Рішення № 12722258, 06.12.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.10 Справа № 17/292/10

Суддя

за позовною заявою: Запорізького державного медичного університету, 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгове об’єднання “Гранд”, 69000, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 56-А, кв. 25

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50

про стягнення 231,69 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: Гуназа В.Г., довіреність від 22.01.10 № 01/120

Ганчева О.С., довіреність від 06.12.10 № 01/3856

від відповідача: не з’явився

від третьої особи: Здор А.О., довіреність від 14.09.10 № 01/199

СУТЬ СПОРУ:

06.10.10 до господарського суду Запорізької області звернувся Запорізький державний медичний університет (надалі ЗДМУ) з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгове об’єднання “Гранд” (далі за текстом ТОВ ВТО “Гранд”) заборгованості за договором про відшкодування витрат по сплаті земельного податку від 23.09.09 в розмірі 257,06 грн., з яких: 216,01 грн. - заборгованість по сплаті земельного податку та 41,05 грн. - пеня за прострочення виконання зобов’язань.

Ухвалою від 06.10.10 судом порушено провадження у справі № 17/292/10, судове засідання призначено на 22.11.10. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об’єктивного розгляду і вирішення справи. Цією ж ухвалою судом залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 50).

Ухвалою від 22.11.10 розгляд справи у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача судом відкладено на 06.12.10.

Заявою про уточнення позовних вимог за вих. від 02.12.10 № 01/3805, проти якої не заперечив представник третьої особи, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про відшкодування витрат по сплаті земельного податку від 23.09.09 в розмірі 231,69 грн., з яких: 216,01 грн. - заборгованість по сплаті земельного податку та 15,68 грн. - пеня за прострочення виконання зобов’язань.

Заява подана відповідно до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та прийнята судом до розгляду.

Отже, предметом спору є стягнення з відповідача загальної заборгованості за договором про відшкодування витрат по сплаті земельного податку від 23.09.09 в розмірі 231,69 грн.

За заявою позивача та третьої особи розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 06.12.10, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Позивачу та третій особі роз’яснено про час написання рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням уточнень до неї та пояснив наступне. 23.09.09 між сторонами у справі, на виконання умов п. 5.10. договору оренди державного нерухомого майна від 16.09.09 № 2473/д, укладено договір про відшкодування витрат по сплаті земельного податку від 23.09.09. Предметом вказаного договору від 23.09.09 є відшкодування витрат ЗДМУ по сплаті податку на землю. Однак зобов’язання щодо сплати земельного податку в строк –один раз на рік, не пізніше 20 лютого поточного року, відповідач не виконав. У зв’язку з тим, що дія договору оренди державного нерухомого майна від 16.09.09 № 2473/д припинена достроково та орендоване майно повернуто ЗДМУ - 01.07.10, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті земельного податку в розмірі 216,01 грн. за період дії договору, а саме: з 23.09.09 по 01.07.10. Крім того, за несвоєчасну сплату боргу, відповідно до умов спірного договору, відповідачу нарахована пеня в розмірі 15,68 грн. за період з 21.02.10 по 01.07.10. На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з’явився, позовні вимоги не спростував, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

Згідно з п. 3.6 роз’яснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.97 № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями), (…) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу.

Ухвала від 06.10.10 про порушення провадження у справі № 17/292/10 надіслана судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, що підтверджується, у відношенні до відповідача, довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з якою станом на 19.10.10 місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгове об’єднання “Гранд” є: 69000, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 56-А, кв. 25.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи належного повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи № 17/292/10.

Представник третьої особи надав суду письмовий відзив за вих. від 20.10.10 № 10-01-06086, в якому просить суд прийняти рішення на розсуд суду.

Згідно із ст. 75 ГПК України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

16.09.09 між регіональним відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (Орендодавець) і товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгове об’єднання “Гранд” (Орендар) укладено договір № 2473/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького державного медичного університету, за умовами якого (п. 1.1. договору) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - не житлові приміщення, вбудовані в перший поверх учбового корпусу № 3 (Літера А-4; приміщення №№ 7, 8, 9, 10, 11) загальною площею 103,7 кв.м., які розміщені за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 24 відповідно до плану та експлікації приміщень з технічного паспорту будинку.

Орендоване майно перебуває на балансі Запорізького державного медичного університету.

Факт передачі майна підтверджено актом прийому передачі від 16.09.09 (додаток № 1 до договору оренди від 16.09.09 № 2473/д).

Відповідно до п. 5.10. договору оренди від 16.09.09, Орендар зобов’язався протягом 15 робочих днів з дати підписання цього договору укласти з Балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю та надати їх копії Орендодавцю.

З матеріалів цієї господарської справи вбачається, що на виконання умов п. 5.10. договору оренди від 16.09.09, 23.09.09 між Запорізьким державним медичним університетом (Балансоутримувач) та ТОВ виробничо-торгове об’єднання “Гранд” (Орендар) укладено договір про відшкодування витрат по сплаті земельного податку, предметом якого є відшкодування витрат Балансоутримувачу по сплаті податку на землю.

Згідно п. 2.1. договору від 23.09.09, розрахунок компенсаційних виплат здійснюється Орендарем пропорційно орендованій площі.

Термін оплати: один раз на рік, не пізніше 20 лютого поточного року. Орендар проводить оплату шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Балансоутримувача протягом 3-х банківських днів від дати отримання відповідного рахунка (п.п 2.2., 2.3. договору від 23.09.09).

За своєю правовою природою правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб’єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов спірного договору, позивачем з супровідним листом за вих. від 21.09.10 № 01/2682 надіслано на адресу відповідача рахунок від 20.09.10 № 713 про сплату заборгованості по земельному податку в розмірі 216,01 грн. Вказаний рахунок отриманий уповноваженою особою відповідача - 30.09.10, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендоване), оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Однак, як встановлено судом, відповідач договірних зобов’язань, визначених в п. 2.3. договору від 23.09.09 щодо перерахування коштів паротягом 3-х банківських днів від дати отримання рахунку на оплату земельного податку не виконав, внаслідок чого, заборгованість зі сплати податку станом на час розгляду господарської справи № 17/291/10 в суді становить 216,01 грн.

Факт наявності основного боргу в розмірі 216,01 грн. підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги ту обставину, що відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов’язань за договором про відшкодування витрат по сплаті земельного податку від 23.09.09, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 216,01 грн. доведеними, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в сумі 216,01 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобов’язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов’язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов’язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до умов п. 2.4. договору від 23.09.09, у разі несвоєчасної оплати за цією угодою, Орендар сплачує Балансоутримувачу пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення.

На підставі викладеного, позивачем заявлено до стягнення сума пені в розмірі 15,68 грн. за період 21.02.10 по 01.07.10.

Разом з тим, судом встановлено, що з урахуванням приписів п. 2.3. спірного договору від 23.09.09, строк виконання зобов’язань за вказаним договором настав - 05.10.10, тобто після спливу 3-х банківських днів від дати отримання відповідачем виставленого рахунку. Отже, вимога про стягнення пені в сумі 15,68 грн. за період 21.02.10 по 01.07.10 є безпідставною оскільки за вказаний період строк виконання основного зобов’язання за спірним договором ще не настав. У зв’язку з чим, у задоволені вимоги про стягнення пені в розмірі 15,68 грн. судом відмовляється через необґрунтованість.

Статтею 44 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Пунктом 3-1 ч. 1 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.05 № 1258” від 05.08.09 № 825, яка набула чинності 13.08.09, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом господарських справ визначається: для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита - за нульовою ставкою; для всіх інших позивачів - за ставкою 236 грн.

Із оригіналу платіжного доручення від 10.09.10 № 2707, яке міститься в матеріалах справи, вбачається, що позивачем сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 444,00 грн.

Отже, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у справі № 17/292/10 позивачем сплачено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством та іншими нормативно-правовими актами. У зв’язку з чим, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 208 грн. підлягають поверненню позивачу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі - 85,71 грн. державного мита та 198,31 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 22, 33, 27, 49, 75, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгове об’єднання “Гранд” (69000, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 56-А, кв. 25, код ЄДРПОУ 22156174, р/р 2600502820049 у АКБ “Правексбанк” м. Київ, МФО 321983) на користь Запорізького державного медичного університету (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26, код ЄДРПОУ 02010741, р/р 31250274210255 у ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015) - 216 (двісті шістнадцять) грн. 01 коп. основного боргу, 85 (вісімдесят п’ять) грн. 71 коп. державного мита та 198 (сто дев’яносто вісім) грн. 31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Видати довідку на повернення з державного бюджету витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 208 грн.

           Суддя В.Л. Корсун

Повне рішення складено 07.12.2010.