ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.11.10 Справа № 2/171
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Токарчика Б.Й., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Борислав Львівської області” до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Борислав про стягнення 66159 грн. 97 коп. шляхом звернення стягнення на заставлене майно
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Борислав Львівської області” звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Борислав про стягнення 66159 грн. 97 коп. шляхом звернення стягнення на заставлене майно.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 08.11.2010р. призначив розгляд справи на 22.11.2010р.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії, на виконання умов якого відповідачу надано кошти в сумі 50000 грн. 00 коп. для придбання товарно-матеріальних цінностей. Відповідач зобовязувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк. Однак, відповідач свої зобовязання щодо сплати процентів та повернення суми кредиту не виконав, на дату подання позову до суду заборгованість становить 48000 грн. 00 коп. по кредиту, 12279 грн. 99 коп. по сплаті процентів, 4942 грн. 36 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 937 грн. 62 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів. Також зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір застави товарів в обороті, згідно умов якого відповідач передає в заставу позивачу для забезпечення вимог позивача по кредитному договору майно. Відповідно до умов договору застави, в разі невиконання або неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору, позивач має право задовольнити забезпечені договором застави вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави. У звязку з цим просить стягнути заборгованість, звернувши стягнення на заставлене майно на суму 66159 грн. 97 коп.
Відповідач в судове засідання не зявився, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 08.11.2010р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений (повідомлення про вручення поштового відправлення №05281140, дата вручення відповідачу 13.11.2010р.), клопотань про відкладення не подавав, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Представнику розяснено права та обовязки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
В судовому засіданні 22.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 26.11.2010р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
10 червня 2008р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії №157/Кр96.
За цим договором банк (позивач) зобовязувався надати позичальнику (відповідачу) кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 50000 грн. 00 коп. на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобовязувався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.
Ліміт кредитної лінії зменшується за наступним графіком:
з 1 квітня 2009р. ліміт встановлюється в сумі 30000 грн. 00 коп.
з 1 травня 2009р. ліміт встановлюється в сумі 20000 грн. 00 коп.
з 1 червня 2009р. ліміт встановлюється в сумі 10000 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 2.2. кредитного договору №157/Кр96 від 10.06.2008р., дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту 8 червня 2009р.
На виконання умов вищевказаного договору, позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 50000 грн. 00 коп.
Згідно п. 3.2. кредитного договору №157/Кр96 від 10.06.2008р., проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником (відповідачем), виходячи із встановленої банком (позивачем) процентної ставки у розмірі 20% річних.
2 листопада 2009р. сторони уклали договір про внесення змін до кредитного договору №157/Кр96 від 10.06.2008р., якою встановили дату остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум 08.06.2010р., процентну ставку, визначену п. 3.2., у розмірі 25% річних, а також змінили графік зменшення ліміту кредитної лінії.
Проценти нараховуються банком щомісячно, за період з першого по двадцяте число звітного місяця та з двадцять першого числа звітного місяця по останній календарний день звітного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного п. 2.2. цього договору. Проценти сплачуються позичальником щомісячно в день їх нарахування з поточного рахунка позичальника на рахунок, відкритий банком (п. 3.2. договору).
Відповідно до п. 3.4. кредитного договору №157/Кр96 від 10.06.2008р., у випадку порушення позичальником встановленого п. 2.2. цього договору строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту, позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із процентної ставки у розмірі 40% річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 3.2. цього договору.
Договором про внесення змін від 02.11.2009р. сторони процентну ставку, визначену п. 3.4. кредитного договору, встановили в розмірі 28% річних.
У звязку з порушенням строків повернення кредиту та сплати відсотків, позивач звернувся до відповідача з претензією за №270, в якій вимагав до 30.06.2009р. повернути суму кредиту, а також сплатити відсотки. Відповідачем вказана претензія залишена без розгляду та задоволення.
За вих. №436 від 27.10.2010р. позивач звернувся до відповідача з листом, в якому вимагав погасити заборгованість до 29.10.2010р. Відповідачем дані вимоги також були залишені без розгляду та задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобовязання перед позивачем щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами по кредитному договору №157/Кр96 від 10.06.2008р. не виконав, на дату судового розгляду заборгованість відповідача перед позивачем становить 49800 грн. 00 коп. по кредиту, 12279 грн. 99 коп. заборгованості по сплаті процентів.
10 червня 2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір застави товарів в обороті №96.
16 жовтня 2009р. сторони уклали договір застави товарів в обороті №96/1.
2 листопада 2009р. сторони уклали договір про внесення змін №96/2 до договору застави №96/1 від 16.10.2009р., яким п. 1.1. договору застави викладено в новій редакції.
За договором застави (в редакції, викладеній договором про внесення змін від 02.11.2009р.) забезпечуються вимоги заставодержателя (позивача), що випливають з кредитного договору №157/Кр96 від 10.06.2008р. (а також усіх додаткових угод до нього), укладеного між заставодержателем (позивачем) та заставодавцем (відповідачем), за умовами якого останній зобовязаний повернути заставодержателю до 08.06.2010р. кредит у розмірі 50000 грн. 00 коп., проценти за користування ним у розмірі 25% річних, у тому числі відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 28% річних, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання заставодавцем умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.
Відповідно до п. 1.2. договору застави товарів в обороті, предметом застави є основні засоби та товари, перелік яких викладений у додатку №1 до цього договору, який є його невідємною частиною.
Пунктом 5.1. договору застави товарів в обороті передбачено, що заставодержатель (позивач) набуває право звернення стягнення на майно та його реалізацію якщо у момент настання строку виконання заставодержателем зобовязань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до п. 2.2. кредитного договору строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитним договором строки сум процентів за користування кредитом (сум комісійної винагороди за управління кредитом) (у тому числі процентів за неправомірне користування кредитом); та або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені кредитним договором
Згідно ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобовязань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобовязання боржником, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до п. 5.3. кредитного договору №157/Кр96 від 10.06.2008р., за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту та/або плати за кредит та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник (відповідач) сплачує банку (позивачу) пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобовязання мало бути виконано (п. 6. ст. 232 ГК України).
Пунктом 3.5. кредитного договору №157/Кр96 від 10.06.2008р. встановлено, що у випадку, якщо банком застосована до позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно, та сплачуються позичальником у порядку, передбаченому п. 3.2. цього договору для нарахування та сплати процентів.
З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 4942 грн. 36 коп. та пеню за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 937 грн. 62 коп.
Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Частиною 2 цієї статті встановлено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 19 Закону України “Про заставу” встановлено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Згідно абз. 1 ст. 20 Закону України “Про заставу”, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави (абз. 6 ст. 20 Закону України “Про заставу”).
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 572, 575, 589, 599, 610, 612, 625, 626, 1048, 1054 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України, ст.ст. 19, 20 Закону України “Про заставу” та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1.Позов задоволити.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ, пров. Шевченка, 12 (ідентифікаційний код 00039002) в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Борислав Львівської області”, м. Борислав, вул. Шевченка, 2, Львівська область (ідентифікаційний код 09325407) заборгованість по кредитному договору №157/Кр96 від 10.06.2008р. на суму 66159 грн. 97 коп., в тому числі 48000 грн. 00 коп. заборгованості по кредиту, 12279 грн. 99 коп. заборгованості по сплаті процентів, 4942 грн. 36 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 937 грн. 62 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів шляхом звернення стягнення на заставлене майно, яке належить Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, а саме: стенд балансувальний SICAM -1 шт., стенд для перевірки кутів встановлення коліс автомобіля “Вектор” - 1 шт., стенд шиномонтажний SІСАМ - 1 шт., болгарка DVТ - 2.2 кВт - 2 шт., болгарка DVТ - 1.8 кВт - 2 шт., болгарка “Інтерскол” 1.5 кВт - 1 шт., перфоратор DVТ - 1 кВт - 1 шт., дрель ударна DVТ - 1 кВт - 1 шт., дрель ударна 0,65 кВт - 2 шт., станок заточний CRAFT-MEN 0.75 кВт - 1шт., станок свердлильний CRAFT-MEN 0.75 кВт - 1шт., пила монтажна МАКІТА 2 кВт - 1шт., станок деревообробний-рейсмус 2 кВт - 1 шт., машина шліфувальна по дереву DVТ - 0.6 кВт - 1 шт., електрорубанок “Фіолент” 1 кВт - 1шт., електролобзик “Фіолент” 0.62 кВт - 1 шт., електрофреза по дереву “Фіолент” 0.62 кВт - 1 шт., пневмоінструмент Sehwarz BASH SOK 1000 - шт., арматура 12 мм - 540 м. пог., арматура 18 мм - 120 м. пог., квадрат 14 - 360 м. пог., круг 8 мм - 500 м. пог., круг 14 мм - 180 м. пог., кутник 75x75x6 - 150 м. пог., лист г/к 4x1500x6000 3 шт., профіль 20x20x2 - 320 м. пог., профіль 60x60x2 - 80 м. пог., профіль 80x40x2 - 110 м. пог., смуга 40x5 - 220 м. пог., швелер 22 мм - 25 м. пог. та знаходиться за адресою: м. Борислав, вул. Шевченка, 142, Львівська область і переданого згідно договору застави товарів в обороті №96/1 від 16.10.2009р.
3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ, пров. Шевченка, 12 (ідентифікаційний код 00039002) в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Борислав Львівської області”, м. Борислав, вул. Шевченка, 2, Львівська область (ідентифікаційний код 09325407) 661 грн. 60 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4.Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя
Судове рішення № 12722484, Господарський суд Львівської області було прийнято 22.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2/171. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: