Рішення № 12723413, 08.12.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2010 р.Справа № 5/1991-10 За позовом Державного підприємства "Українські авіаційні паливно-мастивні матеріали", м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа", м.Хмельницький

про стягнення заборгованості у розмірі 47040,59 грн.

за участю представників сторін :

позивача: Грабовський О.А. - представник за довіреністю від 29.11.2010р. (присутній в засіданні 30.11.2010р.)

відповідача: Петричук Л.П. - представник задовіреністю № 74 від 29.11.2010р. (присутній в засіданні 30.11.2010р.)

У судовому засіданні 30.11.2010р. оголошувалась перерва для прийняття рішення по справі.

Суть спору: Позивач у позові просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 47040,59 грн., згідно договору № 37/п - 2008 від 27.10.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, обґрунтовуючи наявними в матеріалах справи доказами.

У судовому засіданні 30.11.2010р. повноважні представник відповідача не заперечував те, що існує борг перед позивачем, надавши суду відзив на позовну заяву у якому визнає основну заборгованість у сумі 34404 грн. перед позивачем обґрунтовуючи це тим, що сплатити заборгованість добровільно було неможливо, оскільки в умовах фінансово –економічної кризи різко впали замовлення на авіаційні перевезення, що позначилось на систематичній відсутності коштів. У стягненні пені в сумі 12636,59 грн. просить відмовити в зв’язку з пропуском встановленого п. 1 ст. 258 ЦК України строку.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

27 жовтня 2008р. між позивачем - Державним підприємством "Українські авіаційні паливно-мастивні матеріали" (продавець), м. Київ та відповідачем - Відкритим акціонерним товариством "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа", м. Хмельницький (покупець) укладено договір №37/п-2008.

Згідно п. 1.1 даного договору позивач продає, а відповідач купує фільтроелементи виробництва ООО „Элеон- 2” (Росія) в кількості згідно наданої заявки (в подальшому товар).

Відповідно до п. 2.1 договору вартість товару по договору складає 28670 грн., ПДВ –5734 грн. разом 34404 грн.

Згідно п. 3 Відповідач здійснює часткову попередню оплату товару в розмірі 2412 грн. в термін до 01 листопада 2008р., а позивач забезпечує постачання в термін до 25 грудня 2008р. Остаточний розрахунок здійснюється відповідачем в термін до 15 січня 2009р. (п.п. 3.1., 3.2., 3.3. договору).

Відповідно п. 5.1. договору за взаємною згодою товар відвантажується відповідачу або приймається на складі позивача згідно накладних і ввантажується прийнятим відповідачем з моменту підписання приймально –передаточних документів.

У випадку несвоєчасної сплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5 % від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. (п.п. 7.2)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання своїх зобов'язань, визначених договором, позивач передав відповідачу товар, а саме: фільтроелементи ФЭ-170-15-1-В у кількості 6 одиниць, пакет блоків фільтруючих (фільтр СТ-500) ПБФВ-900м –1 одиниця, фільтроелементи ФЭ-170-15-1-В –12 одиниць на загальну суму 34404 грн. з ПДВ згідно видаткової накладної № 86 від 22.12.2008р. по довіреності № 38 від 22.12.2008р.

Відповідач за отриманий товар розрахунку не провів, а тому заборгованість останнього перед позивачем становить 34404 грн.

Позивачем виставлена відповідачу претензія про сплату заборгованості № 6010-1134 від 06.08.2009р. у розмірі 34404 грн. та пені що нарахована позивачем в розмірі 4427,79 грн. відповідно до облікової ставки НБУ, що діяла з 15.01.2009р. по 14.06.2009р. Однак реагування з боку відповідача не було.

На момент подання позову до суду основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 34404 грн.

Окрім того, за прострочення платежу позивачем нарахована відповідачу пеня за період з 15.01.2009р. по 10.08.2010р. у розмірі 12636,59 грн.

У зв'язку з цим позивач просив стягнути з відповідача 34404 грн. основної заборгованості та 12636,59 грн. - пені.

Дослідивши зібрані у справі докази та надавши їм правову оцінку в сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 662 ЦК України, Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання вимог договору № 37/п - 2008 від 27.10.2008р. позивачем передано відповідачу товар, а саме: фільтроелементи ФЭ-170-15-1-В у кількості 6 одиниць, пакет блоків фільтруючих (фільтр СТ-500) ПБФВ-900м –1 одиниця, фільтроелементи ФЭ-170-15-1-В –12 одиниць на загальну суму 34404 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 86 від 22.12.2008р. та довіреністю № 37 від 22.12.2008р.

При цьому, доказів про сплату відповідачем заборгованості за поставлений товар на суму 34404 грн. суду не подано, доводи позивача не спростовано. Крім того, відповідачем у письмовому відзиві, представником позивача в судовому засіданні основний борг в сумі 34404 грн. визнається.

Як слідує із матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 12636, 59 грн. за період прострочення з 15.01.2009р. по 03.11.2010р. згідно поданого в матеріали справи розрахунку.

При цьому, судом при нарахуванні суми пені враховується наступне:

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності зі ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (одним із видів забезпечення виконання зобов’язання є неустойка, зокрема пеня - ч.1 ст. 546 ЦК України, ч.1 ст.549 ЦК України).

Пунктом 7.2 договору № 37/п - 2008 від 27.10.2008р. сторони обумовили, що у випадку несвоєчасної сплати товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5 % від вартості несплаченого товару за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки товар було отримано покупцем 22.12.2008р. по видатковій накладній №86 від 22.12.2008р., то остаточний розрахунок за поставлений товар покупець повинен був здійснити протягом 20 календарних днів до 15.01.2009р. (п.3.3 договору), тому зобов’язання по оплаті за товар повинно було бути виконано 15.01.2009р., строк нарахування пені розпочинається з 15.01.2009р.

При цьому, судом враховується, що договором поставки, зокрема п. 7.1., сторони обумовили, що пеня нараховується за весь час прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами даного договору. Таким чином, вимоги ч.6 ст.232 ГК України щодо застосування 6-ти місячного строку нарахування пені судом не приймаються до уваги, оскільки в договорі сторони передбачили нарахування пені за весь період прострочення.

Проте, ч.2 ст.258 ЦК України передбачено, що для стягнення у судовому порядку неустойки (штрафу, пені) встановлена позовна давність в один рік.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із позовною заявою 12.11.2010р., про що свідчить відтиск штемпеля вхідної кореспонденції господарського суду Хмельницької області за № 01-08/2638, тому з урахуванням приписів ч.2 ст.258 ЦК України в межах строків позовної давності для стягнення пені позивачем враховується період з 12.11.2009р. по 12.11.2010р.

Судом самостійно проведено перерахунок пені що відповідає вимогам чинного законодавства за період з 12.11.2009р. по 12.11.2010р., згідно наступного розрахунку: сума заборгованості х подвійна облікова ставка НБУ х кількість прострочених днів / 365 днів, а тому сума пені становить 6453,81 грн.

При цьому з врахуванням вимог ст.199 ГК України та ст. 258 ЦК України щодо застосування спеціальної позовної давності для стягнення пені правомірно нарахований розмір пені складає 6453,81 грн. Тоді як у стягненні з відповідача надмірно нарахованої неустойки позивачу слід відмовити.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позов в частині заявлення до стягнення основного боргу у сумі 34404 грн. та 6453,81 грн. –пені обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню. В решті позовних вимог суд вважає за необхідне відмовити.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього належить покласти обов’язки по оплаті держаного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу в пропорційному розмірі.

Керуючись ст. ст. 1, 45, 47, 13, 15, 22, 33, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства "Українські авіаційні паливно-мастивні матеріали", м. Київ до Відкритого акціонерного товариства "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа", м. Хмельницький про стягнення заборгованості у розмірі 47040,59 грн. задоволити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Хмельницьке авіапідприємство "Поділля-Авіа", м.Хмельницький (код 01130704) р/р 26005300102650 в УСБ м. Хмельницького, МФО 315018 на користь Державного підприємства "Українські авіаційні паливно-мастивні матеріали", м. Київ (вул. Пр. Перемоги, 14 код 20031451) р/р 26009014039214 в філії АТ „Укрексімбанк” м. Київ МФО 380333 –34404 грн. (тридцять чотири тисячі чотириста чотири гривень 00 коп.) основного боргу, 6453,81 грн. (шість тисяч чотириста п’ятдесят три гривні 81 коп.) пені, 408,60 грн. (чотириста вісім гривень 60 коп.) державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позовних вимог –відмовити.

                              Суддя