Рішення № 12723231, 10.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2010 р. Справа № 49/209-10

вх. № 8681/3-49

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Сеник С.Г., дор. № 0448/10 від 09.06.2010 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "МТС Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Харчового комбінату "Ідеал", м. Первомайський

про стягнення 5950,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 5950,26 грн. заборгованості. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої зобов’язання в частині своєчасної оплати послуг за Договорами про надання послуг мобільного зв'язку: № 1424370 від 11.12.2003 р. та додаткової угоди до нього №4380474 від 06.07.2009 р.; №1694368 від 22.06.2004 р. та додаткової угоди до нього №4244430 від 18.02.2009 р.; №1694372 від 22.06.2004 р. та додаткової угоди до нього №3759416 від 13.03.2008 р.; №1450141 від 19.12.2003 р. та додаткової угоди до нього №4380480 від 06.07.2009 р. та №2320080 від 04.07.2005 р. та додаткової угоди до нього №4380472 від 06.07.2009 р., які були укладені між сторонами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, через канцелярію суду надав заяву про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яка була задоволена судом.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою суду та відзиву на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив.

В ухвалі суду від 20.10.2010 року сторони попереджені про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

Між Приватним акціонерним товариством "МТС Україна" (оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Харчовим комбінатом "Ідеал" (абонент) було укладено низку договорів про надання послуг мобільного зв’язку, а саме: № 1424370 від 11.12.2003 р. та додаткової угоди до нього №4380474 від 06.07.2009 р.; №1694368 від 22.06.2004 р. та додаткової угоди до нього №4244430 від 18.02.2009 р.; №1694372 від 22.06.2004 р. та додаткової угоди до нього №3759416 від 13.03.2008 р.; №1450141 від 19.12.2003 р. та додаткової угоди до нього №4380480 від 06.07.2009 р. та №2320080 від 04.07.2005 р. та додаткової угоди до нього №4380472 від 06.07.2009 р.

Відповідно зазначених договорів позивач зобов’язався надавати послуги мобільного зв’язку, а відповідач зобов’язався користуватися наданими послугами та сплачувати їх вартість відповідно до умов договорів. Відповідачу було надано особовий рахунок № 1.10822279.

Згідно з умовами договорів та Правил користування мережами стільникового зв’язку, як складовою частиною договору, в разі затримки оплати оператор має право відмовити абоненту в подальшому наданні послуги та розірвати цей договір. Призупинення надання послуги та розірвання договору не звільняє абонента від оплати суми заборгованості та виплати неустойки.

Станом на 26.12.2009 року у відповідача виникла заборгованість за надані послуги мобільного зв’язку, у зв'язку з чим договори були розірвані та на підставі п. 1.5 додаткових угод до них нараховано договірну санкцію.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач свої зобов’язання за вищевказаним Договором виконав належним чином, надавав відповідачеві послуги мобільного зв’язку. Але відповідач свої зобов’язання по оплаті виконував неналежним чином, у зв’язку з чим станом на день подачі позову до суду утворилась заборгованість за послуги зв’язку в сумі 2120,90 грн., заборгованість по сплаті збору до Пенсійного фонду України в сумі 165,16 грн.

Судом встановлено, що 08.01.2010 року позивач направив відповідачу претензію № 1,10822279/01 та розрахунок заборгованості на суму 5950,26 грн. та 34,75 грн. пені. Але відповідач суму заборгованості не перерахував, відповіді на претензію не надав.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором в частині сплати вартості наданих послуг, за таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 2120,90 грн. заборгованості та 165,16 грн. заборгованості по сплаті збору до Пенсійного фонду України, - обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згвдно до ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, сторони в п. 1.3. додаткових угод до договорів, передбачили, що забезпеченням виконання зобов'язання абонента перед оператором не відмовлятись від основного договору та/або від цієї Додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії за Основним договором, є договірна санкція, встановлена на підставі ст. 546 Цивільного кодексу України. В разі, якщо Абонент відмовляється від основного договору та/або від цієї Додаткової угоди зокрема - від послуг голосової телефонії, до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1. цієї Додаткової угоди (за винятком, коли причиною відмови є невиконання Оператором своїх зобов'язань згідно з Основним договором), або коли дія Основного договору достроково припиняється на підставі п. 5.2 Основного договору в зв'язку з несплатою Абонентом наданих йому послуг зв'язку, Абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь оператора договірної санкції в розмірі, визначеному в додаткових угодах за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії цієї Додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії.

Позивач надав обґрунтований розрахунок договірної санкції, відповідно якого належна до сплати сума становить 3664,20 грн., тому позовні вимоги в цій частині також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 102,00 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Керуючись ст. ст. 525, 546, 625, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 234 Господарського кодексу, ст. ст. 1, 4,12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити заяву позивача про залучення до матеріалів справи наданих доказів.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Первомайський харчовий комбінат "Ідеал" (адреса: 64100, Харківська область, м. Первомайськ, вул. Залізнична, б. 76, п/р 26009016818535 в ХФ ВАТ "Укрсоцбанк", МФО 351618, код ЄДРПОУ 32643182) на користь Приватного акціонерного товариства "МТС Україна", (адреса: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, п/р 26008526 в "Райффайзен Банк Аваль", м. Києва, МФО 300335, код ЄДРПОУ 14333937) - 2120,90 грн. заборгованості, 165,16 грн. заборгованості по сплаті до Пенсійного фонду України, 3664,20 грн. договірної санкції, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 15.11.2010 року.