Рішення № 12723528, 06.12.2010, Господарський суд Чернігівської області

06.12.10Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"29" листопада 2010 року           Справа № 20/117

Суддя Цимбал-Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»;

36039, м. Полтава, вул. Фрунзе, 57;

до відповідача: приватного підприємства «Автодрайв –Плюс»

14014, м. Чернігів, вул.. Толстого, 147-в;

предмет спору: стягнення 12966,17 грн.;

за участю представників сторін:

позивача: Приходько Є.А.( довіреність № б/н від 14.01.2010р.) - представник;

відповідача: не з’явився;

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Нова Пошта” звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до приватного підприємства «Автодрайв –Плюс»про стягнення заборгованості в сумі 12102,39 грн., пені в сумі 724,09 грн. та 3% річних в сумі 139,69 грн.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 30.09.2010р. розгляд справи призначено на 14.10.2010р., після чого розгляд справи відкладався до 11.11.2010р. та 29.11.2010р.

Відповідач в судове засідання не з’явився, представника не направив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали № 1400601761140 від 30.09.2010 року., № 1400601759057 від 15.10.2010 року.

Від відповідача надійшов відзив на позов та додаткові пояснення, якими останній просить відмовити у позові та розглядати справу без участі його представника. У додаткових поясненнях, отриманих судом поштою, відповідач зазначає, що на момент подання позову відсутній факт порушення прав позивача, оскільки останнім не заявлялась вимога про сплату відповідачем заборгованості, отже даний позов заявлено безпідставно.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Відповідно до ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

ТОВ «Нова Пошта»надано ПП «Автодрайв-Плюс»послуги з перевезення вантажів в період з 03.03.2010р. по 11.06.2010р. згідно товаро-транспортних накладних.

За своєю юридичною природою правовідносини позивача та відповідача носять характер договору транспортного експедирування, а тому спірні правовідносини регулюються главою 65 ЦК України.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторонни (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

На підтвердження факту надання відповідачеві транспортно-експедиторських послуг надані товарно-транспортні накладні №№ 10002059703 (від 03.03.10р.), 56021000699731 (від 04.03.2010р.), 20570040688820 (від О5.03.2010р., 56191000014328 (від 09.03.10р.), 10002171428 (від 10.03.10р.), 56219000003823 (від 11.03.2010р.), 56998000063341 56191000014703 (від 15.03.10р.), 10002171474 (від 16.0310р.), 5699000066421, 56251000012665 (від 17.03.10р.), 56291000004168, 10002220503 (від 18.032010р.), 10002058725 (від 20.03.10р.), 56021000716372, 56998000071972 від 56021000720545 (від 26.03.10р.), 10002230983 2057004071233 (від 30.032010р.), 56291000004728, 11000248178 (від 31.03.10р.), 20570120713911, 56290000010545, 10002081816 (від 01.04.10р.), 10002233723 (від 02.04.2010р.), 56291000004912, 20570040716668 (від 06.04.10р.), 56021000733056, 56021000733515 (від 09.04. 2010р.), 20570040721294 (від 10.04.2010р.), 20570100721930, 10001911369, 10002269746 (від 12.04.2010р.) 560191000016965, 56290000011267, 56290000011269 (від 13.04.10р.), 560191000017055, 20570010724768 (від 14.04.10р.), 10002227203, 56021000739154, 10002270699 (від 15.04.2010р.), 56191000017461, 56998000097594, 56000000038484 (від 19.04.2010р.) 10002227175, 56021000743236, 10002023998, 20570080730430, 56021000743503, 10002246815 (від 20.04.10р.), 5629000001173 (від 21.04. 2010р.), 56999086000603, 56021000745640, 56191000017773 (від 22.04.10р.), 56998000103566 (від 23.04.2010р.) 56998000105132, 56191000018091, 56021000749547 (від 26.04.10р.), 56251000016282 56191000018114, 56191000018156, 56998000106453, 56191000018188, 20570100738940, 56998000106214 (від 27.04.10р.), 56191000018259, 10002217736, 10002008041 (від 28.04.10Р.), 56191000018403, 56998000109549, 56291000006063 (29.04. 2010р.) 10001911814 (від 30.04.10р.), 56998000112315, 10002284858 (від 05.05.10р.), 56021000758800 (від 06.05.10р.), 10002375515, 20570010747562 (від 07.05.10р.), 56021000762053 (від 11.05.10р.), 56021000765029, 56021000765173, 10002376236, 20570020752430, 1002370365 (від 13.05.10р.), 56021000766042, 11000174536 (від 14.05.2010р.) 56191000019468 (від 15.05.10р.), 56191000019565 (від 17.05.10р.), 56998000127283, 56620000050749 (від 19.05.10р.), 56021000771834 (від 20.05.10р.), 56620000052271 20570010762854, 56510000032292, 56620000052579, 56021000775035 (від 25.05.2010р.), 56021000779103 (від 28.05.10р.), 56191000021092, 56021000784816 (від 03.06.2010р.) 56998000147317 (від 04.06.10р.), 20570050778333 (від 07.06.10р.), 56998000151126, 56021000789713 (від 08.06.10р.), 56998000154472, 56021000792101, 20570020782670 (10.06.10р.), 10002365035 (від 11.06.10р.).

Крім того, доказами підтверджуючими отримання відповідачем від позивача послуг є акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ НП/19-000375 (від 12.03.10р) на суму 166,48грн., НП/19-000393 (від 16.03.10р.) на суму 85,00грн., НП/19-000416 (від 19.03.10р.) на суму 186,25грн., НП/19-000439 (від 22.03.10р.) на суму 21,00грн., НП/19-000456 (від 24.03.10р.) на суму 57,68грн., НП/19-000467 (від 29.03.10р.) на суму 269,00грн., НП/19-000498 (від 31.03.10р.) на суму 99,60грн., НП/19-000525 (від 06.04.10р.) на суму 83,30грн., НП/19-000561 (від 15.04.10р.) на суму 1272,55грн., НП/19-000601 (від 22.04.10р.) на суму 3309,90грн., НП/19-000633 (від 26.04.10р.) на суму 1536,08грн., НП/19-000659 (від 30.04.10р.) на суму 1435,20грн., НП/19-000695 (від 30.04.10р.) на суму 1132,40грн., НП/19-000719 (від 30.04.10р.) на суму 555,10грн., НП/19-000731 (від 13.05.10р.) на суму 166,15грн., НП/19-000768 (від 18.05.10р.) на суму 256,85грн., НП/19-000792 (від 20.05.10р.) на суму 198,42грн., НП/19-000814 (від 26.05.10р.) на суму 64,50грн., НП/19-000857 (від 31.05.10р.) на суму 745,25грн., НП/19-000907 (від 14.06.10р.) на суму 293,00грн., НП/19-000924 (від 15.06.10р.) на суму 111,00грн.,всього на суму 12102,39грн., які підписані та скріплені печаткою відповідача.

Згідно ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк(термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В матеріалах справи наявна претензія №545 від 20.09.2010р. щодо сплати відповідачем заборгованості в сумі 12102,39грн. за надані послуги, яку відповідач отримав, про що свідчить поштове повідомлення №6249602 від 22.09.2010р..

Також, позивачем направлялась відповідачу претензія №546 від 15.11.2010р. з вимогою про сплату боргу в сумі 12102,39грн..

Крім того, на заперечення відповідача стосовно того, що на момент подання позову до суду позивач не звернувся до нього з вимогою про сплату боргу, суд зазначає наступне:

Оскільки чинне законодавство не визначає певних форми та змісту вимоги про виконання зобов’язання, у випадку передбаченому п.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, суд оцінює подання позову до суду, як одну з поданих вимог щодо оплати наданих послуг, а відтак право позивача на отримання оплати за надані послуги на момент звернення з позовом було порушено.

Крім того суд зазначає, що сума заявлена до сплати за претензіями від 20.09.2010р. та від 15.11.2010р. та сума позовних вимог, заявлена при поданні позову позивачем не змінювалась, отже суд вважає, що позивачем належним чином заявлено вимогу про сплату боргу.

Отже, з врахуванням ст. 530 ГПК України, у відповідача виник обов’язок щодо оплати отриманих послуг до 29.09.2010р., тобто на протязі 7-днів з моменту отримання ним претензії від 20.09.2010р.

Отже, оскільки факт отримання послуг від позивача та сума заборгованості за надані послуги відповідачем не спростовувалися, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 12102,39грн. належним чином доведений, документально підтверджений, тому позовні вимоги в цій частині стягнення суми основного боргу на користь позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Господарський суд відхиляє доводи відповідача з приводу не прийняття як належного доказу претензії від 20.09.2010р., оскільки спірна сума підтверджується як позовною заявою так і претензією від 15.11.2010р.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню, нараховану з 17.03.2010р. по 20.09.2010р. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ ( а саме 7,75%), в сумі 724,09грн.

Відповідно до п. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (штраф, пеня), порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно п.1-2 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Щодо нарахування пені, суд зазначає наступне:

Оскільки сторонами в письмовій формі не укладено договору щодо стягнення неустойки (пені), та оскільки разові договори про надання транспортно-експедиторський послуг (на звороті товаро-транспортних накладних) не можуть бути прийняті судом, як належне засвідчення умов договору обома сторонами (за відсутності найменування, підписів повноважних представників, печаток сторін про погодження ними з даними умовами), отже позивачем безпідставно нарахована пеня в сумі 724,09грн., і суд відмовляє в задоволенні такої вимоги.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 136,69грн. 3%річних за період з 17.03.2010р. по 20.09.2010р..

Оскільки суд вважає, що з врахуванням заявленої позивачем вимоги про сплату боргу (претензія від 20.09.2010р.), 3% річних мають нараховуватись відповідачу з 29.09.2010р., отже позивачем безпідставно нараховані 3% річних за період з 17.03.2010р. по 20.09.2010р., а тому суд відмовляє в задоволенні цієї вимоги позивача.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 121,02грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 220,28грн.

Керуючись ст.49, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства «Автодрайв-Плюс»(1404,вул. Толстого, 147-в, м.Чернігів, р/р 26007001322630 в РВ ЗАТ «ОПТ Банк», код ЄДРПОУ 35883991) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»(36039, вул. Фрунзе, 57, м.Полтава, р/р26004323732001 в ПРУ КБ «ПриватБанк», МФО 331401, код ЄДРПОУ 31316718) 12102,39 грн. основного боргу, а також 121,02грн. державного мита та 220,28 витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

                     Суддя                                         М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 06 грудня 2010 року.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна