Рішення № 12722058, 02.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.12.10 р.                     Справа № 20/243                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка

до відповідача: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк, в особі виробничої одиниці „Димитровтепломережа”, м.Димитров

про стягнення 112323,52 грн.

За участю представників:

від позивача: Позднякова І.О. – дов.

від відповідача: Деяк А.В. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка, із позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк, в особі виробничої одиниці „Димитровтепломережа”, м.Димитров, про стягнення 112323,52 грн., з яких 111376,25 грн. – сума заборгованості за спожиту активну електроенергію згідно додаткової угоди про реструктуризацію та порядок заборгованості № 140-Г від 27.07.07 р., 642,18 грн. – сума індексу інфляції, 305,09 грн. – сума 3% річних.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Додаткової угоди № 140-Г про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до договору про постачання електричної енергії № 85 від 01.01.03 р., на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач надав суду письмовий відзив на позов № юр/3386 від 28.10.10 р., в якому позовні вимоги визнав частково в сумі основного боргу за спожиту активну електричну енергію. Крім того, відповідач у своєму відзиві посилається на те, що господарським судом вже розглядались справи № 26/313 та 7/235 між тими ж сторонами, про той же предмет спору. В обґрунтування свого відзиву відповідач посилався на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні оголошувались перерви з 28.10.10 р. до 16.11.10 р., з 16.11.10 р. до 02.12.10 р.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

01 січня 2003 року між Відкритим акціонерним товариством “Донецькобленерго” (Постачальник) та Обласним комунальним підприємством “Донецьктеплокомуненерго” (Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 85 (далі-Договір).

Відповідно до п.1 Договору, Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач користується електроенергією та оплачує постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами Договору та додатків до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Згідно із п.2.2.2 Договору, Споживач зобов’язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно із умовами Додатку № 5 “Порядок розрахунків за електроенергію”.

27 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством “Донецькобленерго” (Кредитор) та Обласним комунальним підприємством “Донецьктеплокомуненерго” в особі “Димитрівтепломережа” (Боржник) було укладено Додаткову угоду № 140-Г про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості до договору про постачання електричної енергії № 5085 від 01.01.03 р.

Відповідно до п.1.1 Додаткової угоди, Боржник визнав у повному обсязі заборгованість за спожиту електричну енергію перед Кредитором в сумі 258839,82 грн. відповідно до рахунку № 5085 від 01.01.03 р. станом на 01.07.2007 р., з яких 57229,40 грн. – активна електроенергія за 2007 р., 97046,85 грн. – активна електроенергія за 2006 р., 375,54 грн. – реактивна електроенергія за 2007 р., 12000,00 – пеня, 25330,52 грн. – індекс інфляції, 66857,51 грн. – 3% річних.

Згідно із п.2.1 Додаткової угоди, Боржник зобов’язався починаючи з 28 липня 2007 року щомісячно протягом тридцяти п’яти місяців перераховувати на рахунок Кредитора платіж з реструктуризованої суми, за яким наступив строк оплати, з обов’язковим перерахуванням коштів за поточне споживання активної електроенергії – 100%.

Відповідно до Додаткової угоди, Кредитор та Боржник домовились, що порядок та строки сплати заборгованості з періодом виникнення до 01.01.07 р. в сумі 97046,85 грн., в тому числі: активна електроенергія за 2006 р. в сумі 97046,85 грн., будуть узгоджені шляхом підписання додаткової угоди в травні 2010 року. В разі недосягнення домовленості та не підписання сторонами додаткової угоди у травні 2010 року про порядок і строки виконання зобов’язань у сумі 97046,85 грн., діє правило, передбачене ст.530 Цивільного кодексу України.

За ствердженням позивача, станом на 01.10.10 р. вищезазначена домовленість між сторонам не досягнута.

06 серпня 2010 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія-вимога, відповідно до приписів ст.530 Цивільного кодексу України, яка відповідачем залишена без відповіді.

Крім того, як стверджує позивач, планові платежі з вересня 2009 року по травень 2010 року з реструктуризованої суми, згідно Додаткової угоди у розмірі 14329,40 грн. за спожиту активну електроенергію, строк виконання яких наступив, не були перераховані відповідачем на рахунок позивача до теперішнього часу.

Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до господарського суду Донецької області із позовом про стягнення з відповідача 112323,52 грн., з яких 111376,25 грн. – сума заборгованості за спожиту активну електроенергію згідно додаткової угоди про реструктуризацію та порядок заборгованості № 140-Г від 27.07.07 р., 642,18 грн. – сума індексу інфляції, 305,09 грн. – сума 3% річних.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, про що суду надав письмовий відзив на позов.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи договором на постачання електричної енергії № 85 від 01.01.2003 року, Додатковою угодою про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості № 140-Г від 27.07.2007 року, розрахунком суми боргу реструктуризованої заборгованості, про стягнення яких подано позов, претензією-вимогою.

Докази визначення сторонами строку сплати відповідачем суми 97046,85 грн., зафіксованої Додатковою угодою, відсутні. При цьому, в матеріалах справи наявні докази надсилання позивачем вимоги про сплату даної суми в порядку, передбаченому цією угодою та ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 111376,25 грн. – суми заборгованості за спожиту активну електроенергію згідно додаткової угоди про реструктуризацію та порядок заборгованості № 140-Г від 27.07.07 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 642,18 грн. – суми індексу інфляції, 305,09 грн. – суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Ствердження відповідача про те, що господарським судом Донецької області вже розглядались справи № 26/313 та № 7/235 за позовом ВАТ „Донецькобленерго” до ОКП „Донецьктеплокомуненерго” про стягнення суми заборгованості за 2006 р. у розмірі 97046,85 грн., суд до уваги не приймає, оскільки зазначені спори виникли у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем договору № 85 від 01.01.03 р. При цьому, у позові за справою № 20/243 позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 97046,85 грн. у зв’язку із порушенням відповідачем своїх зобов’язань за Додатковою угодою про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості № 140-Г від 27.07.2007 року. Отже, підстави позовних вимог у зазначених справах не є тотожніми.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, із позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, м.Донецьк, в особі виробничої одиниці „Димитровтепломережа”, м.Димитров, про стягнення 112323,52 грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83068, м.Донецьк, вул.Донецька, 38; код ЄДРПОУ 03337119) в особі виробничої одиниці „Димитровтепломережа” (85327, Донецька область, м.Димитров, мкр-н Молодіжний, 16-А, код ЄДРПОУ 25952931) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11; на розрахунковий рахунок із спеціальним режимом використання № 260313061291 в ВАТ „Державний ощадний банк”, МФО 335106, код ЄДРПОУ 00130915) 111376,25 грн. – суму заборгованості за спожиту активну електроенергію згідно додаткової угоди про реструктуризацію та порядок заборгованості № 140-Г від 27.07.07 р.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83068, м.Донецьк, вул.Донецька, 38; код ЄДРПОУ 03337119) в особі виробничої одиниці „Димитровтепломережа” (85327, Донецька область, м.Димитров, мкр-н Молодіжний, 16-А, код ЄДРПОУ 25952931) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11; на поточний рахунок № 26005301620066 в АК ПІБ м.Красноармійськ, МФО 334497, код ЄДРПОУ 25952931) 642,18 грн. – суму індексу інфляції, 305,09 грн. – суму 3% річних.

Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” (83068, м.Донецьк, вул.Донецька, 38; код ЄДРПОУ 03337119) в особі виробничої одиниці „Димитровтепломережа” (85327, Донецька область, м.Димитров, мкр-н Молодіжний, 16-А, код ЄДРПОУ 25952931) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11; на поточний рахунок № 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464, код ЄДРПОУ 00131268) 1123,23 грн. – суму держмита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 02.12.10 р.

Повне рішення складено 07.12.10 р.

Суддя                               

.