Постанова № 12723759, 07.12.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2010 р.Справа № 7/335-10-3560

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

Відповідно до розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду №329 від 14.10.2010р. по справі №7/335-10-3560 здійснено заміну судді Журавльова О.О. на суддю Гладишеву Т.Я.

при секретарі судового засідання Бахчеван Х.М..

за участю представників сторін в судових засіданнях від 26.10.2010р., 09.11.2010р., 23.11.2010р. та 07.12.2010р.:

від позивача: не з’явилися;

від відповідачів: Одеської міської ради –Асташенкова О.І., довіреність №30/исх-гс від 25.01.2010р.;

Виконавчого комітету Одеської міської ради - Асташенкова О.І., довіреність №03-11 вих/д від 25.01.2010р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області

від 16 вересня 2010 року

по справі № 7/335-10-3560

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Електроніка”

до відповідачів: Одеської міської ради

Виконавчого комітету Одеської міської ради

про визнання права власності .

          Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладався на 09.11.2010р., 23.11.2010р. та 07.12.2010р..

В судовому засіданні 07.12.2010р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.09.2010р. по справі №7/335-10-3560 (суддя Лепеха Г.А.) задоволено позов ТОВ „Електроніка” до Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання права власності: визнано право власності за ТОВ „Електроніка” на громадську будівлю кафе-бару загальною площею 170,1 кв.м., який складається у літ. „А”: з А 1-1 - коридор 5,5 кв.м., А 1-2 - зал 8,8 кв.м., А 1-3 - зал 15.5 кв.м., А 1-4 - зал 10,3 кв.м., А 1-5 - зал 76,9 кв.м., А 1-6 - бар 22,4 кв.м., А 1-7 - мийочна 4.9 кв.м., А 1-8 - туалет 1,0 кв.м., А 1-9 - туалет 1.1 кв.м., А 1-10 - вхід по підвалу 2,5 кв.м.; у літ. „Б”: з Б 1-1 - коридор 3,8 кв.м., Б 1-2 - кухня 15,5 кв.м.; у літ. „В”: з В 1-1 - туалет 1,9 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 43-б, стягнуто з ТОВ „Електроніка” до Державного бюджету України державне мито в сумі 10200 грн., з посиланням на те, що 04.09.2002р. ТОВ „Електроніка” на підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 08.01.2002р. №2 передано у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0,035 гектарів (350,00 кв.м.) у межах, визначених на плані, яка знаходиться на території Таїровської селищної ради по вул. Академіка Корольова, 43-б, на якій позивач побудував кафе-бар, загальною площею 170,1 кв.м.. про що свідчить технічний паспорт на громадський будинок №43-6 від 26.01.2010р.; 10.08.2009р. Одеське міське управління головного управління МНС України в Одеській області надало дозвіл №285, па початок роботи приміщень, кафе з літнім майданчиком ТОВ „Електроніка”, 11.12.2001р. позивачем укладено договір між ТОВ „Електроніка” та КП „Одесводоканал” про наданим послуг водопостачання та водовідведення, 29.07.2009р. позивачем також була отримана відповідь від санітарно-епідеміологічної станції м. Одеси на запит від 29.07.2009р., в якій вказано, що можливо здійснювати експлуатацію кафе на 15 місць по реалізації страв нескладного приготування, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 43-б, 15.02.2010р. позивачем отримані Технічні умови приєднання до електричних мереж електроустановок № 605 10-10 від ВАТ „Одесаобленерго”, 10.03.2010р. від КП „Сервісний центр” позивачем отримані Технічні умови про падання послуг водопостачання та водовідведення кафе-бару, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 43-б; відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, ст.ст. 15, 16, 392 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі, якщо якась особа не визнає право власності іншої особи на належне такій іншій особі на праві власності майно, порушує право власності такої іншої особи на це майно, така інша особа має право звернутися до суду з позовом до особи, що порушила або не визнає її право власності для захисту свого права власності, згідно з положеннями ст. 376 Цивільного кодексу України Цивільного кодексу України: житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються па земельній ділянці, що не була відведена для цієї мсти, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже збудоване нерухоме майно, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване па пій, якщо це не порушує права інших осіб; підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності, необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно, проте за приписами ст. 31 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до компетенції виконавчих комітетів місцевих рад відноситься надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об’єктів містобудування незалежно від формі власності, а також здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням містобудівного законодавства, правові наслідки самовільного будівництва встановлюються ст. 376 Цивільного кодексу України та не регулюються іншими правовими нормами з питань містобудування та забудови територій, згідно з вимогами Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.2004р. №1952-ІV (з наступними змінами та доповненнями), що регулює відносини, пов’язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, до правовстановлюючих документів, якими є судові рішення, відносяться рішення, якими за результатами розгляду справи у позовному провадженні або в порядку окремого провадження у відповідності з положеннями глави 33 Цивільно-процесуального кодексу України у резолютивній частині визнано право власності за конкретним суб’єктом.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернувся відповідач –Виконавчий комітет Одеської міської ради з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 16.09.2010р. по справі №7/335-10-3560, мотивуючи це тим, що господарським судом першої інстанції не прийнято до уваги вимоги Законів України „Про планування і забудову території”, „Про основи містобудування”, „Про архітектурну діяльність”, рішення від 07.10.2009р. № 4709-V „Про затвердження Порядку вирішення питань розміщення об’єктів містобудування та надання вихідних даних для їх проектування (розділ Правил забудови м. Одеси)”, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було прийнято до уваги, що в матеріалах справи відсутній затверджений проект будівництва громадського будинку, загальною площею 170, 1 кв.м., який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 43-б, таким чином вбачається, що будівництво громадського будинку ТОВ „Електроніка” було розпочато без належним чином затвердженого проекту, чим порушено постанову Кабінету Міністрів України від 30.09.2009р. № 1104 „Деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт”; приписами ст. 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, за п.2 ч.2 ст.331 Цивільного кодексу України встановлено, якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, згідно з „Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року № 923, здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Державною архітектурно - будівельною інспекцією та її територіальними органами, згідно із ст. 18 Закону України „Про основи містобудування”, після закінчення реконструкції об’єкт нерухомості підлягає прийняттю до експлуатації, до того ж п. 3 ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України встановлено, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації, відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження” та п.1.12 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, право звернення в органи місцевого самоврядування за проведенням реєстрації прав власності на нерухоме майно виникає з моменту його прийняття в експлуатацію актом відповідної організації, реєстрації підлягає право власності тільки на об’єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію в установленому законом порядку. До того ж господарським судом першої інстанції порушено норми матеріального права у сфері земельних правовідносин, а саме: ст.ст. 19, 20, 91 Земельного кодексу України, оскільки ТОВ „Електроніка” використовувало земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 43-б, під будівництво громадського будинку, в порушення цільового призначення земельної ділянки - під розміщення побутового павільйону, вказаного у Державному акті на право власності на землю від 04.09.2002р.. Також судом першої інстанції не було досліджено, що згідно з Постановою Верховної ради України від 07.02.2002р. за № 3064-ІІІ „Про зміну меж міста Одеси Одеської області” та Акту „Про встановлені в натурі межі міста Одеси по суміжності з Овідіопольським районом Одеської області” від 31.08.2002р. вказана земельна ділянка знаходитися в межах міста Одеси, тому, ТОВ „Електроніка” повинно було звернутися до Одеської міської ради, щодо розгляду питання про прийняття відповідного рішення відносно зміни цільового призначення земельної ділянки що розташована за адресою: вул. Ак. Корольова, 43-б, таким чином, ТОВ „Електроніка” було здійснено будівництво громадського будинку, загальною площею 170, 1 кв.м., який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 43-б, без належним чином затвердженого проекту, без отримання належним чином оформленого дозволу на виконання будівельних робіт, на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, об’єкт не був прийнятий в експлуатацію у порядку, затвердженому чинним законодавством.

Представник ТОВ „Електроніка” в судове засідання не з’явився, правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, при цьому, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся апеляційним господарським судом належним чином, про що свідчать повідомлення поштового відправлення від 12.10.2010р. та 27.10.2010р.,24.11.2010р., які направлялися судом за адресою позивача, вказаною у позовній заяві (65045, м. Одеса, площа Соборна, 2), між тим, вказані поштові відправлення поверталися до апеляційного господарського суду без вручення, оскільки товариство не було знайдено.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги виконавчого комітету Одеської міської ради, заслухавши представника відповідачів, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду - скасувати, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 04.09.2002р. ТОВ „Електроніка” на підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації від 08.01.2002р. №2 передано у власність земельну ділянку несільськогосподарського призначення –під розміщення побутового павільйону, площею 0,035 гектарів (350,00 кв.м.) у межах, визначених на плані, яка знаходиться на території Таїровської селищної ради по вул. Академіка Корольова, 43-б.

ТОВ „Електроніка” на вказаній земельній ділянці побудувало кафе-бар, загальною площею 170,1 кв.м., про що свідчить технічний паспорт на громадський будинок №43-б від 26.01.2010р..

29.07.2009р. ТОВ „Електроніка” отримало відповідь санітарно-епідеміологічної станції м. Одеси на запит від 29.07.2009р., яка вважає можливим експлуатацію кафе на 15 місць по реалізації страв нескладного приготування, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 43-б.

10.08.2009р. Одеське міське управління головного управління МНС України в Одеській області надало дозвіл №285, на початок роботи приміщень, кафе з літнім майданчиком ТОВ „Електроніка”.

15.02.2010р. ТОВ „Електроніка” отримало Технічні умови приєднання до електричних мереж електроустановок № 60510-10 від ВАТ „Одесаобленерго” .

10.03.2010р. від комунального підприємства „Сервісний центр” ТОВ „Електроніка” отримано Технічні умови про надання послуг водопостачання та водовідведення кафе-бару, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 43-б.

Відповідно до вимог чинного законодавства, а саме приписами ст.23 Закону України „Про планування і забудову території”, визначено, що будівництво об’єктів містобудування, а саме здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об’єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.

Згідно зі ст.5 Закону України „Про основи містобудування”, однією з основних вимог містобудування є забезпечення будівництва об’єктів відповідно до затверджених, у встановленому порядку, проектів цих об’єктів, так, при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об’єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; розміщення і будівництво об’єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об’єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; захист прав громадян та громадських організацій згідно з законодавством.

За ст. 12 Закону України „Про основи містобудування” сільським, селищним, міським радам у сфері містобудування на їх території надають право затверджувати місцеві правила забудови окремих частин населених пунктів або окремі розділи місцевих правил забудови, вносити зміни в зазначені документи за поданням спеціально вповноважених органів містобудування та архітектури відповідно до законодавства. Саме місцевими правилами забудови встановлюється порядок вирішення питань розташування, надання дозволу на будівництво об’єктів містобудування, надання дозволу на виконання будівельних робіт, прийняття цих об’єктів в експлуатацію, а також порядок здійснення контролю за містобудівною діяльністю.

Відповідно до ст. 12 Закону України „Про планування та забудову території” та ст. 9 Закону України „Про архітектурну діяльність”, якими передбачено компетенцію органів місцевого самоврядування відносно права затвердження місцевих правил забудови, Одеською міською радою було прийнято рішенням від 07.10.2009р. № 4709-V „Про затвердження Порядку вирішення питань розміщення об’єктів містобудування та надання вихідних даних для їх проектування (розділ Правил забудови м. Одеси)”.

Пункт 1.4. вказаного Порядку регламентує вимоги до розробки містобудівної документації; вирішення питань забудови земельної ділянки; одержання вихідних даних для проектування; проведення передпроектних і проектних робіт; погодження, експертизи і затвердження проектної документації для будівництва, ремонту, реставрації, пристосування, реабілітації об’єктів культурної спадщини; здійснення будівельних робіт, ремонтно-реставраційних та реабілітаційних робіт на об’єктах культурної спадщини, і прийняття об’єктів в експлуатацію, а також здійснення контролю за містобудівною діяльністю. Порядок визначає відповідальність за правопорушення в сфері містобудування та охорони культурної спадщини.

Згідно з п. 1.7. Порядку основними етапами містобудівної діяльності з проектування і будівництва об’єктів містобудування в м. Одесі є: розробка передпроектних пропозицій; розробка, погодження, державна експертиза, громадське обговорення та затвердження містобудівної документації; вибір міста розташування земельної ділянки;           розробка, погодження, експертиза та затвердження проекту відведення земельної ділянки; отримання вихідних даних для проектування; розробка, узгодження, комплексна державна експертиза і затвердження проектно-кошторисної документації; оформлення і реєстрація документів, що засвідчують право на земельну ділянку для будівництва та експлуатації об’єкта; отримання дозволу на виконання будівельних робіт; будівництво і прийняття об’єктів в експлуатацію.

В матеріалах справи відсутній затверджений проект будівництва громадського будинку, загальною площею 170,1 кв.м., який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 43-б, з наведеного вбачається, що будівництво вказаного громадського будинку ТОВ „Електроніка” розпочало без належним чином затвердженого проекту.

          Отже, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було прийнято до уваги, що в матеріалах справи відсутній затверджений проект будівництва громадського будинку, загальною площею 170,1 кв.м., який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 43-б.

До того ж, Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009р. №1104 „Деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт” затверджено Порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, який визначає процедуру надання дозволу на виконання будівельних робіт: „Дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд”, дозвіл на виконання будівельних робіт надається Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю), дозвіл на виконання будівельних робіт надається щодо об’єкта, який розташовується на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, - територіальні органи Держархбудінспекції,

В матеріалах справи також відсутній дозвіл на виконання підготовчих та будівельних робіт, вказане свідчить про те, що ТОВ „Електроніка” розпочало будівництво громадського будинку, загальною площею 170,1 кв.м., який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 43-б, без належним чином оформленого дозволу на проведення будівельних робіт.

За приписами ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

До того ж, згідно з ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008р. № 923, здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Державною архітектурно - будівельною інспекцією та її територіальними органами, експлуатація закінчених будівництвом об’єктів, що не відповідають проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам та не прийнятих у встановленому порядку, забороняється. Сертифікат відповідності є підставою для укладення договорів про постачання на прийняті в експлуатацію закінчені будівництвом об’єкти необхідних для їх функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії тощо, включення даних про такий об’єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на зазначений об’єкт.

За Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та п.1.12 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, право звернення в органи місцевого самоврядування за проведенням реєстрації прав власності на нерухоме майно виникає з моменту його прийняття в експлуатацію актом відповідної організації, реєстрації підлягає право власності тільки на об’єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 16 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав, на території якого розміщений об’єкт нерухомого майна або більша за площею його частина, реєстрація заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості їх надходження, разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав, та документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень. Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень не приймається у разі відсутності документа, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень. При отриманні заяви та документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, проводиться реєстрація заяви у базі даних про реєстрацію заяв та запитів із зазначенням дати і часу подання. Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень може бути відкликана до прийняття рішення державним реєстратором. Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви правонабувача, сторін (сторони) правочину, за яким виникло право, або уповноважених ними (нею) осіб. Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі заяви органу або посадової особи, якою встановлюється заборона на розпорядження нерухомим майном, або особи, в інтересах якої встановлюється обтяження. Під час подання заяви про державну реєстрацію прав особи, визначені у частині сьомій цієї статті, повинні повідомити орган державної реєстрації прав про наявність встановленої законом заборони на відчуження нерухомого майна.

Між тим, в матеріалах справи відсутні докази, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, прийняття об’єкту до експлуатації у встановленому чинним законодавством порядку та звернення ТОВ „Електроніка” до органу, який уповноважений законодавством на реєстрацію речових прав (КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості”).

До того ж, позивачем не наведено у позовній заяві, чим саме Одеська міська рада та Виконавчий комітет Одеської міської ради порушили права та охоронювані законом інтереси ТОВ „Електроніка”, що спричинило звернення ТОВ „Електроніка” до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської міської ради та Виконавчим комітетом Одеської міської ради про визнання права власності на громадську будівлю кафе-бару.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання права.

За ст. 392 Цивільного кодексу України у разі, якщо якась особа не визнає право власності іншої особи на належне такій іншій особі на праві власності майно, порушує право власності такої іншої особи на це майно, така інша особа має право звернутися до суду з позовом до особи, що порушила або не визнає її право власності для захисту свого права власності.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Між тим, позивачем –ТОВ „Електроніка” у позовній заяві не зазначено, в чому саме полягає порушення, невизнання або оспорювання відповідачами його права власності на самочинне будівництво, позивачем до матеріалів справи не надано доказів, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, порушення, невизнання або оспорювання відповідачами його права власності на самочинне будівництво, що дає підстави вважати про відсутність порушень з боку відповідачів прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ „Електроніка”. а отже, відсутні підстави для задоволення позову,

Та крім того ТОВ „Електроніка” використовувало земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 43-б, під будівництво громадського будинку, в порушення цільового призначення земельної ділянки - під розміщення побутового павільйону, вказаного у Державному акті на право власності на землю від 04.09.2002р., а також слід зазначити, що згідно з Постановою Верховної ради України від 07.02.2002р. за № 3064-ІІІ „Про зміну меж міста Одеси Одеської області” та Акту „Про встановлені в натурі межі міста Одеси по суміжності з Овідіопольським районом Одеської області” від 31.08.2002р. вказана земельна ділянка знаходитися в межах міста Одеси, тому, ТОВ „Електроніка” повинно було звернутися до Одеської міської ради, щодо розгляду питання про прийняття відповідного рішення відносно зміни цільового призначення земельної ділянки що розташована за адресою: вул. Ак. Корольова, 43-б.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 16.09.2010р. по справі №7/335-10-3560 –скасувати.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 –105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 16.09.2010р. по справі №7/335-10-3560 скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ТОВ „Електроніка” (м. Одеса, площа Соборна, 2, код ЄДРПОУ 13925797) на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 42 (сорок дві) грн. 50 коп.

Стягнути з ТОВ „Електроніка” (м. Одеса, площа Соборна, 2, код ЄДРПОУ 13925797) до Державного бюджету України (на р/р №31114095700008 Управління Державного казначейства в Одеській області МФО 82011, ЄДРПОУ 23213460, КБК №22090200) державне мито в сумі 10200 (десять тисяч двісті ) грн..

Стягнути з ТОВ „Електроніка” (м. Одеса, площа Соборна, 2, код ЄДРПОУ 13925797) до Державного бюджету України (на р/р №31114095700008 Управління Державного казначейства в Одеській області МФО 82011, ЄДРПОУ 23213460, КБК №22090200, символ звітності банку 095) державне мито за подання апеляційної скарги у розмірі 5057 (п’ять тисяч п’ятдесят сім) грн. 50 коп..

Зобов’язати господарський суд Одеської області видати накази із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 08.12.2010р..

Головуючий суддя                                                   Савицький Я.Ф.

Суддя                                         Гладишева Т.Я.

Суддя                                                                                 Лавренюк О.Т.