Рішення № 12722062, 30.11.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.11.10 р.                     Справа № 20/241пд                               

Колегія суддів господарського суду Донецької області у складі Донець О.Є.(головуючий), Лейба М.О., Левшина Г.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Державного підприємства „Регіональні електричні мережі”, м.Київ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка

про визнання Угоди недійсною

За участю представників:

від позивача: Балакай А.А., Удовенко К.В. – дов.

від відповідача: Бібікова Т.І., Турчак Ю.М. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Державне підприємство „Регіональні електричні мережі”, м.Київ, із позовом до Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, про визнання Угоди № 101 про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості за передачу електроенергії, належної ДП „Укренерговугілля”, мережами ВАТ „Донецькобленерго” від 27.07.07 р. недійсною.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що Угода № 101 про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості за передачу електроенергії, належної ДП „Укренерговугілля”, мережами ВАТ „Донецькобленерго” від 27.07.07 р. була укладена шляхом обману, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

У відзиві на позову від 27.10.09 р. № 03юр-2597/09 відповідач вважає позовні вимоги Державного підприємства „Регіональні електричні мережі” безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а Угоду № 101 від 27.07.07 р. дійсною. Крім того, у своєму відзиві відповідач зазначає, що позивач має зобов’язання по сплаті боргу, які встановлені рішеннями №№ 24/221, 24/226 і є обов’язковими до виконання, а відсутність наказів не позбавляє його обов’язків, існування яких встановлено судовими рішеннями. Також відповідач у своєму відзиві зазначає, що ВАТ „Донецькобленерго” укладаючи зазначену Угоду діяло правомірно та в межах прав наданих законодавством України, у зв’язку з чим просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

01 грудня 2009 року позивач надав суду заяву про зміну позовних вимог № 2372, в якій зазначає, що той факт, що на момент підписання угоди з ДП „Укренерговугілля” існував борг за передачу електроенергії в сумі, визначеною угодою № 101 від 27.07.07 р., ВАТ „Донецькобленерго” не підтверджено, посилання на первинні документи відсутні. Крім того, позивач вважає, що зазначені факти свідчать про те, що на момент укладення спірної угоди позивач не був боржником відповідача у розумінні ст.509 Цивільного кодексу України. Також позивач вважає, що зміст спірної угоди суперечить ст.ст.509, 510 Цивільного кодексу України, у зв’язку з чим просив суд визнати угоду № 101 про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості за передачу електроенергії, належної ДП „Укренерговугілля”, по мережам ВАТ „Донецькобленерго” від 27.07.07 р. недійсною як таку, що укладено позивачем внаслідок помилки.

Дану заяву судом прийнято до розгляду як заяву про зміну підстав позову, подану відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 01.12.09 р. розгляд справи призначено колегіальним складом суду.

У відзиві на заяву про зміну позовних вимог від 28.12.09 р. відповідач не визнав позовні вимоги ДП „Регіональні електричні мережі” в повному обсязі та вважає, що доводи позивача не заслуговують на увагу та не можуть бути прийняті судом як підстава визнання угоди недійсною, у зв’язку з чим просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 25.01.10 р. змінено склад судової колегії з розгляду справи № 20/241пд.

У клопотанні від 25.01.10 р. позивач просив суд витребувати від ВАТ „Донецькобленерго” оригінали та належним чином засвідчені копії актів наданих послуг з передачі електроенергії на загальну суму 43700680,93 грн. та дослідити їх у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 25.01.10 р. зобов’язано відповідача надати суду, зокрема, засвідчені належним чином копії та оригінали (для огляду) актів наданих послуг з передачі електроенергії на загальну суму 43700680,93 грн. за договорами від 01.01.04 р. та від 17.02.06 р.

Листом від 15.02.10 р. відповідач залучив до матеріалів справи копії актів прийому-здачі виконаних послуг по передачі електричної енергії за 2004 р., 2005 р., 2006 р., 2007 р. за договорами № 341 від 01.01.04 р. та № 25-76 від 17.02.06 р.

У клопотанні від 12.04.10 р. позивач, посилаючись на те, що в угоді № 101 від 27.07.07 р. не конкретизовані всі її істотні умови (за який період утворилась заборгованість, підстави її виникнення, докази, якими заборгованість підтверджується) та що в процесі розгляду справи відповідач роз’яснень з приводу вказаних обставин не надав, просив суд призначити судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручити Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз та надав суду коло питань, які, на його думку, потрібно поставити на вирішення експертів.

16 квітня 2010 року відповідач надав суду письмові заперечення на клопотання позивача про призначення судової бухгалтерської експертизи, в яких вважає, що судово-бухгалтерська експертиза є неналежним та недопустимим засобом доказування зазначених обставин, оскільки проведення такої експертизи не дасть можливості встановити правильність або неправильність сприйняття ДП „Укренерговугілля” правової природи Угоди № 101, прав та обов’язків за Угодою в момент її укладання. Крім того, відповідач вважає, що ДП „Регіональні електричні мережі” не обґрунтувало, які обставини можуть бути встановлені за допомогою експертизи, і яке значення ці обставини мають для справи. Також, на думку відповідача, у клопотанні не обґрунтовано, як запропоновані ДП „Регіональні електричні мережі” питання, зокрема, щодо періоду заборгованості, стосуються предмету справи, у зв’язку з чим просив суд відмовити позивачу у задоволенні зазначеного клопотання.

У клопотанні від 16.04.10 р. відповідач вважає необґрунтованим та недоцільним призначення по справі судово-бухгалтерської експертизи та просить суд у разі, якщо судом буде вирішено призначити судово-бухгалтерську експертизу по справі № 20/24пд, не ставити на вирішення експертизи питання, запропоновані ДП „Регіональні електричні мережі” та надав суду коло питань, які, на думку відповідача, потрібно поставити на вирішення експертів.

Ухвалою суду від 16.04.10 р. провадження по справі зупинено у зв’язку із призначенням судової бухгалтерської експертизи, проведення якої доручено судовому експерту Машиніченко О.А.

25 серпня 2010 року судовий експерт Машиніченко О.А. повернув до господарського суду Донецької області матеріали справи № 20/241пд та висновок судово-економічної експертизи № 254/24.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 27.08.10 р. змінено склад судової колегії для розгляду справи № 20/241пд.

Ухвалою суду від 27.08.10 р. провадження у справі № 20/241пд поновлено у зв’язку із усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження по справі.

18 жовтня 2010 року відповідач звернувся до суду із письмовим клопотанням про призначення додаткової експертизи, в якому вважає, що висновок експерта не є достатнім, повним та не може відображати фактичного стану розрахунків між сторонами, у зв’язку із чим просить суд призначити по справі № 20/241пд додаткову судово-економічну експертизу. Крім того, у своєму клопотанні відповідач надав суду коло питань, які, на його думку, слід поставити на вирішення експерту.

26 жовтня 2010 року судовий експерт Машиніченко О.А звернувся до суду із письмовими поясненнями на заперечення від 18.10.10 р. № 3юр-11478/40, в яких зазначає, що наявність помилки не змінює висновки дослідження відносно відсутності боргу позивача на користь відповідача на дату проведення експертного дослідження – серпень 2010 р. З урахуванням виправлення помилки зменшується сума переплати позивача на користь відповідача, яка складає 997295,83 грн.

26 жовтня 2010 року відповідач надав суду письмові пояснення, в яких вважає висновок експерта неповним, необґрунтованим та таким, що містить суттєві протиріччя та не відповідає вимогам діючого законодавства.

У письмових поясненнях від 29.10.10 р. позивач вважає клопотання відповідача про призначення додаткової судово-економічної експертизи необґрунтованим. Також, на думку позивача, експертом відповідно до Закону України „Про судову експертизу”, ст.42 Господарського процесуального кодексу України, наданий підготовлений на підставі всіх наявних в матеріалах справи бухгалтерських документів, повний, обґрунтований висновок.

Ухвалою суду від 01.11.10 р. провадження у справі № 20/241пд зупинено у зв’язку із призначенням додаткової судово-економічної експертизи, проведення якої доручено судовому експерту Машиніченко О.А.

Відповідач звернувся до суду із клопотанням від 09.11.10 р. № 03юр-12081/10 про виправлення описки в ухвалі суду від 01.11.10 р. щодо запитань, які слід поставити на вирішення експерту. Дане клопотання судом залишено без задоволення.

23 листопада 2010 р. судовий експерт Машиніченко О.А. повернув до господарського суду Донецької області матеріали справи № 20/241пд та висновок додаткової судово-економічної експертизи № 254/24/1.

Ухвалою суду від 23.11.10 р. провадження у справі поновлено у зв’язку із усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження по справі.

У письмових поясненнях від 30.11.10 р. позивач погодився із експертним висновком додаткової судово-економічної експертизи. Крім того, позивач вважає, що висновком експерта підтверджено той факт, що Угода № 101 від 27.07.07 р. була підписана з боку ДП „Укренерговугілля” під впливом помилки, тобто такого неправильного сприйняття стороною предмету або інших суттєвих умов угоди, які вплинули на її волевиявлення, при відсутності яких можна вважати, що угода не була б укладена.

У письмовому клопотанні від 30.11.10 р. відповідач вважає, що висновок № 254/24/1 судово-економічної експертизи по справі № 20/241пд є недостатньо ясним, неповним та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства.

У судовому засіданні оголошувались перерви з 27.10.09 р. до 19.11.09 р., з 02.03.10 р. до 11.03.10 р., з 11.03.10 р. до 15.03.10 р., з 12.04.10 р. до 16.04.10 р.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

27 липня 2007 року Відкритим акціонерним товариством „Донецькоблернерго” (далі-Кредитор) та Державним підприємством „Укренерговугілля” (далі-Боржник) було укладено угоду № 101 про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості за передачу електроенергії, належної ДП „Укренерговугілля”, мережами ВАТ „Донецькобленерго” (далі-Угода).

Відповідно до п.1.1 Угоди, Боржник визнає у повному обсязі заборгованість за передачу електроенергії, належної ДП „Укренерговугіля”, мережами ВАТ „Донецькобленерго” з ПДВ у сумі 43700680,93 грн., що склалася станом на 27.07.07 р., та заборгованість за рішенням господарського суду Донецької області по справі № 24/221 зі сплати 3% річних та інфляційної складової в сумі 1976914,46 грн. Разом 45677595,39 грн.

Згідно із п.2.1 Угоди, Боржник зобов’язався, починаючи з серпня 2007 року, щомісячно перераховувати на рахунок Кредитора платіж з реструктуризованої суми, за яким наступив строк оплати, з обов’язковим перерахуванням коштів за поточну передачу електроенергії в розмірі 100%.

Відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України № 404 від 17 серпня 2007 року, ДП „Укренерговугілля” було перетворено в ВАТ „Укренерговугілля”, державна реєстрація була здійснена 09.11.07 р. Відповідно до Статуту ВАТ „Укренерговугілля” є правонаступником усіх майнових прав та обов’язків ДП „Укренерговугілля”.

Згідно із наказом Міністерства палива та енергетики № 557 від 13 листопада 2008 року, із змінами внесеними наказом № 278 від 27 травня 2009 року, ВАТ „Укренерговугілля” припинило свою діяльність шляхом реорганізації в ДП „Регіональні електричні мережі” та відповідно до Статуту ДП „Регіональні електричні мережі” є правонаступником всіх прав та обов’язків товариства.

Зі змісту позовної заяви, заяви про зміну позовних вимог та пояснень позивача випливає, що, за його ствердженням, при укладанні спірної угоди він діяв під впливом помилки стосовно суми заборгованості на користь відповідача, що визначена даною Угодою.

На підставі вищевикладеного, позивач звернувся до суду із позовними вимогами, уточнив їх та просить суд визнати Угоду № 101 про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості за передачу електроенергії, належної ДП „Укренерговугілля”, мережами ВАТ „Донецькобленерго” від 27.07.07 р. недійсною як таку, що укладено позивачем внаслідок помилки.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позов.

Ухвалою суду від 16.04.10 р. провадження по справі зупинено у зв’язку із призначенням судової бухгалтерської експертизи, проведення якої доручено судовому експерту Машиніченко О.А.

На вирішення експерта судом поставлені наступні питання:

1.          Виходячи з наявних у матеріалах справи документів первинного бухгалтерського обліку та даних бухгалтерського та податкового обліку сторін, яка природа та період утворення, склад суми 45677595,39 грн., зазначеної в Угоді № 101 від 27.07.07 р. як заборгованість ДП „Укренерговугілля” на користь ВАТ „Донецькобленерго” станом на 27.07.07 р.?

2.          У випадку, якщо при дослідженні питання № 1 буде встановлено, що сума підтверджується не в повному обсязі, встановити документально обґрунтовану суму та визначити, якими первинними документами вона підтверджується.

3.          Чи має відображення у бухгалтерському та податковому обліку сторін заборгованість ДП „Укренерговугілля” на користь ВАТ „Донецькобленерго” за передачу електричної енергії на момент укладення Угоди № 101 від 27.07.07 р.? Якщо да, то в якому розмірі та якими документами це підтверджується?

4. Якщо заборгованість позивача на користь відповідача станом на 27.07.07 р. в сумі 45677595,39 грн., зазначеній в Угоді № 101 від 27.07.07 р., підтверджено даними бухгалтерського та податкового обліку сторін та наданими ними документами повністю або частково, який її фактичний розмір на час експертного дослідження та які документальні підстави визначення цього розміру?

25 серпня 2010 року судовий експерт Машиніченко О.А. повернув до господарського суду Донецької області матеріали справи № 20/241пд та висновок судово-економічної експертизи № 254/24.

В даному висновку зазначено, що в результаті дослідження наявних в матеріалах справи документів первинного бухгалтерського обліку та даних бухгалтерського та податкового обліку сторін, сума – 45677595,39 грн., що зазначена в Угоді № 101 від 27.07.07 р. як заборгованість ДП „Укренерговугілля” на користь ВАТ „Донецькобленерго” станом на 27.07.07 р. підтверджується частково, у сумі 6622724,17 грн., у тому числі: 5502528,28 грн. – за передачу електроенергії, 1100505,65 грн. ПДВ за передачу електроенергії, 19572,24 грн. – відшкодування державного мита, 118,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Період утворення вказаної заборгованості з 01.01.04 р. по 31.05.07 р.

Крім того, у вищезазначеному висновку зазначено, що згідно результатів дослідження наданих експерту документів встановлено, що сума – 45677595,39 грн., яка зазначена в Угоді № 101 від 27.07.07 р. як заборгованість ДП „Укренерговугілля” на користь ВАТ „Донецькобленерго”, підтверджується не у повному обсязі, а саме – в сумі 6622724,17 грн. Вказана сума заборгованості підтверджується даними наданих первинних бухгалтерських документів – актів приймання-здачі виконаних послуг, актів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних вимог та регістром бухгалтерського обліку ДП „Регіональні електричні мережі” – „Оборотна відомість по розрахункам з ВАТ „Донецькобленерго”.

У висновку також зазначено, що згідно з результатів дослідження наданих експерту регістрів бухгалтерського обліку сторін встановлено, що заборгованість ДП „Укренерговугілля” на користь ВАТ „Донецькобленерго” за передачу електричної енергії на момент укладання Угоди № 101 від 27.07.07 р.:

- у позивача згідно регістру бухгалтерського обліку „Оборона відомість по розрахункам з ВАТ „Донецькобленерго” відображена у сумі 6603033,93 грн., вказаний документ містить відомості про нарахування заборгованості, які відповідають відомостям відповідача, та відомості про погашення заборгованості;

- у відповідача відповідно до „Облікових регістрів розрахунків з ДП „Укренерговугілля” станом на 01.06.10 р.” значиться у сумі 45677592,39 грн., вказаний регістр не містить відомостей про розрахунки за передачу електричної енергії.

Експерт зазначає, що у результаті дослідження наданих йому документів встановлено, що заборгованість позивача на користь відповідача станом на 27.07.07 р. в сумі 45677595,39 грн., що зазначена в Угоді № 101 від 27.07.07 р., підтверджена даними бухгалтерського обліку сторін та наданими ними документами частково, на суму 6603033,93 грн. На час експертного дослідження (серпень 2010 р.), згідно наданих платіжних документів, її фактичний розмір складає – 0,00 грн. Сума переплати складає – 1030475,83 грн.

26 жовтня 2010 року судовий експерт Машиніченко О.А звернувся до суду із письмовими поясненнями на заперечення відповідача від 18.10.10 р. № 3юр-11478/40, в яких зазначає, що наявність помилки не змінює висновки дослідження відносно відсутності боргу позивача на користь відповідача на дату проведення експертного дослідження – серпень 2010 р. З урахуванням виправлення помилки зменшується сума переплати позивача на користь відповідача, яка складає 997295,83 грн.

Ухвалою суду від 01.11.10 р. провадження у справі № 20/241пд зупинено у зв’язку із задоволенням клопотання відповідача та призначенням додаткової судово-економічної експертизи, проведення якої доручено судовому експерту Машиніченко О.А.

На вирішення експерта судом поставлені наступні питання, визначені судом відповідно до предмету спору та з урахуванням пропозицій відповідача:

1. Встановити виключно на підставі первинних бухгалтерських документів суму розрахунків за угодою № 101 від 27.07.07 р. між ДП „Регіональні електричні мережі” та ВАТ „Донецькобленерго”.

2. З урахуванням дослідження по питанню один розрахувати суму боргу ДП „Регіональні електричні мережі” за угодою № 101 від 27.07.07 р. перед ВАТ „Донецькобленерго” за умови наявності боргу станом на 01.01.04 р., виходячи з наявних у матеріалах справи документів первинного бухгалтерського обліку та рішень господарського суду Донецької області № 24/226 від 13.10.03 р. та № 24/221 від 14.10.05 р.

3. Виходячи з результатів дослідження першого та другого питань, який розмір суми індексу інфляції та суми 3% річних?

23 листопада 2010 р. судовий експерт Машиніченко О.А. повернув до господарського суду Донецької області матеріали справи № 20/241пд та висновок додаткової судово-економічної експертизи № 254/24/1.

Як зазначено у висновку додаткової судово-економічної експертизи, згідно результатів здійсненого експертом дослідження встановлено, що виключно на підставі наявних первинних документів сума розрахунків за Угодою № 101 від 27.07.07 р. між ДП „Регіональні електричні мережі” та ВАТ „Донецькобленерго” становить: вартість послуг, що надані у рамках Угоди № 101 від 27.07.07 р. складають 0,00 грн., оплати, що здійснені у рамках вказаної Угоди складають – 1000000 грн.

Крім того, у даному висновку зазначено, що сума боргу ДП „Регіональні електричні мережі” за угодою № 101 від 27.07.07 р. перед ВАТ „Донецькобленерго” за умови наявності боргу станом на 01.01.04 р., виходячи з наявних в матеріалах справи документів первинного бухгалтерського обліку та рішень господарського суду Донецької області № 24/226 від 13.10.03 р. та № 24/221 від 14.10.05 р. становить 4986398,36 грн. (5986398,36 грн. (борг станом на 01.01.04 р.) – 1000000 грн. (сума платежів, за платіжними дорученнями, у яких значиться посилання на Угоду № 101 від 27.07.07 р.).

У висновку також зазначено, що розмір суми інфляції складає 6326483,78 грн., розмір суми 3% річних складає 1337606,14 грн.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст.41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ст.42 зазначеного кодексу, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

Вищезазначені висновки судово-економічної та додаткової судово-економічної експертизи в цілому відповідають вищезазначеним приписам та приймаються судом у якості письмових доказів по справі.

За змістом експертного висновку з урахуванням письмових пояснень експерта від 25.10.10 р. та висновку додаткової судово-економічної експертизи, виходячи з наявних в матеріалах справи документів первинного бухгалтерського обліку та даних бухгалтерського та податкового обліку сторін, сума – 45677595,39 грн., що зазначена в Угоді № 101 від 27.07.07 р. як заборгованість ДП „Укренерговугілля” на користь ВАТ „Донецькобленерго” станом на 27.07.07 р. підтверджується частково, у сумі 6622724,17 грн., у тому числі: 5502528,28 грн. – за передачу електроенергії, 1100505,65 грн. ПДВ за передачу електроенергії, 19572,24 грн. – відшкодування державного мита, 118,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Період утворення вказаної заборгованості з 01.01.04 р. по 31.05.07 р.

Визначення розміру сум інфляції та 3% річних, здійснено експертом у висновку додаткової судової експертизи за період з 01.06.05 р. по 22.11.10 р. за допомогою обчислювальної програми системи „ЛІГА ЗАКОН ЕЛІТ” за умови вирішення спору про визнання недійсною угоди № 101 від 27.07.07 р. судом до уваги не приймається як таке, що не має безпосереднього відношення до предмету спору.

Таким чином, визначена у спірній угоді сума 45677595,39 грн., визнана позивачем як сума заборгованості на користь відповідача станом на 07.07.07 р., об’єктивно не підтверджена матеріалами справи, у тому числі документами первинного бухгалтерського обліку та даними бухгалтерського та податкового обліку сторін.

Зазначене надає суду підстави для висновку про те, що положення спірної угоди щодо визначення заборгованості позивача на користь відповідача в сумі 45677595,39 грн. станом на 07.07.07 р. не відповідають дійсності.

Згідно із ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За змістом ч.3 ст.203 Цивільного кодексу України „Загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину”, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Отже, правочин як вольова дія являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля є бажанням, наміром особи вчинити правочин, однак для вчинення правочину необхідно не тільки воля, а ще й доведення цієї волі до відома інших осіб. Відповідно з цим волевиявлення є способом, яким внутрішня воля особи знаходить свій вираз зовні. Для чинності правочину волевиявлення його учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, тобто формування волевиявлення повинно бути вільним від факторів, що могли б викривити уяву особи про зміст правочину (омана, обман) або створити бачення наявності внутрішньої волі за її відсутністю (погроза, насилля).

Відповідно до ст.229 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Зі змісту даної норми випливає, що правочини, які вчиняються під впливом помилки належать до оспорюваних правочинів, а тому наявність помилки повинна бути доведена особою, яка діяла під її впливом. Правочини, вчинені під впливом помилки, що має істотне значення, є недійсними, оскільки не відповідають загальним підставам дійсності правочинів, зокрема ч.3 ст.203 Цивільного кодексу України, оскільки внутрішня воля учасника правочину не відповідає її зовнішньому прояву – волевиявленню учасника, яке сформоване під впливом помилки.

Матеріали справи, зокрема, висновки судових експертиз, проведених під час вирішення спору, надають суду підстави для висновку про те, що укладаючи з відповідачем спірну угоду, якою визнано та реструктуризовано заборгованість позивача на користь відповідача станом на 07.07.07 р. в сумі 45677595,39 грн., позивач мав неправильне розуміння щодо фактичного розміру цієї заборгованості, а, отже, й свого обов’язку щодо її погашення, тобто, помилився стосовно свого реального обов’язку сплатити на користь відповідача визначену угодою суму.

За змістом ст.229 Цивільного кодексу України така помилка має істотне значення, наслідком чого є визнання правочину недійсним.

Таким чином, оскільки при укладанні спірної угоди внутрішня воля позивача як учасника правочину не відповідала її зовнішньому прояву – волевиявленню, сформованому під впливом помилки, спірна угода має бути визнана судом недійсною за приписами ч.3 ст.203, ст.ст.215, 229 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст.236 зазначеного кодексу, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

З огляду на вищевикладене, позов слід задовольнити, Угоду № 101 про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості за передачу електроенергії, належної ДП „Укренерговугілля”, мережами ВАТ „Донецькобленерго” від 27.07.07 р. – визнати недійсною з моменту укладання, судові витрати по справі, - покласти на відповідача.

Під час вирішення спору відповідач клопотав про виправлення описки в ухвалі суду від 01.11.10 р. про призначення додаткової судово-економічної експертизи стосовно змісту питань, які слід поставити на вирішення експерта.

В даній ухвалі зазначено, що відповідачем надано суду перелік вищезазначених питань, а їх остаточне коло визначено судом.

Отже, дана ухвала не містить помилок щодо поставлених на вирішення експерту питань, які сформульовані судом з урахуванням предмету спору – визнання недійсною угоди № 101 від 27.07.07 р., стосовно якої й визначені вищезазначені запитання.

За даних обставин клопотання відповідача про виправлення помилок в ухвалі суду 01.11.10 р. залишено без задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 41, 42, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.203, 215, 229, 236 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов – задовольнити.

Угоду № 101 про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості за передачу електроенергії, належної ДП „Укренерговугілля”, мережами ВАТ „Донецькобленерго” від 27.07.07 р. – визнати недійсною з моменту укладання.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна, 11; код ЄДРПОУ 00131268) на користь Державного підприємства „Регіональні електричні мережі” (04080, м.Київ, вул.Фрунзе, 85; 83114, м.Донецьк, вул.Щорса, 87; ЄДРПОУ 26390719) 85,00 грн. – суму держмита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 30.11.10 р.

Повне рішення складено 06.12.10 р.

Головуючий суддя                               

Суддя Лейба М.О.

Суддя Левшина Г.В.