Постанова № 12724041, 02.11.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2010 р. Справа № 2-а-4714/10/2070

колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів Подобайло З.Г., Григорова А.М.

при секретареві Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року по справі за позовом приватного підприємства "Деметра" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и л а:

У квітні 2010 року приватне підприємство "Деметра" (далі ПП "Деметра") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, яким просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова (далі ДПІ Ленінському районі м. Харкова):

- № 0000231800/0 від 20.11.2009р., яким визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у сумі 1.421.214,60 грн., у тому числі за основним платежем 1.093.242 грн. та 327.972,60 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000251800/1 від 23.12.2009р. яким визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у сумі 50.068,60 грн., у тому числі за основним платежем 38.514,31 грн. та 11.554,29 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000051800/2 від 17.02.2010р. яким визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у сумі 1.371.146 грн., у тому числі за основним платежем 1.054.727,69 грн. та 316.418,31 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000251800/2 від 17.02.2010 р. яким визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у сумі 50.068,60 грн., у тому числі за основним платежем 38.514,31 грн. та 11.554,29 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року позовні вимоги ПП "Деметра" задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення рішення ДПІ в Ленінському районі м. Харкова № 0000231800/0 від 20.11.2009р., № 0000251800/1 від 23.12.2009р., № 0000051800/2 від 17.02.2010р.

Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, ДПІ Ленінському районі м. Харкова, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ПП "Деметра" відмовити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року слід відповідно до правил статті 201 Кодексу адміністративного судочинства змінити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, що з 14.10.2009 року по 19.10.2009 року фахівцями ДПІ Ленінському районі м. Харкова проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання правомірності декларування ПДВ за серпень 2009 року, за результатами, якої складено акт від 22.10.2009р. № 2015/18-015/31149163.

Перевіркою встановлено, що ПП "Деметра" в порушення вимог п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР) завищено податковий кредит за серпень 2009 року на загальну суму 1.093.242 грн., що в свою чергу призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (рядок 27 декларації) на загальну суму 1.093.242 грн.

На підставі розгляду даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.11.2009р. № 0000231800/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 1.421.214,60 грн. (в тому числі за основним платежем 1.093.242 грн. та штрафні (фінансові) санкції 327.972,60 грн.

Не погодившись з таким рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до начальника ДПІ в Ленінському районі м. Харкова.

За результатами розгляду скарги рішенням начальника ДПІ в Ленінському районі м. Харкова від 14.12.2009р. № 10067/10/25-016 скаргу позивача задоволено частково, податкове повідомлення рішення скасовано в частині визначення податкового зобовязання з ПДВ в розмірі 1.371.146 грн. (у тому числі за основним платежем 1.054.727,70 грн. та за штрафними санкціями 316.418,31 грн.). В іншій частині податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

23.12.2009 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000251800/1 від 23.12.2009р. яким визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у сумі 50.068,60 грн., у тому числі за основним платежем 38.514,31 грн. та 11.554,29 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до ДПА у Харківській області, рішенням якого (№535/10/25-103 від 04.02.2010 року) в задоволенні скарги відмовлено, скасоване рішення ДПІ Ленінському районі м. Харкова прийняте за результатами розгляду первинної скарги та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000051800/2 від 17.02.2010р., яким визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у сумі 1.371.146 грн., у тому числі за основним платежем 1.054.727,69 грн. та 316.418,31 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0000251800/2 від 17.02.2010 р. яким визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у сумі 50.068,60 грн., у тому числі за основним платежем 38.514,31 грн. та 11.554,29 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В подальшому позивач звернувся до Державної податкової адміністрації про скасування прийнятих рішень, рішенням якого від 09.04.2010 року № 3439/6/25-0115 скарги залишені без задоволення,а податкові повідомлення-рішення без змін.

Приймаючи первісне податкове повідомлення-рішення, відповідач виходив з того, що чинним законодавством не передбачено можливості для платника податків, приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на такий податковий кредит. Якщо на дату виникнення права на податковий кредит (в тому числі і в частині окремих сум податку), платник таким правом не скористався, то відповідно ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

Відповідач вважає, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари, на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Якщо ж у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. Разом з тим, до заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Таким чином, ДПІ Ленінському районі м. Харкова дійшла висновку, що позивач, в порушення вищенаведених норм Закону, не отримавши від постачальників своєчасно податкові накладні, з невідомих причин не звернувся до них із вимогою про їх надання. Крім того позивачем не додано до податкових декларацій, в яких були виписані податкові накладні, заяву зі скаргою на таких постачальників, копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів(послуг).

Судом встановлено, що під час отримання від постачальників товарно-матеріальних цінностей позивач розрахувався з ними грошовими коштами, сплативши в вартості товару відповідні суми податку на додану вартість. Операції з поставки товарів на адресу позивача підтверджуються належним чином заповненими податковими накладними.

Згідно з п. 1.5. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" звітний період це період, за який платник податку зобовязаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. Податковим періодом є один календарний місяць.

Відповідно до п.7.4.1 ст.7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.4.5 ст.7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Колегія суддів зазначає, що право на податковий кредит позивач не втрачає, якщо на дату виникнення цього права він ним не скористувався. Тобто, позивач має право самостійно приймати рішення щодо реалізації свого права на податковий кредит у майбутніх періодах.

Відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари, на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У разі відмови з боку постачальника товарів надати податкову накладну або при порушення ним порядку її заповнення отримувач таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів.

У відповідності до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, в якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписування (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені реєстри, якими підтверджуються факт отримання спірних податкових накладних у більш пізньому податковому періоді, ніж вони виписані, ПП "Деметра" велися.

Враховуючи норми статті 7 Закону № 168/97-ВР, а також порядок визначення дати виникнення права на податковий кредит, суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими із запізненням, включаються до податкового кредиту того звітного періоду, в якому фактично отримано податкові накладні. Зазначені суми відображаються у рядку 10.1 податкової декларації з податку на додану вартість за поточний звітний період. При цьому додаток до податкової декларації з податку на додану вартість “Розрахунок коригування сум ПДВ” не заповнюються, оскільки коригування раніше відображеного податкового кредиту в даному випадку не здійснюється.

Всі товари отримані відповідно до цих податкових накладних та їх було повністю використано у господарській діяльності позивача.

Колегія суддів зауважує, що позивач не зобовязаний подавати до ДПІ Ленінському районі м. Харкова заяву зі скаргою на постачальників, які на дату виникнення у позивача права на податковий кредит затримають видачу податкових накладних. Крім того з пояснень представника позивача, контрагенти не відмовлялися надати позивачу податкові накладні на поставлені товари.

Враховуючи вище наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ДПІ Ленінському районі м. Харкова з урахуванням положень ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено правомірності нарахування податкових зобовязань по податку на додану вартість та штрафних санкцій.

Таким чином, позовні вимоги ПП "Деметра" є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є вирішення не всіх позовних вимог або питань.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни судового рішення, доповнивши її наступним: скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ Ленінському районі м. Харкова № 0000251800/2 від 17.02.2010 р. про визначення ПП "Деметра" суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 50.068,60 грн., у тому числі основний платіж - 38.514,31 грн., штрафні санкції - 11.554,29 грн.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 2, 201, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Доповнити постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року наступним: скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ Ленінському районі м. Харкова № 0000251800/2 від 17.02.2010 р. про визначення ПП "Деметра" суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 50.068,60 грн., у тому числі основний платіж - 38.514,31 грн., штрафні санкції - 11.554,29 грн.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року залишити без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис) Л.В. Мельнікова

Судді(підпис)З.Г. Подобайло

(підпис)А.М. Григоров

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 08 листопада 2010 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мельнікова Л.В.