Рішення № 12722522, 02.11.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.10 Справа№ 32/152 (2010)

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши матеріали справи

За позовом: Підприємства „Інфосистема-2” - товариства з обмеженою відповідальністю, м.Рівне.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Міст Експрес”, м.Львів.

Про стягнення 1500,00 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: не зявився.

Від відповідача: не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Підприємство „Інфосистема-2” - товариство з обмеженою відповідальністю, м.Рівне звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Міст Експрес”, м.Львів про стягнення 1 500,00 грн.

Ухвалою суду від 09.09.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 28.09.2010р. Розгляд справи було відкладено на 12.10.2010р. В судовому засіданні 12.10.2010р. було оголошено перерву до 20.10.2010р.

Згідно розпорядження заступника голови господарського суду Львівської області від 20.10.2010р. справу було передано на розгляд судді Артимовичу В.М. Ухвалою суду від 19.10.2010р. розгляд справи було відкладено на 02.11.2010р.

Згідно розпорядження голови господарського суду Львівської області від 25.10.2010р. справу було передано для подальшого розгляду судді Сухович Ю.О.

Представник позивача в судове засідання 02.11.2010р. не зявився, ухвалою суду від 20.10.2010р. його явка визнавалась необов»язковою.

Представник відповідача в судове засідання 02.11.2010р. не з»явився, подав клопотання вих. № 1257 від 02.11.2010р. (вх.. № 21191 від 02.11.2010р.) про відкладення розгляду справи у зв»язку із зміною представника та з метою ознайомлення з матеріалами справи.

Розглянувши подане представником відповідача клопотання, суд прийшов до висновку відмовити у його задоволенні, оскільки відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обовязком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, в той час як в матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення у справі.

Попередньо представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позову повністю та просить відмовити у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, при відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

ТзОВ «Міст Експрес»згідно вантажної декларації про відправку товару № 018-0006630 від 30.04.2010р. поданої Підприємством у формі ТзОВ «Інфосистема-2»зобов»язалось доставити цифровий фотоапарат моделі Canon А-480, серійний номер 8836202252 до пункту призначення та передати його одержувачу - ПІІ «Монблан»за адресою: м.Київ, вул.Марка Вовчка, 18А.

За перевезення товару позивачем було сплачено 44,00 грн. згідно фіскального чеку від 30.04.2010р.

Відповідач вищевказаний товар до пункту призначення не доставив, оскільки він був втрачений, в зв»язку з чим 18.05.2010р. позивач звернувся до відповідача з претензією, яка була останнім прийнята.

У зв»язку з відсутністю відповіді на подану претензію, позивач 12.07.2010р. повторно направив відповідачу претензію № 21, що підтверджується фіскальним чеком № 1638 від 12.07.2010р., яка також була залишена без відповіді та задоволення.

Відтак, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача шкоди в сумі 1500,00 грн. оголошеної цінності вантажу.

Крім держмита в сумі 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., позивач просить стягнути з відповідача 1 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Факт прийняття відповідачем до перевезення цифрового фотоапарату моделі Canon А-480, серійний номер 8836202252 підтверджується підписаною сторонами вантажною декларацією про відправку товару № 018-0006630 від 30.04.2010р. та не заперечується відповідачем. Вартість фотоапарату становить 1211,00 грн. (копія фіскального чеку в матеріалах справи).

Відповідно до п. 9.1. умов перевезення, викладених на звороті вантажної декларації перевізник несе відповідальність за шкоду завдану з його вини відправнику (одержувачу) внаслідок втрати чи пошкодження вантажу в розмірі фактично завданих збитків, але в будь-якому разі в розмірі, що не перевищує оголошеної цінності вантажу.

Відповідач підтвердив факт звернення до нього позивача з претензією від 18.05.2010р. Враховуючи, що в підтвердження вартості вантажу позивачем було надано чек на суму 1211,00 грн. відповідач, провівши внутрішнє розслідування прийняв рішення компенсувати збитки в сумі 1255,82 грн., з яких 1211,00 грн. вартість вантажу, 44,82 грн. сплачена позивачем вартість перевезення.

Між сторонами 06.09.2010р. було підписано акт узгодження претензії № 5-1028 від 28.06.2010р., в якому погоджено відшкодування позивачу 1255,82 грн. та зазначено, що останній гарантує, що ним не буде предявлятись жодних вимог до перевізника щодо відшкодування шкоди за повну втрату відправлення за номером вантажної декларації № 018-0006630.

Факт сплати відповідачем 1255,82 грн. підтверджується платіжним дорученням № 315 від 22.09.2010р. та не заперечується позивачем.

Суд не приймає до уваги є твердження відповідача про те, що звернення позивача до суду є безпідставним, оскільки з вини позивача акт узгодження претензії був підписаний лише 06.09.2010р. Як вбачається із штепмеля поштового відділення на конверті, в якому на адресу позивача надійшли: відповідь вих. № 949/2010 від 16.06.2010р. на претензію від 18.05.2010р. та акт узгодження претензії № 5-1028 від 28.06.2010р., датою надсилання є 10.09.2010р.

На вимогу суду відповідач не надав доказів надсилання відповіді на претензію та акту узгодження претензії, пояснюючи це тим, що вони були надіслані звичайним листом без повідомлення.

Відтак, зважаючи на сплату відповідачем 1255,82 грн. провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України у зв»язку з відсутністю предмету спору в цій сумі.

Щодо вимоги позивача про стягнення 244,18 грн. (різниця між оголошеною цінністю 1500,00 грн. вказаною у вантажній декларації та сплаченою відповідачем сумою 1255,82 грн.), суд не вбачає підстав для її задоволення, оскільки сторонами 06.09.2010р. підписано акт узгодження претензії, в якому позивач погодився, що після сплати йому фактично завданої шкоди він гарантує, що ним не буде предявлятись жодних вимог до перевізника щодо відшкодування шкоди за повну втрату відправлення за вантажною декларацією № 018-0006630.

Позивач просить стягнути з відповідача 1 000,00 грн. витрат на послуги адвоката згідно укладеного між ним та адвокатом ОСОБА_1 договору № 8/438 07.07.2010р. На виконання умов договору між позивачем та адвокатом підписано акт виконаних робіт від 17.09.2010р., згідно якого адвокат здійснив підготовку матеріалів: претензії, позовної заяви та інших, вартість наданих послуг складає 1 000,00 грн. В підтвердження сплати витрат на послуги адвоката згідно вищевказаного договору позивач надав платіжне доручення № 29 від 16.09.2010р.

Згідно ст.44 ГПК України до складу судових витрат відносяться послуги адвоката. За умовами ч.3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про адвокатуру»оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до ст. ст. 44, 48 ГПК України, ст. ст. 2, 12 Закону України «Про адвокатуру»судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають стягненню у випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними платіжними документами.

Вартість наданих адвокатських послуг підтверджуються договором на правову допомогу № 8/438 від 07.07.2010р., актом виконаних робіт від 17.09.2010р., платіжним дорученням № 29 від 16.09.2010р.

Визначена позивачем ціна позову становить 1500,00 грн., вартість витрат на послуги адвоката становлять 1 000,00 грн. Відтак суд, враховуючи те, що спір між сторонами не є складним, а також те, що розмір витрат на послуги адвоката не повинен бути неспівромірним, тобто явно завищеним, прийшов до висновку стягнути з відповідача 200,00 грн. за послуги надані адвокатом.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати - держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст.49 ГПК України, покласти на відповідача пропорційно сплаченій ним сумі, оскільки відшкодування за втрату вантажу було здійснено після порушення провадження у справі.

Керуючись ст.ст.11,509,526 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, ст.75, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-84,115,116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 244,18 грн. завданої шкоди та 800,00 грн. витрат на послуги адвоката відмовити.

2. В частині стягнення 1255,82 грн. провадження у справі припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міст Експрес», 79035, м.Львів, вул.Зелена, 147 (код ЄДРПОУ 34857447) на користь Підприємства «ІНФОСИСТЕМА-2»- Товариства з обмеженою відповідальністю, 33022, м.Рівне, вул.Льонокомбінатівська, 3 (код ЄДРПОУ 34857447) 85,39 грн. держмита, 197,58 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 200,00 грн. витрат на послуги адвоката.

4. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя