Рішення № 12723296, 30.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2010 р. Справа № 63/277-10

вх. № 9425/6-63

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,довіреність№ № 976890 від "20" жовтня 2010 р.; відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 0801-150 від 12.11.2010 року

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_3, м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіестел" , м. Харків

до Харківського національного університету ім. Каразіна, м. Харків

про зобов'язання вчинити певні дії

та за зустрічним позовом Харківського національного університету ім. Каразіна, м. Харків

до ФОП ОСОБА_3, м. Харків

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ФОП ОСОБА_3, звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати відповідача виконати умови пункту 3.1 договору доручення від 02.06.2008 року, а саме: надати позивачеві право на надання провайдерських послуг по лініях структурованих кабельних мереж, які розташовані за АДРЕСА_2 у якості винагороди. Позов обґрунтований статтями 629, 1000-1003, 1007 ЦК України.

29.11.2010 року до господарського суду від Харківського Національного університету ім. Каразіна (надалі - ХНУ) надійшла зустрічна позовна заява, в якій він просить суд зобов'язати ФОП ОСОБА_3 демонтувати обладнання у АДРЕСА_2 Харківського Національного Університету ім. В.Н. Каразіна. Зустрічний позов обґрунтовує тим, що відповідачем були порушені вимоги статті 1006 ЦК України та не було передано ХНУ звіту про виконані роботи.

Розглянувши матеріали зустрічного позову, суд визнав їх такими, що відповідають вимогам статей 1, 2, 12, 21, 45, 54-57, 60 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України). Відповідно до ч.1 ст. 60 ГПК України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

За таких обставин, а також враховуючи те, що зустрічний позов взаємно повязаний з первісним позовом, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для прийняття зустрічного позову до розгляду разом з первісним позовом.

29.11.2010 року до господарського суду від позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання про демонтаж ліній СКМ та обладнання позивача з гуртожитків №№ 9 та 11. В обґрунтування клопотання посилається на те, що відповідно до Постанови КМУ від 14.04.2010 року № 357 "Про затвердження Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу" та листа від 13.07.2009 року № 187/2-09 Департаменту з питань підготовки та проведення фінального турніру чемпіонату Європи 2012 року та спорту ХНУ ім. Каразіна В.Н. у виконання завдання Державної цільової програми у частині будівництва, реконструкції та переоснащення гуртожитків № 9 та № 11 ХНУ повинен повністю звільнити приміщення гуртожитків № 9 та № 11.

Суд, дослідивши надане клопотання та додані в його обґрунтування докази, долучає його до матеріалів справи.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 29.11.2010 року до 10:30 години 30.11.2010 року.

В судовому засіданні представник ФОП ОСОБА_3 підтримує первісний позов у повному обсязі та наполягає на його задоволенні. Проти зустрічного позову заперечує в повному обсязі та просить суд відмовити в його задоволенні.

Присутній в судовому засіданні представник ХНУ підтримує зустрічний позов у повному обсязі, проти первісного позову заперечує в повному обсязі.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення протри них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача по первісному та зустрічному позовам, суд встановив наступне.

02.06.2008 року між ФОП ОСОБА_3 та ХНУ був укладений договір доручення (надалі - договір), відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_3 зобов'язується укласти на підставі доручення ХНУ від свого імені та за свій рахунок договір з установою, яка має ліцензію на монтаж структурованих кабельних мереж (надалі - СКМ) локальної комп'ютерної мережі АДРЕСА_2

Пунктом 1.2 договору визначено, що за умовами договору на монтаж СКМ ФОП ОСОБА_3 повинен бути замовником. Строк дії договору на монтаж СКМ не повинен перевищувати строк дії цього договору, а договір що укладається на виконання п. 1.1 цього договору на монтаж СКМ повинен бути узгоджений зі службою головного інженера ХНУ (пункти 1.3 та 1.4 договору).

У пункті 2.4 договори сторони дійшли згоди про те, що ФОП ОСОБА_3 письмово повідомляє ХНУ про закінчення виконання доручення та передає все отримане в зв'язку з його виконанням.

В якості винагороди за виконання доручення ХНУ надає ФОП ОСОБА_3 право на надання провайдерських послуг, за наявністю у ФОП ОСОБА_3 ліцензії на такий вид діяльності, по лініям СКМ, розміщеним за адресами: АДРЕСА_2 (пункт 2.4 договору).

Строк дій договору встановлений до 02.06.2010 року (пункт 5.1 договору).

Відповідно до ліцензії серіїНОМЕР_2, виданої Національною комісією з питань регулювання зв'язку України 22.07.2009 року ФОП ОСОБА_3 має право на надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації телемереж (телекомунікаційних мереж) на території м. Харкова.

Відповідно до договору № 1124 від 01.08.2008 року та акту виконаних робіт до договору від 18.08.2008 року, ТОВ "Байт-Юкрейн" та ТОВ "Київбудреконструкція" були проведені та виконані робти по розробці проектної документації для ФОП ОСОБА_3, на побудову структурованої кабельної мережі гуртожитків АДРЕСА_2 що включає в себе розробку структурної схеми, схеми розташування обладнання і проводок, розробку таблиці з'єднань і підключень.

22.09.2008 року ФОП ОСОБА_3 було надано ХНУ чотири робочі проекти на монтаж СКМ АДРЕСА_2 для погодження зі службою головного інженера ХНУ, на виконання п. 1.4 договору. Як свідчать копії робочих проектів, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи, на кожній з них міститься штамп: "К производству робот" Гл. инженер Харьковского национального университета им. В.Н. Каразина" з підписом головного інженера.

03.11.2008 року між ФОП Петруша та ТОВ "Сіестєл" був укладений договір № 121109, відповідно до умов якого виконавець (ТОВ Сіестєл") зобов'язується виконати на замовлення замовника - ФОП ОСОБА_3 роботи з монтажу структурованої кабельної мережі за АДРЕСА_2 комплектність та кількість яких передбачені у додатку № 1 до договору, що є його невід'ємною частиною цього договору, відповідно до робочих проектів №№ 4-08-200810-01, 4-08-200811-01, 4-08-200802-01, 4-08-200804-01.

Відповідно до акту № 78 приймання виконаних підрядних робіт за 16.11.2009 року ТОВ "Сіестєл" було виконано замовлені роботи, відповідно до умов договору.

12.04.2010 року ХНУ було отримано лист ФОП ОСОБА_3, в якому він просив ХНУ розглянути питання щодо виконання вимог п. 3.1 договору доручення від 02.06.2008 року та підписання актів виконаних робіт. Також просив призначити зустріч з питань обговорення умов подальшої співпраці ХНУ та ФОП ОСОБА_3

28.04.2010 року листом № 0801-59 ХНУ було надано відповідь що питання розглядається та про умови подальшої співпраці ФОП ОСОБА_3 буде повідомлено додатково.

01.06.2010 року ХНУ було отримано листа ФОП ОСОБА_3 в якому він просив призначити відповідальну особу з розгляду питання, щодо виконання ХНУ вимог п. 3.1 договору від 02.06.2008 року та підписання актів виконаних робіт; призначити відповідальну особу з питань обговорення умов подальшої співпраці ХНУ та ФОП ОСОБА_3; визначити та повідомити про строки виконання ХНУ обов'язків, щодо виконання умов договору доручення від 02.06.2008 року.

12.10.2010 року до ХНУ надав ФОП Петруша відповідь листом № 0801-135, в якій зазначив, що оскільки ФОП ОСОБА_3 в порушення вимоги ст. 1006 ЦК України, негайно не повернув ХНУ доручення, не надав звіт про виконання доручення та не повернув все одержане у зв'язку з виконанням доручення, договір від 02.06.2008 року припинив свою дію, зобов'язання ФОП ОСОБА_3 за договором не були виконані, а тому підписання акту виконаних робіт до договору та підписання нового договору не є можливим. ФОП ОСОБА_3 надається 10-ти денний строк від дня отримання цього листа для демонтажу обладнання та його вивозу з орендованого приміщення.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті, підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Отже, договір є правовою формою (засобом) узгодження волі двох або декількох сторін, спрямованої на досягнення певного результату.

Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя (стаття 1001 ЦК України).

Повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 1002 ЦК України).

У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (стаття 1003 ЦК України).

Відповідно до статті 1004 ЦК України, повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення.

Згідно статті 1006 ЦК України, повірений зобов'язаний: 1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; 2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; 3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Відповідно до статті 1007 ЦК України, довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення. Довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором: 1) забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; 2) відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення. 3. Довіритель зобов'язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення. 4. Довіритель зобов'язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

Суд не може погодитись з твердженням позивача за зустрічним позовом про те, що відповідач за зустрічним позовом порушив свої зобов'язання за договором, оскільки повинен був негайно повернути ХНУ довіреність і надати звіт про виконання доручення, оскільки умовами договору від 02.06.2008 року це не вимагається (пункт 2.4 договору).

Відповідно статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Зважаючи на викладене, за переконанням суду, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження обґрунтованості зустрічних позовних вимог, що вказує на відсутність правових підстав для їх задоволення, оскільки договір укладений в порядку та у формі, передбачених чинним законодавством, позивачем по первісному позову до суду надані докази його належного виконання, а за таких обставин господарський суд, дійшов висновку про обґрунтованість первісним позовних вимог та про безпідставність та недоведеність зустрічних позовних вимог, а тому задовольняє первісний позов у повному обсязі та відмовляє в задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.

Щодо клопотання позивача за зустрічним позовом про зобов'язання ФОП ОСОБА_3 демонтувати лінії СКМ, то суд відмовляє в його задоволенні, виходячи з наступного. Позивач за зустрічним позовом звернувся до господарського суду з позовом в якому просить зобов'язати ФОП ОСОБА_3 демонтувати обладнання у АДРЕСА_2 Харківського Національного Університету ім. В.Н. Каразіна. У зазначеному клопотання позивач за зустрічним позовом просить суд зобов'язати ФОП ОСОБА_3 демонтувати лінії СКМ у гуртожитку № 11. Тобто клопотання та зустрічний позов містять в собі ідентичні вимоги. Суд дійшов висновку про безпідставність зустрічного позову та відмову в його задоволенні, а тому відмовляє в задоволенні клопотання.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача по первісному позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 626, 627,,629, 1000-1007 Цивільного кодексу України, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 60, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти зустрічну позовну заяву та призначити її розгляд разом з первісним позовом.

В задоволенні клопотання позивача за зустрічним позовом про демонтаж лінії СКМ - відмовити.

Первісний позов задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна ( 61077, м. Харків, м. Свободи, 4, код ЄДРПОУ 02071205) виконати умови пункту 3.1 договору доручення від 02 червня 2008 року, а саме: надати ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1, 61072, АДРЕСА_1) право на надання провайдерських послуг по лініях структурованих кабельних мереж, які АДРЕСА_2 у якості винагороди.

Стягнути з Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна ( 61077, м. Харків, м. Свободи, 4, код ЄДРПОУ 02071205) на користь ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_1, 61072, АДРЕСА_1) - 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову - відмовити повністю.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 15.11.2010 року, після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення складений та підписаний 03 грудня 2010 року