Рішення № 12722260, 25.11.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.10 Справа № 26/343/10

Суддя

за позовом –Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сумський кондитер»(пров. Косівщинський, 23, м. Суми, 40009)

до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаєр Бол»(пл.. Леніна, 1Б, м. Запоріжжя, 69006)

про стягнення 18823,48грн.

Суддя Юлдашев О.О.

Представники:

від позивача: Цебро Н.О., довіреність №б/н від 01.09.2010.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сумський кондитер» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаер Бол»про стягнення 18823,48 грн. заборгованості за договором поставки №13 від 29.09.2009.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 175, 193, 216 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.10.2010. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 26/343/10, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 25.11.2010. о 12 годині 00 хвилин.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

У судовому засіданні 25.11.2010. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві від 04.10.2010. та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором поставки №13 від 29.09.2009. суму 18823,48грн., з них: 17932,51грн. основного боргу та 890,97грн. пені.

Крім того, у судовому засіданні 25.11.2010. позивач зазначив, що між ним та відповідачем 29.09.2009. був укладений договір поставки №13. Позивач поставив товар відповідачу, згідно замовлення покупця, на умовах договору.

Поставлений товар був прийнятий відповідачем, що підтверджується товаро-транспортними накладними №РТО1062 від 31.05.2010., №РТО0965 від 12.05.2010., №РТО0826 від 21.04.2010. При цьому, будь-яких претензій по якості та кількості товару, на адресу позивача не надходило.

Відповідач оплату за поставлений товар у повному обсязі не здійснив.

Відповідач у судове засідання 25.11.2010. не з’явився.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судове засідання жодного разу не з’явився. Заяв про розгляд справи за його відсутності до господарського суду від відповідача не надходило.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що він не надав суду відомостей про зміну даних його державної реєстрації, в тому числі і місця знаходження. Копія ухвали про порушення провадження у справі від 13.10.2010. направлена відповідачу рекомендованим листом, до канцелярії господарського суду Запорізької області не поверталась.

Крім того, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Господарський суд також враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.

До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сумський кондитер» (Поставщик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаер Бол»(Покупець) було укладено договір поставки №13 від 29.09.2010. (надалі - Договір), за яким Поставщик зобов’язується поставляти покупцю, а покупець зобов’язується приймати та сплачувати кондитерські вироби та гірчицю (п. 1.1 Договору).

20.10.2010. між сторонами було укладено додаткову угоду до договору №13 від 29.09.2010.

На виконання умов договору позивачем на адресу відповідача було поставлено продукцію, на загальну суму 17932,51 грн. що підтверджується товаро-транспортними накладними №РТО1062 від 31.05.2010., №РТО0965 від 12.05.2010., №РТО0826 від 21.04.2010., які були отримані відповідачем, що підтверджується печатками та підписами повноважних осіб Відповідача.

Відповідно до п. 2.6. договору, розрахунок за поставлену продукцію здійснюється на умовах відстрочки платежу 25 банківських днів з моменту поставки товару.

23.07.2010. на адресу відповідача рекомендованим листом було надіслано претензію з вимогою сплатити наявну заборгованість та акт звірки, але дані документи були повернуті поштою на адресу позивача без відповіді.

Отже, відповідач заборгованість не сплатив, чим порушив умови договору.

Взяті на себе зобов’язання за договором відповідач не виконав, грошові кошти в сумі 17932,51грн. основного боргу не сплатив.

11.10.2010. позивач звернувся за захистом своїх інтересів до суду.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір поставки №13 від 29.09.2009.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В даному випадку оплата кожної, що поставляється партії товару здійснюється на умовах відстрочки оплати. Кожна поставлена партія товарів підлягає повній оплаті покупцем в строк не більше 25 календарних днів з дня поставки цієї партії товарів покупцю.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов’язання за договором поставки №13 від 29.09.2009., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов’язання і сплати суми боргу у розмірі 17932,51 грн.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного та неповного виконання ТОВ «Фаер Бол»грошових зобов’язань, вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 17932,51 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача 890,97 грн. пені.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов’язання.

Відповідно до п. 7.2 договору, у випадку порушення строків по оплаті поставленої продукції Покупець сплачує Поставщику пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми поставленої продукції за кожен день прострочки платежу.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов’язань, вимога про стягнення 890,97 грн. –пені є обґрунтованою, розрахунок пені (міститься в позовній заяві) та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, ст. 82 –85 ГПК України, суд                                                                                                     

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаер Бол»(пл.. Леніна, 1Б, м. Запоріжжя, 69006; код ЄДРПОУ 30456934) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сумський кондитер»(пров. Косівщинський, 23, м. Суми, 40009; код ЄДРПОУ 36550961) 18823 (вісімнадцять тисяч вісімсот двадцять три)грн. 48коп., з них: 17 923 (сімнадцять тисяч дев’ятсот двадцять три)грн. 51 коп. основного боргу, 890 (вісімсот дев’яносто)грн. 97 коп. пені, 190 (сто дев’яносто) грн. 00 коп. витрат на державне мито та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.О. Юлдашев