Рішення № 12723343, 02.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2010 р. Справа № 53/280-10

вх. № 8984/1-53

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Острога А.Г., за дов.

відповідача - Останін К.Ю., за дов.

розглянувши справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

до ТОВ "Сталекс", м. Харків

про стягнення 48502,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про стягнення з ТОВ "Сталекс", м. Харків заборгованості з неустойки в сумі 48502,19 грн.

В судовому засіданні 01.12.2010 року була оголошена перерва до 02.12.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, але документів та відзиву на позовну заяву в обгрунтування своєї позиції по суті спору до суду не надав.

30.11.2010 року від відповідача надійшов зустрічний позов про зміну та визнання недійсними пунктів угоди про припинення від 15.02.2010 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.12.2010 року суд повернув без розгляду зустрічний позов, в зв*язку тим, що його подано з порушенням п.4 ст.63 ГПК України, а саме не надано доказів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому розмірі.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв’язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

24.11.2004 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сталекс" (відповідач) був укладений договір оренди № 1274-Н на окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення, які розташовані на 1-му та 2-му поверхах 7-поверхової панельної будівлі побутових приміщень корпусу, загальною площею 758,00 м. кв., яке розміщене за адресою: м. Харків вул. Плеханівська 126.

Вищевказане майно знаходиться на балансі державного підприємства "Завод ім. Малишева".

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до умов вищевказаного Договору позивач передав відповідачу в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення, які розташовані на 1-му та 2-му поверхах 7-поверхової панельної будівлі побутових приміщень корпусу, загальною площею 758,00 м. кв., що розміщені за адресою: м. Харків вул. Плеханівська 126, що підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 24.11.2004 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

У відповідності до пункту 3.3. Договору, орендна плата перераховується відповідачем щомісячно, до 10 числа місяця наступного за звітним безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами в розмірі 70%.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що відповідач повинен своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно пункту 3.5 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до Державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Договір оренди було укладено строком на 11 місяців, з 24.11.04 р. до 23.10.05 р. включно.

Згідно ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди № 1274-Н від 24.11.04р. неодноразово подовжувався на той же самий строк, що був укладений.

15.02.10р. РВ ФДМУ по Харківський області (позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Сталекс" (відповідач) уклали та підписали додаткову угоду про припинення договору оренди № 1274-Н від 24.02.04 р., згідно якої вищезазначений договір вважається припиненим 19.06.2009 р.

Згідно вищезазначеної угоди про припинення орендар взяв на себе зобов'язання в 3-х місячний термін, з дати підписання цієї угоди, (відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України), сплатити безпосередньо до Державного бюджету України на рахунки, визначені фінансовими органами, неустойку в розмірі подвійної орендної плати за час прострочення в сумі 57657,20 грн. за весь період фактичного користування державним майном, з дати закінчення терміну договору оренди з 19.06.09р., до моменту повернення об'єкту оренди за актом приймання-передачі майна від 30.11.09 року.

Угода про припинення сторонами не розірвана, у судовому порядку недійсною не визнана, а тому є обов"язковою для виконання сторонами.

Позивачем було зараховано в рахунок погашення неустойки надмірно сплачені кошти з орендної плати в сумі 9144,77 грн. та пені в сумі 50,24 грн.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Стаття 229 ГК України визначає, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завданні невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим кодексом та іншими законами.

Згідно статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Так, позивачем було нараховано відповідачу неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення з урахуванням надмірно сплачених коштів з орендної плати в сумі 9144,77 грн. та пені в сумі 50,24 грн. , а тому розмірі неустойки на момент прийняття рішення у справі складає 48502,19 грн.

Враховуючи, що сума неустойки відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення неустойки, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення неустойки в розмірі 48502,19 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 485,02 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 549, 625, 785 ЦК України, ст.ст.22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталекс" (61157, м.Харків, вул. Кривомазова, 10, к.102, код ЄДРПОУ 32949840) на р/р УДК у Жовтневому районі м. Харкова № 31115094700008, код ЄДРПОУ: 24134113, МФО: 851011, неустойку в сумі 48502,19 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталекс" (61157, м.Харків, вул.Кривомазова, 10, к.102, код ЄДРПОУ 32949840) до державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, код ЄДРПОУ № 24134490, р/р № 31110095700002 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) державне мито в сумі 485,02 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталекс" (61157, м.Харків, вул.Кривомазова, 10, к.102, код ЄДРПОУ 32949840) на користь держбюджету України 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, код ЄДРПОУ № 24134490, р/р № 31219264700002 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 264).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписано судом 06.12.2010 року