Рішення № 12723258, 24.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2010 р. Справа № 45/270-10

вх. № 9103/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Савін О.С., доручення від 01.04.2009 р.

відповідача - Криса О.В., доручення від 02.11.2010 р.

розглянувши справу за позовом СВК агрофірма "Солоненське", с. В. Солоне

до СК "Рідний край", смт. Борова

про стягнення 37066,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 2800 грн. заборгованості, 4830 грн. пені, 2044 грн. інфляційних, 792,12 грн. річних, 1400 грн. штрафних санкцій, а також відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати по справі мотивуючи тим, що відповідачем порушено зобов’язання в частині оплати отриманого ним товару за договором купівлі-продажу № 2009-007 від 16 квітня 2009 року, укладеного між сторонами.

Ухвалою суду про порушення провадження у справі № 45/270-10 розгляд справи призначено на 03 листопада 2010 року.

В засіданні суду 03 листопада 2010 року позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в засіданні суду 03 листопада 2010 року проти позову заперечує в повному обсязі, надав до справи відзив на позовну заяву, який залучено судом до матеріалів справи.

В засіданні суду 03 листопада 2010 року за клопотання відповідача та позивача оголошувались перерви до 17 листопада та до 24 листопада 2010 року.

Після перерв 24 листопада 2010 року розгляд справи було продовжено.

Позивач позовні вимоги підтримує, надав до матеріалів справи додаткові докази, які залучено до матеріалів справи.

Відповідач проти позову заперечу, вказує на порушення з боку відповідача приписів Закону України "Про насінні та садивний матеріал" та на форс-мажорні обставини.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд визнав позовні вимоги позивача підлягаючими частковому задоволенню з наступних підстав:

16 квітня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 2009-007, згідно умов якого позивач взяв на себе зобов’язання щодо передачі у власність відповідачу товару, який належить позивачу: насіння соняшнику гібриду 1-го покоління "Знахідка" у кількості 2000 кг. за ціною 28000 грн. (ціна за одиницю товару 14 грн. за 1 кг.) протягом 1 дня з моменту укладення договору, перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару, що оформлюється видатковою накладною, а відповідач взяв на себе зобов’язання прийняти товар від позивача та оплатити його вартість в розмірі 100% у термін 01 жовтня 2009 року шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача (п. п. 1.1, 2.1, 2.2, 3.2, 4.1, 4.2, 4.3 договору).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ст. 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Таким чином, дослідивши умови спірного договору, суд вважає, що договір купівлі-продажу № 2009-007 від 16 квітня 2009 року за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу з розстрочкою платежу, який містить визначення товару, його ціну, порядок і строки платежу (кінцевий строк оплати 01 жовтня 2009 року, порядок розрахунку – п. 4.3 договору).

Згідно з накладною № 276 від 16 квітня 2009 року позивач на виконання своїх зобов'язань за договором передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 28000 грн., що підтверджено вказаною накладною, яка міститься в матеріалах справи, та дорученням відповідача на отримання ТМЦ серія ЯКУ № 809681 від 15 квітня 2009 року.

В порушення взятих на себе зобов’язань за договором, а саме розділу 4 договору, відповідач розрахунок за отриманий від позивача товар по строку 01 жовтня 2009 року не здійснив.

Заборгованість відповідача становить 28000 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 28000,00 грн.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 28000,00 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

З посиланням на ст. 625 ЦК України та п. п. 6.3, 6.4 договору позивачем також пред’явлено до стягнення 4830 грн. пені, 2044 грн. інфляційних, 792,12 грн. річних та 1400 грн. штрафних санкцій.

Пунктом 6.3 договору сторонами передбачено сплату пені в розмірі 0,05% від суми але не більше подвійної облікової ставки НБУ що діяла на момент прострочення за кожен день прострочення.

Пунктом 6.4 договору сторонами передбачено відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 5% від ціни товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

За таких обставин, враховуючи порушення відповідачем встановлених договором термінів щодо оплати товару, суд визнав позовні вимоги позивача в частині 421,15 грн. пені, 2044 грн. інфляційних та 792,12 грн. річних обґрунтованими, підтвердженими наданим розрахунком і підлягаючими задоволенню.

В решті позовних вимог позивача щодо пені та в позовних вимогах щодо 1400 грн. штрафу суд відмовляє в їх задоволенні виходячи з приписів Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та встановлених ЦК України та ГК України строків щодо нарахування та пред’явлення до стягнення пені та штрафу (при їх пред’явленні до стягнення позивачем не було враховано приписи ст. 232 ГК України та ст. 258 ЦК України).

Також суд не бере до уваги посилання відповідача щодо наявних форс-мажорних обставини, оскільки висновок про форс-мажорні обставини, на який посилається відповідач, встановлює їх станом на 05 травня 2010 року за період зима-весна 2010 року, тоді як зобов’язання щодо оплати наявне у відповідача по строку 01 жовтня 2009 року, тобто по передуючому періоду. Також суд критично ставиться до тверджень відповідача щодо недодержання позивачем приписів Закону України "Про насіння та садивний матеріал", оскільки після одержання товару відповідача не звертався до позивача із вимогами, тощо, щодо якості товару, що також регламентовано вказаним Законом, товар використав на свій потреб, про що вказано відповідачем під час розгляду справи.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 312,57 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Виходячи з викладеного та керуючись 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Рідний край", 63801, Харківська область, Борівський район, смт. Борова, вул. Колгоспна, 54 (код ЗКПО 31936143) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу Агрофірма "Солоненське", 63830, Харківська область, Борівський район, с. Вище Солоне, вул. Молодіжна, 76 (п/р 26004301760438 в філії "Відділенні Промінвестбанку в м. Ізюм Харківської обл.", МФО 351492, код ЗКПО 00708437) 28000,00 грн. боргу, 421,15 грн. пені, 2044 грн. інфляційних, 792,12 грн. річних, 312,57 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя

Повний текст судового рішення по справі № 45/270-10 підписано 25 листопада 2010 року.