Рішення № 12722367, 18.11.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" листопада 2010 р. Справа № 18/183-10

Розглянувши матеріали справи за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль

до Військової частини А-2215, м. Бориспіль

про стягнення 393,90 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

за участю представників сторін

від позивача: Бегейович Р.В.

від відповідача: не з‘явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(далі - позивач) до Військової частини А-2215 (далі - відповідач) про стягнення 393,90 грн. осоновного боргу та 0,90 грн. 3% річних.

Провадження у справі №18/183-10 порушено відповідно до ухвали суду від 28.10.2010 року та призначено справу до розгляду на 09.11.2010 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 09.11.2010 року без поважних причин не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позов не надав. Позивач у судовому засіданні 09.11.2010 року позовні вимоги підтримав та у зв’язку з наявністю заборгованості, просить стягнути з відповідача також пеню.

У зв‘язку із нез‘явленням у судове засідання 09.11.2010 року відповідача на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався на 18.11.2010 року.

У судове засідання 18.11.2010 року відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, повторно без поважних причин не з‘явився.

За таких обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи у відповідності до ст. 75 Господарського кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

29.10.2009 року та 23.12.2009 року Військовою частиною А-2215 (далі –відповідач) надіслано листи за №454 та №522 до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(далі –позивач) з проханням виготовити перепустки типу «Стоянка –літак»військовослужбовцям, які відповідно до своїх обов‘язків за займаною посадою забезпечують організацію та виконання заходів по відправці та зустрічі літаків Збройних Сил України.

На виконання зазначеної заявки позивачем виготовлено та відповідно до реєстру від 03.02.2010 року №97-62-135 передано відповідачу одну постійну перепустку строком на один рік та повторно три постійні перепустки строком на один рік та здійснено ксерокопіювання листа формату А-4; відповідно до реєстру від 04.04.2010 року №97-11-11 одну постійну перепустку строком на один рік та ксерокопіювання листа формату А-4.

Вищезазначені послуги з виготовлення перепусток та ксерокопіювання надавалися відповідачу відповідно розцінок позивача, які діяли на час виготовлення перепусток.

Факт надання послуг із виготовлення перепусток підтверджується рахунками –фактурами №15/5 від 31.01.2010 року на суму 277,80 грн., та №15/289 від 31.05.2010 року на суму 155,20 грн., які направлялися на адресу відповідача та відповідними актами приймання –здачі виконаних послуг від 31.01.2010 року та від 31.05.2010 року та реєстрами №97-11-11 від 04.04.2010 року та №97-62-135 від 03.02.2010 року.

По факту надання послуг позивачем виставлялися рахунки –фактури на оплату №15/5 від 31.01.2010 року та №15/289 від 31.05.2010 року.

Оскільки рахунки –фактури не були оплачені, позивачем 01.09.2010 року направлено на адресу відповідача вимогу №35-28/5-51 про погашення у семиденний термін з моменту отримання претензії наявної заборгованості за надані послуги з виготовлення перепусток, яка отримана відповідачем 03.09.2010 року, однак у визначений законом строк відповіді на претензію не надійшло.

У зв‘язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті наданих послуг з виготовлення перепусток за ним утворилась заборгованість у сумі 393,90 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, відповідач зобов‘язаний здійснити оплату наявної заборгованості до 10.09.2010 року. Однак, станом на день подання позову заборгованість у сумі 393,00 грн. відповідачем не сплачена.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з правочинів.

Згідно з ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно зі ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання та одностороння зміна умов договору не допускається. Таким чином, заборгованість відповідача складає 393,00 грн., що відповідачем по суті не заперечено та не спростовано.

Таким чином, позивачем доведено наявність у відповідача заборгованості у сумі 393,00 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій. Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимога позивача про стягнення 0,90 грн. 3% річних підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Військової частини А-2215 (08300, Київська обл., м. Бориспіль, Соцмістечко, код ЄДРПОУ 23570059) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(08307, Київська область, м. Бориспіль, код ЄДРПОУ 20572069) 393 (триста дев‘яносто три) грн. боргу, 0,90 грн. 3% річних 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у випадку подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя