Ухвала суду № 12724177, 30.11.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2010 року м. КиївК-15653/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаРибченка А.О.

суддів:Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Костенка М.І.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Сакської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 червня 2008 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 серпня 2008 року

у справі № 2-27/17704-2007А

за позовом Сакського міжрайонного управління водного господарства Державного комітету України з водного господарства

до Сакської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

про відміну податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 червня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 серпня 2008 року, позов Сакського міжрайонного управління водного господарства Державного комітету України з водного господарства (далі Сакське МУВГ, позивач) до Сакської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (далі Сакська ОДПІ в Автономній Республіці Крим, відповідач) задоволено. Відмінено податкове повідомлення-рішення №0001541502/0 від 15 листопада 2007 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить відмінити постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 червня 2008 року, ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 серпня 2008 року та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу Сакської ОДПІ в Автономній Республіці Крим без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що Сакською ОДПІ в Автономній Республіці Крим було проведено виїзну документальну перевірку Сакського МУВГ щодо своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобовязань з ПДВ за травень 2007 року, за результатами якої складено акт №1658/15-02/01039576 від 15 листопада 2007 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001541502/0 від 15 листопада 2007 року на суму штрафних санкцій у розмірі 4239,50 грн. згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон № 2181-III).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-ІІІ у звязку з несвоєчасною сплатою узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість. Так, узгоджене податкове зобовязання з ПДВ у розмірі 8479,00 грн. за декларацією № 10204 від 17 травня 2007 року, граничний термін сплати якого 30 травня 2007 року, фактично було сплачено з запізненням наступними платіжними дорученнями: №U1334372 від 06 вересня 2007 року на суму 2258,12 грн.; №U1370350 від 13 вересня 2007 року на суму 4278, 36 грн. і № U1442181 від 25 вересня 2007 року на 1943,52 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Статтею 13 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні»визначено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів.

Відповідно до пункту 1.8 Інструкції про порядок ведення державними податковими інспекціями оперативно-бухгалтерського обліку податків і неподаткових платежів, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 12 травня 1994 року № 37, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, (далі Інструкція) облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, проводяться органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи.

Згідно з пунктом 5.3 Інструкції при обробці розрахункових документів про сплату платежів до бюджету в автоматичному режимі з використанням даних електронного реєстру розрахункових документів відповідальною особою, яка проводить їх обробку, за зовнішніми ознаками перевіряються дані заповнення реквізиту "Призначення платежу" на відповідність необхідним вимогам та на його паперовій копії проставляються дата та підпис відповідальної особи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, сума податкового зобовязання з ПДВ у розмірі 8479,00 грн. за декларацією № 10204 від 17 травня 2007 року була сплачена позивачем до бюджету платіжними дорученнями №222 від 18 квітня 2007 року на суму 3000,00 грн. (призначення платежу податок на додану вартість за квітень 2007 року) та №201 від 03 квітня 2007 року на суму 8000,00 грн. (призначення платежу - податок на додану вартість за квітень 2007 року). Останнім платіжним дорученням, крім того, було сплачено штрафні санкції за декларацією з податку на додану вартість № 34217 від 17 січня 2006 року.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що відповідачем безпідставно не було враховано призначення платежу, визначене позивачем у платіжних дорученнях, та неправомірно перераховано кошти, сплачені позивачем, в погашення податкової заборгованості, яка виникла раніше.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а тому вони не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сакської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим відхилити, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 13 червня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 серпня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіГолубєва Г.К.

Карась О.В.

Костенко М.І.

Федоров М.О.

Суддя А.О. Рибченко