Рішення № 127300992, 13.05.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року Справа № 280/828/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, Управління), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови від нарахування та виплати призначеної з 20.03.2024 року пенсії, без обмеження максимальним розміром, викладені в листі від 12.12.2024 року №21429-20617/Н-02/8-0800/24;

- зобов`язати відповідача здійснити, у відповідності до рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 року №2-р(І)2024, з 20.03.2024 року перерахунок та виплату призначеної позивачу, з 20.03.2024 року пенсії по II групі інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в її максимально нарахованому підсумковому розмірі (з урахуванням індексації, доплат та підвищень, як особі з інвалідністю II групи та учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії) без обмеження максимальним розміром;

- провести виплату різниці між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами пенсії по інвалідності з 20.03.2024 року по день проведення доплати.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебуває на обліку в Управлінні як отримувач пенсії по інвалідності (група 2) відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі Закон №796-ХІІ). З 01.03.2024 рішенням територіального органу Пенсійного фонду позивачу нараховано пенсію у розмірі 25323,27 грн та обмежено її виплату у розмірі 23590,17 грн. Посилається на те, що за положеннями статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI (далі Закон № 3668-VI) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону №796-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Підпунктом 6 пункту 6 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3668-VI внесено зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема, до статті 67 Закону №796-ХІІ, а саме частину третю цієї статті викладено в новій редакції, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. 20.03.2024 Конституційний Суд України прийняв рішення №2-р(ІІ)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII зі змінами. Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(ІІ)/2024 припис статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. З цих підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 10.02.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 03.03.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувано докази по справі.

18.03.2025 відповідач подав до суду витребувані докази та відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що в листопаді 2024 року позивач звернувся до Управління із заявою про перерахунок пенсії, поданою не за формою, встановленою Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою управління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (із подальшими змінами та доповненнями) (далі - Порядок №22-1), а тому зазначена заява була зареєстрована як звернення у відповідності до Закону України «Про звернення громадян». 12.12.2024 листом № 21429-20617/Н-02/8-0800/24 позивачу було надано роз`яснення в межах Закону України «Про звернення громадян». Зважаючи на те, що позивач не звертався із відповідною заявою про перерахунок пенсії за формою, як того вимагає Порядок № 22-1, а відповідач не розглядав відповідну заяву по суті та не приймав жодного рішення щодо права позивача на перерахунок пенсії, то відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Крім того вказує, що відповідно до ст.67 Закону №796-ХІІ передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Станом на 01.03.2024 прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить 2361,00 грн, у зв`язку з чим пенсія позивача розрахована відповідно до норм чинного законодавства України. Враховуючи наведене, правові підстави для перерахунку пенсії позивача по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до ст.54 Закону №796-ХІІ без обмеження максимальним розміром відсутні. Також посилається на те, що з урахуванням вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» виплата пенсії з 01.01.2025 здійснюється із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення. Просить у задоволенні позову відмовити.

21.03.2025 відповідач подав клопотання про долучення доказів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні та з 31.08.2020 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону №796-ХІІ.

На відповідне звернення позивача, Управління листом від 12.12.2024 №21429-20617/Н-02/8-0800/24 повідомило, що за матеріалами електронної пенсійної справи позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону №796-ХІІ як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок каліцтва/захворювання, пов`язаного з ліквідацією аварії на ЧАЕС та має статус особи з інвалідністю внаслідок війни. На сьогодні пенсію позивача розраховано з урахуванням середньомісячного заробітку 42205,45 грн та відсотку втрати працездатності (60%). До визначення порядку і асигнувань для виконання рішення і висновків Конституційного Суду України виплата раніше призначених (перерахованих) пенсій, зокрема, по інвалідності, обчислених в розмірі відшкодування фактичних збитків, продовжується у визначених до виплати розмірах.

Судом досліджено розрахунок пенсії позивача станом на 01.03.2024, з якого встановлено, що основний розмір пенсії від середнього заробітку становить 25323,27 грн, цільова допомога інвалідам війни ІІ групи 50,00 грн; підвищення інвалідам війни ІІ групи (1 Кат) (40% від 2361 грн) 944,40 грн, місяці підвищення розміру пенсії 01.03.2024; обмеження в індексації з 01.03.2023 «-2360,39» грн; обмеження в індексації з 01.03.2024 «-367,11» грн; розмір пенсії з надбавками 23590,17 грн.

Позивач вважає, що відповідач протиправно обмежив його пенсію максимальним розміром десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі частиною 3 статті 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, визначені Законом № 796-ХІІ.

Так, відповідно до статті 1 Закону №796-XII, цей закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Згідно статті 49 Закону № 796-XII, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Частиною першою статті 54 Закону № 796-XI встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Обмеження максимального розміру пенсій, у тому числі, призначених відповідно до Закону № 796-XI, вперше були введені в дію Законом № 3668-VI, що набрав чинності з 01 жовтня 2011 року.

За приписами статті 2 Закону № 3668-VІ, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), у тому числі, відповідно до Закону №796-XII, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Аналогічне положення з 01 жовтня 2011 року передбачене й у частині третій статті 67 Закону № 796-XII, яка передбачає, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Водночас, 20 березня 2024 року Конституційний Суд України ухвалив Рішення №2-р(II)/2024, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII зі змінами.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 №2-р(ІІ)/2024, припис статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII зі змінами, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Наведене в сукупності дозволяє дійти висновку, що з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 2-р(II)/2024, стаття 67 Закону № 796-XII не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, так само, як і припис статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII, зі змінами, оскільки їх визнано неконституційними, з огляду на що, з цієї дати відсутні правові підстави для обмеження пенсії максимальним розміром десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в розмірі 2361 гривня.

Отже, десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, у 2024 році становить 23610 грн.

Разом із тим, з матеріалів справи судом встановлено, що внаслідок проведеного відповідачем перерахунку пенсії позивача з 01.03.2024 її розмір становить 23590,17 грн, що є менше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

У той же час, з розрахунку пенсії позивача станом на 01.03.2024 можна дійти висновку, що зменшення основного розміру пенсії позивача 25323,27 грн, обчисленої від середнього заробітку, до розміру пенсії до виплати 23590,17 грн відбулось не у зв`язку з обмеженням її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, а внаслідок обмеження розміру індексації з 01.03.2023 на суму -2360,39 грн та з 01.03.2024 на суму -367,11 грн.

Водночас, жодних аргументів щодо протиправності обмеження розміру індексації позовна заява не містить, відповідних позовних вимог також не заявлено, отже вказані обставини перебувають поза межами предмета доказування у даній справі.

У зв`язку з наведеним суд дійшов висновку, що з 01.03.2024 розмір пенсії позивача не був обмежений відповідно до положень статті 67 Закону № 796-XII, які визнані неконституційними, що свідчить про відсутність порушення прав позивача, яким обґрунтовано позовні вимоги.

У свою чергу, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, на час розгляду справи по суті є самостійною і достатньою підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 1340/4630/18.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

У зв`язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 13.05.2025.

Суддя М.О. Семененко