Ухвала суду № 12724063, 17.11.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2010 р.Справа № 2-а-1829/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Геріх Н.А.

представників позивача - Логвинський Г.В., Зимовець О.В.

представників відповідача - Бібік В.А., Іваненко С.А., Сіренко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2010р. по справі№2-а-1829/10/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глатпром"

до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області

третя особа - Глухівська митниця

про скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення бюджетної заборгованості та судових витрат,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Глатпром” звернулось до суду з адміністративним позовом до Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України в Сумській області, в якому з урахуванням уточнень просить:

- визнати висновки акту № 153/23-3/33322173 від 12.05.2009 року такими, що суперечать законодавству та наданих роз'ясненням у відповідні періоди.

- скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.06.2009року №0000542311/0 про донарахування податку на прибуток у розмірі 29286грн. та штрафних санкцій в сумі 14643грн., а всього 43929грн., №0000522311/2 про донарахування податку на додану вартість у розмірі 453298грн. та штрафних санкцій в сумі 226649грн., а всього 679947грн., №0000532311/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 132146грн.;

- стягнути бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 731945грн. 79коп.;

- стягнути судові витрати.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2010 року закрито провадження у справі в частині визнання висновків акту №153/23-3/33322173 від 12.05.2009 року такими, що суперечать законодавству та наданим роз'ясненням у відповідні періоди.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2010 року позов задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення-рішення від 23.06.2009року №0000542311/0 про донарахування податку на прибуток у розмірі 29286грн. та штрафних санкцій в сумі 14643грн., а всього 43929грн., №0000522311/2 про донарахування податку на додану вартість у розмірі 453298грн. та штрафних санкцій в сумі 226649грн., а всього 679947грн., №0000532311/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 132146грн.

Стягнуто з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛТ ГРУП" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 731945грн. 79коп.

Стягнуто з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛТ ГРУП" 1703грн. 40 коп. судових витрат.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Конотопською міжрайонною державною податковою інспекцією Сумської області подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст.ст. 4, 7 закону України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 5, 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст. 99,100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Конотопською МДПІ 29.10.2008року проведено планову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю “ГЛТ ГРУП”(на момент перевірки ТОВ “Глатпром”) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.06.2008р. валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.06.2008 року, за результатами якої складено акт від 29.10.2008 року №431/23-3/33322173.

На підставі акту перевірки Конотопською МДПІ винесені податкові повідомлення - рішення № 0001312311/0 від 10.11.2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 164193грн., № 0001322311/0 від 10.11.2008 року про донарахування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 842361 грн.

На вказані податкові повідомлення рішення ТОВ “ГЛТ ГРУП” подало скаргу.

У відповідності до п.4 ст.11-1 Закону України “Про Державну податкову службу в Україні" була призначена та проведена позапланова перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 12.05.2009 року № 153/23-3/33322173.

На підставі акту перевірки Конотопською МДПІ були видані податкові повідомлення-рішення від 23.06.2009 року № 0000542311/0 про донарахування податку на прибуток у розмірі 29286грн. та штрафних санкцій в сумі 14643грн., а всього 43929грн., №0000522311/2 про донарахування податку на додану вартість у розмірі 453298грн. та штрафних санкцій в сумі 226649грн., а всього 679947грн., №0000532311/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 132146грн., а також видане податкове повідомлення-рішення від 14.01.2010року № 0000542311/3 про донарахування податку на прибуток у розмірі 29286грн. та штрафних санкцій в сумі 14643грн., а всього 43929грн.

Як зазначено в акті перевірки встановлено порушення ТОВ “ГЛТ ГРУП”п. 1.20.5 ст. 1; п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5; пп. 7.4.1, п.7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 804068грн., в тому числі за 4 квартал 2006 року на суму 507699грн., за 2007 рік-на суму 748247грн., за І півріччя 2008 року на суму 804068грн. та занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 29286грн., у тому числі за 4 квартал 2006 року на суму 29286грн. Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань із податку на додану вартість за період з 01.10.06р. по 30.06.08р. встановлено їх заниження в сумі 204094грн., та завищення в сумі 7196грн. Всього за період що перевірявся занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 196898грн. Перевіркою встановлено, що на порушення п.4.1, п.4.3 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість”ТОВ “ГЛТ ГРУП”під час постачання товарів на митній території України розраховувало базу оподаткування виходячи з контрактної (фактурної) вартості, яка була меншою, ніж митна вартість товару. Як зазначається у податковому роз'яснені від 9 квітня 2008 року № 7310/7/16-1517 при подальшій реалізації імпортного товару податкові зобов'язання визначатимуться за правилами, встановленими пунктом 4.1 статті 4 Закону, а саме, у разі, якщо його договірна (контрактна) вартість буде нижче за звичайну ціну (митну вартість), база оподаткування такої операції розраховуватиметься виходячи з рівня звичайної ціни, тобто не нижче договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням зазначених вище витрат та податків, зборів (обов'язкових платежів), в тому числі акцизних зборів, ввізного мита, що включаються у ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.06р. по 30.06.08р. встановлено його завищення всього в сумі 419667 грн., в т.ч. завищене податковий кредит за період що перевірявся на суму 673308 грн. та заниження всього у сумі 253641 гривень. На думку податкової інспекції, позивачем в порушення п.п.7.4.3 п.7.4.ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" віднесено до податкового кредиту суми ПДВ із вартості товарів, робіт, послуг, що не приймають участь у оподаткованих операціях. Так, позивач при реалізації імпортованої продукції на території України (напівфабрикат “м'ясо куряче подрібнене в паніровочних сухарях”) отримував додаткові послуги, спрямовані на забезпечення продажу зазначеного товару: транспортні послуги по доставці напівфабрикату (імпортованої продукції), послуги торгово-промислової палати по дослідженню переробленої давальницької сировини при митному оформленні, послуги по оренді офісних, складських приміщень, послуги зв'язку, оренди автостоянки. Всі витрати понесені в зв'язку з отриманням таких послуг, при подальшому продажу товару ТОВ "Глатпром" до складу його вартості не включалися, відповідно, і не можна вважати ці послуги такими, що приймали участь в оподаткованих операціях платника, а тому, на думку податкової, суми ПДВ, нараховані (сплачені) у складі таких послуг, до складу податкового кредиту включені безпідставно.

В акті перевірки також зазначено, що товариством у податковому обліку операції з реімпорту відображені в іншому періоді, ніж той у якому подані митні декларації, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 280278 гривень.

Крім того, актом перевірки констатовано завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заниження скоригованого валового доходу. Зазначене порушення сталося у зв'язку з тим, що товариство при реалізації імпортованих напівфабрикатів “М'ясо куряче подрібнене в панірувальних сухарях заморожене”визначало валовий дохід покупцям, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 Закону №334, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками, за договірними цінами, які нижче за митну вартість.

Також ТОВ “Глатпром”включило до складу валових витрат вартість отриманих від СПД-ФО ОСОБА_6 піддонів, які були пізніше повернуті, тобто не використані позивачем, що призвело до завищення валових витрат та відповідно до завищення збитків у сумі 5221 грн. за 1 півріччя 2008 року.

В акті вказано, що товариством "Глатпром" завищено суму збитків, які відображені в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань №31224 від 17.09.2008р. (виправлення самостійно виявлених помилок) у рядку 04.9 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду" в сумі 739699 грн., так як ТОВ "Глатпром'' за результатами 2006 року до податкової декларації за 2007 рік перенесено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2006 рік в сумі 739699 грн. Перевіркою встановлено, що ТОВ "Глатпром" за 2006 рік занижено валові витрати на суму 940441 грн., а валові доходи - на 200742 грн. Загальна сума збитків, що переносяться на наступні податкові періоди, за 2006 рік склала 739699 грн. При цьому, до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік (№44965 від 08.02.2008р.) товариством відкориговане та включено валові витрати в розмірі 183736 грн. Таким чином, з урахуванням коригування за 2007 рік та коригування за 2006 рік, збитки що переносяться на наступні податкові періоди, тобто на 2007 рік, завищені підприємством на 739699 грн. Загальна сума збитків, що переносяться на наступні податкові періоди за 2007 рік склала 242260 грн. В уточнюючий розрахунок за 2007 рік перенесено збитки в сумі 1038507 грн., за даними перевірки вказана сума повинна становити 242260 грн., тобто завищення становить 796247,0 грн. За даними перевірки сума збитків, що переноситься на наступні податкові періоди за даними декларації з податку на прибуток за І півріччя 2008 року становить 142868,0 грн.

Тобто, на думку податкової інспекції, товариством "ГЛТ ГРУП" завищено суми збитків на 804068 грн., у тому числі за 4 кв.2006 року в сумі 739699грн., за 2007 рік - в сумі 748247 грн., за 1 півріччя 2008 року в сумі 804068грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з безпідставності доводів податкового органу про порушення позивачем приписів пп. 7.4.1, 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Крім того, судом першої інстанції вказано на відсутність пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 23.06.2009року №0000542311/0 про донарахування податку на прибуток у розмірі 29286грн. та штрафних санкцій в сумі 14643грн., а всього 43929грн., №0000522311/2 про донарахування податку на додану вартість у розмірі 453298грн. та штрафних санкцій в сумі 226649грн., а всього 679947грн., №0000532311/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 132146грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у січні - лютому 2007р. позивачем подано заяви на бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 733944грн.

На підставі цих заяв Конотопською міжрайонною державною податковою інспекцією було проведено позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2006р. та січень 2007р., за наслідками якої складено акт №118/23-5/33322173 від 27.03.2007р. Цим актом було підтверджено суму бюджетного відшкодування з ПДВ 733944грн.

В серпні 2008р. Сумською обласною державною податковою адміністрацією була проведена ще одна позапланова перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2006р. та січень 2007р., за наслідками якої складено акт №374/23-5/33322173 від 22.08.2008р., яким було знову підтверджено суму бюджетного відшкодування з ПДВ 733944грн.

У вересні 2008р. листом №9157/10/23-5 від 08.09.2008р. Конотопською МДПІ скасовано Акт №374/23-5/33322173 від 22.08.2008р., а листом №9076/10/23-1 від 05.09.2008р. було надіслано Повідомлення №40 «про призначення виїзної планової перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», яка проводилася з 18.09.2008р. по 15.10.2008р. і подовжена до 29.10.2008р.

За наслідками цієї перевірки податковим органом прийняті оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення.

Відносно виявлених, на думку податкового органу, порушень з включення до податкового кредиту вантажних митних декларацій пізніше від дати виникнення податкових зобов'язань, колегія суддів зазначає, що у відповідності до п.5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якщо в майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право подати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Оскільки в наступних податкових періодах Підприємством ТОВ «Глатпром» було самостійно відкориговано зазначені помилки, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів податкового органу про порушення позивачем пп.7.3.6 п.7.3, пп..7.5.2 п.7.5, пп..7.2.7 п.7.2, пп..7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відносно порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" колегія суддів зазначає, що до 01.01.2007 року положення зазначеного підпункту були викладені законодавцем в наступній редакції:

"Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку операції протягом такого звітного податкового періоду".

З 01.01.2007р. після внесених Законом України від 30.11.2006 р. N 398-V змін приписами пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону було визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку.

Таким чином, у 2006 році в податковий кредит включається вся сума податку на додану вартість, сплачена митним органам при імпорті товарів, у разі їх використання в господарській діяльності платника податку.

Відносно визначення податкового кредиту з суми податку на додану вартість з фактурної вартості імпортованих товарів, колегія суддів зазначає, що з метою правильного застосування платниками податків приписів пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковим органом надано відповідні роз'яснення.

При цьому роз'яснення ДПА України від 19.02.2007р. та від 06.04.2007 № 7049/7/16-1517-26 суперечать одне одному.

У відповідності до пп.4.4.2(д) п.4.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

Таким чином, дії платника податку по включенню всієї або частини суми податку на додану вартість, сплаченої митним органам, до складу податкового кредиту, не можуть бути визнані протиправними, оскільки такі дії вчинялись на підстав відповідних офіційних роз'яснень контролюючого органу.

Крім того, правомірність дій позивача з визначення податкового кредиту з фактурної вартості імпортованих товарів підтверджена і судовими рішеннями.

Так, постановою господарського суду Сумської області від 13.07.2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2007 року, зобов'язано Глухівську митницю проводити митне оформлення давальницької сировини, що ввозиться ТОВ "Глатпром" відповідно до угоди № 770 від 07.07.2005 року у митному режимі "Переробка на митній території України", враховуючи, що на неї не поширюється дія постанови КМУ від 13.04.2007 року № 619 "Про тимчасову заборону ввезення окремих видів давальницької сировини на митну територію України". Зобов'язано Глухівську митницю визначати сулу митної вартості товару, що ввозиться ТОВ "Глатпром" відповідно до Контракту № 770 та доповнення "А" до нього відповідно до суми фактурної вартості цього товару, визначеної у доповненні "А", у відповідності до ст.ст. 266- 267 Митного кодексу України.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішення в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участі ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відносно виключення з податкового кредиту сум податку на додану вартість з отриманих додаткових послуг, які були включені до собівартості товару, а саме послуг з транспортування товару, гарантія зберігання товару, послуги розвантажування-завантажування, колегія суддів зазначає, що редакція пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 закону України "Про податок на додану вартість", яка діяла у 2006 році, передбачала, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст.6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду, серед іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податків оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому колегія суддів зазначає, що оскільки зазначені додаткові послуги з транспортування, зберігання, розвантажування тощо товару використовувались в подальшому в межах господарської діяльності позивача, податковим органом необґрунтовано на підставі роз'яснення ДПА України від 09.04.2008 року № 7310/7/16-1517 виключено з податкового кредиту суми податку на додану вартість з отриманих додаткових послуг.

Відносно правомірності донарахування податковим органом податку на прибуток на 2006 рік колегія суддів зазначає, що у відповідності до п.1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору.

Підпунктом 1.20.6 зазначеної статті визначено, що у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

Обов'язок митного органу проводити митне оформлення давальницької сировини за ціною договору підтверджено і постановою господарського суду Сумської області від 13.07.2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2007 року, якою зобов'язано Глухівську митницю проводити митне оформлення давальницької сировини, що ввозиться ТОВ "Глатпром" відповідно до угоди № 770 від 07.07.2005 року.

Таким чином, звичайною ціною на товар "Напівфабрикат "М"ясо куряче подрібнене в панірувальних сухарях" є ціна угоди № 770 від 07.07.2005 року, а тому донарахування доходів під час реалізації до митної вартості та донарахування податку на прибуток за 2006 рік є протиправним.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.06.2009року №0000542311/0 про донарахування податку на прибуток у розмірі 29286грн. та штрафних санкцій в сумі 14643грн., а всього 43929грн., №0000522311/2 про донарахування податку на додану вартість у розмірі 453298грн. та штрафних санкцій в сумі 226649грн., а всього 679947грн., №0000532311/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 132146грн.

Відносно доводів апеляційної скарги про пропуск позивачем строку звернення до суду колегія суддів зауважує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, актом № 118/23-533322-173 від 27.03.2007 року, прийнятим за наслідками перевірки позивача, підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

За наслідками перевірки позивача, проведеної 22.08.2008 року, податковим органом знову суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

У вересні 2008 року листом керівника податкового органу скасовано акт перевірки від 22.08.2008 року та складено новий акт від 29.10.2008 року, в якому встановлені порушення позивачем приписів чинного законодавства.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом 23.06.2009 року, а тому з моменту їх отримання позивач міг дізнатися про донарахування йому податкових зобов'язань, а не з моменту подання у січні та лютому 2007 року декларацій з податку на додану вартість.

При цьому колегія суддів зазначає, що загальний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи визначено частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України і становить один рік. Зазначений строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас підпункт 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21.12.00 № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлює, що платник податків вправі оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобовязання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення з урахуванням строків давності. В свою чергу, строки давності визначені статтею 15 зазначеного Закону і становлять 1095 днів.

При вирішенні конкуренції між положеннями частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України і нормами статей 5 та 15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” слід враховувати приписи частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Остання передбачає, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з наведеної норми Кодексу адміністративного судочинства України, строки звернення з адміністративним позовом та порядок їх обчислення можуть встановлюватися також іншими законами, в тому числі Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Таким чином, строк звернення платника податків з позовом до адміністративного суду щодо оскарження рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобовязання визначається на підставі норм статей 5 та 15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” і становить 1095 днів з моменту отримання відповідного податкового повідомлення. При цьому наслідки пропущення зазначеного строку регулюються статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що з даним позовом позивач звернувся до Сумського окружного адміністративного суду 25.01.2010 року, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи податкового органу щодо пропуску позивачем строку звернення до суду.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.06.2010р. по справі№2-а-1829/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.

Судді(підпис)

(підпис)Катунов В.В. Перцова Т. С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений 22.11.2010 р.