Ухвала суду № 127336708, 14.05.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 травня 2025 рокум. Ужгород№ 260/821/25 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В. розглянувши в письмовому провадженні заяву про відвід судді у справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Августина Волошина, буд. 5, код ЄДРПОУ ВП44106694) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

05 лютого 2025 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Головного управління ДПС у Закарпатській області, якою просить: " 1) скасувати повністю рішення від 27 вересня 2024 року ГУ ДПС у Закарпатській області №103/07-16-24-13-04 про анулювання реєстрації платника єдиного податку суб`єкта підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 ; 2) зобов`язати ГУ ДПС у Закарпатській області зробити дії по поверненню реєстрації платника єдиного податку суб`єкту підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 , як наслідок скасування рішення від 27 вересня 2024 року ГУ ДПС у Закарпатській області №103/07-16-24-13-04 про анулювання реєстрації платника єдиного податку суб`єкта підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 ".

05 лютого 2025 року ухвалою суду позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачеві.

27 березня 2025 року постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року про повернення позовної заяви у справі №260/821/25 - скасовано та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

22 квітня 2025 року справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду.

28 квітня 2025 року судом винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Для усунення надоліків позовної заяви суду необхідно надати було:

- належним чином засвідчені копії РНОКПП та паспорта ОСОБА_1 ;

- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- копію позовної заяви з додатками для відповідача.

Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.

14 травня 2025 року позивачем подано до суду заяву про відвід судді. Заява обґрунтована тим, що судді Скраль Т.В. було скасовано апеляційним судом 27 березня 2025 року незаконну ухвалу суду від 05.02.2025 року про повернення позовної заяви. Суддя Скраль Т.В. перешкоджає позивачу в доступі до правосуддя, викликає сумніви у неупередженості та об`єктивності судді. Із-за незаконної ухвали судді Скраль Т.В. вимушений був готувати апеляцію, витрачати кошти для сплати судового збору. Крім того, якщо суддя бачила недоліки позовної заяви, то мала вказати на всі недоліки одразу, а не 28.04.2025 року, тобто майже через 3 місяці. В ухвалі без руху суддя вимагає вчинення дій не передбачених КАС України, оскільки у статті 160 та 161 КАС немає вимоги додати до позову копію паспорта та ідентифікаційного коду, а ще й належним чином засвідчені, що позивач розцінює як додаткові витрати на нотаріальне посвідчення цих документів. Суддя грубо порушила принцип верховенства права, адже він тривалий час живе у невизначеності очікуючи справедливого та ефективного судового захисту упродовж розумного строку. У зв`язку із наведеним вимагає прийняти та задовольнити відвід судді.

Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Отже, вказаною нормою передбачено вирішення питання про відвід в порядку письмового провадження, тобто без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Вирішуючи, чи є заява про відвід обґрунтованою, суд керується наступним.

Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.

Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Враховуючи те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді, сторона повинна навести обґрунтовані аргументи, що свідчать про наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних чинників.

Так, надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЕСПЛ) існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, урахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Так, суд враховує правовий висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішеннях по справі "Ветштайн проти Швейцарії", "Білуха проти України", відповідно до якого, безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Основними доводами позивача у заяві про відвід судді є те, що судді Скраль Т.В. було скасовано апеляційним судом 27 березня 2025 року незаконну ухвалу суду від 05.02.2025 року про повернення позовної заяви. Суддя Скраль Т.В. перешкоджає йому в доступі до правосуддя, викликає сумніви у неупередженості та об`єктивності судді. Із-за незаконної ухвали судді Скраль Т.В. від 05.02.2025 року вимушений був готувати апеляцію, витрачати кошти для сплати судового збору. Про недоліки позовної заяви суддя мала одразу вказати. В ухвалі без руху суддя вимагає вчинення дій не передбачених КАС України, у стаття 160 та 161 КАС немає вимоги додати до позову копію паспорта та ідентифікаційного коду. Суддя грубо порушила принцип верховенства права, адже він тривалий час живе у невизначеності, очікуючи справедливого та ефективного судового захисту упродовж розумного строку.

Залишаючи заяву без руху, суд виходив із того, позивачем у позовній заяві не зазначено власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з частини 1 статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати адміністративні процесуальні права та обов`язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у позивача адміністративної процесуальної правосуб`єктності є саме паспорт громадянина України та ідентифікаційний код, копії яких до позовної заяви не долучені.

За вимогами ст. 161 ч.1 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених ч.2 цієї статті. Позивачем до позову не додано копію позовної заяви з додатками для відповідача

Відповідно до статті 169 частини 1 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:

- належним чином засвідчені копії РНОКПП та паспорта ОСОБА_1 ;

- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- копію позовної заяви з додатками для відповідача.

Отже, дії судді узгоджуються із вищезазначеними вимогами КАС України та вказують, що позивач не дотримався при подачі позову вимог ч.1 ст.161 КАС України та п.11 ч.5 ст. 160 КАС України

У контексті поданої заяви суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 36 КАС України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як встановлено судом із доводів заявника, будь-яких інших обставин, які в змісті положеньстатті 36 КАС Україниє підставами для відводу судді, окрім незгоди із процесуальними рішеннями по справі не наведено.

Проаналізувавши мотиви, якими позивач аргументує наявність підстав для відводу судді Скраль Т.В., то такі стосуються виключно процесуальних дій, а тому не свідчать про необ`єктивність судді в даній справі в контексті встановлених міжнародних стандартів поведінки судді.

Таким чином, доводи і обставини, на які посилається заявник, не можуть вважатися підставою для сумніву в неупередженості та необ`єктивності судді під час розгляду цієї справи.

Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

За таких обставин, заява про відвід судді є необґрунтованою.

З огляду на необґрунтованість заявленого відводу судді Скраль Т.В. питання про відвід судді відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

Керуючись статтями 35-40, 248, 256, 294 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Визнати необґрунтованою заяву позивача від 14 травня 2025 року (вх № 16178/25) про відвід судді Скраль Т.В..

2. Передати адміністративну справу № 260/2380/25 до відділу документообігу та забезпечення судового процесу Закарпатського окружного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду заяви про відвід.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяТ.В.Скраль