Рішення № 12723316, 01.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2010 р. Справа № 47/281-10

вх. № 9852/5-47

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

першого позивача - Матвєєва Д.В. довіреність №7 від 07.04.2010 р.;

другого позивача - Матвєєва Д.В. довіреність б/н від 03.09.2010 р.;

третього позивача - Матвєєва Д.В. довіреність №7 від 07.09.2010 р.;

четвертого позивача - Матвєєва Д.В. довіреність №7 від 07.10.2010 р.;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Будинок "Мегаполіс" м. Запоріжжя;

2) Дочірнього підприємства "Імідж Холдінг" Акціонерної компанії "Імідж Холдінг АпС", с. Хортиця;

3) Закритого акціонерного товариства "Одеський коньячний завод", м.Одеса;

4)Товариства з обмеженою відповідальністю ДП "Кримській винний дім" ТОВ "L"EMPUR DU VIN", м.Феодосія

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Маркет", м. Харків

про стягнення 13758,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Будинок "Мегаполіс" (1й позивач), Дочірнє підприємство "Імідж Холдінг" Акціонерної компанії "Імідж Холдінг АпС" (2й позивач), Закрите акціонерне товариство "Одеський коньячний завод" (3й позивач), Товариство з обмеженою відповідальністю ДП "Кримській винний дім" ТОВ "L"EMPUR DU VIN" (4й позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою щодо стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Маркет" суми боргу у розмірі 12 492,76 грн., пені у розмірі 1 104,09 грн. та три проценти річних у розмірі 162,03 грн., які виникли внаслідок несплати відповідачем отриманого товару на підставі договору № 939 від 27.01.2010 р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 137,69 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Присутній представник першого, другого, третього, четвертого позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримував в повному обсязі. Також надав документи згідно супровідного листа (вх.№26118), які долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, свого повноважного представника не направив. До господарського суду Харківської області 23 листопада 2010 року повернулась ухвала про порушення провадження у справі від 12 листопада 2010 року, яка була направлена на адресу відповідача: м.Харків, вул. Шекспіра,7, з відміткою пошти: фірма вибула.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

          Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача господарським судом встановлено наступне.

27.01.2010 року, між першим позивачем та відповідачем, був укладений договір № 939 (далі - Договір).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно п. 1.1 Договору перший позивач зобов'язаний передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар та сплатити його, на умовах, передбачених Договором.

Згідно п. 1.2 Договору на умовах визначених цим договором позивач зобов"язався передавати у власність відповідача алкогольну продукцію виробництва:

- Дочірнього підприємства "Імідж Холдінг" Акціонерної компанії "Імідж Холдінг АпС" (продукція -1)

- Закритого акціонерного товариства "Одеський коньячний завод" м.Одеса (продукція -2)

-Товариства з обмеженою відповідальністю ДП "Кримській винний дім" ТОВ "L"EMPUR DU VIN" (продукція -3)

- інші виробники (продукція - 4)

Згідно п. 4.2. Договору, ціни на товар та загальна сума товару, що відпускається є договірною та встановлюється окремо на кожну партію товару і вказується в накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов"язання взяті на себе Позивачем за вищевказаним договором поставки виконані належним чином і в повному обсязі - Відповідачу була передана продукція в період з 29.01.2010 по 26.02.2010 року на загальну суму 27 978,36 грн., що підтверджується наступними накладними: № 2273 від 29.01.2010 року на суму 20 092,86 грн., № 60003573 від 12.02.2010 року на суму 836,28 грн., № 60005062 від 26.02.2010 року на суму 1 915,32 грн., № 60005063 (окз) від 26.02.2010 року на суму 2 185,68 грн., № 60005064 (их) від 26.02.2010 року на суму 2 948,22 грн.

Згідно п. 5.1. Договору, оплата за товар, що постачається, здійснюється на рахунки зазначені Постачальником з урахуванням виробника продукції, а саме:

-за продукцію № 1 (виробництва ДП "Імідж Холдинг" АК "Імідж Холдинг АпС") - на рахунок ДП "Імідж Холдинг" АК "Імідж Холдинг АпС";

-за продукцію № 2 (виробництва ЗАТ "Одеський коньячний завод") - на рахунок ЗАТ "ОКЗ";

-за продукцію № 3 (виробництва ДП "Кримський винний дім" ТОВ "L"EMPUR DU VIN") - на рахунок ДП "Кримський винний дім";

-          за продукцію № 4 (інші виробники) - на рахунок ТОВ "ТБ "Мегаполіс".

Так, з урахуванням приписів зазначеного вище п. 5.1. Договору, а також зазначених в накладних вказівок, Відповідач повинен був сплатити вартість раніше поставленого товару на відповідні рахунки виробників продукції, а саме:

за накладною № 2273 від 29.01.2010 року - на рахунок ТОВ "ТБ "Мегаполіс", за накладною № 60003573 від 12.02.2010 року - на рахунок ТОВ "ТБ "Мегаполіс", за накладною № 60005063 від 26.02.2010 року - на рахунок ЗАТ "ОКЗ", за накладною № 60005062 від 26.02.2010 року - на рахунок ТОВ "ТБ "Мегаполіс", за накладною № 60005065 від 26.02.2010 року - на рахунок ДП "Кримський винний дім" ТОВ "L"EMPUR DU VIN", за накладною № 60005064 від 26.02.2010 року - на рахунок ДП "Імідж Холдинг" АК "Імідж Холдинг АпС".

У відповідності до п. 5.3. Договору, остаточний термін оплати отриманої Відповідачем партії товару складає 21 календарних днів з моменту одержання товару Відповідачем за накладною.

Відповідач отримав товар, що підтверджується підписами представників відповідача, але вартість його оплатив лише частково, унаслідок чого виникла заборгованість, яка як встановлено судом складає 12 492,76 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 12 492,76 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь пеню у розмірі 1 104,09 грн. та три проценти річних у розмірі 162,03 грн.

          Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пункт 8.2 Договору передбачає, що за порушення строків розрахунків, передбачених договором, відповідач сплачує позивачу неустойку у вигляді 0,2 % від суми заборгованості за кожний день прострочення розрахунків

          Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування пені суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 137,58 гривень, та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 гривень слід покласти відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 554, 610, 611, 612, 615, ч.1 ст. 626, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", ст.ст. 1, 4, 12, 15, 17, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Маркет" (61045, м. Харків, вул. Шекспіра, буд. 7 код ЄДРПОУ: 36817673) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Мегаполіс" (код ЄДРПОУ: 25484884, юридична адреса 69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 96, п/р 26000204876099 в ЗРУ КБ "Приватбанк", МФО 313399) суму основної заборгованості з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 9 290,99 грн., державне мито у розмірі 92,91 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 59,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Маркет" (61045, м. Харків, вул. Шекспіра, буд. 7 код ЄДРПОУ: 36817673) на користь Дочірнього підприємства "Імідж Холдінг" Акціонерної компанії "Імідж Холдінг АпС" (код ЄДРПОУ: 32096432, юридична адреса 70420, Запорізька область, Запорізький район, с. Хортиця, провулок Сонячний, буд. 5А, п/р 26003108631 в ЗОД АБ "Райффайзен банк Аваль", МФО 313827) суму основної заборгованості з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 2 452,95 грн., державне мито у розмірі 24,53 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 59,00 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Маркет" (61045, м. Харків, вул. Шекспіра, буд. 7 код ЄДРПОУ: 36817673) на користь Закритого акціонерного товариства "Одеський коньячний завод" (код ЄДРПОУ: 00412056, юридична адреса 65005, м. Одеса, вул. Млинова, 13, п/р 26001310728201 в АБ "Південий", МФО 328209) суму основної заборгованості з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 1 612,32 грн., державне мито у розмірі 16,13 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 59,00 грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Маркет" (61045, м. Харків, вул. Шекспіра, буд. 7 код ЄДРПОУ: 36817673) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДП "Кримській винний дім" ТОВ "L"EMPUR DU VIN" 3.          (код ЄДРПОУ: 32945625, юридична адреса: АР Крим, м. Феодосія, вул. Л. Самариної, 19, п/р 26005310039901 в АБ "Південний", МФО 313753) суму основної заборгованості з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 402,62 грн., державне мито у розмірі 4,03 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 59,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Справа №47/281-10

Повне рішення складене 03 грудня 2010 року.