Рішення № 12722520, 30.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.10                                                                                 Справа№ 30/178 (10)

за позовом: Публічне акціонерне товариство „Кредобанк” в особі центральної філії ПАТ „Кредо банк”, м. Львів

до відповідача: ТзОВ „Роса-ТБС”, с. Солонка

про стягнення 139949,00 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

від позивача – Грущак В.О.

від відповідача –н/з

Суть спору:

Позов заявлено Публічним акціонерним товариством „Кредобанк” в особі центральної філії ПАТ „Кредобанк”, м. Львів до товариства з обмеженою відповідальністю „Роса-ТБС”, с. Солонка про стягнення 139949,00 грн.

Ухвалою суду від 13.09.2010р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.10.2010р.

12.10.2010р., 12.11.2010р, розгляд справи відкладався з причин, наведених у відповідних ухвалах суду.

Представник позивача в судове засідання з»явився, подав заяву про збільшення розміру позовних вимог № 01.02-8279/10 згідно якої просить стягнути з відповідача 140852,60 грн., а саме: 119150,85 грн. –прострочена заборгованість по кредиту, 8327,55 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 12073,60 грн, - прострочені відсотки по кредиту, 1100,60 грн. пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 200,00 грн. комісія за управління кредитом. Позовні вимоги підтримав відповідно до поданої заяви.

          Представник відповідача явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив.

          Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

08.05.2008р. між сторонами укладено договір кредитної лінії №101, згідно якого позивач зобов»язався відкрити відповідачу кредитну лінію у розмірі 150000,00 грн. на умовах, передбачених у договорі, а відповідач зобов»язувався повернути кредит в термін до 07.05.2010р, зі сплатою за користування кредитними коштами відсоткової ставки в розмірі 26,25 % річних.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1, ч.2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов”язання по кредитному договору виконав своєчасно та в повному обсязі, що підтверджується виписками по особовим рахункам за період з 08.05.2008р. по 11.11.2010р. (в матеріалах справи).

Відповідно до п.5.1 кредитного договору, відповідач зобов»язався повернути позивачу кредит у повному обсязі в порядку і терміни передбачені договором.

Однак, відповідач свої зобов”язання по договору повністю не виконав, у зв”язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 119150,85 грн., що підтверджується довідкою №01.04-8277/10 від 30.11.2010р. про стан заборгованості (в матеріалах справи). Дана обставина відповідачем не заперечена.

Згідно п. 4.3 кредитного договору, відповідач зобов»язувався сплачувати проценти за користування кредитом у валюті отриманого кредиту щомісяця, але не пізніше останнього банківського дня місяця, за який нараховані проценти. Так, позивачем за період з грудня 20009р. по травень 2010р. нараховано 12073,60 грн. – прострочені відсотки по кредиту.

Відповідно до п.4.1.3 кредитного договору, відповідач зобов»язаний щомісячно сплачувати позивачу комісію за управління кредитом в сумі 50,00 грн. За період з січня 2010р. по квітень 2010р. позивачем нараховано комісію за управлінням кредитом в сумі 200,00 грн.

У відповідності до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 7.1 кредитного договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань, відповідач на вимогу банку сплачує пеню, яка згідно розрахунку та заяви про збільшення позовних вимог становить: 8327,55 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 08.04.2010р. по 02.09.2010р. та 1100,60 грн. пеня за несвоєчасну сплату відсотків за період з 01.12.2009р. по 02.09.2010р.

Направлена позивачем вимога №01.14/08-1578/10 про сплату заборгованості, залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог, заборгованість відповідача станом на 30.11.2010р. становить 140852,60 грн. Вказана суми є обґрунтована і підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об”єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами, і підлягають до задоволення, відповідно до заяви про збільшення позовних вимог.

Судові витрати покласти на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.11, 526, 627, 638, 639, 1054 ЦК України, ст.193, 216 ГК України, ст.ст.33,34, 43, 49, 82, 84, 85,116 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Роса-ТБС», Пустомитівський район, с. Солонка, вул. Львівська, 82 (код ЄДРПОУ 34943834) на користь Публічного акціонерного товариства „Кредобанк” в особі центральної філії ПАТ „Кредобанк”, м. Львів, вул. Наливайка,6 (р/р 290999901 в Центральній філії ПАТ «Кредобанк», МФО 325365, код ЄДРПОУ 22360822) - 119150,85 грн. –прострочена заборгованість по кредиту, 8327,55 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 12073,60 грн, - прострочені відсотки по кредиту, 1100,60 грн. пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 200,00 грн. комісія за управління кредитом 1408,53 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                           

Рішення складено 06.12.2010р.