Постанова № 12724154, 02.12.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2010 р. Справа № 2-а-2785/10/1870

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Букар Х.М.

за участю:

представника відповідача Марченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від07.07.2010р. по справі№2-а-2785/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ФТТ"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ Фірма «ФТТ», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому після додаткового обґрунтування позовних вимог просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ м. Суми від 09.10.09 р. № 0001222312/0/68245 та № 0001212312/0/68246, від 18.12.09 р. № 0001222312/1/68245 та № 0001212312/1/68246, від 12.02.10 р. № 0001222312/2/68245 та № 0001212312/2/68246.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.10 р. по справі № 2-а-2785/10/1870 адміністративний позов був задоволений у повному обсязі та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ м. Суми від 09.10.09 р. № 0001222312/0/68245 та № 0001212312/0/68246, від 18.12.09 р. № 0001222312/1/68245 та № 0001212312/1/68246, від 12.02.10 р. № 0001222312/2/68245 та № 0001212312/2/68246,

Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.10 р. по справі № 2-а-2785/10/1870 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0001222312/0 від 09.10.09 р. про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 123387,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 61694,0 грн. та № 0001212312/0 від 09.10.09 р. про визначення податкового зобовязання по ПДВ в сумі 98710,0 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 49355,0 грн. є акт № 6747/2312/21111715/87 від 28.09.09 р. планової виїзної перевірки ТОВ Фірма «ФТТ»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.05 р. по 30.09.08 р.

За твердженням перевіряючих, в ході проведення перевірки в діяльності ТОВ Фірма «ФТТ», крім інших порушень, були виявлені, зокрема, порушення вимог п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п. 5.2.1, п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 123387,0 грн. (4 кв. 2006 р. 2441,0 грн. та 1 кв. 2007 р. 120946,0 грн.), та п. 7.4.1, п. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», в результаті чого підприємством занижений ПДВ на суму 98710,0 грн. (грудень 2006 р. 1953,0 грн., січень 2007 р. 41356,0 грн., лютий 2007 р. 55401,0 грн.).

Позивач, скориставшись правом адміністративного оскарження, оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення до ДПІ в м. Суми та в подальшому до ДПА в Сумській області. За результатами розгляду поданих підприємством первинної та повторної скарг рішення були залишені без змін, а скарги позивача без задоволення.

Проте ДПІ в м. Суми в процесі та після закінчення процедури адміністративного оскарження були прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0001222312/1 від 18.12.09 р., № 0001222312/2 від 12.02.10 р., № 0001212312/1 від 18.12.09 р., № 0001212312/2 від 12.02.10 р., в яких сума податкових зобов'язань по ПДВ та з податку на прибуток і застосовані штрафні санкції залишились незмінними.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що порядок та підстави прийняття нових податкових повідомлень-рішень після розгляду скарг платників податків в межах процедури адміністративного оскарження визначені в ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»і дана норма не передбачає прийняття нових рішень в разі залишення скарги без задоволення та без донарахування податкових зобовязань та/або штрафних санкцій.

Оскільки за результатами розгляду первинної та повторної скарг не відбулося донарахування зобовязань та штрафних санкцій, а скарги були залишені без задоволення, то у ДПІ в м. Суми не було законних підстав приймати нові податкові повідомлення-рішення № 0001222312/1 від 18.12.09 р., № 0001222312/2 від 12.02.10 р., № 0001212312/1 від 18.12.09 р., № 0001212312/2 від 12.02.10 р., якими визначено податкові зобовязання по ПДВ та з податку на прибуток у розмірі, встановленому податковими повідомленнями-рішеннями від 09.10.09 р.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині є законними та такими, що підлягають задоволенню, а податкові повідомлення рішення № 0001222312/1 від 18.12.09 р., № 0001222312/2 від 12.02.10 р., № 0001212312/1 від 18.12.09 р., № 0001212312/2 від 12.02.10 р. - скасуванню.

З матеріалів даної адміністративної справи слідує, що між ТОВ "Будівельна фірма "Градинг" (постачальник) в особі директора ОСОБА_2 та ТОВ Фірма "ФТТ" (покупець) в особі Генерального директора Декунова П.К. був укладений договір поставки № 19/12 від 01.12.06 р. /а.с.93/, відповідно до якого постачальник зобовязується поставити будівельні матеріали згідно зі специфікаціями, а покупець зобовязується своєчасно здійснити їх оплату на умовах цього договору.

Згідно специфікації № 1 на поставку продукції ТОВ "Будівельна фірма "Градинг" повинно було поставити ТОВ Фірма "ФТТ" пісок річковий за ціною 35,50 грн. за 1 т., в т.ч. ПДВ 5,92 грн. /а.с.94/; згідно специфікації № 2 предметом поставки є грунт по ціні 19,50 грн. за м.куб, в т.ч. ПДВ 3,25 грн. /а.с.94/; згідно специфікації № 3 предметом поставки є грунт по ціні 26,00 грн. за м.куб, в т.ч. ПДВ 4,33 грн. /а.с.95/.

На виконання умов вищевказаного договору між сторонами були складені акти прийому-здачі виконаних послуг /а.с.95-97/: № 12/06-ТО від 28.12.06 р. на суму 11715,0 грн., в т.ч. ПДВ 1952,50 грн.; №01/07-ТО від 30.01.07 р. на суму 248137,5 грн., в т.ч. ПДВ 41356,25 грн.; № 02/07-1 від 28.02.07 р. на суму 244627,5 грн., в т.ч. ПДВ 40771,25 грн.;№ 02/07-2 від 28.02.07 р. на суму 87776,0 грн., в т.ч. ПДВ 14629,33 грн. Крім того, на виконання вищезазначеного договору були оформленні податкові накладні /а.с.97-99/:№ 7047 від 28.12.06 р. на загальну суму 11713,68 грн., в т.ч. ПДВ 1952,28 грн.; № 7396 від 30.01.07 р. на загальну суму 248137,5 грн., в т.ч. ПДВ 41356,25 грн.; № 7888 від 28.02.07 р. на загальну суму 244627,5 грн., в т.ч. ПДВ 40771,25 грн.; № 7904 від 28.02.07 р. на загальну суму 87776,0 грн., в т.ч. ПДВ 14629,33 грн. Вказані податкові накладні включені до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних /а.с.100-102/.

Розрахунки за товар було здійснено в повному обсязі, що підтверджується виписками по рахунку ТОВ Фірма "ФТТ" у “Райффайзен Банк Аваль” /а.с.131-138/. У звязку з чим, ТОВ Фірма "ФТТ" віднесено до валових витрат оплату товарів придбаних за договором поставки № 19/12 від 01.12.06 р. у ТОВ "Градинг" в сумі 123387,0 грн. (4 кв. 2006 р. 2441,00 грн. та 1 кв. 2007 р. 120946,00 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що посилання відповідача в акті перевірки на пояснення гр. ОСОБА_2 /а.с.113/, як на підставу визнання договору поставки, укладеного між позивачем та ТОВ "Будівельна фірма "Градинг", нікчемним, не можуть братися судом до уваги, оскільки, як зазначає сам відповідач, це лише пояснення, зібрані в ході попереднього слідства. Цим поясненням відповідним судом не давалась належна юридична оцінка, факти, викладені в поясненнях, не доведені в суді та не покладені в основу обвинувального вироку. Таким чином, посилання відповідача на ці документи не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки відповідно ст. 70 КАС України не мають доказової сили.

Крім цього, до суду позивачем була подана заява ОСОБА_2 /а.с.79/, в якій зазначено, що він працював директором ТОВ "Будівельна фірма "Градинг", яке виконувало комплекс будівельних робіт, в т.ч. по інженерній підготовці ґрунту. У процесі здійснення підприємницької діяльності дане підприємство мало взаємовідносини з ТОВ “ФТТ” на підставі укладених договорів. Договірні зобов'язання між підприємствами виконувались належним чином, наслідком чого є підписання сторонами відповідних актів, перерахування грошових коштів тощо. Зокрема, ТОВ “Градінг” виконувало комплекс будівельних робіт по інженерній підготовці ґрунту (перевезення) на будівельному об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Милославська, буд.1, на підставі укладених договорів. Відносно тих пояснень, які нібито надані ним співробітникам податкової міліції, і відповідно відображені в акті податкової перевірки, то ОСОБА_2 наполягав на тому, що ніяких пояснень працівникам податкової міліції/інспекції він не надавав.

В обґрунтування висновків судового рішення, суд першої інстанції визнав належним доказом вищевказану заяву ОСОБА_2, оскільки за його твердженнями він пояснення, що надані відповідачем, не підписував та вони не записувалися з його слів.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що в матеріалах справи містяться копії двох пояснень гр. ОСОБА_2, які стосуються господарських взаємовідносини між ТОВ “Градінг” та ТОВ Фірма “ФТТ”, але протилежні один одному. Судом першої інстанції взята до уваги лише заява гр. ОСОБА_2, якою він підтверджує господарські взаємовідносини між ТОВ “Градінг” та ТОВ Фірма “ФТТ".

Проте залучена до матеріалів справи копія заяви гр. ОСОБА_2 (а.с. 79) завірена та надана до суду першої інстанції позивачем. Але вказаний документ завірений печаткою підприємства позивача, доказів того, що заява написана саме гр. ОСОБА_2, оскільки справжність підпису заявника у встановленому законом порядку ніким не посвідчена. ОСОБА_2 особисто в суді першої інстанції по даним питанням не допитувався. Відсутні в матеріалах справи і відомості про направлення даної заяви до ДПІ в м. Суми, хоча другий адресат на даній заяві зазначено ДПІ в м. Суми. Також в матеріалах справи відсутні дані коли, яким чином та за яких обставин позивач отримав вказану заяву.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вказує, що з огляду на приписи ст. 70 КАС України копія заяви гр. ОСОБА_2 (а.с. 79), якою нібито підтверджені господарські взаємовідносини між ТОВ “Градінг” та ТОВ Фірма “ФТТ", не може бути визнана як належний та допустимий доказ.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно п. 2.3 договору поставки № 19/12 від 01.12.06 р. постачальник надає на товар, що поставляється, сертифікати якості, паспорти, документи для бухгалтерської звітності та інші документи, що передбачені нормативною документацією. Проте позивачем перелічені обовязкові документи на товар не надавалися.

Відповідно п. 11.1, п.п. 11.3-11.9 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.97 р. та зареєстрованого Мінюстом України від 20.02.98 р. за № 128/2568, основними документами на перевезення вантажів є ТТН та дорожні листи вантажного автомобіля.

Слід зазначити, що в матеріалах справи також відсутні будь-які документи на перевезення будівельних матеріалів відповідно до договору поставки № 19/12 від 01.12.06 р. від ТОВ “Градінг” до ТОФ Фірма “ФТТ".

Відповідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. В п. 5.2.1 ст. 5 вказаного Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті, а згідно абз. 4 п. 5.3.9 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. В ч. 2 цієї норми встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку, що ТОВ Фірма "ФТТ" не підтвердила належними первинними документами бухгалтерського обліку реальність понесених витрат під час здійснення господарських операцій з ТОВ "Градинг" відповідно до договору поставки № 19/12 від 01.12.06 р. та звязок вказаних витрат з власною господарською діяльністю, у звязку з чим перевіряючі дійшли правомірного висновку про те, що позивачем занижено податок на прибуток в сумі 123387,0 грн.

Крім того, відповідно приписам п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»в редакціях, що діяли на час проведення операцій, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно п. 7.5.1 ст. 7 Закон України «Про ПДВ»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто обовязковою умовою для формування податкового кредиту є використання товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності.

Наявні в матеріалах справи копії податкових накладних /а.с.97-99/ не дають ТОВ Фірма "ФТТ" права на податковий кредит, оскільки податкові накладні не засвідчують факт реального отримання товару та використання даного товару у власній господарській діяльності. Оскільки, як вказано вище, витрати на оплату будівельних матеріалів відповідно до договору поставки № 19/12 від 01.12.06 р. від ТОВ “Градінг” до ТОВ Фірма “ФТТ" не відносяться до валових витрат виробництва з тих підстав, що відсутні докази реального отримання будівельних матеріалів та використання цих матеріалів у власній господарській діяльності позивача, а тому віднесення ПДВ в сумі 98710,0 грн. по цим операціям до податкового кредиту є незаконним. Дані обставини свідчать про те, що прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення про донарахування ПДВ є правомірним і відповідає вищевказаним нормам спеціального законодавства, у звязку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 07.07.10 р. по справі№2-а-2785/10/1870 прийнята з порушенням норм чинного процесуального та матеріального права і підлягає частковому скасуванню та зміні в частині підстав та мотивів задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від07.07.2010р. по справі№2-а-2785/10/1870 задовольнити частково.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від07.07.2010р. по справі№2-а-2785/10/1870 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ФТТ" до Державної податкової інспекції в м. Сумипро скасування податкових повідомлень-рішень скасувати в частині задоволення позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Суми від 09.10.09 р. № 0001222312/0/68245 та № 0001212312/0/68246 та в цій частині прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від07.07.2010р. по справі№2-а-2785/10/1870 змінити в частині підстав та мотивів задоволення позову.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

Л.В. Тацій

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07.12.2010 року.