Єдиний державний реєстр судових рішень
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" грудня 2010 р.Справа № 25/88-10-2662
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Журавльова О.О.,
суддів Поліщук Л.В., Михайлова М.В.
(відповідно до розпорядження голови суду від 06.12.2010р. №410 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)
при секретарі судового засідання Герасименко Ю.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Ксьондз А.В., довіреність від 11.01.2010р. №190
Хахалін В.В., довіреність від 04.01.2010р. №168
від відповідача: Кузнєцов Р.В., довіреність від 11.10.2010р. №05-18/44
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської залізниці
на рішення господарського суду Одеської області від 14 вересня 2010 року
у справі №25/88-10-2662
за позовом Одеської залізниці
до відповідача Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”
про стягнення 2534489,65 грн.
В С Т А Н О В И В:
Одеською залізницею поданий до господарського суду Одеської області позов про стягнення з Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний” 2534489,65 грн. заборгованості за користування вагонами та зберігання вантажу в вагонах.
Рішенням господарського суду Одеської області від 14 вересня 2010 року у справі №25/88-10-2662 (суддя Малярчук І.А.) у задоволенні позову Одеської залізниці відмовлено повністю.
Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги Одеської залізниці є необґрунтованими та недоведеними, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази, що підтверджують правильність обліку часу користування вагонами, а також належні докази повідомлення відповідача про затримку вагонів, з огляду на що на думку місцевого господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Позивач із судовим рішенням не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Одеської залізниці в повному обсязі, з посиланням при цьому на невірне застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. За доводами скаржника судом не враховано, що у відповідності до умов договору між сторонами від 01.09.2006р. №УП-647/1 про обробку вагонів з вантажем Порт взяв на себе зобов’язання по прийому та вивантаженню вагонів у відповідності до узгоджених планів переробної спроможності та добових планів роботи, а тому повинен нести відповідальність за неприймання вагонів, що простоювали на підходах до ст. Берегова. Окрім того, на думку скаржника, матеріали справи містять достатньо доказів на підтвердження обліку часу користування вагонами.
Апеляційна скарга Одеської залізниці була прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Тофан В.М., Михайлов М.В., про що 11.10.2010р. винесено відповідну ухвалу.
Відповідно до розпорядження голови суду від 06.12.2010р. №410 справа №25/88-10-2662 була передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Поліщук Л.В., Михайлов М.В.
У судовому засіданні представники скаржника підтримали вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягали на їх задоволенні.
Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими відповідач не погоджується з апеляційною скаргою Одеської залізниці, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, наданому до апеляційного господарського суду 29.10.2010р. за вх.№2666-Д1.
На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалася перерва до 07.12.2010р., про що сторони повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги позивача, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2006р. між Державним підприємством „Одеська залізниця” (Залізниця) та Державним підприємством „Морський торговельний порт „Южний” (Порт) було укладено договір №УП-647/1 (№ОД/М-06-772д-НЮ), згідно з п.п. 2.1, 2.2 якого Залізниця здає/приймає, а Порт приймає/здає експортні, транзитні, імпортні вантажі, що перевозяться за участю морського (річкового), залізничного транспорту, а також господарські вантажі для Порту або для його контрагентів. На станції - від імені Залізниці виступає Станція Берегова.
Відповідно до п.3 договору Залізниця і Порт зобов’язуються дотримуватися технології робіт з приймання і видачі всіх вантажів, викладеної у цьому договорі та в Єдиному технологічному процесі роботи Станції і Порта та інструкціях про порядок подачі та збирання вагонів і організації робіт, з питань: планування, інформаційного забезпечення, узгодження навантаження, розвантаження вагонів, подачі/прибирання вагонів, інших питань, пов’язаних з технологією роботи.
За умовами п.3.1 договору Порт зобов’язується здійснювати місячне планування завозу і вивозу експортних, імпортних і транзитних вантажів, обсяг яких не повинен перевищувати узгодженого як в цілому, так і з окремої номенклатури вантажів, контролювати ритмічність завозу згідно з узгодженими обсягами; приймати всі узгоджені Портом експортні та транзитні вантажі та нести відповідальність за користування вагонами від моменту подачі Залізницею Порту на фронти навантаження/розвантаження або приймально-здавальні колії до моменту здачі їх Залізниці, нести відповідальність перед Залізницею відповідно до розділу 7 договору.
Згідно з п.3.2 договору Залізниця зобов’язується регулярно надавати Порту попередню інформацію про підхід вагонів з вантажами із зазначенням роду вантажу, дати і часу прибуття на припортову станцію (в тому числі кількість покинутих” поїздів, кількість вагонів за кодами вантажоодержувачів/експедиторів); здійснювати подачу вагонів під вивантаження та навантаження за узгодженим з Портом добовим планом у кількості, передбаченій ЄТП роботи Станції і Порту; спільно з Портом планувати роботу з навантаження і розвантаження вагонів на наступну добу і аналізувати результати роботи за минулу; вести облік часу користування вагонами, переданими Порту, а також не прийнятих Портом вагонів і затриманих з вини Порту на Станції, згідно з добовим планом та правилами користування вагонами.
Окрім того, за умовами договору час подачі вагонів і час готовності до забирання їх проставляється у відомості плати за користування вагонами ф.ГУ-46 на підставі пам’ятки про користування вагонами (контейнерами) ф.ГУ-45. Плата за користування вагонами Портом нараховується за час з моменту їхньої передачі Порту до моменту прийому Залізницею від Порту всієї партії замовлених та узгоджених Станцією і Портом вагонів з урахуванням часу затримки. Облік часу користування вагонами, поданими в Порт провадиться за пам’ятками і відомостями плати за користування вагонами (контейнерами) за їх номерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) складаються Станцією в трьох примірниках на підставі пам’яток про користування вагонами, актів ГУ-23, ГУ-23а і підписуються представниками Станції і Порту. Вагони, що з вини Порту недозаявлені або не вивантажені проти добової норми вивантаження оформляються актами загальної форми з покладанням на Порт відповідальності згідно з Правилами перевезень. За користування вагонами і контейнерами Порт сплачує Залізниці плату згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами. Збір за зберігання вантажів у вагонах нараховується згідно з розділом 2 п.2.3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України - Тарифного керівництва №1(п.п. 6.8, 7.1, 7.4, 7.9 договору).
Додатковою угодою до договору №УП-647/1 від 01.09.2006р. строк дії договору було продовжено до 01.05.2010р.
З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що протягом січня-лютого 2010р. на станціях Колосівка, Чорноморська, Кропивницька, Помошна, Тимкове, Трикратне було затримано:
- на підставі наказу про затримку вагонів №39 від 23.01.2010р. (а.с. 40, т.І) потяг №1605 із 53 вагонами, завантаженими залізною рудою, про що було складено акт про затримку вагонів №1 від 23.01.2010р. (а.с. 67, т.І);
- на підставі наказу про затримку вагонів №41 від 23.01.2010р. (а.с. 42, т.І) потяг №1647 із 54 вагонами, завантаженими ЖРК, про що було складено акт про затримку вагонів №1 від 23.01.2010р. (а.с. 66, т.І);
- на підставі наказу про затримку вагонів №46 від 25.01.2010р. (а.с. 55, т.І) потяг №1619 із вантажем ЖРК, про що було складено акт про затримку вагонів №1 від 25.01.2010р. (а.с. 62, т.І);
- на підставі наказу про затримку вагонів №57 від 26.01.2010р. (а.с. 54, т.І) потяг №2303 із 54 вагонами ЖРК про що було складено акт про затримку вагонів №2 від 26.01.2010р. (а.с. 64, т.І);
- на підставі наказу про затримку вагонів №58 від 27.01.2010р. (а.с. 41, т.І) потяг №2731 із 51 вагонами вугілля, про що було складено акт про затримку вагонів №260 від 27.01.2010р. (а.с. 65, т.І);
- на підставі наказу про затримку вагонів №59 від 27.01.2010р. (а.с. 51, т.І) потяг №3001 із 53 вагонами, завантаженими вугіллям, про що було складено акт №3 від 27.01.2010р. (а.с. 65, т.І);
- на підставі наказу про затримку вагонів №60 від 28.01.2010р. (а.с. 48, т.І) потяг №1645 із 53 вагонами аглоруди, про що було складено акт про затримку вагонів №289 від 28.01.2010р. (а.с. 65, т.І);
- на підставі наказу про затримку вагонів №61 від 28.01.2010р. (а.с. 49, т.І) потяг №1617 із 54 вагонами, завантаженими аглорудою, про що складено акт про затримку вагонів №288 від 28.01.2010р. (а.с. 64, т.І);
- на підставі наказу про затримку вагонів №62 від 28.01.2010р. (а.с. 60, т.І) потяг №3169 із 55 вагонами, завантаженими вугіллям, про що було складено акт про затримку вагонів №5 від 28.01.2010р. (а.с. 66, т.І);
- на підставі наказу про затримку вагонів №63 від 28.01.2010р. (а.с. 50, т.І) потяг №2777 із 54 вагонами, завантаженими вугіллям, про що було складено акт про затримку вагонів №261 від 28.01.2010р. (а.с. 64, т.І);
- на підставі наказу про затримку вагонів №64 від 28.01.2010р. (а.с. 47, т.І) потяг №3001 із 50 вагонами вугілля, про що було складено акт №4 від 28.01.2010р. (а.с. 66, т.І);
- на підставі наказу про затримку вагонів №65 від 28.01.2010р. (а.с. 52, т.І) потяг №-3003 із 50 вагонами вугілля, про що було складено акт про затримку вагонів №5 від 28.01.2010р. (а.с. 67, т.І);
- на підставі наказу про затримку вагонів №68 від 29.01.2010р. (а.с. 59, т.І) потяг №2105 із 54 вагонами вугілля, про що було складено акт про затримку вагонів №6 від 29.01.2010р. (а.с. 67, т.І);
- на підставі наказу про затримку вагонів №70 від 29.01.2010р. (а.с. 58, т.І) потяг №1603 із 53 вагонами, завантаженими агломератом, про що було складено акт про затримку вагонів №290 від 29.01.2010р. (а.с. 65, т.І);
- на підставі наказу про затримку вагонів №71 від 29.01.2010р. (а.с. 57, т.І) потяг №3109 із 64 вагонами, завантаженими вугіллям, про що було складено акт про затримку вагонів №3 від 29.01.2010р. (а.с. 62, т.І);
- на підставі наказу про затримку вагонів №72 від 29.01.2010р. (а.с. 56, т.І) потяг №1603 із 55 вагонами, завантаженими аглорудою, про що було складено акт про затримку вагонів №6 від 29.01.2010р. (а.с. 66, т.І);
- на підставі наказу про затримку вагонів №130 від 30.01.2010р. (а.с. 61, т.І) потяг №3501 із 56 вагонами, завантаженими вугіллям бітумінозним та вакуумним газойлем, про що було складено акт про затримку вагонів №1 від 30.01.2010р. (а.с. 64, т.І).
- на підставі наказу про затримку вагонів №80 від 03.02.2010р. (а.с. 39, т.І) потяг №3503 із 36 вагонами, завантаженими вугіллям, про що було складено акт про затримку вагонів №300 від 03.02.2010р. (а.с. 63, т.І);
- на підставі наказу про затримку вагонів №81 віл 03.02.2010р. (а.с. 46, т.І) потяг №2763 із 55 вагонами, завантаженими вугіллям, про що було складено акт №292 від 03.02.2010р. (а.с. 63, т.І);
- на підставі наказу про затримку вагонів №82 від 03.02.2010р. (а.с. 45, т.І) потяг №2783 із 55 вагонами, завантаженими вугіллям, про що було складено акт №293 від 03.02.2010р. (а.с. 63, т.І);
- на підставі наказу про затримку вагонів №99 від 09.02.2010р. (а.с. 53, т.І) потяг №3605 із 52 вагонами, завантаженими аглорудою, про що було складено акт про затримку вагонів №7 від 09.02.2010р. (а.с. 62, т.І);
- на підставі наказу про затримку вагонів №182 від 21.02.2010р. (а.с. 44, т.І) потяг №2777 із 55 вагонами, завантаженими вугіллям, про що було складено акт про затримку вагонів №268 від 21.02.2010р. (а.с. 62, т.І);
- на підставі наказу про затримку вагонів №183 віл 21.02.2010р. (а.с. 43, т.І) потяг №164 із 54 вагонами, завантаженими ЖРК, про що було складено акт про затримку вагонів №302 від 21.02.2010р. (а.с. 63, т.І);
В день затримки вищезазначених потягів станціями Колосівка, Чорноморська, Кропивницька, Помошна, Тимкове, Трикратне було надіслано станції Берегова телеграми, в яких повідомлялось про затримку вагонів, у зв’язку з неможливістю прийняття їх вантажоодержувачем та відсутністю технічної можливості накопичення потягів на станції призначення.
Після одержання телеграм від станцій Колосівка, Чорноморська, Кропивницька, Помошна, Тимкове, Трикратне (а.с. 116-119, т.І) станцією Берегова відповідно до повідомлень №№ 30, 6, 20, 1, 24, 1, 21, 17, 16, 8, 18, 15, 14, 2, 11, 10, 19, 9, 12, 13, 27, 28, 32, 31, 26, 29 (а.с. 121-133, т.І) було повідомлено відповідача про затримку вагонів шляхом передачі представникам ДП „Морський торговельний порт „Южний” нарочним вищезазначених повідомлень.
Як наслідок, Одеською залізницею було нараховано відповідачу плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу у вагонах з урахуванням часу затримки потягів на станціях Колосівка, Чорноморська, Кропивницька. Помошна, Тимкове, Трикратне на підставі: відомостей плати за користування вагонами №№ 09029211, 08029208, 08029209, 04029204, 05029206, 03029202, 01029193, 03029201, 03029199, 31019192, 30019192, 30019192 (а), 01029194, 28019001, 02029196, 08029207, 03029198, 09029210, 01029195, 04029205, 04029203, 22029215, 22059216, 10029212 (а.с. 68-91, т.І) та накопичувальних карток №№ 10020026, 22020029, 22020028, 04020017, 04020019, 01020006, 09020024, 03020012, 08020021, 02020010, 28019101 а, 01020009, 01020007 (а), 01020007, 01020008, 03020013, 03020015, 01020005, 04020016, 05020020, 04020018, 08020023, 08020022, 09020025 (а.с. 92-115, т.І), відповідно до яких загальний розмір плати за користування вагонами складає 1017080,25 грн., загальний розмір плати за зберігання вантажу у вагонах складає 1243240,10 грн. без ПДВ, загалом 2534489,75 грн., в т.ч. ПДВ.
З підстав існування у відповідача заборгованості по оплаті за користування вагонами та зберігання вантажу у вагонах позивачем було надіслано відповідачу претензії від 15.03.2010р. №ДК-1-58 (а.с. 30-31, т.І), від 15.03.2010р. №ДН-1-57 (а.с. 34-35, т.І) на суму 2534489,75 грн., які залишені останнім без задоволення.
Спірні правовідносини, пов’язані з користуванням вагонами, нарахуванням плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у вагонах регулюються умовами вищезазначеного договору від 01.09.2006р. №УП-647/1 та наступними положеннями законодавства.
Стаття 3 Закону України „Про залізничний транспорт” встановлює, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України „Про транспорт”, цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства.
Статтею 908 ЦК України передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажів, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Частина 5 статті 307 ГК України також встановлює, що умови перевезень вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 46 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457, одержувач зобов’язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
За п.5 Правил зберігання вантажів (статті 12, 46 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №866/5087, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Окрім того, п.8 Правил зберігання вантажів передбачено, що збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). При затримці термін безоплатного зберігання обчислюється з моменту затримки.
Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифне керівництво №1), затверджений наказом Мінтрансу України від 15.11.1999р. №551 та зареєстрований Міністерством юстиції 01.12.1999р. за №828/4121 (з наступними змінами і доповненнями), в пункті 2 розділу 2 встановлює розміри зборів за зберігання вантажів, таким чином, збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами.
Водночас відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під’їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами –суб’єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під’їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Якщо вантажовідправник заявить про відмову від цих вагонів, плата нараховується до моменту одержання відмови. Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами.
За п.5 Правил користування вагонами і контейнерами (ст. 119 - 126 Статуту залізниць України), затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. №113, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458, із наступними змінами та доповненнями, плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника. У разі неповернення залізниці вантажовласником вагона (контейнера) протягом 15 діб після прийняття їх вантажовласником плата за користування за ці 15 діб, а потім за кожні 5 діб стягується, не очікуючи повернення вагона (контейнера).
Відповідно до п.3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Пам’яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к , Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.
Пунктами 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у „Повідомленні про затримку вагонів” (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв’язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передає йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником). Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (п.п. 10, 12, Правил користування вагонами і контейнерами).
Розглянувши матеріали справи, апеляційним господарським судом встановлено, що Одеською залізницею надані суду належні докази, на підставі яких здійснювався облік затриманих на підходах до станції вагонів, а також належні докази повідомлення залізницею відповідача про затримку вагонів, а саме: належним чином засвідчені копії наказів, актів про затримку вагонів, відомостей плати за користування вагонами, накопичувальних карток, телеграм та повідомлень про затримку вагонів.
Вищевказані докази свідчать про правомірність нарахування Одеською залізницею відповідачу плати за користування вагонами та плати за зберігання вантажу у вагонах, окрім тих, що нараховані на підставі актів про затримку вагонів №1 від 25.01.2010р. (а.с. 62, т.І), №289 від 28.01.2010р. (а.с. 65, т.І), №288 від 28.01.2010р. (а.с. 64, т.І) та №290 від 29.01.2010р. (а.с. 65, т.І) та відповідних телеграм (а.с. 116-117, т.І), оскільки в них неправильно вказаний вантажовласник, а саме замість Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний” вказані інші підприємства, що не дозволяє дійти висновку про наявність підстав в зазначених випадках нараховувати відповідачу плату за користування вагонами та плату за зберігання вантажу у вагонах.
З огляду на вищевикладене, Одеською залізницею було обґрунтовано нараховано відповідачу плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу у вагонах з урахуванням часу затримки потягів на станціях Колосівка, Чорноморська, Кропивницька, Помошна, Тимкове, Трикратне, за винятком тих, що нараховані на підставі відомостей плати за користування вагонами №№ 08029209, 02029196, 03029198, 01029195 (а.с. 70, 73, 82, 86, т.І).
За таких обставин слід задовольнити заявлені Одеською залізницею позовні вимоги частково на суму 1793151,23 грн.
Водночас апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог у розмірі 741338,52 грн. з огляду на їх необґрунтованість та недоведеність.
Таким чином, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Одеської залізниці підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 14 вересня 2010 року у справі №25/88-10-2662 - частковому скасуванню як таке, що винесене з неправильним застосуванням норм матеріального права, позовні вимоги Одеської залізниці слід задовольнити частково.
В силу вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на ІТЗ судового процесу покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу Одеської залізниці задовольнити частково.
2.Рішення господарського суду Одеської області від 14 вересня 2010 року у справі №25/88-10-2662 скасувати частково, виклавши резолютивну частину цього рішення в наступній редакції:
„Позов Одеської залізниці задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний” (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Берегова, 3, код ЄДРПОУ 04704790) на користь Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) 1793151 (один мільйон сімсот дев’яносто три тисячі сто п’ятдесят одну) грн. 23 коп. заборгованості, 17931 (сімнадцять тисяч дев’ятсот тридцять одну) грн. 52 коп. держмита, 166 (сто шістдесят шість) грн. 97 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити”.
3.Стягнути з Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний” (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Берегова, 3, код ЄДРПОУ 04704790) на користь Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) 8965 (вісім тисяч дев’ятсот шістдесят п’ять) грн. 76 коп. держмита за розгляд апеляційної скарги.
4.Зобов’язати господарський суд Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 08 грудня 2010 року.
Головуючий суддя
Судді О.О. Журавльов
Л.В. Поліщук
М.В. Михайлов
Судове рішення № 12723770, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 07.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 25/88-10-2662. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: