмірі 840,80 грн., які на даний час перебувають на примусовому виконанні у Печерському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Враховуючи наведене та те, що рішення Сихівського районного суду м. Львова від 26.07.2021 у справі №464/5976/20 повно та фактично виконано АТ «Укрзалізниця» в добровільному порядку поза межами виконавчих проваджень, вважає, що існують підстави для визнання оскаржуваних виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.04.2025 матеріали справи передано на розгляд судді Сабарі Л.В.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 02.05.2025 призначено дану заяву до розгляду, у задоволенні клопотання АТ «Укрзалізниця» про зупинення виконання за виконавчими документами відмовлено.

Представник заявника (відповідача) Лазаренко В.В. в судовому засіданні заяву підтримала, просила суд таку задовольнити та визнати виконавчі документи такими, що не підлягають виконанню, з підстав, наведених у заяві.

Позивач (стягувач) ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином. Представник позивача ОСОБА_2 подав до суду заяву, відповідно до якої просить здійснювати розгляд справи за їх відсутності, підтверджує факт виплати відповідачем грошових зобов`язань за рішенням у даній справі, вважає, що факт виконання судового рішення за умови відкрито виконавчого провадження є підставою для звернення боржника до органу, який виконує рішення, та завершення відповідного виконавчого провадження.

Заслухавши думку представника заявника (відповідача), дослідивши матеріали заяви, оглянувши матеріали цивільної справи №464/5976/20, суд приходить до наступного висновку.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 рокуу справі № 1-7/2013 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 26.07.2021 у справі №464/5976/20 позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ №2012/ос від 30.09.2020 про звільнення ОСОБА_1 , поновлено ОСОБА_1 на посаді головного фахівця відділу економічної безпеки та запобігання корупції Львівського регіонального відділення Департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ «Українська залізниця», стягнути з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 121 942,10 грн., з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті, стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн, стягнути з АТ «Українська залізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 840 ,80 грн., в решті вимог позивача відмовлено. Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді головного фахівця відділу економічної безпеки та запобігання корупції Львівського регіонального відділення Департаменту економічної та інформаційної безпеки АТ «Українська залізниця», а також в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць у розмірі 12614, 70 грн. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті допущено до негайного виконання.

Вказане судове рішення набрало законної сили 02.09.2021.

На виконаннявказаного судовогорішення,06.09.2022Сихівським районнимсудом м.Львова видановиконавчий лист№464/5976/20про стягненняз АТ«Українська залізниця»на користь ОСОБА_1 заробітної платиза часвимушеного прогулуу розмірі121942,10грн.,з утриманнямз цихсум передбаченихзаконом податківта обов`язковихплатежів приїх виплаті,а такожсплаченого судовогозбору урозмірі 840,80грн.,а такожвиконавчий лист№464/5976/20про стягненняз АТ«Українська залізниця» на користь держави судового збору у розмірі 840,80 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.

Заявник, обґрунтовуючи наявність підстав для визнання вищевказаних виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, покликається на те, що АТ «Укрзалізниця» виконано рішення Сихівського районного суду м. Львова від 26.07.2021 у справі №464/5976/20 у добровільному порядку, поза межами виконавчих проваджень, а саме: 12.08.2021 виплачено суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць, 30.09.2022 виплачено недоплачену суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 30.09.2022 виплачено судовий збір позивачу, 26.01.2024 виплачено судовий збір на користь держави.

Так, з матеріалів заяви вбачається, що 13.09.2022 заступником начальника відділу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №464/5976/20, виданого 06.09.2022 Сихівським районним судом м. Львова про стягнення з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 840,80 грн. (ВП №69838526).

Крім того, 23.09.2022 заступником начальника відділу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коваль Л.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №464/5976/20, виданого 06.09.2022 Сихівським районним судом м. Львова про стягнення з АТ «Укрзалізниця» на користь держави судового збору у розмірі 840,80 грн (ВП №69922565).

Таким чином встановлено, що на виконанні Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувають виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа №464/5976/20, виданого 06.09.2022 Сихівським районним судом м. Львова про стягнення з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 840,80 грн., а також виконавчого листа №464/5976/20, виданого 06.09.2022 Сихівським районним судом м. Львова про стягнення з АТ «Укрзалізниця» на користь держави судового збору у розмірі 840,80 грн.

Водночас, будь-яких доказів того, що виконавчий лист №464/5976/20, виданий 06.09.2022 Сихівським районним судом м. Львова про стягнення з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 121 942,10 грн., з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті, перебуває на примусовому виконанні, матеріали заяви не містять.

При цьому, з матеріалів заяви вбачається, що АТ «Укрзалізниця» виконано рішення Сихівського районного суду м. Львова від 26.07.2021 у справі №464/5976/20, проте такі дії вчинено боржником після відкриття відповідних виконавчих проваджень, що вказує на те, що на момент видачі судом оскаржуваних виконавчих документів обов`язок боржника не був припиненим, у зв`язку із чим відсутні підстави вважати, що таке рішення було виконано заявником у добровільному порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Проте, відомостей про те, що АТ «Укрзалізниця» зверталось до виконавця, на виконанні у якого перебувають оскаржувані виконавчі документи, з повідомленням про добровільне виконання судового рішення матеріали справи не містять.

Одночасно, як слідує з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рішення передбачає резолютивна частина рішення.

Як вбачається з виконавчого листа та постанови про відкриття виконавчого провадження №69838526 від 13.09.2022 на користь ОСОБА_1 з АТ «Укрзалізниця» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,80 грн., в той час як заявник, на підтвердження виконання рішення суду в цій частині, яке не містить будь-яких даних щодо застережень, подану платіжну відомість №2656 про перерахунок стягувачу 676,84 грн., що не відповідає сумі, що підлягає стягненню за рішенням.

Таким чином, беручи до уваги положення п. 9 ч. 1 ст. 39 «Про виконавче провадження», суд визнає недостатнім докази, подані боржником на підтвердження таких обставин.

Враховуючи вищевикладене та те, що заявником не доведено наявності обставин та фактів, що підтверджують відсутність під час видачі судом оскаржуваних виконавчих документів матеріального обов`язку боржника, який виник після ухвалення судового рішення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання виконавчого листа №464/5976/20, виданого 06.09.2022 Сихівським районним судом м. Львова про стягнення з АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 121942,10 грн. та 840,80 грн. судового збору, та виконавчого листа №464/5976/20, виданого 06.09.2022 Сихівським районним судом м. Львова про стягнення з АТ «Укрзалізниця» на користь держави судового збору у розмірі 840,80 грн., такими, що не підлягають виконанню, у зв`язку із чим у задоволенні заяви необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258-261, 353-355, 432 ЦПК України, суд,

постановив:

у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 травня 2025 року.

Головуюча Сабара Л.В.