Рішення № 12723201, 25.11.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" листопада 2010 р.Справа № 6/93-1582

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

За позовом Приватне мале підприємство "Олімпік" (вул. Транспортна, 8/17, м. Тернопіль, 46000)

до відповідача ОСОБА_1 особи - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Філія державного підприємства Укрдержбудекспертиза в Тернопільській області, (вул. Грушевського ,8, м. Тернопіль)

про розірвання договору, cтягнення 34000 грн. проведеної оплати на розробку проекту магазину з офісним приміщенням та 8960 грн. збитків.

За участю представників сторін:

Позивача - Авдєєнко В.В.

Відповідача ОСОБА_4

Третьої особи - не з'явився

Суть справи:

Приватне мале підприємство "Олімпік" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 особи - підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору №3 від 27.11.2007 року на створення науково - технічної продукції, стягнення 34000 грн. проведеної оплати на розробку проекту магазину з офісним приміщенням та 8960 грн. збитків.

В усних та письмових поясненнях, представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на його безпідставність.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2010 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Філію державного підприємства Укрдержбудекспертиза в Тернопільській області.

Судове засідання, призначене вперше на 21 жовтня 2010 року, неодноразово відкладалось, востаннє на 25 листопада 2010 року.

В засіданні представникам сторін, третьої особи, розяснювались належні їм права та обовязки, передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд встановив наступне:

27 листопада 2007 року між підприємцем ОСОБА_2 та ПМП «Олімпік»укладено договір №3 на створення науково-технічної продукції, згідно з яким виконавець (відповідач) брав на себе зобовязання в строк до 20 березня 2008 року виготовити проект магазину з офісними приміщеннями по вул. Л.Курбаса в м. Тернополі, а замовник (позивач) зобовязувався оплатити вартість виконаних робіт.

При цьому, згідно пунктом «а»особливих умов договору, обовязок приступити до виконання проектної документації у підприємця виникав з дати перерахування замовником авансу.

На виконання умов договору, згідно представлених розписок від 21 грудня 2007 року, 29 січня 2008 року, 23 травня 2008 року та 12 лютого 2009 року, ПМП «Олімпік»передало підприємцю ОСОБА_2 34000 грн. готівкових коштів, а ОСОБА_2 виконав робочий проект на будівництво викупленої незавершеної будівництвом будівлі під магазин продовольчо-промислових товарів з офісними приміщеннями по вулиці Л. Курбаса в м. Тернополі.

Зауважень щодо неналежно проведеної оплати чи недостатнього обсягу наданої документації від виконавця робіт (під час їх виконання) на адресу замовника не надходило.

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх державної експертизи»№1269 від 31.10.07р., на підставі договору №25 від 12 лютого 2009 року про виконання комплексної державної експертизи, робочий проект на будівництво, замовником було передано Філії державного підприємства «Укрдержбудекспертиза»(третя особа у справі) для проведення обовязкової комплексної державної експертизи.

Вартість експертизи в сумі 8960 грн. оплачено ПМП «Олімпік»платіжним дорученням №29 від 16 лютого 2009 року.

22 квітня 2009 року експертною установою надано зведений висновок №84/25, відповідно до змісту якого, робочий проект на будівництво, виконаний підприємцем ОСОБА_2 містить ряд недоліків, котрі слід відкорегувати.

Згідно з усними та письмовими поясненнями представника Філії державного підприємства «Укрдержбудекспертиза», після внесення змін та коригувань до робочої документації (усунення недоліків), експертною установою видається позитивний висновок без додаткової оплати.

Як зазначено у листі відповідача від 24 квітня 2009 року, підприємець ОСОБА_2 отримав висновок експертизи та взяв на себе зобовязання усунути недоліки у робочому проекті згідно зауважень експертизи.

Не виправлення протягом тривалого терміну виконавцем визначених експертизою недоліків, стало підставою звернення позивача до суду із позовом.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, право визначення підстав та предмета позову, які становлять предмет судового дослідження, належить виключно позивачу.

За змістом ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За своєю правовою природою укладена між сторонами угода є договором підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст. 837 ЦК України).

Згідно з ст. 847 цього Кодексу, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника, про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи, про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

В порядку ч.1 ст. 857 ЦК України, робота виконана підрядником має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Приписи ч.2 ст. 857 ЦК України вказують, що виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Статтею 887 ЦК України, визначено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ст. 891 ЦК України, підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт.

У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію (ч.2 ст. 891 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - ст. 610 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частина друга названої статті).

У відповідності до ст. 611 цього Кодексу, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як вбачається з вищезгаданих поданих позивачем доказів, які не спростовані відповідачем, зобовязання по договору №3 від 27.11.2007 року на створення науково - технічної продукції останнім виконано неналежним чином і недоліки у виконаних роботах не усунуто.

Враховуючи все вищенаведене, вимоги позивача про розірвання договору слід задовольнити.

При цьому, суд критично оцінює посилання відповідача на неотримання від замовника вихідних даних та відсутність обєктивного визначення вартості виконаних робіт як такі, що не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Окрім того, у разі наявності таких обставин, що впливають на результат роботи, відповідач (в силу ст.ст. 847, 848, 887, 888 ЦК України) повинен був повідомити про них замовника та не приступати до виконання робіт.

За приписами ст. 1212 глави 83 ЦК України, серед іншого, особа зобов'язана повернути майно тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобовязанні (ч.3 ст.1212 ЦК України).

З огляду на викладене, виплачені підприємцю кошти в сумі 34000грн. підлягають поверненню.

В порядку ст.ст.15,16,22 ЦК України, у разі порушення цивільного (особистого немайнового або майнового) права та інтересу, кожна особа має право звернутися до суду за його захистом, у т.ч. шляхом відшкодування збитків.

У розумінні ст. 22 ЦК України, збитками є, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Господарський кодекс України (стаття 225) включає до складу збитків лише витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків. Тому, у господарських відносинах витрати, які особа мусить зробити в майбутньому, до складу збитків не включаються (п.41 Листа ВГСУ від 07.04.2008р. №01-8/211).

Окрім того, збитки підлягають відшкодуванню за наявності складових для їх відшкодування, а саме: порушення зобовязання зі сторони боржника, факту заподіяння збитків та їх розмір, вини боржника у їх завданні, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і збитками).

Доказів на підтвердження понесення реальних збитків позивачем не представлено. Не можуть бути визначені як збитки завдані з вини відповідача витрати позивача на експертизу. Оскільки її проведення є обовязковим, а у разі усунення недоліків у проекті, позитивний висновок надається без додаткової оплати.

Від так, у задоволенні позову в частині відшкодування збитків в сумі 8960 грн. вартості проведеної обовязкової комплексної державної експертизи (з наведених позивачем підстав) слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-3, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 48, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Розірвати договір №3 від 27.11.2007 року на створення науково - технічної продукції укладений між Приватним малим підприємством "Олімпік" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2

2. Стягнути з ОСОБА_1 особи - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1

На користь Приватного малого підприємства "Олімпік" (вул. Транспортна, 8/17, м. Тернопіль, код 14031286) 34000 грн. проведеної оплати на розробку проекту магазину з офісним приміщенням, 425 грн. сплаченого держмита, 194,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

3. В задоволенні вимог про стягнення 8960 грн. збитків відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 07 грудня 2010р., через місцевий господарський суд.

Суддя