Ухвала суду № 12724051, 11.11.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2010 р.Справа № 2-а-2007/10/2070

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Тацій Л.В.

при секретарі Боришполець Я.В.

за участю:

з викликаних та повідомлених осіб в судове засідання ніхто не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від21.06.2010р. по справі№2-а-2007/10/2070

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Вправний господар"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельного кооперативу «Вправний господар», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, яким просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0004551503/0 від 15.10.09 р., № 0004551503/1 від 24.12.09 р., № 0004551503/2 від 16.02.10 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.10 р. по справі № 2-а-2007/10/2070 задоволено адміністративний позов Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельного кооперативу «Вправний господар».

Відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, не погодився з зазначеною постановою суду та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від21.06.2010 р. по справі№2-а-2007/10/2070 та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені в скарзі.

Позивач надав до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а оскаржувану постанову без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельного кооперативу «Вправний господар»зареєстрований у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова як платник земельного податку.

Позивачем 27.08.09 р. подано до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова уточнюючий податковий розрахунок земельного податку, згідно якого податкове зобовязання по платі за землю на 2009 р. нараховане у розмірі 3% суми земельного податку, обчисленого у відповідності до ч. 1-2 ст. 7 Закону України «Про плату за землю».

Підставою для прийняття ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0004551503/0 від 15.10.09 р., № 0004551503/1 від 24.12.09 р., № 0004551503/2 від 16.02.10 р. є акт № 5148/1503/35698543 від 29.09.09 р. про результати невиїзної документальної (камеральної) перевірки «уточнюючого»податкового розрахунку земельного податку на 2009 р. Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельного кооперативу «Вправний господар».

За твердженням податкового органу в діяльності Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельного кооперативу «Вправний господар»виявлено порушення вимог ст. 7 та ст. 14 Закону України "Про плату за землю", в результаті чого занижено земельний податок за травень 2009 р. у сумі 6828,41 грн., червень 2009 р. у сумі 21168,07 грн., липень 2009 р. у сумі 21168,07 грн.

Вказані порушення, на думку перевіряючих, виникли внаслідок нарахування податкового зобов'язання по платі за землю на 2009 р. відповідно ч. 5 ст. 7 Закону України "Про плату за землю", тобто у розмірі 3% від суми земельного податку, обчисленого відповідно ч. 1.2 ст. 7 вищевикладеного Закону, тоді як позивач повинен нараховувати земельний податок на землю за 2009 р. на загальних підставах, тобто відповідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про плату за землю" у розмірі одного відсотка від грошової оцінки.

За таких підстав відповідачем був зроблений висновок про те, що підлягає донарахуванню земельний податок за травень 2009 р. у сумі 6828,41 грн., червень 2009 р. у сумі 21168,07 грн., липень 2009 р. у сумі 21168,07 грн.

З матеріалів справи слідує, що позивач, скориставшись правом адміністративного оскарження, оскаржив податкове повідомлення рішення № 0004551503/0 від 15.10.09 р. спочатку до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова та в подальшому до ДПА в Харківській області. За результатами розгляду поданих підприємством первинної та повторної скарг рішення залишені без змін, а скарги позивача без задоволення.

Проте ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова в процесі та після закінчення процедури адміністративного оскарження були прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0004551503/1 від 24.12.09 р., № 0004551503/2 від 16.02.10 р., в яких сума податкового зобов'язання по земельному податку і застосовані штрафні санкції залишились незмінними.

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що порядок та підстави прийняття нових податкових повідомлень-рішень після розгляду скарг платників податків в межах процедури адміністративного оскарження визначені в ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»і дана норма не передбачає прийняття нових рішень в разі залишення скарги без задоволення та без донарахування податкових зобовязань та/або штрафних санкцій.

Оскільки за результатами розгляду первинної та повторної скарг не відбулося донарахування зобовязань та штрафних санкцій, а скарги були залишені без задоволення, то у ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова не було законних підстав приймати нові податкові повідомлення-рішення № 0004551503/1 від 24.12.09 р., № 0004551503/2 від 16.02.10 р., якими визначено податкові зобовязання по земельному податку у розмірі, встановленому податковим повідомленням рішеннями від 15.10.09 р.

За таких обставин позовні вимоги в цій частині є законними та такими, що підлягають задоволенню, а податкові повідомлення рішення № 0004551503/1 від 24.12.09 р., № 0004551503/2 від 16.02.10 р. - скасуванню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на те, що справляння земельного податку здійснюється відповідно Закону України "Про плату за землю", яким визначено коло платників земельного податку, ставки податку, порядок його обчислення і сплати, також пільги окремим категоріям платників.

З матеріалів даної адміністративної справи слідує, що Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельного кооперативу «Вправний господар»є юридичною особою та власником земельних ділянок площею 3,8864 га та 8,7791 га в м. Харкові відповідно до двох Державних актів на право власності на земельну ділянку від 22.05.09 р. Цільове призначення земельних ділянок під будівництво житлової забудови та подальшої експлуатації обєкту.

Відповідно ст. 5 Закону України "Про плату за землю" об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, а суб'єктом є власник земельної ділянки і землекористувач, у тому числі орендар. Згідно ст. 2 вказаного закону, власники землі та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок. Підставою для нарахування земельного податку, як встановлено ст. 13 Закону України "Про плату за землю", є дані державного земельного кадастру. Відповідно ч. 1 ст. 7 даного Закону ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюється у розмірі 1% від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах 5-10 цієї статті та ч. 2 ст. 6 цього Закону. Відповідно ч. 6 ст. 7 Закону податок на земельні ділянки, зайняті житловим фондом, кооперативними автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, гаражно-будівельними, дачно-будівельними кооперативами, індивідуальними гаражами і дачами громадян, а також за земельні ділянки, надані потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими та господарськими будівлями і спорудами, справляється у розмірі 3% суми загального податку, обчисленого відповідно до ч. 1 та ч. 2 цієї статті.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України "Про плату за землю" не справляється плата за земельні ділянки в межах граничних норм, встановлених Земельним кодексом України, інвалідів І та II груп, громадян, які виховують трьох і більше дітей, та громадян, члени сімей яких проходять строкову військову службу, пенсіонерів, а також інших осіб, які користуються пільгами відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", громадян, яким у встановленому порядку видано посвідчення про те, що вони постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і дана норма не передбачає звільнення житлово-будівельних (житлових) та гаражно-будівельних кооперативів від сплати земельного податку.

Відповідно ст. 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації. Таким чином, житлово-будівельні кооперативи є платниками земельного податку за надані їм земельні ділянки у розмірі 3% суми земельного податку, обчисленого у відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону України "Про плату за землю".

З урахуванням наведених норм суд першої інстанції дійшов до висновку, що Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельного кооперативу «Вправний господар»правомірно та обґрунтовано нарахував податкове зобов'язання по платі за землю на 2009 р. у розмірі 3% суми земельного податку, обчисленого у відповідності до ч. 1 та 2 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», а уточнюючий податковий розрахунок земельного податку за 2009 р., поданий позивачем 27.08.09 р. до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, відповідає вимогам Закону України «Про плату за землю».

Визначений порядок обчислення житлово-будівельними кооперативами суми земельного податку міститься в у відповідних роз'ясненнях ДПА України: в листі № 738/7/15-0717 від 04.04.07 р. «Про плату за землю»та оглядовому листі № 14447/7/15-0617 від 10.07.09 р. «Про особливості справляння плати за землю». При цьому в оглядовому листі № 4447/7/15-0617 від 10.07.09 р. зазначено, що всі інші надані податкові роз'яснення діють у частині, що не суперечать цьому оглядовому листу.

Відповідно п. 4.4.2 «а»ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» розяснення окремих положень податкового законодавства надаються контролюючими органами у порядку, визначеному відповідним центральним (керівним) органом контролюючого органу, виходячи із положень п. 4.4.1 цього пункту, принципів оподаткування, викладених у Законі України "Про систему оподаткування", та економічного змісту податку, збору (обов'язкового платежу), який розглядається. В п. 4.4.2 «д»ст. 4 вказаного Закону передбачено, що не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить передньому, яке не було скасовано (відкликано). В п. 4.4.2 «г»цієї статті передбачено, що податкове роз'яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз'ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове роз'яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими цими контролюючими органами.

Згідно ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»ДПА України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковані інші податкові адміністрації та інспекції.

Таким чином, подаючи 27.08.09 р. уточнений розрахунок земельного податку на 2009 р., позивач діяв відповідно вищенаведеного розяснення ДПА України, а тому у відповідача не існувало підстав для донарахування податкового зобовязання та застосування штрафних санкцій.

Також колегія суддів вважає помилковими доводи апелянта стосовно можливості обчислення позивачем земельного податку у розмірі 3% суми земельного податку лише за умови зайняття земельної ділянки житловим фондом, оскільки Закон України «Про плату за землю»не пов'язує можливість обчислення земельного податку у розмірі трьох відсотків суми земельного податку з такою умовою. Крім того відповідач в акті перевірки та в апеляційній скарзі в обґрунтування своїх висновків посилається на «Порядок нової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів», затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Державного комітету у справах містобудування і архітектури, Української академії аграрних наук № 76/230/325/150 від 27.11.95 р. та зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 427/963 від 30.11.95 р., оскільки зазначений нормативно-правовий акт відповідно до наказу Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук N 18/15/21/11 від 27.01.06 р. на момент перевірки втратив чинність.

Відповідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. В п. 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, відповідач, як субєкт владних повноважень,не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішення.

Колегія суддів, погоджуючись з правовим обґрунтуванням висновків суду першої інстанції, вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від21.06.10 р. по справі№2-а-2007/10/2070 прийнята у відповідності з нормами матеріального права, з дотриманням приписів процесуального права, а доводи апеляційної скарги цього не спростували, тому підстав для її скасування не виявила.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 193, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від21.06.2010р. по справі№2-а-2007/10/2070 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від21.06.2010р. по справі№2-а-2007/10/2070 за позовом Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Вправний господар"до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харковапро визнання недійсними податкових повідомлень - рішень залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

Л.В. Тацій

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 16.11.2010 року.