ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
02.12.10 р. Справа № 20/158
Колегія суддів господарського суду Донецької області у складі: Донець О.Є.(головуючий), Лейба М.О., Левшина Г.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка
до відповідача: Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, м.Донецьк, в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управління, м.Красноармійськ
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Закрите акціонерне товариство „АПК-ІНВЕСТ”, м.Донецьк
про стягнення 324127,27 грн.
За участю представників:
від позивача: Цацуліна Т.О. – дов.
від відповідача: Чапек Т.В. – дов.
від третьої особи: Пижов В.В. – дов.
СУТЬ СПОРУ:
До господарського суду Донецької області звернулось Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго”, м.Горлівка, із позовом до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, м.Донецьк, в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управління, м.Красноармійськ, про стягнення 324127,27 грн., з яких 313192,26 грн. – сума боргу за спожиту активну електричну енергію, 1395,96 грн. – сума 3% річних, 9539,05 грн. – сума пені.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії від 01.10.09 р. № 1188, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, Закону України „Про електроенергетику”, Правил користування електричною енергією, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.
Відповідач надав суду письмовий відзив на позов № 37.14 від 17.08.10 р., в якому позовні вимоги визнав частково в сумі основного боргу у розмірі 286493,28 грн. та заперечив проти позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій. В обґрунтування свого відзиву відповідач посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.
У клопотанні від 21.08.10 р. відповідач посилався на тяжке фінансове становище підприємства, систематичні неплатежі населення, підприємств та інших споживачів за надані послуги з водопостачання, на те, що КП „Компанія „Вода Донбасу” є стратегічним підприємством, яке зобов’язане забезпечувати безперебійне водопостачання регіону, просив суд зменшити розмір стягуваної пені на 80% та відстрочити виконання рішення на 6 місяців. В обґрунтування свого відзиву відповідач посилається на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи. Дане клопотання судом залишено без задоволення.
31 серпня 2010 року позивач звернувся до суду із письмовими поясненнями, в яких вважає доводи відповідача безпідставними, оскільки між сторонами укладено та підписано в двосторонньому порядку Додаток № 3 до Договору № 1188 від 01.10.09 р., згідно з якими споживачу визначену другий клас напруги. Крім того, позивач також зазначає, що відповідач приймав рахунки на сплату електроенергії та підписував акти приймання-передавання електроенергії без заперечень та зауважень.
У доповненнях до відзиву від 31.08.10 р. відповідач визнав позовні вимоги в сумі основного боргу за спожиту електроенергію за період лютий, березень, квітень 2010 р. в сумі 286493,27 грн. В обґрунтування свого відзиву відповідач посилався на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.
31 серпня 2010 року відповідач звернувся до суду із письмовим клопотанням № 3963, в якому просив суд залучити до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Закрите акціонерне товариство „АПК-ІНВЕСТ”.
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 31.08.10 р. розгляд справи № 20/158 призначено колегіальним складом суду.
Ухвалою суду від 31.08.10 р. до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Закрите акціонерне товариство „АПК-ІНВЕСТ”.
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області змінено склад судової колегії для розгляду справи № 20/158.
19 жовтня 2010 року до господарського суду Донецької області звернувся позивач із письмовими поясненнями, в яких зазначає, що на адресу ВАТ „Донецькобленерго” щодо внесення змін до Договору в частині класу напруги або застосування тарифу відповідач не звертався. Нарахування за спожиту активну електричну енергію відповідачем за період лютий-квітень 2010 року є обґрунтованими та здійснені на підставі умов договору № 1188 від 09.10.09 р.
У додаткових поясненнях до відзиву від 19.10.10 р. відповідач зазначає, що відповідач здійснив розрахунок за спожиту електроенергію у лютому, березні, квітні 2010 р. по підключенню ПС 110/6 кВ „Комплекс” за тарифом першого класу напруження відповідно до умов договору на поставку електричної енергії від 01.10.09 р. № 118/09-140, укладеного між позивачем та відповідачем, з урахуванням договору „про спільне використання технологічних мереж основного споживача” від 30.12.09 р. за № 1446/ОГЭ-09/09-160, укладеного між відповідачем та ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” та нормами діючого законодавства. Також відповідач просив суд в частині позовних вимог щодо стягнення боргу в сумі 26698,99 грн. відмовити. В обґрунтування своїх пояснень відповідач посилався на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.
19 жовтня 2010 року третя особа звернулась до суду із письмовим відзивом, в якому зазначила, що точкою приєднання відповідача до мереж ЗАТ „АПК-ІНВЕСТ” є ПС 110/6 кВ „Комплекс”. За вказаною точкою позивач виставляє рахунки ЗАТ „АПК-Інвест” за 1 тарифним класом, на підставі укладеного договору про постачання електричної енергії № 212 від 26.09.08 р. Також третя особа вважає, що відповідно до вимог Порядку визначення класів споживачів, затвердженого Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13 серпня 1998 року № 1052, тарифи для відповідача повинні формуватись також за 1 тарифним класом.
10 листопада 2010 року позивач надав суду письмове клопотання, в якому просив суд відмовити КП “Компанія “Вода Донбасу” у задоволенні клопотання про зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені та клопотання про відстрочку виконання рішення суду.
У письмових поясненнях від 10.11.10 р. позивач зазначає, що нарахування за спожиту активну електричну енергію відповідачем за період лютий-квітень 2010 року є обґрунтованими та здійснені на підставі умов Договору № 118 від 01.10.09 р. і підлягають стягненню у повному обсязі.
16 листопада 2010 року відповідач звернувся до суду із письмовим клопотанням, в якому просив суд зупинити провадження по справі № 20/158 до розгляду справи судом про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 1188/09-140 від 01.10.09 р. Дане клопотання залишено судом без задоволення.
У судовому засіданні оголошувались перерви з 27.07.10 р. до 17.08.10 р., з 17.08.10 р. до 31.08.10 р., з 19.10.10 р. до 16.11.10 р., з 16.11.10 р. до 02.12.10 р.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив:
01 жовтня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством “Донецькобленерго” (далі-Постачальник) та Комунальним підприємством „Компанія „Вода Донбасу” (далі-Споживач) було підписано договір про постачання електричної енергії № 1188 (далі-Договір), з протоколом розбіжностей.
Доказів звернення сторін до суду із заявою про врегулювання розбіжностей до Договору суду не надано.
Відповідно до п.7 ст.181 Господарського кодексу України, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Статтею 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Згідно із ст.26 Закону України, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Отже, договір про постачання електричної енергії № 1188 від 01.10.09 р. є укладеним в редакції Споживача.
Відповідно до п.1 Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача із загальною (за всіма об’єктами) приєднаною потужністю 2000 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.
Згідно із п.2.3.4 Договору, Споживач зобов’язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 3 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” та № 5 „Порядок розрахунків” до Договору.
Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 – 2.3.5 Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків” до Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних з простроченої суми. При цьому, сума грошового зобов’язання за Договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Сума пені, 3% річних з простроченої суми, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції зазначається у розрахунковому документі окремим рядком, або в окремому розрахунковому документі.
Як стверджує позивач у своєму позові, позивач належним чином виконував свої зобов’язання з постачання відповідачу електричної енергії, та поставив за період лютий, березень, квітень 2010 року активну електричну енергію в обсязі 416719 кВтч, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийняття передавання товарної продукції.
Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.
Посилаючись на вищевикладене, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 324127,27 грн., з яких 313192,26 грн. – сума боргу за спожиту активну електричну енергію, 1395,96 грн. – сума 3% річних, 9539,05 грн. – сума пені.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, про що надав суду письмовий відзив на позов, в якому позовні вимоги визнав частково в сумі 286493,28 грн. та стверджував, що рахунки на сплату електроенергії позивачем виставлені йому по 2 тарифному класу замість 1-го.
В обґрунтування даного ствердження відповідач посилається на те, що третя особа, яка стосовно відповідача є основним споживачем електричної енергії, має 1-й тарифний клас споживання, внаслідок чого й відповідач, за його ствердженням, повинен розраховуватися з позивачем за спожиту електричну енергію за 1 класом.
Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи договором про постачання електричної енергії від 01.10.09 р. № 1188, додатками до договору на постачання електричної енергії, Додатковими угодами до Договору, актами прийому-передачі, розрахунками, рахунками.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 313192,26 грн. – суми боргу за спожиту активну електричну енергію є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 – 2.3.5 Договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків” до Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних з простроченої суми. При цьому, сума грошового зобов’язання за Договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Сума пені, 3% річних з простроченої суми, суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції зазначається у розрахунковому документі окремим рядком, або в окремому розрахунковому документі.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1395,96 грн. – суми 3% річних, 9539,05 грн. – суми пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача проти частини позовних вимог суд до уваги не приймає, оскільки в матеріалах справи наявний Додаток № 3 до Договору про постачання електричної енергії № 1188 від 01.10.09 р., згідно з яким Споживачу визначено другий клас напруги.
Даний договір є укладеним в редакції відповідача, доказів його розірвання, визнання недійсним, тощо суду не надано. Отже, в силу вищенаведених норм права він підлягає виконанню сторонами.
Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом справи про внесення змін до Договору суд залишив без задоволення у зв’язку із відсутністю передбачених ст.79 Господарського процесуального кодексу України підстав для зупинення провадження у справі.
Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 80% та про відстрочку виконання рішення суд залишив без задоволення у зв’язку із неналежним обґрунтуванням відповідачем свого клопотання письмовими доказами в розумінні ст.36 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати по справі покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, із позовом до Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу”, м.Донецьк, в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управління, м.Красноармійськ, про стягнення 324127,27 грн. – задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85; ЄДРПОУ 00191678) в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управління (85307, Донецька область, м.Красноармійськ, вул.Дніпропетровська, 11) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11; на рахунок зі спеціальним режимом р/р 260313061291 філії Донецької обл.упр. ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106, ЄДРПОУ 00130915) 313192,26 грн. – суму боргу за спожиту активну електричну енергію.
Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85; ЄДРПОУ 00191678) в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управління (85307, Донецька область, м.Красноармійськ, вул.Дніпропетровська, 11) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11; поточний рахунок № 26005301620066 у АК ПІБ м.Красноармійськ у Донецькій області, МФО 334497, ЄДРПОУ 00130915) 1395,96 грн. – суму 3% річних, 9539,05 грн. – суму пені.
Стягнути з Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу” (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 85; ЄДРПОУ 00191678) в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управління (85307, Донецька область, м.Красноармійськ, вул.Дніпропетровська, 11) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька область, м.Горлівка, пр.Леніна,11; на рахунок № 26001307550283 в філії Центрально-Міського відділення ПІБ м.Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131268) 3246,00 грн. – суму держмита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази у встановленому порядку.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 02.12.10 р.
Повне рішення складено 07.12.10 р.
Головуючий суддя
Суддя Лейба М.О.
Суддя Левшина Г.В.
Судове рішення № 12722064, Господарський суд Донецької області було прийнято 02.12.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 20/158. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: