Ухвала суду № 12724062, 17.11.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2010 р.Справа № 2-а-2419/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Катунова В.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Геріх Н.А.

представника позивача - Гулякіна Н.В.

представника відповідача - Біла Т.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2010р. по справі№2-а-2419/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК Трейдинг"

до Харківської митниці, Головного управління Державного казначейства України у Харківській області в особі Управління Державного казначейства у м. Харкові

за участю Прокуратури Київського району м. Харкова

про скасування рішення, стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю “УПЕК Трейдинг” звернулось до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області в особі Управління Державного казначейства у м. Харкові, в якому просить:

- скасувати рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів №800000006/2010/000279/1 від 09 лютого 2010 р.,

- скасувати Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 800000015/0/000066 від 09 лютого 2010 р.,

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УПЕК Трейдинг” надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 27639,31 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2010 року зазначений позов задоволено.

Скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 800000015/0/000066 від 09 лютого 2010 р., прийняту Харківською митницею.

Скасовано рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів № 800000006/2010/00279/1 від 09 лютого 2010 р.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УПЕК Трейдинг" (61038, м. Харків вул. Маршала Батицького, 4, код ЄДРПОУ 31150404) надмірно сплачений податок на додану вартість в розмірі 27639,31 (двадцять сім тисяч шістсот тридцять девять гривень тридцять одна копійка) грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УПЕК Трейдинг”суму сплачених судових витрат в розмірі 279,79 (двісті сімдесят девять гривень сімдесят девять копійок) грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Харківською митницею подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст.ст. 88, 264 - 273 Митного кодексу України, п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006 року, пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 1.11 ст. 1, пп. 2.1.1 п. 2.1 ст.2, ч. 1 п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонами", ст.ст. 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ “УПЕК ТРЕЙДИНГ”та компанією “SINGAPORE BEARING GROUP PTE.LTD” 25 лютого 2009 р. укладено контракт № 38/156-09 на поставку холоднодеформованих труб з марки сталі ШХ15 на умовах FOB (франко-борт), м. Шанхай, Китай, згідно до офіційних Правил тлумачення комерційних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС, редакція 2000 р.

08 лютого 2010 р. ТОВ “УПЕК ТРЕЙДИНГ”до Харківської митниці було подано митну декларацію №800000015/0/321263 і документи для митного оформлення труб, призначених для виготовлення кілець підшипників, що переміщуються через митний кордон України.

Митну вартість товару позивачем було визначено за ціною контракту № 38/156-09 від 25 лютого 2009 р. щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), із застосуванням першого методу.

Позивачем до Харківської митниці було надано наступні відомості та документи для здійснення митного оформлення товару, визначення його митної вартості: декларація митної вартості, облікову картку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, повідомлення про намір увезення, накладні CMR № 0135248, CMR № 0135249, CMR № 0135250, CMR № 0135252, коносамент № ADPNB4309817, рахунок-фактуру (інвойс) № 38/156-09-05-02, пакувальний лист, інвойс (рахунок) на перевезення, контракт № 38/156-09 від 25.02.2009 р. та доповнення до нього №1 від 25.02.2009 р., №2 від 02.04.2009 р., №3 від 10.07.2009 р., специфікація № 5 від 26.10.2010 р. до Контракту № 38/156-09 від 25.02.2009 р., договір про перевезення № 483/20/09 від 20.03.2009 р., екологічну декларацію від 22.01.2010 р., довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України та знаходяться за її межами, рішення органу сертифікації № 14-8061/1 від 04.02.2010 р., сертифікат про походження товару форми А № G092302320530010 від 03.12.2009 р. Також відповідачу-1 раніше надавались калькуляції компаній “Zhejiang Jianli Steel Tube Co”, “SINGAPORE BEARING GROUP PTE.LTD”, висновок експертного товарознавчого дослідження № 129 від 09.09.2010 р. та листування з продавцем товару щодо узгодження ціни.

Харківською митницею з 08 лютого 2010 р. по 09 лютого 2010 р. була здійснена процедура консультації з декларантом Мельничук В.Г., в ході якої була доведена інформація стосовно приписів Постанови Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 р., розяснено положення ст. 265 Митного кодексу України.

09 лютого 2010 р. Харківська митниця шляхом видачі Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 800000015/0/000066 відмовила ТОВ “УПЕК ТРЕЙДИНГ”в митному оформленні товарів відповідно до наданої вантажної митної декларацій № 800000015/0/321263 від 08 лютого 2010 р.

Рішенням Харківської митниці № 800000006/2010/00279/1 від 09 лютого 2010 р. визначена митна вартість товару, а саме митну вартість збільшено з 658733,7 грн. до 796930,24 грн.

09 лютого 2010 року ТОВ “УПЕК ТРЕЙДИНГ” подано вантажну митну декларацію № 800000015/0/321375 від 09 лютого 2010 р., відповідно до якої митна вартість товару визначена на рівні, розрахованому Харківською митницею. У звязку з чим позивачем сплачена сума податку на додану вартість у розмірі 159386,05 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що Харківською митницею безпідставно збільшено митну вартості товару. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність дії Харківської митниці щодо визначення митної вартості товару у більшому розмірі, ніж його вартість за контрактом, та прийняття відповідного рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно ст. 41 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:

1) перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;

2) митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);

3) обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

5) перевірки системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;

6) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом;

7) використання інших форм, передбачених цим Кодексом та іншими законами України з питань митної справи.

Порядок здійснення митного контролю визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України митна вартість товару обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Порядок декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2003р. №1375.

Відповідно до зазначеного Порядку заявлена декларантом митна вартість товарів та подані ним відомості щодо її визначення повинні ґрунтуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації.

Статтею 262 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Згідно статті 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.

Згідно статті 265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Статтею 266 Митного кодексу України визначено методи визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну.

Так, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, декларантом подаються документи, передбачені пунктом 7, пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" 20 грудня 2006 р. N 1766, які підтверджують витрати, визначені у статті 267 Митного кодексу України.

Пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766, визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вар тість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоеконо мічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/ або бухгал терські документи, що підтверджують вартість товару та міс тять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості ра ніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) това рів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); па кувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Відповідно до п. 11 Порядку для підтвердження митної вар тості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Для підтвердження заявленої де кларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подава тися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визна чається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов дого вору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; лі цензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специ фікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми виробника това ру; калькуляція фірми виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі коли в такій країні товар розмішувався в митному режимі, яким не передба чено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відпо відні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики това ру; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій , про вартість товару та/або сировини.

Із змісту вказаної норми вбачається, що вона не зобовязує позивача надати повний перелік документів відповідно до п. 11 Порядку. При цьому, саме формулювання вказаної норми - «можуть подаватися», вказує на те, що витребування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Разом із тим, витребувавши практично весь перелік документів, передбачених п. 11 Порядку, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.

Обґрунтовуючи свої дії, митниця зазначає, що за ціновою інформацією ЄАІС ДМСУ мінімальна вартість аналогічних товарів була вищою, ніж заявлено позивачем.

При цьому колегія суддів зауважує, що відмова відповідача в митному оформленні не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДМСУ, оскільки таке рішення повинне базуватися на оцінці і інших наданих доказів у сукупності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання митного органу на невідповідність заявленої декларантом митної вартості товару ґрунтуються, серед іншого, на відомостях Интернет- сайту London Metal Exchange, які не можуть бути визнані належним доказом у справі.

При цьому з розміщеної на зазначеному сайті діаграми вбачається, що вартість металу не є сталою та протягом року було значне коливання ціни на метал (а.с. 118).

Крім того, колегія суддів зауважує, що для аналізу кон'юнктури ринку труб Харківська митниця мала змогу звернутись до ДІАЦМЗТР "Держзовнішінформ", який постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2001 року № 310 передано до сфери управління Міністерства економіки України.

Пунктом 6 ч. 4 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 777 від 26.05.2007 року, встановлено, що Міністерство економіки України, серед іншого, здійснює контроль за додержанням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності вимог національного законодавства та положень міжнародних договорів України; аналізує стан розрахунків за зовнішньоекономічними операціями та розробляє пропозиції щодо вдосконалення механізму проведення зазначених розрахунків і порядку контролю за ними.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що, крім того, для підтвердження митної вартості Товару ТОВ "УПЕК Трейдинг" був наданий Висновок експертного товарознавчого дослідження № 129 від 09.09.2009 р., відповідно до якого вартість “труби холоднодеформованої марки ШХ-15 (В), виробництва фірми "NINGBO HESHENG STEEL TUBE CO., LTD" Китай, що ввозиться на митну територію України з Китаю, складає 0,945 USD/FOB Шанхай за 1 кг.

Відповідно до Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон, затвердженого Наказом ДМСУ № 602 від 24.06.2009 р., під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган повинен використовувати джерела інформації, визначені пунктом п. 3 цього Порядку. Серед джерел інформації, нарівні з інформацією, що міститься у БД ЕК ВМД ЄАІС ДМСУ, в п. 3 вищезазначеного Порядку зазначено й висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені експертними організаціями.

Проте, митним органом вищевказані документи, що підтверджують митну вартість товару до уваги прийняті не були.

Відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем всіх додатково витребуваних документів.

Проте, такий висновок відповідача є незаконним, оскільки згідно з п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 176, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством. При цьому відповідно до ч. 4 ст. 266 МК України кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів; стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті; покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідач не послався на обставини, які виключають використання першого методу.

За таких підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач незаконно відмовив в митному оформленні товару за першим методом.

Крім того, висновки та дії відповідача не є послідовними.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення, перший відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів №800000006/2010/000279/1 від 09 лютого 2010 р., скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 800000015/0/000066 від 09 лютого 2010 р. та повернення ТОВ "УПЕК Трейдинг" надлишково сплачені до державного бюджету суми податку на додану вартість у сумі 27639,31 грн., а тому погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для їх задоволення.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <197 >198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2010р. по справі№2-а-2419/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.

Судді(підпис)

(підпис)Катунов В.В. Перцова Т. С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений 22.11.2010 р.